Миха́йло Васи́льович Пту́ха (7 листопада 1884, Остер, Чернігівська область — 3 жовтня 1961, Київ) — український статистик і демограф, економіст, організатор науки, засновник Інституту Демографії АН УРСР, дійсний член АН УРСР (1920), член-кореспондент AH CPCP (1943), заслужений діяч науки (1944), дійсний член Міжнародного статистичного інституту (International Statistical Institute) (з 1929).
Михайло Васильович Птуха | |
---|---|
Народився | 7 листопада 1884 Остер, Чернігівська область |
Помер | 3 жовтня 1961 (76 років) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | економіст |
Alma mater | юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету |
Галузь | статистика, демографія |
Заклад | Пермський державний університет |
Посада | декан |
Науковий ступінь | доктор економічних наук[d] |
Членство | НАН України Академія наук СРСР |
Нагороди | |
Птуха Михайло Васильович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 7 листопада 1884 року в Острі. В 1910 році закінчив юридичний факультет Петербурзького університету. В 1914—1915 роках поглибив студії у Берліні і Лондоні. З 1913 року приват-доцент Петербурзького університету, з 1916 року — професор його відділу у Пермі. В 1918 році повернувся в Україну, де заснував (1918) і до 1938 року очолював Інститут демографії (з 1934 Інститут демографії і санітарної статистики) АН УРСР (в РРФСР-Росії подібний інститут був заснований тільки в 1930 році), одночасно професор Інституту народного господарства та інших вищих шкіл у Києві. Очолював статистичний відділ Міністерства ісповідань Української Держави.
В 1930-х роках М. В. Птуху було кілька разів заарештовано. Сталін і більшовицьке керівництво СРСР намагалося всілякими мірами приховати катастрофічні наслідки політики Голодомору, тому демографічно-статистичні дослідження людності та реальні дані перепису населення були для комуністів «небажаними». Після розгрому української і всієї радянської статистики і після розстрілу його брата В. Птухи, видатного партійця, та ліквідації в 1937—1938 Інституту демографії як («шкідницького»), М. В. Птуха в 1940—1950 роках очолював відділ статистики Інституту економіки АН УРСР; у 1945—1950 рр. він голова Відділення суспільних наук і член Президії АН УРСР.
Як теоретик , М. В. Птуха розвивав теорію Адольфа Кетле про «середню людину». Як методист-практик, Птуха розробив схему вивчення демографічних процесів і запропонував методику її реалізації. Його висновки у вивченні шлюбності та смертності населення здобули світове визнання. Велике значення мають його методи побудови сумарних таблиць смертності. У 1929 р. його було обрано дійсним членом Міжнародного статистичного інституту, і він брав участь у його сесіях.
Після ліквідації Інституту Демографії Михайло Птуха найбільше уваги присвятив історії статистики Росії й світу.
Поряд з науковою діяльністю М. В. Птуха брав участь у практичній роботі органів Центрального статистичного управління УРСР і СРСР, органів планування та охорони здоров'я; він також керував підготовкою демографічної гіпотези для УРСР на час другої п'ятирічки (1933—1937), брав участь у підготові всесоюзного перепису населення 1959 тощо. Птуха був членом Міжнародного Статистичного Інституту і брав участь у ряді міжнародних конференцій.
Мешкав в Києві за адресою вул. Лютеранська, 21/12.
Помер 3 жовтня 1961 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.
Наукова діяльність
Птуха — автор понад 80 наукових праць з демографії, загальної теорії статистики, історії статистики. Найбільше уваги Птухи присвятив дослідам з демографії, які вів сам і з колективом Інституту Демографії; він же був і редактором праць інституту (10 тт.). Питання заг. і демографічної статистики з'ясовані у праці «Очерки по теории статистики населения и моральной» (П. 1916). У працях з ділянки теоретичної та прикладної демографії («Таблиці смертности для України 1896 — 1897» у «Записках Соц. — Екон. Відділу ВУАН», т. І. К. 1923; «Смертность народностей Європейской России в конце XIX века», К. 192-7; «Смертність у Росії і в Україні», К. 1928 тощо) П. обґрунтував ряд нових положень у демографії, що мають заг. значення; він розробив схему вивчення демографічних процесів та запропонував методику заповнення цієї схеми на практиці. У світову науку увійшли висновки П. з досліджень плідности, шлюбности і зокрема смертности (смертність немовлят, сумарні таблиці смертности). Важливе значення мають його екстраполяції потенційного населення УРСР від 1929 по 1937 й 1960, зокрема для вивчення наслідків голоду 1932—1933 і війни 1941—1945. Ця праця вийшла тільки у скороченні франц. мовою.
