Миха́йлівка — село в Україні, у Глибоцькій селищній громаді Чернівецького району Чернівецької області.
село Михайлівка | |
---|---|
Дерев1яна церква Різдва Пр. Богородиці | |
Країна | Україна |
Область | Чернівецька область |
Район | Чернівецький район |
Громада | Глибоцька селищна громада |
Основні дані | |
Населення | 745 |
Поштовий індекс | 60408 |
Телефонний код | +380 3734 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°06′57″ пн. ш. 25°58′27″ сх. д. / 48.11583° пн. ш. 25.97417° сх. д.Координати: 48°06′57″ пн. ш. 25°58′27″ сх. д. / 48.11583° пн. ш. 25.97417° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 360 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 60408, Чернівецька обл., Глибоцький р-н, с.Михайлівка |
Карта | |
Михайлівка | |
Михайлівка | |
Мапа | |
Історія
«Історія міст і сіл Української РСР. Чернівецька область» повідомляє, що найдавніша згадка про село датується 1508 роком. Згідно з новітніми краєзнавчими дослідженнями перша письмова назва Михайлівки у форми «Михучани» зафіксована 1466 року.
1 серпня 1466 року воєвода Штефан Великий підтвердив право власності дочки боярина Михайла Місіча – Марушки – на села Михайловці (Петричанка), Михучани (Михайлівка) і Городище (ідентифікується з населеними пунктами Грушівка і Волока). З документів випливає, що ці села були подаровані боярину Михайлу Місічу як «вислуга», тобто винагорода за військову службу, за часів правління молдавського господаря Олександра Доброго (1400 – 1432). Можливо, що від імені Михайла Місіча походить нинішня назва поселення.
У 1517 році Анушка - внука Михайла Місіча і дочка Марушки - передала право власності «на село Михучани і Городище» своєму внуку Гаврилові, який на той час займав посаду вістерника – керівника князівської скарбниці. У грамоті зазначено, що село Михучани розміщувалося па річці Трестяні, біля впадіння у неї притоки Рудої. Щоправда, при опису межових знаків села Михучани річка Трестяна названа Котовцем. Очевидно, саме в той час відбувалася зміна назви.
Через Михучани пролягав міжнародний торговий шлях, який в грамоті 1466 року згадується як «велика дорога», а в історичних дослідження більш відомий як Берладська дорога (Львівська дорога, Волоський шлях, Старий Берладський шлях). Від Чернівці «велика дорога» пролягала до села Козмин, що розміщувалося між нинішніми населеними пунктами Коровія і Чагор, на берегах річки Коровії, а далі повертала в південно-західному напрямку через ліс (буковину) до височини Діброва і села Михучани.
У 1497 році цим шляхом відступало військо польського короля Яна Ольбрахта після невдалої облоги Сучавської фортеці. На думку дослідника Едуарда Фішера, саме на дорозі біля Михучан (Михайлівки) була влаштована засідка молдавського війська, коли заздалегідь підпиляні дерева створили лісові завали і заблокували рух транспортної колони. Це призвело до поразки польського війська.
У ХІХ столітті на історичній території Михайлівки виникло поселення Кичера, назву якого виводять від розміщеної поблизу найвищої гори (укр. кичера = «гірська вершина»). Нині це село Червона Діброва. За переказами, в середині ХVIII століття на цьому місці ще шумів буковий ліс. Новими поселенцями тут начебто стали циган і дезертири, а трохи пізніше поселились галицькі емігранти з Болехова.
Населення
За переписом 1900 року в селі були 182 будинки, проживали 855 мешканців: 799 українців, 17 румунів, 34 поляки, 27 євреїв і 8 німців. За переписом 2001 року в селі зареєстровано 744 мешканці. Із них 99% рідною мовою вважали українську.
- Дерев'яна церква Різдва Пр. Богородиці с. Михайлівка
- Дерев'яна церква Різдва Пр. Богородиці с. Михайлівка
Транспорт
В селі відсутні асфальтове покриття на дорозі між селами Тарашани і Димка.
