Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Михайлю чка колишня Рисовата село в Україні у Шепетівському районі Хмельницької області Центр Михайлюцької сільської гро

Михайлючка

Михайлючка

Михайлю́чка (колишня Рисовата) — село в Україні, у Шепетівському районі Хмельницької області. Центр Михайлюцької сільської громади. Населення становить 1 574 особи (2007).

село Михайлючка
image
Церква Божої Матері
Церква Божої Матері
Країна image Україна
Область Хмельницька область
Район image Шепетівський район
Громада Михайлюцька сільська громада
Облікова картка облікова картка 
Основні дані
Засноване 1796
Населення 1 574 особи (2007)
Площа 2,42 км²
Густота населення 650,4 осіб/км²
Поштовий індекс 30416
Телефонний код +380 3840
Географічні дані
Географічні координати 50°17′24″ пн. ш. 27°18′39″ сх. д. / 50.29000° пн. ш. 27.31083° сх. д. / 50.29000; 27.31083Координати: 50°17′24″ пн. ш. 27°18′39″ сх. д. / 50.29000° пн. ш. 27.31083° сх. д. / 50.29000; 27.31083
Середня висота
над рівнем моря 		244 м
Відстань до
районного центру 		22 км
Найближча залізнична станція Майдан-Вила
Місцева влада
Адреса ради 30416, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Михайлючка, вул. Мазунова, 44а
Карта
image
image
Михайлючка
image
image
Михайлючка
Мапа

image Михайлючка у Вікісховищі

Географія

Через село проходить залізниця Шепетівка — Новоград-Волинський, у самому селі знаходиться залізнична станція Майдан-Вила. На північ, до села Городнявки, та на південь, до села Цмівки, збудовані автодороги. Село знаходиться в північно-східній частині Шепетівського району Хмельницької області. В східній частині села з півдня на північ протікає мілковідна річка Смолка, що бере початок з лісу Мальованського лісництва і впадає в річку Случ біля міста Новоград-Волинський Житомирської області. Місцевість лісиста. В надрах землі є великі поклади білої глини, коаліну, граніту та графіту, тому грунти мало родючі.

Історія

image
«Тактична карта Польщі 1924 - 1939»

У 1793 році після Другого поділу Речі Посполитої була утворена Волинська губернія до складу якої увійшли Шепетівка і навколишні села та хутори. Саме в цей період на Волині з'являються німецькі поселення-колонії. Німці купували земельні наділи у місцевих поміщиків та князів. За переказами старожилів назва села походить від прізвища поміщика Михайлюка, що жив у селі Медведівка і володів землями та багатими лісами. Ліс і ділянки землі він продавав. Заселення цієї місцевості відбувалось за рахунок переселення німців і поляків із районів Гродного й з-під Варшави та українців із навколишніх сіл. Внаслідок цих історичних подій навколо теперішнього села Михайлючки з 1796 по 1810 роки утворюються хутірські поселення німців, поляків, євреїв та українців.

Одним з перших хуторів були Михайлючка та Антонівка, з часом з'явились хутори Рисовата та Капітульщина. За даними губернського статистичного комітету міста Житомир Михайлючка, як село згадується в кінці XIX століття. На той час хутори розширились. В 1899 було зареєстровано в селі Михайлючка - 88 дворів, Рисовата - 32 двори. Ці села на той час відносились до Хролинської волості, Ізяславського повіту Волинської губернії . Село Рисовата проіснувало до 1960 року, після було реорганізоване в село Михайлючка.

В другій половині ХІХ ст. у працювало дві школи лютеранських общин. В 1860 році відкривається Рисоватська приватна школа, до якої ходили діти різних національностей, навчання велось німецькою мовою. Навчалось 24 хлопчиків і 14 дівчаток. Вчитель Георгій Готлібович Фрідріх. 1885 року громада відкриває Михайлюцьку приватну школу, у якій навчалося 30 хлопчиків та 17 дівчаток. Вчитель Рудольф Шульц. . Школи національних меншин були ліквідовані в середині 20 років ХХ ст. під гаслом виправлення націоналістичних відхилень.

Після будівництва залізничної лінії Київ — Брест 1873 року та залізничного вокзалу Майдан-Вила в 1911 році населення навколишніх хуторів збільшується. В 1911 році в селі Михайлючці було 72 двори, де жило 390 чоловік, а в селі Рисоваті - 16 дворів з населенням 157 чоловік. В 1917 році відкривається державна початкова школа. На початку Першої світової війни німецьке населення було виселене в східні райони росії, яке повернулось в Рисовату після 1922 року.

