Миха́йло Пу́пін (серб. Михајло Идворски Пупин; 9 жовтня 1858 — 12 березня 1935) — американський фізик і фізхімік сербського походження. Михайло Пупін найбільше відомий численними винаходами, в тому числі способом збільшення дальності передачі телеграфних і телефонних повідомлень по кабелях зв'язку штучним збільшенням їх індуктивності, який отримав назву Пупінізація. Пупін був одним із засновників Національного консультативного комітету з повітроплавання (NACA), який був попередником НАСА.
Михайло Пупін | |
---|---|
серб. Михајло Идворски Пупин | |
Народився | 9 жовтня 1858 або 4 жовтня 1858[1] Ідвор, Військова границя, Австрійська імперія |
Помер | 12 березня 1935[2][1][…] (76 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
Поховання | Вудлон |
Країна | США Австрійська імперія |
Діяльність | хімік, фізик, винахідник, викладач університету, математик |
Alma mater | d d (1883) Університет Фрідріха-Вільгельма[d] (1889) Кембриджський університет (1885) HU Berlin[4] |
Галузь | фізика |
Заклад | Колумбійський університет |
Науковий керівник | Герман фон Гельмгольц |
Членство | Національний консультативний комітет з повітроплавання Сербська академія наук і мистецтв (12 березня 1935) Французька академія наук Американська академія мистецтв і наук Національна академія наук США |
Нагороди | |
Автограф | |
Михайло Пупін у Вікісховищі |
Життєпис
Михайло Пупін народився 4 жовтня 1858 року в селі Ідвора поблизу Панчево в родині неписьменного селянина. Його батька звали Костянтин, а мати Олімпіада. Пупін мав чотирьох братів та п'ять сестер. Навчався в початковій школі в своєму селі, пізніше в німецькій початковій школі в . Місцевий протопоп бачачи величезний талант та потенціал Пупіна, вплинув на органи місцевої влади, щоб ті надали його учню стипендію.
Через свою діяльність в русі «сербської молоді», в якого на той час було багато проблем з австро-угорськими властями, Пупіну довелося покинути Панчево. У 1872 році він відправився в Прагу, де продовжив навчання, закінчивши шостий і першу половину сьомого навчального року. Після раптової смерті батька в березні 1874 року шістнадцятирічний Пупін кинув свою освіту в Празі через фінансові проблеми і переїхав до Сполучених Штатів Америки.
Навчання в Америці та докторська дисертація
Наступні п'ять років Пупін працював різноробочим, водночас вивчаючи англійську, грецьку та латинську мови. Після трьох років різних курсів, восени 1879 року він успішно пройшов вступні екзамени і поступив до , де зарекомендував себе як винятковий спортсмен і науковець. Друг Пупіна передбачив, що його статура зробить його чудовим веслярем, і що Колумбійський коледж робитиме все для хорошого весляра. Популярний студент, він був обраний президентом свого класу під час першого навчального року. Пупін закінчив коледж з відзнакою в 1883 році та отримав американське громадянство в той самий рік.
Михайло Пупін захистив докторську дисертацію в Берлінському університеті, а 1889 року повернувся до Колумбійського університету, щоб стати викладачем фізики в новоствореній кафедрі електротехніки.
Зв'язки з Сербією
У 1912 році Королівства Сербії призначило Пупіна своїм почесним консулом в США, цю посаду він займав до 1920 року.
Приватне життя
Після переїзду в Америку, він змінив своє ім'я на Майкл Ідворський Пупін, підкреслюючи своє походження. У 1888 році він одружився з американкою Сарою Катарін Джексон з Нью-Йорка, з якою в них була дочка на ім'я Барбара. Вони були одружені протягом восьми років, його дружина померла від пневмонії.
Смерть
Михайло Пупін помер у місті Нью-Йорк в 1935 році у віці 76 і похований на Вудлонському цвинтарі.
Пупін включений до списку 100 найзнаменитіших сербів.
Патенти
Пупін написав близько 70 технічних статей і оглядів, йому також належить 34 патенти.
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- . Архів оригіналу за 3 серпня 2016. Процитовано 22 березня 2017.
