Менкаура (Мікерин, Менхерес, Мін-куу-Ріа, букв. «Міцні душі ра») — давньоєгипетський фараон з IV династії, будівничого третьої піраміди в Гізі.
Мікерин | |
---|---|
Менкаура | |
Давньоєгипетський фараон | |
Правління | бл. 2520-2480 до н. е. |
Попередник | Бака |
Наступник | Шепсескаф |
У шлюбі | d |
Діти | |
Батько | Хафра |
Мати | |
Народився | |
Помер | |
Місце поховання | Піраміда Мікеріна |
Династія | IV династія |
Царював приблизно у 2520—2480 роках до н. е. (або 2494—2471 рр. до н. е.) після фараона Хафри. Його дочкою була , гробниця якої розташована поряд із пірамідою батька.
Життєпис
Про Мікерина, окрім легенд, відомо мало. За Геродотом він був сином Хеопса (Хуфу). Народні перекази про нього оповідали, між іншим, що відряджений ним для ревізії храмів царевич Гордедеф знайшов у Гермополісі частину «Книги мертвих»; говорили про його чесноти, мудрість, зокрема, про те, як він перехитрив оракула, який передбачив йому нетривале царювання, тим, що нічними бенкетами подвоїв час. У переказі Геродота ця розповідь звучить таким чином:
Одкровення оракула з міста Буто віщувало, що йому залишилось жити тільки шість років, а на сьомому році він помре … У відповідь на пророцтво цар скаржився на те, що його батько і дядько, які замкнули храми, забули богів і гнобили народ, прожили довго, а він, людина благочестива, все-таки повинен скоро померти … Мікерин зрозумів, що доля невідворотна й наказав виготовити безліч світильників. Ночами цар велів запалювати їх, почав пити вино і невпинно веселитися вдень і вночі. Він блукав луками й гаями та всюди, де тільки знаходив відповідні місця для задоволення. Так чинив він, перетворюючи ночі в дні, щоб викрити оракула у брехні і зробити з шести років дванадцять. |
Взагалі, народна й антична традиція намагались виставити Мікерина повною протилежністю батькові й дідові — іншим будівничим пірамід у Гізі. Зокрема, Геродот характеризував його як доброго та справедливого правителя:
Він відкрив храм і звільнив змучений злиднями народ, відпустивши його працювати і приносити жертви. Він був найбільш праведним суддею з усіх царів, за що його особливо вихваляли єгиптяни серед усіх царів, що будь-коли правили ними. Адже він був не тільки суддею праведним, але навіть давав гроші зі свого добра незадоволеним його вироками, щоб задовольнити їхні прохання |
До числа мізерних матеріальних свідчень про правління Менкаура слід віднести уламки посудин з його іменем, виявлені в Біблі.
Піраміда
Піраміда Менкаура в Гізі, найпівденніша, значно менша за дві інші, незважаючи на своє ім'я «Херу» (висока); вона ледве сягає 66 м, а довжина сторони її основи становить 108,4 м. Її обсяг у 260 тисяч м³ становить лише десяту частину обсягу піраміди Хуфу: це був кінець великих пірамід. Внутрішність піраміди виявляє відсутність єдності плану: ймовірно, початкові скромні розміри, розраховані на спадкоємця престолу, були збільшені за його царювання. Піраміда Менкаура дещо вибивається із загальної картини будівель у Гізі, і в античності її спорудження іноді приписували не Мікерину, а гетері Родопіс, яка жила за часів Амасіса II.
Геродот стверджував, що Менкаура правив 18 чи 28 років (Манефон каже про 63 роки правління цього фараона, що виглядає зовсім неправдоподібно). Однак з піраміди й комплексу будівель навколо неї складається враження, ніби Менкаура насправді правив недовго і передчував свою ранню смерть. Імовірно, він вступав на престол у досить похилому віці. Як свідчить перший вхід до піраміди, перекритий під час подальшого будівництва, піраміда спочатку мала основу близько 60 × 60 м, згодом збільшену майже вдвічі. Поховальну камеру Мікерина було витесано лише за 6 метрів під основою, але у наступній фазі будівництва її спустили на більш безпечну глибину. Для будівництва піраміди фараон наказав використовувати великі блоки, за розмірами набагато більші, ніж у пірамідах Хуфу й Хафра. Прагнучи прискорити будівництво, Менкаура не змушував робітників обробляти камінь надто ретельно.