Навколо сіл та хуторів було 5 цегелень. Одна з них єврея Когана. Навіть коли став до дії Майдан-Вильський комбінат вогнетривів Коганова цегельня збереглась в діючому вигляді відносилась до Купинського комбінату вогнетривів. Лише після Другої світової війни, в 1946 році її було розібрано, а землю дали жителям села під будівництво приватного господарства.

image
Поштова марка «Стрілець Легіону Українських січових стрільців»

6 листопада 1921 року під час Листопадового рейду через Майдан-Вила проходив відділ Василя Падалки Армії Української Народної Республіки. Тут він найняв селян з підводами, що привезли на станцію продовольчий податок на користь окупаційної московської влади.

24 листопада 1921 року через Майдан-Вила, вертаючись з Листопадового рейду, проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки. Тут вона перейшла залізницю Шепетівка — Новоград-Волинський.

У 1925 року, згідно рішень ВУЦВК, із метою надання національним меншинам права і можливості розвивати свою культуру і мову, створювалися національні сільські Ради в тих селах, де проживала значна кількість їх представників. На Шепетівщині було утворено дві німецькі національні сільські Ради в складі с.Михайлючка (с. Рисовата, колонії Капітульщини та другої, куди входили колонія Дерманка (нині с.Дубіївка) та колонія Антонівка (нині цього поселення немає) тощо. На 1 січня 1926 р. на Шепетівщині проживало 1592 особи німецької національності

В 1927 році XV з'їзд ВКП/Б бере курс на колективізацію країни. З цього часу розпочинається ліквідація хутірнго поселення. Частину заможних поляків та німців виселяють за межі області. Всіх інших розселяють по селах Рисовата та Михайлючка. В подальшому це переселення з хуторів призвело до злиття двох сіл Рисовата та Михайлючка. Хутори Антонівка та Капітульщина зникають. Зникла і стара Михайлючка.

У часи колективізації в німецьких колоніях також створюються колгоспи. 1929 р. у селі Михайлючка організовується колгосп ім. Рози Люксембург, а в селі Рисовата – колгосп ім. Тельмана. Під час колективізації значну частину німців-колоністів, яких називали куркулями, вислано за межі області. В 1929 році на території села Михайлючки побудували завод вогнетривів. Його цеглу відправляли на будівництво домених печей. Відкриття заводу дало поштовх до появи робітничого селища навколо комбінату. Після війни завод було відбудовано та розширено.

Згідно рішення окружного земельного відділу м. Шепетівки від 19 січня 1930 року почали забирати у селян насінний фонд, худобу, свиней, птицю. Це викликало опір селян та масові протести. Повстання почалось з Плужанського району та перекинулось на усю Шепетівську округу На початку лютого "Волинка" докотилась до сіл Михайлюцької сільради. Понад 200 жінок сіл Цмівка, Конотоп, Судимонт, Михайлючка озброєні косами, ціпами, вилами пішли громити колгоспні комори. Організатором була Бунтовська Лідія. Вимогами жінок були: 1. Звільнити з під арешту полонського ксьонза і не обкладати його податком. 2. Випустити з ДОПРу всіх арештованих мешканців сіл. 3. Зняти експортне оподаткування. 4.Завести промтовари на село за потребами населення і не поділяти пайщиків на бідняків та експортників. Та інше, всього було 8 пунктів. Для придушення повстання з Шепетівки був надісланий загін кавалеристів. Жінок зігнали до купи. Заарештували Бунтовську Лідію та Фноську (прізвище не відоме) Ці жінки додому не повернулись. Невдоволення серед населення посилилось. Восени 1931 року вночі невідомим було вбито голову Михайлюцької сільської ради Шварца Г.С., який був присланий Шепетівською партійною організацією.

1932 рік був трагічним для всієї України. Під час Голодомору були випадки смерті цілих сімей. Не принесло полегшення і літо 1933 року. Частина людей померла від їжі. Померлих частіше ховали в одній могилі. Після голоду залишилось багато сиріт. Опікунство над ними взяли колгоспи. Відомо про два хлопці поляк Фльорко та німець Лотик.