Посилання
Погода в селі [ 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
Примітки
- Історія міст і сіл Української РСР. Чернівецька область. — С. 215
- Старий Берладський шлях, 2023.
- Documente bucovinene de T. Balan. — P. 7-8
- Fischer E. Kozmin. Zur Geschichte des polnisch-moldauischen Krieges… — S. 38
- Die Bukowina. Eine allgemeine Heimatkunde = Буковина. Загальне краєзнавство. — C. 238
- Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XIII. Bukowina. Wien (online).
- http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Saveshow.asp[недоступне посилання]
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР. Чернівецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 706 с.
- Квасецький А. Старий Берладський шлях: Краєзнавчі нариси з історії Буковини. — Чернівці : Місто, 2023. — 252 с.
- Die Bukowina. Eine allgemeine Heimatkunde = Буковина. Загальне краєзнавство. / Переклад з нім. Ф.С. Андрійця, А.Т. Квасецького; наук. редактори В. М. Ботушанський, О.М. Масан, В.Ю. Іванюк]. — Чернівці: Зелена Буковина, 2004. — 488 с.
- Documente bucovinene de T. Balan. — Cernăuţi: Inst. de arte grafice și Edit. „Glasul Bucovinei”, 1934. Vol. 1 : 1507-1653.
- Fischer E. Kozmin. Zur Geschichte des polnisch-moldauischen Krieges im Jahre 1497 = Фішер Е. Козмин. До питання про історію польсько-молдавської війни 1497 року / пер. з нім. В. Іванюка // Зелена Буковина. — 2003. — № 1–2. — С. 2–77.[1] [ 28 липня 2021 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mihajlivka Miha jlivka selo v Ukrayini u Glibockij selishnij gromadi Cherniveckogo rajonu Cherniveckoyi oblasti selo Mihajlivka Derev1yana cerkva Rizdva Pr BogorodiciDerev1yana cerkva Rizdva Pr Bogorodici Krayina Ukrayina Oblast Chernivecka oblast Rajon Cherniveckij rajon Gromada Glibocka selishna gromada Osnovni dani Naselennya 745 Poshtovij indeks 60408 Telefonnij kod 380 3734 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 06 57 pn sh 25 58 27 sh d 48 11583 pn sh 25 97417 sh d 48 11583 25 97417 Koordinati 48 06 57 pn sh 25 58 27 sh d 48 11583 pn sh 25 97417 sh d 48 11583 25 97417 Serednya visota nad rivnem morya 360 m Misceva vlada Adresa radi 60408 Chernivecka obl Glibockij r n s Mihajlivka Karta Mihajlivka Mihajlivka MapaIstoriya Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Chernivecka oblast povidomlyaye sho najdavnisha zgadka pro selo datuyetsya 1508 rokom Zgidno z novitnimi krayeznavchimi doslidzhennyami persha pismova nazva Mihajlivki u formi Mihuchani zafiksovana 1466 roku 1 serpnya 1466 roku voyevoda Shtefan Velikij pidtverdiv pravo vlasnosti dochki boyarina Mihajla Misicha Marushki na sela Mihajlovci Petrichanka Mihuchani Mihajlivka i Gorodishe identifikuyetsya z naselenimi punktami Grushivka i Voloka Z dokumentiv viplivaye sho ci sela buli podarovani boyarinu Mihajlu Misichu yak visluga tobto vinagoroda za vijskovu sluzhbu za chasiv pravlinnya moldavskogo gospodarya Oleksandra Dobrogo 1400 1432 Mozhlivo sho vid imeni Mihajla Misicha pohodit ninishnya nazva poselennya U 1517 roci Anushka vnuka Mihajla Misicha i dochka Marushki peredala pravo vlasnosti na selo Mihuchani i Gorodishe svoyemu vnuku Gavrilovi yakij na toj chas zajmav posadu visternika kerivnika knyazivskoyi skarbnici U gramoti zaznacheno sho selo Mihuchani rozmishuvalosya pa richci Trestyani