Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мико́ла Олекса́ндрович Булга́нін (нар. 30 травня (11 червня) 1895, Нижній Новгород — 24 лютого 1975, Москва (за іншими даними — селище Жуковка Одинцовського району Московської області)) — радянський політичний та військовий діяч, Маршал Радянського Союзу (1947) (позбавлений звання 26 листопада 1958), Герой Соціалістичної Праці (1955). Голова Ради Міністрів СРСР (1955—1958), 1-й заступник з 1950 року, заступник з 1947 року, а в 1938—1944 рр. заступник голови РНК СРСР. Тричі голова Держбанку СРСР (1938—1940, 1940—1945, 1958). У 1953—1955 рр. міністр оборони, в 1947—1949 рр. міністр збройних сил СРСР. У 1937—1938 рр. голова РНК РРФСР. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1934—1937 роках. Член ЦК КПРС у 1937—1961 роках. Депутат Верховної ради СРСР 1—5-го скликань (1937—1962). Депутат Верховної Ради УРСР 2-4-го скликань.
| Булганін Микола Олександрович | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Булганин Николай Александрович | |||||||||||||
 | |||||||||||||
| Народження | 30 травня (11 червня) 1895 Нижній НовгородРосійська імперія | ||||||||||||
| Смерть | 24 лютого 1975 (79 років) Москва, СРСР | ||||||||||||
| Поховання | Новодівичий цвинтар[1] | ||||||||||||
| Країна | СРСР | ||||||||||||
| Приналежність |  Радянська армія | ||||||||||||
| Рід військ | піхота | ||||||||||||
| Роки служби | 1941–1958 | ||||||||||||
| Партія | КПРС[2] | ||||||||||||
| Член | ЦК КПРС і Політичне бюро ЦК КПРС | ||||||||||||
| Звання |  Маршал Радянського Союзу, позбавлений — з 1958  генерал-полковник | ||||||||||||
| Командування | Міністр оборони СРСР | ||||||||||||
| Війни / битви | Друга світова війна | ||||||||||||
| Нагороди |
Нагороди інших країн
| ||||||||||||
 Булганін Микола Олександрович у Вікісховищі | |||||||||||||
Біографія
У автобіографії вказував, що його батько служив на паровому млині товариства Бугрова на станції Сейма в 50 кілометрах від міста Нижній Новгород. Проте, за іншими даними, його батько, Олександр Павлович Булганін (1857—1947), з міщан міста Семенова, працював прикажчиком на заводах відомого у той час хлібопромисловця Миколи Олександровича Бугрова.
Освіта незавершена середня. У 1917 році закінчив реальне училище. Трудову біографію розпочав у 1915 році учнем електротехніка в Нижньому Новгороді. З 1915 по 1917 рік працював конторником товариства парових механічних млинів Бугрова на станції Сейма Московсько-Нижньогородської залізниці.
Член РСДРП(б) з березня 1917 року.
У 1917 році закінчив курси технічного училища в Нижньому Новгороді.
У 1917—1918 роках — боєць охорони Растяпинського заводу вибухових речовин Нижньогородської губернії.
З 1918 року працював в органах ВЧК, У 1918—1919 роках — заступник голови Московсько-Нижньогородської транспортної ЧК. У 1919—1921 роках — начальник сектора оперативної частини з транспорту Особливого відділу Туркестанського фронту в Ташкенті. У 1921—1922 роках — начальник транспортної ЧК Туркестанського військового округу. У 1922 році — заступник начальника інформаційного відділу з транспорту ДПУ РРФСР.
У 1922—1927 роках — помічник голови електротехнічного тресту Центрального району, голова державного електротехнічного тресту Вищої ради народного господарства СРСР.
У 1927—1931 роках — директор Московського електролампового заводу імені Куйбишева. У 1930 році завод першим серед промислових підприємств СРСР нагороджений орденом Леніна № 2. Булганін став, одним з перших в СРСР, кавалерів ордена Леніна.
31 грудня 1930 — 25 лютого 1931 року — заступник голови виконавчого комітету Московської обласної ради та заступник голови Московської міської ради.
28 лютого 1931 — 11 серпня 1937 року — голова Московської міської ради.
На XVII з'їзді ВКП(б) в лютому 1934 року обраний кандидатом в члени ЦК ВКП(б).