В 1933 році робітниче селище при Майдан-Вильському комбінаті розширюється, збільшується кількість дітей і тому було прийняте рішення про будівництво семирічної школи. Спільними силами держави, колгоспів та комбінату 1 вересня 1935 відкривається Михайлюцька семирічна школа. Приміщення дерев'яне. 128 учнів навчало 11 вчителів. Деякі вчителі перейшли з Дерманської школи. З 1938 року школа стає десятирічкою. Перший  випуск 10 класу відбувся 21 червня 1941року.

У березні 1935 р. населення цих сіл поповнилося за рахунок переселенців із Чернігівської області. У 1936-1937 рр. німців-колоністів знову було депортовано в східні області України і до спецпоселень Казахстану . 1936 року Майдан-Вильський комбінат будує клуб та робітничу їдальню.

1939 року німецькі та радянські війська окупували Польшу, назрівала війна. За постановою уряду деякі сім'ї Михайлючки знову підпадають під чергове переселення. В 1939 році до села приїздять військові та починають будівництво містечка. За планом на полі до села Заморочення мали будувати аеродром. Встигли лише звести казарму, конюшню, радіовузол. В цей час виникає потреба в робітниках і до села по переселенню приїздять сім'ї з Чернігівщини та Вінничини.

Про початок війни першими дізнались військові. Відразу почалась евакуація. Подали ешелон в який завантажили солдат, взявши саме необхідне. Все що залишалось на військових складах було розібране місцевим населенням. Люди були налякані, усі сподівались, що війна ненадовго. З перших годин почалась мобілізація чоловічого населення. Багато сімей евакуювались. Боїв за село не було, фашисти швидко пішли на схід. З серпня місяця в селі починає встановлюватись німецька влада. В приміщені заводської пожежної охорони був організований поліцейська ділянка.

В ці дня була організована каральна експедиція фашистів по знищенню євреїв та активістів села. Вони приїхали на декількох мотоциклах. Чутки про те, що німці приїхали убивати "іудів" швидко поширились по навколишнім селам. Українці, німці, поляки всі хто мав можливість повідомляли євреїв про небезпеку, хто міг переховував їх. Першими були схоплені Гутман начальник цеху Майдан-Вильського комбінату, Криштуп начальник пожежної охорони при Майдан-Вильському комбінаті, Лузь експедитор комбінату. Розстріляли їх разом біля городу Можейка Адама. І наказали сироті Лотику поховати, давши плату годинник убитого Гутмана. Єврейського хлопчину Левіна Сьомку прив'язали до підводи, дали в руки два ящика з камінням і погнали на Конотоп. Там схопили старого єврея Песя, обрізали йому бороду, прив'язали разом з Сьомкою до підводи і погнали назад до Михайлючки. Дорогою їх жорстоко били. Напроти сінопункту, по дорозі на Городнявку їх розстріляли.

Фашисти вирішили відновити німецькі колонії в навколишніх селах. Для цього з різних районів до Михайлючки, Цмівки, Хмелівки, Заморочення, Дубіївки звозили німецькі сім'ї, всі хто мав в своєму поколінні німецьке походження називали "поколінцями". Якщо поколінець переходив на бік фашистів (приймав німецьке громадянство) - його називали "дойчі". Розселяли нові німецькі сім'ї в будинки євреїв, сільських активістів та українців, яких відправляли на проживання в інші райони.

На селі призначається комендант німець Барц. Він організовує роботу сільського господарства. Поколінці наймають до себе на роботу жителів села. Селам дають німецькі назви. Рисовата - Рейхенау; Цмівка - Гільнерсдорф; Дубіївка - Дермансдорф.

Німецьких частин у селі не було, на допомогу Барцу був приставлений загін мадяр, які розмістили в новій школі своїх коней.

Весною 1942 року поширюються чутки про перших партизан. Михайлючка та прилеглі села оточені густим лісом, саме в них переховувались невеличкі загони та окремі месники. Партизанські загони складались з місцевих жителів та військових, що потрапили в оточення та не змогли догнати фронт.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

3 лютого 2024 року селі Михайлючка парафія церкви Казанської Ікони перейшла з Московського патріархату в Православну Церкву України.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними :

Мова Кількість Відсоток
українська 1546 98.22%
російська 18 1.14%
білоруська 4 0.25%
польська 2 0.13%
вірменська 1 0.06%
інші/не вказали 3 0.20%
Усього 1574 100%

Економіка та інфраструктура

В селі діють Михайлюцький ліцей, Михайлюцький дошкільний навчальний заклад «ДЗВІНОЧОК» та Михайлюцька сільська бібліотека (філія Центральної бібліотеки ім. М.Коцюбинського ЦБС Шепетівського району)

За 6 км на схід, біля села Новаки Понінківської громади знаходиться Майдан-Вильське родовище каоліну, звідки постачається каолін для ТОВ «Майдан-Вильський кар'єр».