Історик Ігор Шаров зазначає, що Птуха розробляв проблеми теоретичної та прикладної демографії, загальної теорії статистики, історії вітчизняної та світової статистики. Велике значення мали його дослідження зі статистики населення. Обґрунтував ряд нових наукових положень у демографії. Розробив схему вивчення демографічних процесів і запропонував методику її реалізації. Висновки М.В.Птухи у вивченні шлюбності та смертності населення здобули світове визнання. Велике значення мають його методи побудови сумарних таблиць смертності.
У своїй ранній роботі «Нариси з теорії статистики населення та моральної» (1916 p.) M.В.Птуха багато уваги приділив розробці методології демографічних явиш, методам вивчення масових процесів, що відбуваються в народонаселенні.
Упродовж майже 20 років головною справою свого життя М.В.Птуха вважав заснований ним Інститут демографії Української Академії наук. За його планами в інституті здійснювалося вивчення антропологічних характеристик населення, визначалися структурні зсуви в народонаселенні України, обчислювалися таблиці смертності, ймовірні втрати населення внаслідок першої світової, громадянської воєн та революції, розподіл населення відповідно до місця народження, освіти, сімейного та соціального становища, національності, фаху.
Див. також
Примітки
- «La population de l'Ukraine jusqu'en 1960» (Bulletin de L'Institut International de Statistique, т XXV, 3 вид. Гаґа 1931
Джерела та література
- В.С. Стешенко. Птуха Михайло Васильович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 58. — .
- В. С. Стешенко. Інститут демографічний ВУАН // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 482. — .
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Демографический энциклопедический словарь. Москва, СЭ, 1985. — стр. 355.
Посилання
- 100 видатних імен України
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miha jlo Vasi lovich Ptu ha 7 listopada 1884 Oster Chernigivska oblast 3 zhovtnya 1961 Kiyiv ukrayinskij statistik i demograf ekonomist organizator nauki zasnovnik Institutu Demografiyi AN URSR dijsnij chlen AN URSR 1920 chlen korespondent AH CPCP 1943 zasluzhenij diyach nauki 1944 dijsnij chlen Mizhnarodnogo statistichnogo institutu International Statistical Institute z 1929 Mihajlo Vasilovich PtuhaNarodivsya7 listopada 1884 1884 11 07 Oster Chernigivska oblastPomer3 zhovtnya 1961 1961 10 03 76 rokiv KiyivPohovannyaBajkove kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistekonomistAlma materyuridichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetuGaluzstatistika demografiyaZakladPermskij derzhavnij universitetPosadadekanNaukovij stupindoktor ekonomichnih nauk d ChlenstvoNAN Ukrayini Akademiya nauk SRSRNagorodi Ptuha Mihajlo Vasilovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 7 listopada 1884 roku v Ostri V 1910 roci zakinchiv yuridichnij fakultet Peterburzkogo universitetu V 1914 1915 rokah poglibiv studiyi u Berlini i Londoni Z 1913 roku privat docent Peterburzkogo universitetu z 1916 roku profesor jogo viddilu u Permi V 1918 roci povernuvsya v Ukrayinu de zasnuvav 1918 i do 1938 roku ocholyuvav Institut demografiyi z 1934 Institut demografiyi i sanitarnoyi statistiki AN URSR v RRFSR Rosiyi podibnij institut buv zasnovanij tilki v 1930 roci odnochasno profesor Institutu narodnogo gospodarstva ta inshih vishih shkil u Kiyevi Ocholyuvav statistichnij viddil Ministerstva ispovidan Ukrayinskoyi Derzhavi V 1930 h rokah M V Ptuhu bulo kilka raziv zaareshtovano Stalin i bilshovicke kerivnictvo SRSR namagalosya vsilyakimi mirami prihovati katastrofichni naslidki politiki Golodomoru tomu demografichno statistichni doslidzhennya lyudnosti ta realni dani perepisu naselennya buli dlya komunistiv nebazhanimi Pislya rozgromu ukrayinskoyi i vsiyeyi radyanskoyi statistiki i pislya rozstrilu jogo brata V Ptuhi vidatnogo partijcya ta likvidaciyi v 1937 1938 Institutu demografiyi yak shkidnickogo M V Ptuha v 1940 1950 rokah ocholyuvav viddil statistiki Institutu ekonomiki AN URSR u 1945 1950 rr vin golova Viddilennya suspilnih nauk i chlen Prezidiyi AN URSR Yak teoretik M V Ptuha rozvivav teoriyu Adolfa Ketle pro serednyu lyudinu Yak metodist praktik Ptuha rozrobiv shemu vivchennya demografichnih procesiv i zaproponuvav