З 22 липня 1937 року по 17 вересня 1938 року — голова Ради народних комісарів РРФСР. На жовтневому пленумі ЦК ВКП(б) 1937 року переведений з кандидатів в члени ЦК ВКП(б).
З 16 вересня 1938 року по 15 травня 1944 року — заступник голови Ради народних комісарів СРСР. Одночасно з 16 вересня 1938 року по 17 квітня 1940 року і з 12 жовтня 1940 року по 23 травня 1945 року очолював правління Державного банку СРСР.
Під час німецько-радянської війни з 19 липня 1941 року по 10 вересня 1941 року і з 1 лютого 1942 року по 5 травня 1942 року — член Військової ради Західного напряму. Був членом Військової ради Західного фронту (12.07.1941 — 15.12.1943); 2-го Прибалтійського фронту (16.12.1943 — 21.04.1944); 1-го Білоруського фронту (12.05.1944 — 21.11.1944).
З 20 листопада 1944 року — заступник наркома оборони СРСР, член Державного комітету оборони СРСР, де замінив Ворошилова. У лютому 1945 року введений до складу Ставки Верховного Головнокомандування.
З березня 1946 року — 1-й заступник міністра Збройних Сил СРСР. У березні 1946 року обраний кандидатом в члени Політбюро і членом Оргбюро ЦК ВКП(б).
3 березня 1947 року призначений міністром Збройних сил СРСР, до нього цю посаду з 1941 обіймав безпосередньо Сталін. З 5 березня 1947 до 7 квітня 1950 року — за сумісництвом заступник голови Ради міністрів СРСР.
З травня 1947 року по серпень 1949 року — голова комітету № 2 (реактивна техніка) при Раді міністрів СРСР. З 18 лютого 1948 року також став членом Політбюро.
24 березня 1949 року був звільнений з посади міністра Збройних сил СРСР і залишався лише заступником голови Ради Міністрів СРСР.
З 7 квітня 1950 року — 1-й заступник голови Ради Міністрів СРСР. Після XIX з'їзду КПРС в жовтні 1952 року обраний членом Президії і членом Бюро Президії ЦК КПРС.
Після смерті Сталіна, у березні 1953, коли Військове і Військово-морське міністерство СРСР були об'єднані в Міністерство оборони СРСР, його знову очолив Булганін, залишаючись при цьому 1-м заступником голови Ради Міністрів СРСР.
8 лютого 1955 року Георгій Маленков був зміщений з посади голови Ради міністрів СРСР. Його місце, як менш конфліктна фігура, зайняв Булганін. Міністром оборони замість Булганіна став Георгій Жуков.
Після того, як політичні позиції Хрущова остаточно зміцнилися (перемога в червні 1957 року над «антипартійною групою», в яку також входив Булганін, 27 березня 1958 року при формуванні уряду Верховною Радою СРСР нового скликання Булганін не був обраний на пост голови Ради міністрів СРСР. 27 березня 1958 року він утретє був призначений головою правління Держбанку СРСР.
У серпні 1958 року відправлений на фактичне заслання в Ставрополь на посаду голови Ставропольської Ради народного господарства (раднаргоспу). У вересні 1958 року Булганіна вивели із складу Президії ЦК КПРС, а 26 листопада 1958 року він був позбавлений військового звання Маршала Радянського Союзу.
У лютому 1960 року Булганін вийшов на пенсію, проживав біля Москви.
24 лютого 1975 року помер у селищі Жуковка Одинцовського району Московської області. Похований на Новодівочому кладовищі Москви.
Родина
Був одружений з Оленою Михайлівною (1900—1986), вчителькою англійської мови. Дочка вийшла заміж за сина адмірала М. Кузнєцова.
Військові звання
- Генерал-лейтенант (6 грудня 1942)
- Генерал-полковник (29 липня 1944)
- Генерал армії (17 листопада 1944)
- Маршал Радянського Союзу (з 3 листопада 1947 по 26 листопада 1958)
- позбавлений звання Маршала і знижений до генерал-полковника (26 листопада 1958).