Відомі люди

  • Мазунов Руслан Олександрович (1979—2014) — український військовик, майор, бортовий авіаційний технік вертолітної ланки 16-ї окремої бригади армійської авіації 8-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України. Загинув в ході антитерористичної операції поблизу Слов'янська.
  • Циклаурі Ревазо Шотаєвич (1984—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Лебіга Михайло Ігорович (1997) — український блогер, стример.

Світлини

  • image
    Станція Майдан-Вила
  • image
    Церква Святої Казанської Божої Матері
  • image
    Будинок культури
  • image
    Школа
  • image
    Старостат
  • image
    Капличка
  • image
    Дитячий садок
  • image
    Дитячий майданчик

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 20 грудня 2011. Процитовано 29 червня 2022.
  2. За даними губернського статистичного комітету міста Житомир 1899 р., сторінка 89
  3. Иноверческие начальные школы в немецких колониях (хролинська волость). Памятная книга народных училищ Волынской губернии на 1909-1910гг.
  4. Список населених пунктів Волинської губернії. місто Житомир. 1911. с. 255.
  5. Огінський, В.Г. (1995). Національні меншини не терені Шепетівської округи в 20 – 30-х роках ХХ ст. Хмельницький – Шепетівка: Матеріали регіональної наукової краєзнавчої конференції. – Хмельницький – Шепетівка. с. 180—181.
  6. Галімов, Акім. Реальна історія розкуркулення.
  7. Фонд «Музей пропаганди» (колишній музей Островського) «Історія с. Михайлючка, записана бібліотекаркою Михайлюцької школи Захарець Н.Р.»;
  8. Блог вчителя історії та правознавства Володимира Захарця.
  9. https://perspekt.org.ua/articles/1746 див. архів музею Пропаганди (м. Шепетівка)
  10. До ПЦУ перейшла церква на Шепетівщині.
  11. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

  • Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
  • Михайлюцький ліцей [ 30 березня 2022 у Wayback Machine.]
  • Розклад руху поїздів по станції «Майдан-Вила» [ 14 вересня 2021 у Wayback Machine.]
  • Михайлюцька сільська рада [ 13 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  • Сайт ТОВ «Майдан-Вильський кар'єр» [ 14 вересня 2021 у Wayback Machine.]