- Життєпис Михайло Ідворського Пупіна [ 24 березня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
- Michael Idvorsky Pupin — Columbia 250 [ 29 червня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miha jlo Pu pin serb Mihaјlo Idvorski Pupin 9 zhovtnya 1858 12 bereznya 1935 amerikanskij fizik i fizhimik serbskogo pohodzhennya Mihajlo Pupin najbilshe vidomij chislennimi vinahodami v tomu chisli sposobom zbilshennya dalnosti peredachi telegrafnih i telefonnih povidomlen po kabelyah zv yazku shtuchnim zbilshennyam yih induktivnosti yakij otrimav nazvu Pupinizaciya Pupin buv odnim iz zasnovnikiv Nacionalnogo konsultativnogo komitetu z povitroplavannya NACA yakij buv poperednikom NASA Mihajlo Pupinserb Mihaјlo Idvorski PupinNarodivsya9 zhovtnya 1858 1858 10 09 abo 4 zhovtnya 1858 1858 10 04 1 Idvor Vijskova granicya Avstrijska imperiyaPomer12 bereznya 1935 1935 03 12 2 1 76 rokiv Nyu Jork Nyu Jork SShAPohovannyaVudlonKrayina SShA Avstrijska imperiyaDiyalnisthimik fizik vinahidnik vikladach universitetu matematikAlma materd d 1883 Universitet Fridriha Vilgelma d 1889 Kembridzhskij universitet 1885 HU Berlin 4 GaluzfizikaZakladKolumbijskij universitetNaukovij kerivnikGerman fon GelmgolcChlenstvoNacionalnij konsultativnij komitet z povitroplavannya Serbska akademiya nauk i mistectv 12 bereznya 1935 Francuzka akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Nacionalna akademiya nauk SShANagorodimedal Edisona 1920 Medal poshani IEEE 1924 d 1924 Medal Elliota Kressona 1905 medal Dzhona Frica 1932 Gibbsivska lekciya 1923 Nacionalna zala slavi vinahidnikiv SShA 2011 Vashingtonivska premiya 1928 Avtograf Mihajlo Pupin u VikishovishiZhittyepisMihajlo Pupin narodivsya 4 zhovtnya 1858 roku v seli Idvora poblizu Panchevo v rodini nepismennogo selyanina Jogo batka zvali Kostyantin a mati Olimpiada Pupin mav chotiroh brativ ta p yat sester Navchavsya v pochatkovij shkoli v svoyemu seli piznishe v nimeckij pochatkovij shkoli v Miscevij protopop bachachi velicheznij talant ta potencial Pupina vplinuv na organi miscevoyi vladi shob ti nadali jogo uchnyu stipendiyu Cherez svoyu diyalnist v rusi serbskoyi molodi v yakogo na toj chas bulo bagato problem z avstro ugorskimi vlastyami Pupinu dovelosya pokinuti Panchevo U 1872 roci vin vidpravivsya v Pragu de prodovzhiv navchannya zakinchivshi shostij i pershu polovinu somogo navchalnogo roku Pislya raptovoyi smerti batka v berezni 1874 roku shistnadcyatirichnij Pupin kinuv svoyu osvitu v Prazi cherez finansovi problemi i pereyihav do Spoluchenih Shtativ Ameriki Navchannya v Americi ta doktorska disertaciya Nastupni p yat rokiv Pupin pracyuvav riznorobochim vodnochas vivchayuchi anglijsku grecku ta latinsku movi Pislya troh rokiv riznih kursiv voseni 1879 roku vin uspishno projshov vstupni ekzameni i postupiv do de zarekomenduvav sebe yak vinyatkovij sportsmen i naukovec Drug Pupina peredbachiv sho jogo statura zrobit jogo chudovim veslyarem i sho Kolumbijskij koledzh robitime vse dlya horoshogo veslyara Populyarnij student vin buv obranij prezidentom svogo klasu pid chas pershogo navchalnogo roku Pupin zakinchiv koledzh z vidznakoyu v 1883 roci ta otrimav amerikanske gromadyanstvo v toj samij rik Mihajlo Pupin zahistiv doktorsku disertaciyu v Berlinskomu universiteti a 1889 roku povernuvsya do Kolumbijskogo universitetu shob stati vikladachem fiziki v novostvorenij kafedri elektrotehniki Zv yazki z Serbiyeyu U 1912 roci Korolivstva Serbiyi priznachilo Pupina svoyim pochesnim konsulom v SShA cyu posadu vin zajmav do 1920 roku Privatne zhittya Pislya pereyizdu v Ameriku vin zminiv svoye im ya na Majkl Idvorskij Pupin pidkreslyuyuchi svoye pohodzhennya U 1888 roci vin odruzhivsya z amerikankoyu Saroyu Katarin Dzhekson z Nyu Jorka z yakoyu v nih bula dochka na im ya Barbara Voni buli odruzheni protyagom vosmi rokiv jogo druzhina pomerla vid pnevmoniyi Smert Mihajlo Pupin pomer u misti Nyu Jork v 1935 roci u vici 76 i pohovanij na Vudlonskomu cvintari Pupin vklyuchenij do spisku 100 najznamenitishih serbiv PatentiPupin napisav blizko 70 tehnichnih statej i oglyadiv jomu takozh nalezhit 34 patenti PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Arhiv originalu za 3 serpnya 2016 Procitovano 22 bereznya 2017 Zhittyepis Mihajlo Idvorskogo Pupina 24 bereznya 2017 u Wayback Machine angl Michael Idvorsky Pupin Columbia 250 29 chervnya 2011 u Wayback Machine angl Posilannya