55 47 17 пн ш 3 57 23 зх д 55 78806 пн ш 3 95639 зх д 55 78806 3 95639 Металургійний завод Равенскрейг англ Ravenscraig

55°47′17″ пн. ш. 3°57′23″ зх. д. / 55.78806° пн. ш. 3.95639° зх. д. / 55.78806; -3.95639

Металургійний завод “Равенскрейг”
англ. Ravenscraig steelworks

Тип	бізнес і металургійний комбінат^[d]
Галузь	чорна металургія
Доля	закритий
Засновано	1957
Закриття (ліквідація)	1992
Штаб-квартира	Мотервелл, Шотландія, Велика Британія
Продукція	чавун, сталь, прокат

Металургійний завод Равенскрейг у Вікісховищі

~~|стиль_картки=~~

Пустир на місці демонтованого заводу. На задньому плані — завод «*Dalzell Works*». Фото 2006 року.

«Равенскрейг» (англ. Ravenscraig steelworks) — колишній металургійний завод (комбінат) у місті Мотервелл в Шотландії. Був введений в дію 1957 року. Працював з повним металургійним циклом. 1992 року, після 35 років роботи, був закритий і у 1990-х роках повністю демонтований.

На звільненій після демонтажу заводу території планується побудувати ^[en].

Історія

Будівництво заводу було заплановане і здійснене компанією «David Colville & Sons». Після Другої світової війни компанія розглядала кілька варіантів розширення виробництва і врешті-решт було вирішено побудувати новий металургійний завод у місті Мотервелл, біля її заводу «Dalzell Works». В 1952 році на майбутньому заводі планувалося побудувати також ливарний цех і слябінг, які постачали б свої виливані вироби і сляби на завод «Dalzell Works».

Будівництво розпочалося 1953 року. 1955 року компанія вирішила побудувати на заводі 2-гу доменну піч. Будівництвом доменних печей компанія намагалася позбутися залежності від імпортного металобрухту для свого сталеливарного виробництва шляхом виробництва власного чавуну. 3 червня 1957 року було введено в дію коксові батареї, а 6 вересня 1957 року було задуто першу доменну піч. Було введено в дію також мартенівський цех з 3 мартенівськими печами.

1959 року було розпочато будівництво листопрокатного стану з проектною потужністю 1,5 млн т листового прокату на рік. Слябінг, що працював на заводі, випускав до 2 млн т слябів на рік.

Для забезпечення прокатного виробництва достатньою кількістю сталі, на заводі було побудовано третю доменну піч, четверту мартенівську і киснево-конверторне відділення з конвертером на 100 т.

1967 року завод був націоналізований.

1992 року завод було зупинено і згодом повністю демонтовано. Через закриття заводу було звільнено 1800 працівників.

Структура заводу

Градирні і газгольдер на заводі в період його закриття. Демонтовані 1996 року. Фото 1993 року.

1967 року на заводі було 3 доменних печі, що працювали на офлюсованому агломераті і мали продуктивність до 30000 т чавуну на тиждень, тобто в середньому продуктивність кожної доменної печі становила 1428 т на добу. Сталеливарний цех мав 4 мартенівських печі і киснево-конверторне відділення. З отриманої сталі виготовляли сляби, з яких виробляли листовий прокат на самому заводі або на сусідньому прокатному заводі «Dalzell Works».

При заводі працювали коксохімічний завод і . Коксохімічний завод мав 6 коксових батарей, що виробляли 33 тис. т коксу на тиждень. На аглофабриці вироблявся офлюсований агломерат. Використовувалася довізна залізна руда з Канади, Швеції, Південної Америки і Західної Африки, що надходила на аглофабрику через порт Глазго. Вапняк надходив з кар'єрів біля села Шап на півночі Англії.

Подальше використання території

На місці демонтованого заводу планується побудувати житловий масив Равенскрайг.

Посилання

Українські службовці вивчали практику економічного розвитку в Шотландії [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Український інвестиційний портал [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.].
Ravenscrain steel works 1954–1992^{[недоступне посилання]} (англ.)
History of Britain's steel industry [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.] на сайті http://www.theguardian.com/international [ 18 липня 2015 у Wayback Machine.], 1 February 2001. (англ.)

Література

Carr, J.C. and Taplin, W. (1962). History of the British Steel Industry. Oxford: Basil Blackwell.
Cunnison, J. and Gilfillan, J. B. S. (Editors) (1958). The City of Glasgow (The Third , Volume V,). Glasgow: William Collins Sons & Co. Ltd.
Payne, Peter L. (1979). Colvilles and the Scottish Steel Industry. Oxford: Oxford University Press. .
Thomson, George (Editor) (1960). The County of Lanark (The Third , Volume VIII). Glasgow: William Collins Sons & Co. Ltd.
Warren, Kenneth (1970). The British Iron & Steel Sheet Industry since 1840. An Economic Geography. London: G. Bell & Sons, Ltd. .

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Металургійний завод Равенскрейг

[1] Українські службовці вивчали практику економічного розвитку в Шотландії [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Український інвестиційний портал [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.].

[RSW-2] Ravenscrain steel works 1954–1992^{[недоступне посилання]} (англ.)

[3] History of Britain's steel industry [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.] на сайті http://www.theguardian.com/international [ 18 липня 2015 у Wayback Machine.], 1 February 2001. (англ.)