metodiku yiyi realizaciyi Jogo visnovki u vivchenni shlyubnosti ta smertnosti naselennya zdobuli svitove viznannya Velike znachennya mayut jogo metodi pobudovi sumarnih tablic smertnosti U 1929 r jogo bulo obrano dijsnim chlenom Mizhnarodnogo statistichnogo institutu i vin brav uchast u jogo sesiyah Pislya likvidaciyi Institutu Demografiyi Mihajlo Ptuha najbilshe uvagi prisvyativ istoriyi statistiki Rosiyi j svitu Mogila Mihajla Ptuhi Poryad z naukovoyu diyalnistyu M V Ptuha brav uchast u praktichnij roboti organiv Centralnogo statistichnogo upravlinnya URSR i SRSR organiv planuvannya ta ohoroni zdorov ya vin takozh keruvav pidgotovkoyu demografichnoyi gipotezi dlya URSR na chas drugoyi p yatirichki 1933 1937 brav uchast u pidgotovi vsesoyuznogo perepisu naselennya 1959 tosho Ptuha buv chlenom Mizhnarodnogo Statistichnogo Institutu i brav uchast u ryadi mizhnarodnih konferencij Meshkav v Kiyevi za adresoyu vul Lyuteranska 21 12 Memorialna doshka na budinku v Kiyevi Pomer 3 zhovtnya 1961 roku Pohovanij u Kiyevi na Bajkovomu kladovishi Naukova diyalnistPtuha avtor ponad 80 naukovih prac z demografiyi zagalnoyi teoriyi statistiki istoriyi statistiki Najbilshe uvagi Ptuhi prisvyativ doslidam z demografiyi yaki viv sam i z kolektivom Institutu Demografiyi vin zhe buv i redaktorom prac institutu 10 tt Pitannya zag i demografichnoyi statistiki z yasovani u praci Ocherki po teorii statistiki naseleniya i moralnoj P 1916 U pracyah z dilyanki teoretichnoyi ta prikladnoyi demografiyi Tablici smertnosti dlya Ukrayini 1896 1897 u Zapiskah Soc Ekon Viddilu VUAN t I K 1923 Smertnost narodnostej Yevropejskoj Rossii v konce XIX veka K 192 7 Smertnist u Rosiyi i v Ukrayini K 1928 tosho P obgruntuvav ryad novih polozhen u demografiyi sho mayut zag znachennya vin rozrobiv shemu vivchennya demografichnih procesiv ta zaproponuvav metodiku zapovnennya ciyeyi shemi na praktici U svitovu nauku uvijshli visnovki P z doslidzhen plidnosti shlyubnosti i zokrema smertnosti smertnist nemovlyat sumarni tablici smertnosti Vazhlive znachennya mayut jogo ekstrapolyaciyi potencijnogo naselennya URSR vid 1929 po 1937 j 1960 zokrema dlya vivchennya naslidkiv golodu 1932 1933 i vijni 1941 1945 Cya pracya vijshla tilki u skorochenni franc movoyu Istorik Igor Sharov zaznachaye sho Ptuha rozroblyav problemi teoretichnoyi ta prikladnoyi demografiyi zagalnoyi teoriyi statistiki istoriyi vitchiznyanoyi ta svitovoyi statistiki Velike znachennya mali jogo doslidzhennya zi statistiki naselennya Obgruntuvav ryad novih naukovih polozhen u demografiyi Rozrobiv shemu vivchennya demografichnih procesiv i zaproponuvav metodiku yiyi realizaciyi Visnovki M V Ptuhi u vivchenni shlyubnosti ta smertnosti naselennya zdobuli svitove viznannya Velike znachennya mayut jogo metodi pobudovi sumarnih tablic smertnosti U svoyij rannij roboti Narisi z teoriyi statistiki naselennya ta moralnoyi 1916 p M V Ptuha bagato uvagi pridiliv rozrobci metodologiyi demografichnih yavish metodam vivchennya masovih procesiv sho vidbuvayutsya v narodonaselenni Uprodovzh majzhe 20 rokiv golovnoyu spravoyu svogo zhittya M V Ptuha vvazhav zasnovanij nim Institut demografiyi Ukrayinskoyi Akademiyi nauk Za jogo planami v instituti zdijsnyuvalosya vivchennya antropologichnih harakteristik naselennya viznachalisya strukturni zsuvi v narodonaselenni Ukrayini obchislyuvalisya tablici smertnosti jmovirni vtrati naselennya vnaslidok pershoyi svitovoyi gromadyanskoyi voyen ta revolyuciyi rozpodil naselennya vidpovidno do miscya narodzhennya osviti simejnogo ta socialnogo stanovisha nacionalnosti fahu Div takozhPremiya NAN Ukrayini imeni M V Ptuhi Institut demografiyi ta socialnih doslidzhen imeni M V Ptuhi NAN UkrayiniPrimitki La population de l Ukraine jusqu en 1960 Bulletin de L Institut International de Statistique t XXV 3 vid Gaga 1931Dzherela ta literaturaV S Steshenko Ptuha Mihajlo Vasilovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 58 ISBN 978 966 00 1290 5 V S Steshenko Institut demografichnij VUAN Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 482 ISBN 966 00 0610 1 Literatura Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Demograficheskij enciklopedicheskij slovar Moskva SE 1985 str 355 Posilannya100 vidatnih imen Ukrayini