Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Михайлівське поселення поселення епохи енеоліту та поблизу села Михайлівка Нововоронцовського району Херсонської області

Михайлівське поселення

Михайлівське поселення

Михайлівське поселення — поселення епохи енеоліту та поблизу села Михайлівка Нововоронцовського району Херсонської області.

Шари Михайлівського поселення відбивають етапи в розвитку степового населення України та є стратифічним взірцем для класифікації мідної та ранньої бронзової діб степової України.

Відомості про дослідження

Початок дослідження території навколо поселення пов'язано з роботою Дніпрогесівської експедиції в кінці 1920-х — на початку 1980-х рр. На поселеннях зібрано численну кераміку, яка вперше дала уявлення про побутовий посуд ямної культури, а також кам'яні знаряддя та вироби з кременю.

Поселення відкрито у 1951 році розвідкою А. О. Щепинського. Розкопки проводились експедицією Інституту археології АН УРСР під керівництвом О.Ф. Лагодовської за участю О. Г. Шапошнікової і М. Л. Макаревича у 1952—1955 р. У 1960 р. розкопками керувала О.Г. Шапошнікова.

Колекція знахідок зберігається в Інституті археології АН УРСР і в Археологічному музеї АН УРСР (м. Київ).

Загальний опис

Поселення орієнтоване уздовж берега Каховського моря в напрямку північний схід — південний захід. Розташоване на трьох підвищеннях на висоті від 13 до 25 м від рівня води. Площа понад 2 га. Поверхня горбиста, поросла травою. Між підвищеннями — балки. Поселення було оточене системою оборонних кам'яних стін та ровів, особливо з боку плато. Найбільше значення мала частина поселення на центральному пагорбі, тому він був краще захищений. Зі сторони річки та плато цю частину поселення оточували стіни 45 та 34 м завдовжки. Деякі стіни збереглися на висоту до 2—2,5 м. Стіни споруджувалися з місцевого вапняку. Товщина культурного шару на центральному підвищенні 1,5—2,4 м. Виявлено три шари, що відповідають трьом етапам існування поселення:

Михайлівка І

I — культурний шар, що передував ямній культурі. Відкриті залишки невеликого поселення із земляночними житлами. Знахідки: плоскодонний чорнолощений посуд. Заняття населення: землеробство та скотарство. Простежений зв’язок з енеолітичними поселеннями Подоння і Північного Кавказу.

Спочатку нижній шар Михайлівки означив нижньомихайлівський тип пам’яток (названі за нижнім михайлівським шаром). Дмитро Телегін розглядав їх як північнопричорноморський варіант кемі-обинської культури, а потім як михайлівсько-кемі-обинську культуру. Він також поділив нижньомихайлівські пам’ятки на два етапи:

  • нижньомихайлівський (доямний — нижній шар Михайлівки) і
  • широчансько-барагівський етапи співіснування з ямною культурою.

Юрій Рассамакін визначив нижньомихайлівську культуру.

Михайлівка II

Датується фінальній фазі Трипілля С2.

Культурний шар ранньоямної культури. Олимпія Шапошникова розділила середній шар на два культурні горизонти:

  • нижній — з плоскодонним посудом,
  • верхній — репрезентованого плоскодонним та округлодонним посуду.

Нижній культурний горизонт середнього шару віднесли до рогачинської культури з головною пам'яткою у Нижньому Рогачику біля села Василівка на березі Каховського водосховища.

Валентин Даниленко відніс нижній горизонт середнього шару до репінсько-рогачиського культурній фазі пізньої ямної культури. Показовою ознакою вважав поєднання посуду та посуду лісостепу (культур лійчастого посуду і кулястих амфор або рогачинського типу).

Даниленко та Шапошникова сходяться в північному, лісостеповому походженні нижнього горизонту середнього шару, та просуванням за сходу репінців — у верхньому горизонті.

Олимпія Шапошникова вважала повною аналогією середньому та верхньому шарам Михайлівки Волоського. До відкриттів пам'яток на нижньому Доні та Волзі вона отожнювала середній шар Михайлівки до репінської культури. Після відкриття поховань в Орільсько-Самарському межиріччі експедицією І.Ф. Ковальової Олимпія Шапошнікова зазначає, що ранній етап ямної культури в Україні репрезентовано двома локальними типами пам’яток — репінськими та типу Михайлівка-II.

вважав, що у Нижній Наддніпрянщині існувала середньостогівська культура, риси котрої перетинаються з давньоямними пам’ятками Волзько-Уральському та Волзько-Донському степовому межиріччях, проте в них відсутня ритуальна єдність. У той самий час на Доні та Дінці продовжувала існувати Дніпро-донецька культура. Складання ямної культури і першу хвилю поширення давньоямних племен він пов'язував із виникненням відтворювального господарства та курганного обряду поховань у Волзько-Уральському та Волзько-Донському степовому межиріччях.

Доволі скоро хвиля давньоямних племен сягає Передкавказзя та Північно-Західного Надчорномор’я та далі, що позначається появою тут найдавніших підкурганних поховань та конеголових скіпетрів. У процесі змішання та асиміляції зникає середньостогівська культура та з'являється та ритуальна єдність, що засвідчує появу давньоямної культурно-історичної спільноти. Процес складання давньоямної спільності припадає на першу половину III тисячоріччя до н. е.

Михайлівка III

Верхній культурний шар пізньоямної культури. Відкриті залишки великого поселення ямної культури (площею у 1 га), оточеного високими валами і ровами. Знайдені залишки глинобитних жител на кам’яних фундаментах. На поселенні зводилися високі кам’яні стіни.

Верхній шар має перший, другий та нижній горизонти. Микола Мерперт вважав, що верхній шар Михайлівки співвідноситься з Репінської культури. Датування припадає на 3-тю — початок 4-ї чверті 3 тисячоріччя до н. е. На нижній Наддніпрянщині відбуваються зміни у поховальному обряді (поява безкурганних могильників, наростання західної орієнтації) та кераміці, провідним прийомом оздоблення якої стає шнур. Взаємодія з пізньотрипільським світом спричинила ускладнення економіки нижньодніпровського населення. Наслідком чого тут сформований новий найскладніший центр ямної КІС.

Матеріальний комплекс

На поселенні було відкрито кам'яні фундаменти прямокутних будівель господарського та житлового призначення, заввишки до 1 м. Кладка дворядна, на земляному розчині. Верхню частину жител будували з очерету та глини. На території поселення знайдено також численні вогнища, обкладені камінням.

На поселенні, за характером знахідок, виділяються виробничі ділянки. Насичений культурний шар поселення дав змогу дослідити матеріальну побутову культуру населення.

Знахідки: гостродонний і плоскодонний посуд, знаряддя праці з каменю і кістки, мідні речі як місцевого виробництва, так і привізні, які свідчать про зв’язки населення території південноукраїнських степів з племенами Північного Кавказу. Матеріали Михайлівського поселення кардинально змінили уявлення про рівень розвитку племен ямної культури.

Поховальний обряд

Поховання в кам'яних скринях із розписними стінами є феноменом в археології бронзової доби. Традиційно їх відносять до кемі-обинської культури Криму, але поява цих поховань в курганах у Подніпров'ї, в Північній Таврії, на Запоріжжі і далі на захід, у Причорномор'ї, розглядається як міграції населення кемі-обинської культури на північ.

Значення поселення

Ймовірно, Михайлівське поселення було племінним центром.