bilya vpadinnya u neyi pritoki Rudoyi Shopravda pri opisu mezhovih znakiv sela Mihuchani richka Trestyana nazvana Kotovcem Ochevidno same v toj chas vidbuvalasya zmina nazvi Cherez Mihuchani prolyagav mizhnarodnij torgovij shlyah yakij v gramoti 1466 roku zgaduyetsya yak velika doroga a v istorichnih doslidzhennya bilsh vidomij yak Berladska doroga Lvivska doroga Voloskij shlyah Starij Berladskij shlyah Vid Chernivci velika doroga prolyagala do sela Kozmin sho rozmishuvalosya mizh ninishnimi naselenimi punktami Koroviya i Chagor na beregah richki Koroviyi a dali povertala v pivdenno zahidnomu napryamku cherez lis bukovinu do visochini Dibrova i sela Mihuchani U 1497 roci cim shlyahom vidstupalo vijsko polskogo korolya Yana Olbrahta pislya nevdaloyi oblogi Suchavskoyi forteci Na dumku doslidnika Eduarda Fishera same na dorozi bilya Mihuchan Mihajlivki bula vlashtovana zasidka moldavskogo vijska koli zazdalegid pidpilyani dereva stvorili lisovi zavali i zablokuvali ruh transportnoyi koloni Ce prizvelo do porazki polskogo vijska U HIH stolitti na istorichnij teritoriyi Mihajlivki viniklo poselennya Kichera nazvu yakogo vivodyat vid rozmishenoyi poblizu najvishoyi gori ukr kichera girska vershina Nini ce selo Chervona Dibrova Za perekazami v seredini HVIII stolittya na comu misci she shumiv bukovij lis Novimi poselencyami tut nachebto stali cigan i dezertiri a trohi piznishe poselilis galicki emigranti z Bolehova NaselennyaZa perepisom 1900 roku v seli buli 182 budinki prozhivali 855 meshkanciv 799 ukrayinciv 17 rumuniv 34 polyaki 27 yevreyiv i 8 nimciv Za perepisom 2001 roku v seli zareyestrovano 744 meshkanci Iz nih 99 ridnoyu movoyu vvazhali ukrayinsku Derev yana cerkva Rizdva Pr Bogorodici s Mihajlivka Derev yana cerkva Rizdva Pr Bogorodici s MihajlivkaTransportV seli vidsutni asfaltove pokrittya na dorozi mizh selami Tarashani i Dimka PosilannyaPogoda v seli 8 zhovtnya 2008 u Wayback Machine PrimitkiIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Chernivecka oblast S 215 Starij Berladskij shlyah 2023 Documente bucovinene de T Balan P 7 8 Fischer E Kozmin Zur Geschichte des polnisch moldauischen Krieges S 38 Die Bukowina Eine allgemeine Heimatkunde Bukovina Zagalne krayeznavstvo C 238 Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Konigreiche und Lander bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1900 XIII Bukowina Wien online http database ukrcensus gov ua MULT Dialog Saveshow asp nedostupne posilannya DzherelaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Chernivecka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 706 s Kvaseckij A Starij Berladskij shlyah Krayeznavchi narisi z istoriyi Bukovini Chernivci Misto 2023 252 s Die Bukowina Eine allgemeine Heimatkunde Bukovina Zagalne krayeznavstvo Pereklad z nim F S Andrijcya A T Kvaseckogo nauk redaktori V M Botushanskij O M Masan V Yu Ivanyuk Chernivci Zelena Bukovina 2004 488 s Documente bucovinene de T Balan Cernăuţi Inst de arte grafice și Edit Glasul Bucovinei 1934 Vol 1 1507 1653 Fischer E Kozmin Zur Geschichte des polnisch moldauischen Krieges im Jahre 1497 Fisher E Kozmin Do pitannya pro istoriyu polsko moldavskoyi vijni 1497 roku per z nim V Ivanyuka Zelena Bukovina 2003 1 2 S 2 77 1 28 lipnya 2021 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi