Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Милків пол Miłków колишнє село а тепер урочище в Польщі у гміні Старий Диків Любачівського повіту Підкарпатського воєвод

Милків

Милків

Милків (пол. Miłków) — колишнє село, а тепер — урочище в Польщі, у гміні Старий Диків Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.

урочище (колишнє село)
Милків
пол. Miłków


Координати 50°11′ пн. ш. 22°53′ сх. д. / 50.183° пн. ш. 22.883° сх. д. / 50.183; 22.883Координати: 50°11′ пн. ш. 22°53′ сх. д. / 50.183° пн. ш. 22.883° сх. д. / 50.183; 22.883

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Любачівський повіт
Гміна Старий Диків
Населення 0 осіб 
Часовий пояс , влітку
Автомобільний код RLU (Гміна Старий Диків)
OSM ↑2004587 ·R (Гміна Старий Диків)
image
image
Милків
Милків (Польща)
image
image
Милків
Милків (Підкарпатське воєводство)

Географія

Село було розташоване на відстані 6 кілометрів на південний захід від центру гміни міста Старий Диків, 18 кілометрів на північний захід від центру повіту міста Любачова і 77 кілометрів на схід від центру воєводства  — міста Ряшіва.

Історія

Згадується в 1717 році як приватне село у складі Олешицького ключа власників Сенявських. Надалі переходило до Чарторийських, Замойських, Сапігів.

image
Церква Успіння Богородиці у Милкові, 1910 р.

У 1880 році село належало до Цішанівського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 520 мешканців і 83 проживало на землях фільварку, з них 320 греко-католиків та 169 римо-католиків. Місцева греко-католицька парафіяльна церква належала до Олешицького деканату Перемишльської єпархії.

Станом на 1 січня 1939 року в селі було 850 мешканців, з них 530 українців-грекокатоликів, 250 українців-римокатоликів, 40 поляків і 30 євреїв. Село входило до ґміни Дзікув Стари Любачівського повіту Львівського воєводства Польської республіки. 26 вересня 1939 року в село ввійшла Червона армія. Після анексії СРСР Західної України в 1939 році село включене до Любачівського району Львівської області. Поряд із селом проліг кордон з Генеральною губернією, через що жителів 18 січня 1941 року переселили в колишню німецьку колонію (німців щойно вивезли до Вартегау) Аніноса Монжанської сільради Манзирського району Ізмаїльської області і почали будувати Лінію Молотова. Однак уже у червні того ж року територію зайняли війська вермахту, після чого вивезені жителі різними шляхами повертались у повністю зруйноване село. 22 липня 1944 року Червона армія знову захопила село. В жовтні 1944 року Польщі віддані західні райони Львівської області, серед них і Любачівський. Корінне українське населення внаслідок виселення українців у 1945 році в СРСР та депортації в 1947 році в рамках акції Вісла на понімецькі території Польщі вбите або вивезене зі своєї історичної батьківщини. Мешканці села в рядах ОУН і УПА чинили опір етноциду. На місці знищеного села тепер росте ліс.

Школа

У XIX ст. при церкві діяла початкова школа, у якій у 1846—1849 рр. навчав о. Григорій Масник. В 1874 р. заснована однокласова філіальна народна школа, у якій з 1890 р. навчались також і дівчата (змішана школа).

Церква

Точної дати заснування церкви не збереглося, однак це відбулося не пізніше XVII ст. Поруч із церквою була кам'яна плита (ймовірно надгробна) з викарбуваними написом і роком —1667. На іконі Богоматері з дитятком на руках була вказана дата — листопад 1747 р., на різьбленій іконі Богоматері — 1650 р., на чаші — 1648 р., на Апостолі київського видання 1610  р. наявні записи з 1632 р. Метричні записи в церкві велися з 1766 р.

У 1910 р. на місці старої дерев'яної церкви Успіння Пресвятої Богородиці з дзвіницею змуровані нові. Місцева греко-католицька парафія з січня 1920 р. належала до Любачівського деканату Перемишльської єпархії.

У 1952 р. церква і дзвіниця розграбовані та зруйновані поляками.

Примітки

  1. Miłków 2 // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 433. (пол.)
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — С. 46.
  3. — Інститут історії України НАН України
  4. . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 15 травня 2020.