Джерела та література

Література

  • Лагодовська О. Ф., Шапошникова О. Р., Макаревіч М. Л., Міхайлівське поселення, К., 1962.
  • ЯМНА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА ОБЛАСТЬ ДОБИ РАННЬОЇ БРОНЗИ [ 14 березня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mihajlivske poselennya poselennya epohi eneolitu ta poblizu sela Mihajlivka Novovoroncovskogo rajonu Hersonskoyi oblasti Shari Mihajlivskogo poselennya vidbivayut etapi v rozvitku stepovogo naselennya Ukrayini ta ye stratifichnim vzircem dlya klasifikaciyi midnoyi ta rannoyi bronzovoyi dib stepovoyi Ukrayini Vidomosti pro doslidzhennyaPochatok doslidzhennya teritoriyi navkolo poselennya pov yazano z robotoyu Dniprogesivskoyi ekspediciyi v kinci 1920 h na pochatku 1980 h rr Na poselennyah zibrano chislennu keramiku yaka vpershe dala uyavlennya pro pobutovij posud yamnoyi kulturi a takozh kam yani znaryaddya ta virobi z kremenyu Poselennya vidkrito u 1951 roci rozvidkoyu A O Shepinskogo Rozkopki provodilis ekspediciyeyu Institutu arheologiyi AN URSR pid kerivnictvom O F Lagodovskoyi za uchastyu O G Shaposhnikovoyi i M L Makarevicha u 1952 1955 r U 1960 r rozkopkami keruvala O G Shaposhnikova Kolekciya znahidok zberigayetsya v Instituti arheologiyi AN URSR i v Arheologichnomu muzeyi AN URSR m Kiyiv Zagalnij opisPoselennya oriyentovane uzdovzh berega Kahovskogo morya v napryamku pivnichnij shid pivdennij zahid Roztashovane na troh pidvishennyah na visoti vid 13 do 25 m vid rivnya vodi Plosha ponad 2 ga Poverhnya gorbista porosla travoyu Mizh pidvishennyami balki Poselennya bulo otochene sistemoyu oboronnih kam yanih stin ta roviv osoblivo z boku plato Najbilshe znachennya mala chastina poselennya na centralnomu pagorbi tomu vin buv krashe zahishenij Zi storoni richki ta plato cyu chastinu poselennya otochuvali stini 45 ta 34 m zavdovzhki Deyaki stini zbereglisya na visotu do 2 2 5 m Stini sporudzhuvalisya z miscevogo vapnyaku Tovshina kulturnogo sharu na centralnomu pidvishenni 1 5 2 4 m Viyavleno tri shari sho vidpovidayut trom etapam isnuvannya poselennya Mihajlivka I I kulturnij shar sho pereduvav yamnij kulturi Vidkriti zalishki nevelikogo poselennya iz zemlyanochnimi zhitlami Znahidki ploskodonnij chornoloshenij posud Zanyattya naselennya zemlerobstvo ta skotarstvo Prostezhenij zv yazok z eneolitichnimi poselennyami Podonnya i Pivnichnogo Kavkazu Spochatku nizhnij shar Mihajlivki oznachiv nizhnomihajlivskij tip pam yatok nazvani za nizhnim mihajlivskim sharom Dmitro Telegin rozglyadav yih yak pivnichnoprichornomorskij variant kemi obinskoyi kulturi a potim yak mihajlivsko kemi obinsku kulturu Vin takozh podiliv nizhnomihajlivski pam yatki na dva etapi nizhnomihajlivskij doyamnij nizhnij shar Mihajlivki i shirochansko baragivskij etapi spivisnuvannya z yamnoyu kulturoyu Yurij Rassamakin viznachiv nizhnomihajlivsku kulturu Mihajlivka II Datuyetsya finalnij fazi Tripillya S2 Kulturnij shar rannoyamnoyi kulturi Olimpiya Shaposhnikova rozdilila serednij shar na dva kulturni gorizonti nizhnij z ploskodonnim posudom verhnij reprezentovanogo ploskodonnim ta okruglodonnim posudu Nizhnij kulturnij gorizont serednogo sharu vidnesli do rogachinskoyi kulturi z golovnoyu pam yatkoyu u Nizhnomu Rogachiku bilya sela Vasilivka na berezi Kahovskogo vodoshovisha Valentin Danilenko vidnis nizhnij gorizont serednogo sharu do repinsko rogachiskogo kulturnij fazi piznoyi yamnoyi kulturi Pokazovoyu oznakoyu vvazhav poyednannya posudu ta posudu lisostepu kultur lijchastogo posudu i kulyastih amfor abo rogachinskogo tipu Danilenko ta Shaposhnikova shodyatsya v pivnichnomu lisostepovomu pohodzhenni nizhnogo gorizontu serednogo sharu ta prosuvannyam za shodu repinciv u verhnomu gorizonti Olimpiya Shaposhnikova vvazhala povnoyu analogiyeyu serednomu ta verhnomu sharam Mihajlivki Voloskogo Do vidkrittiv pam yatok