image Це незавершена стаття про Шепетівський район.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mihajlyu chka kolishnya Risovata selo v Ukrayini u Shepetivskomu rajoni Hmelnickoyi oblasti Centr Mihajlyuckoyi silskoyi gromadi Naselennya stanovit 1 574 osobi 2007 selo Mihajlyuchka Cerkva Bozhoyi MateriCerkva Bozhoyi Materi Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Shepetivskij rajon Gromada Mihajlyucka silska gromada Oblikova kartka oblikova kartka Osnovni dani Zasnovane 1796 Naselennya 1 574 osobi 2007 Plosha 2 42 km Gustota naselennya 650 4 osib km Poshtovij indeks 30416 Telefonnij kod 380 3840 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 17 24 pn sh 27 18 39 sh d 50 29000 pn sh 27 31083 sh d 50 29000 27 31083 Koordinati 50 17 24 pn sh 27 18 39 sh d 50 29000 pn sh 27 31083 sh d 50 29000 27 31083 Serednya visota nad rivnem morya 244 m Vidstan do rajonnogo centru 22 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Majdan Vila Misceva vlada Adresa radi 30416 Hmelnicka obl Shepetivskij r n s Mihajlyuchka vul Mazunova 44a Karta Mihajlyuchka Mihajlyuchka Mapa Mihajlyuchka u VikishovishiGeografiyaCherez selo prohodit zaliznicya Shepetivka Novograd Volinskij u samomu seli znahoditsya zaliznichna stanciya Majdan Vila Na pivnich do sela Gorodnyavki ta na pivden do sela Cmivki zbudovani avtodorogi Selo znahoditsya v pivnichno shidnij chastini Shepetivskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti V shidnij chastini sela z pivdnya na pivnich protikaye milkovidna richka Smolka sho bere pochatok z lisu Malovanskogo lisnictva i vpadaye v richku Sluch bilya mista Novograd Volinskij Zhitomirskoyi oblasti Miscevist lisista V nadrah zemli ye veliki pokladi biloyi glini koalinu granitu ta grafitu tomu grunti malo rodyuchi Istoriya Taktichna karta Polshi 1924 1939 U 1793 roci pislya Drugogo podilu Rechi Pospolitoyi bula utvorena Volinska guberniya do skladu yakoyi uvijshli Shepetivka i navkolishni sela ta hutori Same v cej period na Volini z yavlyayutsya nimecki poselennya koloniyi Nimci kupuvali zemelni nadili u miscevih pomishikiv ta knyaziv Za perekazami starozhiliv nazva sela pohodit vid prizvisha pomishika Mihajlyuka sho zhiv u seli Medvedivka i volodiv zemlyami ta bagatimi lisami Lis i dilyanki zemli vin prodavav Zaselennya ciyeyi miscevosti vidbuvalos za rahunok pereselennya nimciv i polyakiv iz rajoniv Grodnogo j z pid Varshavi ta ukrayinciv iz navkolishnih sil Vnaslidok cih istorichnih podij navkolo teperishnogo sela Mihajlyuchki z 1796 po 1810 roki utvoryuyutsya hutirski poselennya nimciv polyakiv yevreyiv ta ukrayinciv Odnim z pershih hutoriv buli Mihajlyuchka ta Antonivka z chasom z yavilis hutori Risovata ta Kapitulshina Za danimi gubernskogo statistichnogo komitetu mista Zhitomir Mihajlyuchka yak selo zgaduyetsya v kinci XIX stolittya Na toj chas hutori rozshirilis V 1899 bulo zareyestrovano v seli Mihajlyuchka 88 dvoriv Risovata 32 dvori Ci sela na toj chas vidnosilis do Hrolinskoyi volosti Izyaslavskogo povitu Volinskoyi guberniyi Selo Risovata proisnuvalo do 1960 roku pislya bulo reorganizovane v selo Mihajlyuchka V drugij polovini HIH st u pracyuvalo dvi shkoli lyuteranskih obshin V 1860 roci vidkrivayetsya Risovatska privatna shkola do yakoyi hodili diti riznih nacionalnostej navchannya velos nimeckoyu movoyu Navchalos 24 hlopchikiv i 14 divchatok Vchitel Georgij Gotlibovich Fridrih 1885 roku gromada vidkrivaye Mihajlyucku privatnu shkolu u yakij navchalosya 30 hlopchikiv ta 17 divchatok Vchitel Rudolf Shulc Shkoli nacionalnih menshin buli likvidovani v seredini 20 rokiv HH st pid gaslom vipravlennya nacionalistichnih vidhilen Pislya budivnictva zaliznichnoyi liniyi Kiyiv Brest 