Але, незважаючи на поспіх, до завершення будівництва піраміди Менкаура явно не дожив. Ймовірно, він помер, коли вона досягла приблизно двадцятиметрової висоти, тобто рівня гранітного облицювання; можливо, її всю передбачалося облицювати гранітом, але наступник царя полегшив завдання. Підтвердження цього є у заупокійному храмі фараона. Почали його будувати з каменя, але потім перейшли на цеглу; в його руїнах виявлено напис, що так повелів «Шепсескаф, цар Верхнього і Нижнього Єгипту, для свого батька, царя Верхнього і Нижнього Єгипту, Осіріса, Менкаура». Поруч зі своєю пірамідою Менкаура звелів побудувати три піраміди-супутниці, причому дві з них він так і не встиг закінчити.
Нині піраміда Мікерина збереглась краще за інші та перебуває у гарному стані, хоча висота її дещо зменшилась і становить 62 м (разом з тим, наноси піску захистили від руйнування основу). У поховальній камері 1837 року було знайдено базальтовий саркофаг у формі будинку та дерев'яну труну у формі мумії з молитвою Нут. Труна була благополучно доставлена до Британського музею. Саркофаг же, відправлений до Лондона кораблем, потонув біля іспанського узбережжя, коли судно зазнало катастрофи в Гібралтарській протоці. Вдалось урятувати тільки кришку саркофага, оскільки вона була дерев'яною та спливла після корабельної аварії. Але радіовуглецевий аналіз тих предметів показав, що це поховання часів раннього християнства (приблизно I століття н. е.), й до самого фараона ніякого відношення не має.
Цікаво те, що одна група робітників, яка працювала на будівництві піраміди, називалась досить незвично: «Менкаура — п'яничка». Єгиптологи стверджують, що переклад точний; утім, деякі з них віддають перевагу більш полісемантичному слову «сп'янілий». Так чи інакше, але про пристрасть Менкаура до пиятики писав ще Геродот. Також існує інша інтерпретація: Оскільки в піраміді Хеопса на склепінні однієї з розвантажувальних кімнат над поховальною камерою збереглися написи, зроблені будівничими, які називали себе «П'янички Хуфу», скоріше за все, і ця бригада називала себе аналогічно — «П'янички Менкаура».[] Вони були професійними будівничими пірамід, нащадками будівників піраміди Хеопса.
Примітки
Література
- История Древнего Востока. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. Часть 2. Передняя Азия. Египет / Под редакцией Г. М. Бонгард-Левина. — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1988. — 623 с. — 25 000 экз. (рос.)
- . // . / Автор-составитель В. В. Эрлихман. — Т. 1. (рос.)
Посилання
(рос.)