na nizhnomu Doni ta Volzi vona otozhnyuvala serednij shar Mihajlivki do repinskoyi kulturi Pislya vidkrittya pohovan v Orilsko Samarskomu mezhirichchi ekspediciyeyu I F Kovalovoyi Olimpiya Shaposhnikova zaznachaye sho rannij etap yamnoyi kulturi v Ukrayini reprezentovano dvoma lokalnimi tipami pam yatok repinskimi ta tipu Mihajlivka II vvazhav sho u Nizhnij Naddnipryanshini isnuvala serednostogivska kultura risi kotroyi peretinayutsya z davnoyamnimi pam yatkami Volzko Uralskomu ta Volzko Donskomu stepovomu mezhirichchyah prote v nih vidsutnya ritualna yednist U toj samij chas na Doni ta Dinci prodovzhuvala isnuvati Dnipro donecka kultura Skladannya yamnoyi kulturi i pershu hvilyu poshirennya davnoyamnih plemen vin pov yazuvav iz viniknennyam vidtvoryuvalnogo gospodarstva ta kurgannogo obryadu pohovan u Volzko Uralskomu ta Volzko Donskomu stepovomu mezhirichchyah Dovoli skoro hvilya davnoyamnih plemen syagaye Peredkavkazzya ta Pivnichno Zahidnogo Nadchornomor ya ta dali sho poznachayetsya poyavoyu tut najdavnishih pidkurgannih pohovan ta konegolovih skipetriv U procesi zmishannya ta asimilyaciyi znikaye serednostogivska kultura ta z yavlyayetsya ta ritualna yednist sho zasvidchuye poyavu davnoyamnoyi kulturno istorichnoyi spilnoti Proces skladannya davnoyamnoyi spilnosti pripadaye na pershu polovinu III tisyachorichchya do n e Mihajlivka III Verhnij kulturnij shar piznoyamnoyi kulturi Vidkriti zalishki velikogo poselennya yamnoyi kulturi plosheyu u 1 ga otochenogo visokimi valami i rovami Znajdeni zalishki glinobitnih zhitel na kam yanih fundamentah Na poselenni zvodilisya visoki kam yani stini Verhnij shar maye pershij drugij ta nizhnij gorizonti Mikola Merpert vvazhav sho verhnij shar Mihajlivki spivvidnositsya z Repinskoyi kulturi Datuvannya pripadaye na 3 tyu pochatok 4 yi chverti 3 tisyachorichchya do n e Na nizhnij Naddnipryanshini vidbuvayutsya zmini u pohovalnomu obryadi poyava bezkurgannih mogilnikiv narostannya zahidnoyi oriyentaciyi ta keramici providnim prijomom ozdoblennya yakoyi staye shnur Vzayemodiya z piznotripilskim svitom sprichinila uskladnennya ekonomiki nizhnodniprovskogo naselennya Naslidkom chogo tut sformovanij novij najskladnishij centr yamnoyi KIS Materialnij kompleksNa poselenni bulo vidkrito kam yani fundamenti pryamokutnih budivel gospodarskogo ta zhitlovogo priznachennya zavvishki do 1 m Kladka dvoryadna na zemlyanomu rozchini Verhnyu chastinu zhitel buduvali z ocheretu ta glini Na teritoriyi poselennya znajdeno takozh chislenni vognisha obkladeni kaminnyam Na poselenni za harakterom znahidok vidilyayutsya virobnichi dilyanki Nasichenij kulturnij shar poselennya dav zmogu dosliditi materialnu pobutovu kulturu naselennya Znahidki gostrodonnij i ploskodonnij posud znaryaddya praci z kamenyu i kistki midni rechi yak miscevogo virobnictva tak i privizni yaki svidchat pro zv yazki naselennya teritoriyi pivdennoukrayinskih stepiv z plemenami Pivnichnogo Kavkazu Materiali Mihajlivskogo poselennya kardinalno zminili uyavlennya pro riven rozvitku plemen yamnoyi kulturi Pohovalnij obryadPohovannya v kam yanih skrinyah iz rozpisnimi stinami ye fenomenom v arheologiyi bronzovoyi dobi Tradicijno yih vidnosyat do kemi obinskoyi kulturi Krimu ale poyava cih pohovan v kurganah u Podniprov yi v Pivnichnij Tavriyi na Zaporizhzhi i dali na zahid u Prichornomor yi rozglyadayetsya yak migraciyi naselennya kemi obinskoyi kulturi na pivnich Znachennya poselennyaJmovirno Mihajlivske poselennya bulo pleminnim centrom Dzherela ta literaturaO G Shaposhnikova Mihajlivske poselennya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 690 ISBN 978 966 00 1028 1 Literatura Lagodovska O F Shaposhnikova O R Makarevich M L Mihajlivske poselennya K 1962 YaMNA KULTURNO ISTORIChNA OBLAST DOBI RANNOYi BRONZI 14 bereznya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