Див. також


image Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Milkiv pol Milkow kolishnye selo a teper urochishe v Polshi u gmini Starij Dikiv Lyubachivskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva urochishe kolishnye selo Milkiv pol Milkow Koordinati 50 11 pn sh 22 53 sh d 50 183 pn sh 22 883 sh d 50 183 22 883 Koordinati 50 11 pn sh 22 53 sh d 50 183 pn sh 22 883 sh d 50 183 22 883 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Lyubachivskij povitGmina Starij DikivNaselennya 0 osib Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Avtomobilnij kod RLU Gmina Starij Dikiv OSM 2004587 R Gmina Starij Dikiv MilkivMilkiv Polsha MilkivMilkiv Pidkarpatske voyevodstvo GeografiyaSelo bulo roztashovane na vidstani 6 kilometriv na pivdennij zahid vid centru gmini mista Starij Dikiv 18 kilometriv na pivnichnij zahid vid centru povitu mista Lyubachova i 77 kilometriv na shid vid centru voyevodstva mista Ryashiva IstoriyaZgaduyetsya v 1717 roci yak privatne selo u skladi Oleshickogo klyucha vlasnikiv Senyavskih Nadali perehodilo do Chartorijskih Zamojskih Sapigiv Cerkva Uspinnya Bogorodici u Milkovi 1910 r U 1880 roci selo nalezhalo do Cishanivskogo povitu Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorskoyi imperiyi u seli bulo 520 meshkanciv i 83 prozhivalo na zemlyah filvarku z nih 320 greko katolikiv ta 169 rimo katolikiv Misceva greko katolicka parafiyalna cerkva nalezhala do Oleshickogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi Stanom na 1 sichnya 1939 roku v seli bulo 850 meshkanciv z nih 530 ukrayinciv grekokatolikiv 250 ukrayinciv rimokatolikiv 40 polyakiv i 30 yevreyiv Selo vhodilo do gmini Dzikuv Stari Lyubachivskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Polskoyi respubliki 26 veresnya 1939 roku v selo vvijshla Chervona armiya Pislya aneksiyi SRSR Zahidnoyi Ukrayini v 1939 roci selo vklyuchene do Lyubachivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Poryad iz selom prolig kordon z Generalnoyu guberniyeyu cherez sho zhiteliv 18 sichnya 1941 roku pereselili v kolishnyu nimecku koloniyu nimciv shojno vivezli do Vartegau Aninosa Monzhanskoyi silradi Manzirskogo rajonu Izmayilskoyi oblasti i pochali buduvati Liniyu Molotova Odnak uzhe u chervni togo zh roku teritoriyu zajnyali vijska vermahtu pislya chogo vivezeni zhiteli riznimi shlyahami povertalis u povnistyu zrujnovane selo 22 lipnya 1944 roku Chervona armiya znovu zahopila selo V zhovtni 1944 roku Polshi viddani zahidni rajoni Lvivskoyi oblasti sered nih i Lyubachivskij Korinne ukrayinske naselennya vnaslidok viselennya ukrayinciv u 1945 roci v SRSR ta deportaciyi v 1947 roci v ramkah akciyi Visla na ponimecki teritoriyi Polshi vbite abo vivezene zi svoyeyi istorichnoyi batkivshini Meshkanci sela v ryadah OUN i UPA chinili opir etnocidu Na misci znishenogo sela teper roste lis ShkolaU XIX st pri cerkvi diyala pochatkova shkola u yakij u 1846 1849 rr navchav o Grigorij Masnik V 1874 r zasnovana odnoklasova filialna narodna shkola u yakij z 1890 r navchalis takozh i divchata zmishana shkola CerkvaTochnoyi dati zasnuvannya cerkvi ne zbereglosya odnak ce vidbulosya ne piznishe XVII st Poruch iz cerkvoyu bula kam yana plita jmovirno nadgrobna z vikarbuvanimi napisom i rokom 1667 Na ikoni Bogomateri z dityatkom na rukah bula vkazana data listopad 1747 r na rizblenij ikoni Bogomateri 1650 r na chashi 1648 r na Apostoli kiyivskogo vidannya 1610 r nayavni zapisi z 1632 r Metrichni zapisi v cerkvi velisya z 1766 r U 1910 r na misci staroyi derev yanoyi cerkvi Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici z dzviniceyu zmurovani novi Misceva greko katolicka parafiya z sichnya 1920 r nalezhala do Lyubachivskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi U 1952 r cerkva i dzvinicya rozgrabovani ta zrujnovani polyakami PrimitkiMilkow 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1885 T VI S 433 pol Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 S 46 Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 15 travnya 2020 Div takozhSpisok bijciv kurenya Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi Mesniki Milkow zaginiona wies 27 grudnya 2019 u Wayback Machine pol Portal Polsha Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