Мечеть Нурулла

Мечеть Нурулла (тат. Нурулла мәчете, «Сінна» і «Сьома соборна мечеть»), Казань, Татарстан — культова споруда, побудована в центрі історичного в ^[ru], на вулиці ^[ru] в 1845—1849 роках архітектором А. І. Песке за підтримки радників комерції братів Ібрагіма (1806—1886) та Ісхака (1810—1884) Юнусових на кошти, які заповів їх батько — купець першої гільдії Губайдулла Юнусов (1776—1849). Автор проекту — А. К. Ломан.

Мечеть Нурулла
55°46′58″ пн. ш. 49°06′52″ сх. д. / 55.78290555558377406° пн. ш. 49.11455555558377739° сх. д. / 55.78290555558377406; 49.11455555558377739Координати: 55°46′58″ пн. ш. 49°06′52″ сх. д. / 55.78290555558377406° пн. ш. 49.11455555558377739° сх. д. / 55.78290555558377406; 49.11455555558377739
Тип споруди	мечеть
Розташування	Росія, Казань
Архітектор	Q13203143?
Початок будівництва	1845
Стан	^d
Адреса	^d і ^d
Мечеть Нурулла (Росія)
Мечеть Нурулла у Вікісховищі

Архітектура

Мечеть є двоповерховою, має зал з куполом і триповерховим циліндричним мінаретом з південного входу. Прикраса мечеті подібна такій як у середньовічній Волзькій Булгарії і на Близькому Сході.

Історія

У 1890—1908 роках обов'язки імам-хатіба виконував видатний громадський і політичний діяч, видавець газети «Азат» ^[ru].

Мечеть була закрита постановою ЦВК Татарської автономної республіки від 16 листопада 1929 року, а мінарет розібраний. До 1992 року мечеть використовувалася для житла і офісів. Постановою Ради Міністрів Татарської АРСР № 601 від 23.01.1981 року мечеть було визнано пам'яткою архітектури.

У 1992 році мечеть була перейменована в «Нурулла» і була повернута віруючим. У 1990—1995 роках відновлена Р. В. Білаловим, тоді ж був відновлений мінарет.

Галерея

• Мінарет і купол мечеті «Нурулла»
• Вид на мечеть
• На фото 1917 року

Див. також

• Апанаєвська мечеть

• Мечеть аль-Марджані

Посилання