Нагороди
- Герой Соціалістичної Праці (10 червня 1955)
- два ордени Леніна (1931, 1955)
- Орден Червоного Прапора (1943)
- Орден Суворова I ст. (1945)
- Орден Суворова II ст. (1943)
- два ордени Кутузова I ст. (1943, 1944)
- два ордени Червоної Зірки (1935, 1953)
- Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Медаль «Партизанові Вітчизняної війни»
- Медаль «За оборону Москви»
- Медаль «За перемогу над Японією»
- Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Ювілейна медаль «Двадцять років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Ювілейна медаль «30 років Радянської Армії і Флоту»
- Ювілейна медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
- Ювілейна медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
- Медаль «В пам'ять 800-річчя Москви»
Іноземні нагороди:
- Орден Virtuti Militari I класу(ПНР)
- орден «Хрест Грюнвальда» I ст. (ПНР)
- орден Червоного Прапора (МНР)
- орден Республіки (3 березня 1942) (ТНР)
Див. також
Примітки
- https://books.google.ca/books?id=EfBI2FD-cMMC&pg=PA150&lpg=PA150&dq=%22Nikolai+Bulganin%22+novodevichy&source=bl&ots=6EVxrsFPZU&sig=hYr7XgfKzMXJbUjFDViQsOfZ4jw&hl=en&sa=X&ved=0ahUKEwjM5_aaltzWAhUE44MKHcq0CPoQ6AEIWjAL#v=onepage&q=%22Nikolai%20Bulganin%22%20novodevichy&f=false
- Булганин Николай Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Посилання
- Булганин Николай Александрович [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Булганин Николай Александрович
- Булганин Николай Александрович [ 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Николай Александрович Булганин [ 18 січня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miko la Oleksa ndrovich Bulga nin nar 30 travnya 11 chervnya 1895 18950611 Nizhnij Novgorod 24 lyutogo 1975 Moskva za inshimi danimi selishe Zhukovka Odincovskogo rajonu Moskovskoyi oblasti radyanskij politichnij ta vijskovij diyach Marshal Radyanskogo Soyuzu 1947 pozbavlenij zvannya 26 listopada 1958 Geroj Socialistichnoyi Praci 1955 Golova Radi Ministriv SRSR 1955 1958 1 j zastupnik z 1950 roku zastupnik z 1947 roku a v 1938 1944 rr zastupnik golovi RNK SRSR Trichi golova Derzhbanku SRSR 1938 1940 1940 1945 1958 U 1953 1955 rr ministr oboroni v 1947 1949 rr ministr zbrojnih sil SRSR U 1937 1938 rr golova RNK RRFSR Kandidat u chleni CK VKP b u 1934 1937 rokah Chlen CK KPRS u 1937 1961 rokah Deputat Verhovnoyi radi SRSR 1 5 go sklikan 1937 1962 Deputat Verhovnoyi Radi URSR 2 4 go sklikan Bulganin Mikola OleksandrovichBulganin Nikolaj AleksandrovichNarodzhennya30 travnya 11 chervnya 1895 1895 06 11 Nizhnij Novgorod Rosijska imperiyaSmert24 lyutogo 1975 1975 02 24 79 rokiv Moskva SRSRPohovannyaNovodivichij cvintar 1 Krayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijskpihotaRoki sluzhbi1941 1958PartiyaKPRS 2 ChlenCK KPRS i Politichne byuro CK KPRSZvannya Marshal Radyanskogo Soyuzu pozbavlenij z 1958 general polkovnikKomanduvannyaMinistr oboroni SRSRVijni bitviDruga svitova vijnaNagorodiNagorodi inshih krayin Virtuti Militari Licarskij Hrest Bulganin Mikola Oleksandrovich u VikishovishiBiografiyaU avtobiografiyi vkazuvav sho jogo batko sluzhiv na parovomu mlini tovaristva Bugrova na stanciyi Sejma v 50 kilometrah vid mista Nizhnij Novgorod Prote za inshimi danimi jogo batko Oleksandr Pavlovich Bulganin 1857 1947 z mishan mista Semenova pracyuvav prikazhchikom na zavodah vidomogo u toj chas hlibopromislovcya Mikoli Oleksandrovicha