1873 roku ta zaliznichnogo vokzalu Majdan Vila v 1911 roci naselennya navkolishnih hutoriv zbilshuyetsya V 1911 roci v seli Mihajlyuchci bulo 72 dvori de zhilo 390 cholovik a v seli Risovati 16 dvoriv z naselennyam 157 cholovik V 1917 roci vidkrivayetsya derzhavna pochatkova shkola Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni nimecke naselennya bulo viselene v shidni rajoni rosiyi yake povernulos v Risovatu pislya 1922 roku Navkolo sil ta hutoriv bulo 5 cegelen Odna z nih yevreya Kogana Navit koli stav do diyi Majdan Vilskij kombinat vognetriviv Koganova cegelnya zbereglas v diyuchomu viglyadi vidnosilas do Kupinskogo kombinatu vognetriviv Lishe pislya Drugoyi svitovoyi vijni v 1946 roci yiyi bulo rozibrano a zemlyu dali zhitelyam sela pid budivnictvo privatnogo gospodarstva Poshtova marka Strilec Legionu Ukrayinskih sichovih strilciv 6 listopada 1921 roku pid chas Listopadovogo rejdu cherez Majdan Vila prohodiv viddil Vasilya Padalki Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Tut vin najnyav selyan z pidvodami sho privezli na stanciyu prodovolchij podatok na korist okupacijnoyi moskovskoyi vladi 24 listopada 1921 roku cherez Majdan Vila vertayuchis z Listopadovogo rejdu prohodila Podilska grupa komanduvach Sergij Chornij Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Tut vona perejshla zaliznicyu Shepetivka Novograd Volinskij U 1925 roku zgidno rishen VUCVK iz metoyu nadannya nacionalnim menshinam prava i mozhlivosti rozvivati svoyu kulturu i movu stvoryuvalisya nacionalni silski Radi v tih selah de prozhivala znachna kilkist yih predstavnikiv Na Shepetivshini bulo utvoreno dvi nimecki nacionalni silski Radi v skladi s Mihajlyuchka s Risovata koloniyi Kapitulshini ta drugoyi kudi vhodili koloniya Dermanka nini s Dubiyivka ta koloniya Antonivka nini cogo poselennya nemaye tosho Na 1 sichnya 1926 r na Shepetivshini prozhivalo 1592 osobi nimeckoyi nacionalnosti V 1927 roci XV z yizd VKP B bere kurs na kolektivizaciyu krayini Z cogo chasu rozpochinayetsya likvidaciya hutirngo poselennya Chastinu zamozhnih polyakiv ta nimciv viselyayut za mezhi oblasti Vsih inshih rozselyayut po selah Risovata ta Mihajlyuchka V podalshomu ce pereselennya z hutoriv prizvelo do zlittya dvoh sil Risovata ta Mihajlyuchka Hutori Antonivka ta Kapitulshina znikayut Znikla i stara Mihajlyuchka U chasi kolektivizaciyi v nimeckih koloniyah takozh stvoryuyutsya kolgospi 1929 r u seli Mihajlyuchka organizovuyetsya kolgosp im Rozi Lyuksemburg a v seli Risovata kolgosp im Telmana Pid chas kolektivizaciyi znachnu chastinu nimciv kolonistiv yakih nazivali kurkulyami vislano za mezhi oblasti V 1929 roci na teritoriyi sela Mihajlyuchki pobuduvali zavod vognetriviv Jogo ceglu vidpravlyali na budivnictvo domenih pechej Vidkrittya zavodu dalo poshtovh do poyavi robitnichogo selisha navkolo kombinatu Pislya vijni zavod bulo vidbudovano ta rozshireno Zgidno rishennya okruzhnogo zemelnogo viddilu m Shepetivki vid 19 sichnya 1930 roku pochali zabirati u selyan nasinnij fond hudobu svinej pticyu Ce viklikalo opir selyan ta masovi protesti Povstannya pochalos z Pluzhanskogo rajonu ta perekinulos na usyu Shepetivsku okrugu Na pochatku lyutogo Volinka dokotilas do sil Mihajlyuckoyi silradi Ponad 200 zhinok sil Cmivka Konotop Sudimont Mihajlyuchka ozbroyeni kosami cipami vilami pishli gromiti kolgospni komori Organizatorom bula Buntovska Lidiya Vimogami zhinok buli 1 Zvilniti z pid areshtu polonskogo ksonza i ne obkladati jogo podatkom 2 Vipustiti z DOPRu vsih areshtovanih meshkanciv sil 3 Znyati eksportne opodatkuvannya 4 Zavesti promtovari na selo za potrebami naselennya i ne podilyati pajshikiv na bidnyakiv ta eksportnikiv Ta inshe vsogo bulo 