Bugrova Osvita nezavershena serednya U 1917 roci zakinchiv realne uchilishe Trudovu biografiyu rozpochav u 1915 roci uchnem elektrotehnika v Nizhnomu Novgorodi Z 1915 po 1917 rik pracyuvav kontornikom tovaristva parovih mehanichnih mliniv Bugrova na stanciyi Sejma Moskovsko Nizhnogorodskoyi zaliznici Chlen RSDRP b z bereznya 1917 roku U 1917 roci zakinchiv kursi tehnichnogo uchilisha v Nizhnomu Novgorodi U 1917 1918 rokah boyec ohoroni Rastyapinskogo zavodu vibuhovih rechovin Nizhnogorodskoyi guberniyi Z 1918 roku pracyuvav v organah VChK U 1918 1919 rokah zastupnik golovi Moskovsko Nizhnogorodskoyi transportnoyi ChK U 1919 1921 rokah nachalnik sektora operativnoyi chastini z transportu Osoblivogo viddilu Turkestanskogo frontu v Tashkenti U 1921 1922 rokah nachalnik transportnoyi ChK Turkestanskogo vijskovogo okrugu U 1922 roci zastupnik nachalnika informacijnogo viddilu z transportu DPU RRFSR U 1922 1927 rokah pomichnik golovi elektrotehnichnogo trestu Centralnogo rajonu golova derzhavnogo elektrotehnichnogo trestu Vishoyi radi narodnogo gospodarstva SRSR U 1927 1931 rokah direktor Moskovskogo elektrolampovogo zavodu imeni Kujbisheva U 1930 roci zavod pershim sered promislovih pidpriyemstv SRSR nagorodzhenij ordenom Lenina 2 Bulganin stav odnim z pershih v SRSR kavaleriv ordena Lenina 31 grudnya 1930 25 lyutogo 1931 roku zastupnik golovi vikonavchogo komitetu Moskovskoyi oblasnoyi radi ta zastupnik golovi Moskovskoyi miskoyi radi 28 lyutogo 1931 11 serpnya 1937 roku golova Moskovskoyi miskoyi radi Na XVII z yizdi VKP b v lyutomu 1934 roku obranij kandidatom v chleni CK VKP b Z 22 lipnya 1937 roku po 17 veresnya 1938 roku golova Radi narodnih komisariv RRFSR Na zhovtnevomu plenumi CK VKP b 1937 roku perevedenij z kandidativ v chleni CK VKP b Z 16 veresnya 1938 roku po 15 travnya 1944 roku zastupnik golovi Radi narodnih komisariv SRSR Odnochasno z 16 veresnya 1938 roku po 17 kvitnya 1940 roku i z 12 zhovtnya 1940 roku po 23 travnya 1945 roku ocholyuvav pravlinnya Derzhavnogo banku SRSR Pid chas nimecko radyanskoyi vijni z 19 lipnya 1941 roku po 10 veresnya 1941 roku i z 1 lyutogo 1942 roku po 5 travnya 1942 roku chlen Vijskovoyi radi Zahidnogo napryamu Buv chlenom Vijskovoyi radi Zahidnogo frontu 12 07 1941 15 12 1943 2 go Pribaltijskogo frontu 16 12 1943 21 04 1944 1 go Biloruskogo frontu 12 05 1944 21 11 1944 Z 20 listopada 1944 roku zastupnik narkoma oboroni SRSR chlen Derzhavnogo komitetu oboroni SRSR de zaminiv Voroshilova U lyutomu 1945 roku vvedenij do skladu Stavki Verhovnogo Golovnokomanduvannya Z bereznya 1946 roku 1 j zastupnik ministra Zbrojnih Sil SRSR U berezni 1946 roku obranij kandidatom v chleni Politbyuro i chlenom Orgbyuro CK VKP b 3 bereznya 1947 roku priznachenij ministrom Zbrojnih sil SRSR do nogo cyu posadu z 1941 obijmav bezposeredno Stalin Z 5 bereznya 1947 do 7 kvitnya 1950 roku za sumisnictvom zastupnik golovi Radi ministriv SRSR Z travnya 1947 roku po serpen 1949 roku golova komitetu 2 reaktivna tehnika pri Radi ministriv SRSR Z 18 lyutogo 1948 roku takozh stav chlenom Politbyuro 24 bereznya 1949 roku buv zvilnenij z posadi ministra Zbrojnih sil SRSR i zalishavsya lishe zastupnikom golovi Radi Ministriv SRSR Z 7 kvitnya 1950 roku 1 j zastupnik golovi Radi Ministriv SRSR Pislya XIX z yizdu KPRS v zhovtni 1952 roku obranij chlenom Prezidiyi i chlenom Byuro Prezidiyi CK KPRS Pislya smerti Stalina u berezni 1953 koli Vijskove i Vijskovo morske ministerstvo SRSR buli ob yednani v Ministerstvo oboroni SRSR jogo znovu ocholiv Bulganin zalishayuchis pri comu 1 m zastupnikom golovi Radi Ministriv SRSR 8 lyutogo 1955 roku Georgij Malenkov buv zmishenij z posadi golovi Radi ministriv SRSR Jogo misce yak mensh konfliktna figura zajnyav Bulganin Ministrom oboroni zamist Bulganina stav Georgij Zhukov Pislya togo yak politichni poziciyi Hrushova ostatochno zmicnilisya peremoga v chervni 1957 roku nad antipartijnoyu grupoyu v yaku takozh vhodiv Bulganin 27 bereznya 1958 roku pri formuvanni uryadu Verhovnoyu Radoyu SRSR novogo sklikannya Bulganin ne buv obranij na post golovi Radi ministriv SRSR 27 bereznya 1958 roku vin utretye buv priznachenij golovoyu pravlinnya Derzhbanku SRSR U serpni 1958 roku vidpravlenij na faktichne zaslannya v Stavropol na posadu golovi Stavropolskoyi Radi narodnogo gospodarstva radnargospu U veresni 1958 roku Bulganina viveli iz skladu Prezidiyi CK KPRS a 26 listopada 1958 roku vin buv pozbavlenij vijskovogo zvannya Marshala Radyanskogo Soyuzu U lyutomu 1960 roku Bulganin vijshov na pensiyu prozhivav bilya Moskvi 24 lyutogo 1975 roku pomer u selishi Zhukovka Odincovskogo rajonu Moskovskoyi oblasti Pohovanij na Novodivochomu kladovishi Moskvi RodinaBuv odruzhenij z Olenoyu Mihajlivnoyu 1900 1986 vchitelkoyu anglijskoyi movi Dochka vijshla zamizh za sina admirala M Kuznyecova Vijskovi zvannyaGeneral lejtenant 6 grudnya 1942 General polkovnik 29 lipnya 1944 General armiyi 17 listopada 1944 Marshal Radyanskogo Soyuzu z 3 listopada 1947 po 26 listopada 1958 pozbavlenij zvannya Marshala i znizhenij do general polkovnika 26 listopada 1958 NagorodiGeroj Socialistichnoyi Praci 10 chervnya 1955 dva ordeni Lenina 1931 1955 Orden Chervonogo Prapora 1943 Orden Suvorova I st 1945 Orden Suvorova II st 1943 dva ordeni Kutuzova I st 1943 1944 dva ordeni Chervonoyi Zirki 1935 1953 Medal V oznamenuvannya 100 richchya z dnya narodzhennya Volodimira Illicha Lenina Medal Partizanovi Vitchiznyanoyi vijni Medal Za oboronu Moskvi Medal Za peremogu nad Yaponiyeyu Medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Yuvilejna medal Dvadcyat rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Yuvilejna medal 30 rokiv Radyanskoyi Armiyi i Flotu Yuvilejna medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Yuvilejna medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal V pam yat 800 richchya Moskvi Inozemni nagorodi Orden Virtuti Militari I klasu PNR orden Hrest Gryunvalda I st PNR orden Chervonogo Prapora MNR orden Respubliki 3 bereznya 1942 TNR Div takozhAntipartijna grupa Malenkova Kaganovicha Molotova Bulganina Shepilova Uryad Soyuzu Radyanskih Socialistichnih RespublikPrimitkihttps books google ca books id EfBI2FD cMMC amp pg PA150 amp lpg PA150 amp dq 22Nikolai Bulganin 22 novodevichy amp source bl amp ots 6EVxrsFPZU amp sig hYr7XgfKzMXJbUjFDViQsOfZ4jw amp hl en amp sa X amp ved 0ahUKEwjM5 aaltzWAhUE44MKHcq0CPoQ6AEIWjAL v onepage amp q 22Nikolai 20Bulganin 22 20novodevichy amp f false Bulganin Nikolaj Aleksandrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135PosilannyaBulganin Nikolaj Aleksandrovich 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Bulganin Nikolaj Aleksandrovich Bulganin Nikolaj Aleksandrovich 30 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Nikolaj Aleksandrovich Bulganin 18 sichnya 2009 u Wayback Machine