8 punktiv Dlya pridushennya povstannya z Shepetivki buv nadislanij zagin kavaleristiv Zhinok zignali do kupi Zaareshtuvali Buntovsku Lidiyu ta Fnosku prizvishe ne vidome Ci zhinki dodomu ne povernulis Nevdovolennya sered naselennya posililos Voseni 1931 roku vnochi nevidomim bulo vbito golovu Mihajlyuckoyi silskoyi radi Shvarca G S yakij buv prislanij Shepetivskoyu partijnoyu organizaciyeyu 1932 rik buv tragichnim dlya vsiyeyi Ukrayini Pid chas Golodomoru buli vipadki smerti cilih simej Ne prineslo polegshennya i lito 1933 roku Chastina lyudej pomerla vid yizhi Pomerlih chastishe hovali v odnij mogili Pislya golodu zalishilos bagato sirit Opikunstvo nad nimi vzyali kolgospi Vidomo pro dva hlopci polyak Florko ta nimec Lotik V 1933 roci robitniche selishe pri Majdan Vilskomu kombinati rozshiryuyetsya zbilshuyetsya kilkist ditej i tomu bulo prijnyate rishennya pro budivnictvo semirichnoyi shkoli Spilnimi silami derzhavi kolgospiv ta kombinatu 1 veresnya 1935 vidkrivayetsya Mihajlyucka semirichna shkola Primishennya derev yane 128 uchniv navchalo 11 vchiteliv Deyaki vchiteli perejshli z Dermanskoyi shkoli Z 1938 roku shkola staye desyatirichkoyu Pershij vipusk 10 klasu vidbuvsya 21 chervnya 1941roku U berezni 1935 r naselennya cih sil popovnilosya za rahunok pereselenciv iz Chernigivskoyi oblasti U 1936 1937 rr nimciv kolonistiv znovu bulo deportovano v shidni oblasti Ukrayini i do specposelen Kazahstanu 1936 roku Majdan Vilskij kombinat buduye klub ta robitnichu yidalnyu 1939 roku nimecki ta radyanski vijska okupuvali Polshu nazrivala vijna Za postanovoyu uryadu deyaki sim yi Mihajlyuchki znovu pidpadayut pid chergove pereselennya V 1939 roci do sela priyizdyat vijskovi ta pochinayut budivnictvo mistechka Za planom na poli do sela Zamorochennya mali buduvati aerodrom Vstigli lishe zvesti kazarmu konyushnyu radiovuzol V cej chas vinikaye potreba v robitnikah i do sela po pereselennyu priyizdyat sim yi z Chernigivshini ta Vinnichini Pro pochatok vijni pershimi diznalis vijskovi Vidrazu pochalas evakuaciya Podali eshelon v yakij zavantazhili soldat vzyavshi same neobhidne Vse sho zalishalos na vijskovih skladah bulo rozibrane miscevim naselennyam Lyudi buli nalyakani usi spodivalis sho vijna nenadovgo Z pershih godin pochalas mobilizaciya cholovichogo naselennya Bagato simej evakuyuvalis Boyiv za selo ne bulo fashisti shvidko pishli na shid Z serpnya misyacya v seli pochinaye vstanovlyuvatis nimecka vlada V primisheni zavodskoyi pozhezhnoyi ohoroni buv organizovanij policejska dilyanka V ci dnya bula organizovana karalna ekspediciya fashistiv po znishennyu yevreyiv ta aktivistiv sela Voni priyihali na dekilkoh motociklah Chutki pro te sho nimci priyihali ubivati iudiv shvidko poshirilis po navkolishnim selam Ukrayinci nimci polyaki vsi hto mav mozhlivist povidomlyali yevreyiv pro nebezpeku hto mig perehovuvav yih Pershimi buli shopleni Gutman nachalnik cehu Majdan Vilskogo kombinatu Krishtup nachalnik pozhezhnoyi ohoroni pri Majdan Vilskomu kombinati Luz ekspeditor kombinatu Rozstrilyali yih razom bilya gorodu Mozhejka Adama I nakazali siroti Lotiku pohovati davshi platu godinnik ubitogo Gutmana Yevrejskogo hlopchinu Levina Somku priv yazali do pidvodi dali v ruki dva yashika z kaminnyam i pognali na Konotop Tam shopili starogo yevreya Pesya obrizali jomu borodu priv yazali razom z Somkoyu do pidvodi i pognali nazad do Mihajlyuchki Dorogoyu yih zhorstoko bili Naproti sinopunktu po dorozi na Gorodnyavku yih rozstrilyali Fashisti virishili vidnoviti nimecki koloniyi v navkolishnih selah Dlya cogo z riznih rajoniv do Mihajlyuchki Cmivki Hmelivki Zamorochennya Dubiyivki zvozili nimecki sim yi vsi hto mav v svoyemu pokolinni nimecke pohodzhennya nazivali pokolincyami Yaksho pokolinec perehodiv na bik fashistiv prijmav nimecke gromadyanstvo jogo nazivali dojchi Rozselyali novi nimecki sim yi v budinki yevreyiv silskih aktivistiv ta ukrayinciv yakih vidpravlyali na prozhivannya v inshi rajoni Na seli priznachayetsya komendant nimec Barc Vin organizovuye robotu silskogo gospodarstva Pokolinci najmayut do sebe na robotu zhiteliv sela Selam dayut nimecki nazvi Risovata Rejhenau Cmivka Gilnersdorf Dubiyivka Dermansdorf Nimeckih chastin u seli ne bulo na dopomogu Barcu buv pristavlenij zagin madyar yaki rozmistili v novij shkoli svoyih konej Vesnoyu 1942 roku poshiryuyutsya chutki pro pershih partizan Mihajlyuchka ta prilegli sela otocheni gustim lisom same v nih perehovuvalis nevelichki zagoni ta okremi mesniki Partizanski zagoni skladalis z miscevih zhiteliv ta vijskovih sho potrapili v otochennya ta ne zmogli dognati front Z 24 serpnya 1991 roku selo vhodit do skladu nezalezhnoyi Ukrayini 3 lyutogo 2024 roku seli Mihajlyuchka parafiya cerkvi Kazanskoyi Ikoni perejshla z Moskovskogo patriarhatu v Pravoslavnu Cerkvu Ukrayini NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1546 98 22 rosijska 18 1 14 biloruska 4 0 25 polska 2 0 13 virmenska 1 0 06 inshi ne vkazali 3 0 20 Usogo 1574 100 Ekonomika ta infrastrukturaV seli diyut Mihajlyuckij licej Mihajlyuckij doshkilnij navchalnij zaklad DZVINOChOK ta Mihajlyucka silska biblioteka filiya Centralnoyi biblioteki im M Kocyubinskogo CBS Shepetivskogo rajonu Za 6 km na shid bilya sela Novaki Poninkivskoyi gromadi znahoditsya Majdan Vilske rodovishe kaolinu zvidki postachayetsya kaolin dlya TOV Majdan Vilskij kar yer Vidomi lyudiMazunov Ruslan Oleksandrovich 1979 2014 ukrayinskij vijskovik major bortovij aviacijnij tehnik vertolitnoyi lanki 16 yi okremoyi brigadi armijskoyi aviaciyi 8 go armijskogo korpusu Suhoputnih vijsk ZS Ukrayini Zaginuv v hodi antiteroristichnoyi operaciyi poblizu Slov yanska Ciklauri Revazo Shotayevich 1984 2016 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Lebiga Mihajlo Igorovich 1997 ukrayinskij bloger strimer SvitliniStanciya Majdan Vila Cerkva Svyatoyi Kazanskoyi Bozhoyi Materi Budinok kulturi Shkola Starostat Kaplichka Dityachij sadok Dityachij majdanchikPrimitki Arhiv originalu za 20 grudnya 2011 Procitovano 29 chervnya 2022 Za danimi gubernskogo statistichnogo komitetu mista Zhitomir 1899 r storinka 89 Inovercheskie nachalnye shkoly v nemeckih koloniyah hrolinska volost Pamyatnaya kniga narodnyh uchilish Volynskoj gubernii na 1909 1910gg Spisok naselenih punktiv Volinskoyi guberniyi misto Zhitomir 1911 s 255 Oginskij V G 1995 Nacionalni menshini ne tereni Shepetivskoyi okrugi v 20 30 h rokah HH st Hmelnickij Shepetivka Materiali regionalnoyi naukovoyi krayeznavchoyi konferenciyi Hmelnickij Shepetivka s 180 181 Galimov Akim Realna istoriya rozkurkulennya Fond Muzej propagandi kolishnij muzej Ostrovskogo Istoriya s Mihajlyuchka zapisana bibliotekarkoyu Mihajlyuckoyi shkoli Zaharec N R Blog vchitelya istoriyi ta pravoznavstva Volodimira Zaharcya https perspekt org ua articles 1746 div arhiv muzeyu Propagandi m Shepetivka Do PCU perejshla cerkva na Shepetivshini Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaVeriga Vasil Listopadovij rejd 1921 roku Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2011 Mihajlyuckij licej 30 bereznya 2022 u Wayback Machine Rozklad ruhu poyizdiv po stanciyi Majdan Vila 14 veresnya 2021 u Wayback Machine Mihajlyucka silska rada 13 kvitnya 2021 u Wayback Machine Sajt TOV Majdan Vilskij kar yer 14 veresnya 2021 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Shepetivskij rajon Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