- Генеалогія 4 династії
- Аль-Ідрісі. Розвага стомленого в мандрах по областях
- Форум та енциклопедія про царя Менкаура
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мікерин |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Menkaura Mikerin Menheres Min kuu Ria bukv Micni dushi ra davnoyegipetskij faraon z IV dinastiyi budivnichogo tretoyi piramidi v Gizi MikerinMenkauraDavnoyegipetskij faraonPravlinnyabl 2520 2480 do n e PoperednikBakaNastupnikShepseskafTitulni imenaU shlyubidDitiBatkoHafraMatiNarodivsyaPomerMisce pohovannyaPiramida MikerinaDinastiyaIV dinastiya Caryuvav priblizno u 2520 2480 rokah do n e abo 2494 2471 rr do n e pislya faraona Hafri Jogo dochkoyu bula grobnicya yakoyi roztashovana poryad iz piramidoyu batka ZhittyepisPro Mikerina okrim legend vidomo malo Za Gerodotom vin buv sinom Heopsa Hufu Narodni perekazi pro nogo opovidali mizh inshim sho vidryadzhenij nim dlya reviziyi hramiv carevich Gordedef znajshov u Germopolisi chastinu Knigi mertvih govorili pro jogo chesnoti mudrist zokrema pro te yak vin perehitriv orakula yakij peredbachiv jomu netrivale caryuvannya tim sho nichnimi benketami podvoyiv chas U perekazi Gerodota cya rozpovid zvuchit takim chinom Odkrovennya orakula z mista Buto vishuvalo sho jomu zalishilos zhiti tilki shist rokiv a na somomu roci vin pomre U vidpovid na proroctvo car skarzhivsya na te sho jogo batko i dyadko yaki zamknuli hrami zabuli bogiv i gnobili narod prozhili dovgo a vin lyudina blagochestiva vse taki povinen skoro pomerti Mikerin zrozumiv sho dolya nevidvorotna j nakazav vigotoviti bezlich svitilnikiv Nochami car veliv zapalyuvati yih pochav piti vino i nevpinno veselitisya vden i vnochi Vin blukav lukami j gayami ta vsyudi de tilki znahodiv vidpovidni miscya dlya zadovolennya Tak chiniv vin peretvoryuyuchi nochi v dni shob vikriti orakula u brehni i zrobiti z shesti rokiv dvanadcyat Vzagali narodna j antichna tradiciya namagalis vistaviti Mikerina povnoyu protilezhnistyu batkovi j didovi inshim budivnichim piramid u Gizi Zokrema Gerodot harakterizuvav jogo yak dobrogo ta spravedlivogo pravitelya Vin vidkriv hram i zvilniv zmuchenij zlidnyami narod vidpustivshi jogo pracyuvati i prinositi zhertvi Vin buv najbilsh pravednim suddeyu z usih cariv za sho jogo osoblivo vihvalyali yegiptyani sered usih cariv sho bud koli pravili nimi Adzhe vin buv ne tilki suddeyu pravednim ale navit davav groshi zi svogo dobra nezadovolenim jogo virokami shob zadovolniti yihni prohannya Do chisla mizernih materialnih svidchen pro pravlinnya Menkaura slid vidnesti ulamki posudin z jogo imenem viyavleni v Bibli PiramidaDokladnishe Piramida Mikerina Piramida Mikerina v Gizi Piramida Menkaura v Gizi najpivdennisha znachno mensha za dvi inshi nezvazhayuchi na svoye im ya Heru visoka vona ledve syagaye 66 m a dovzhina storoni yiyi osnovi stanovit 108 4 m Yiyi obsyag u 260 tisyach m stanovit lishe desyatu chastinu obsyagu piramidi Hufu ce buv kinec velikih piramid Vnutrishnist piramidi viyavlyaye vidsutnist yednosti planu jmovirno pochatkovi skromni rozmiri rozrahovani na spadkoyemcya prestolu buli zbilsheni za jogo caryuvannya Piramida Menkaura desho vibivayetsya iz zagalnoyi kartini budivel u Gizi i v antichnosti yiyi sporudzhennya inodi pripisuvali ne Mikerinu a geteri Rodopis yaka zhila za chasiv Amasisa II Gerodot stverdzhuvav sho Menkaura praviv 18 chi 28 rokiv Manefon kazhe pro 63 roki pravlinnya cogo faraona sho viglyadaye zovsim nepravdopodibno Odnak z piramidi j kompleksu budivel navkolo neyi skladayetsya vrazhennya nibi Menkaura naspravdi praviv nedovgo i peredchuvav svoyu rannyu smert Imovirno vin vstupav na prestol u dosit pohilomu vici Yak svidchit pershij vhid do piramidi perekritij pid chas podalshogo budivnictva piramida spochatku mala osnovu blizko 60 60 m zgodom zbilshenu majzhe vdvichi Pohovalnu kameru Mikerina bulo vitesano lishe za 6 metriv pid osnovoyu ale u nastupnij fazi budivnictva yiyi spustili na bilsh bezpechnu glibinu Dlya budivnictva piramidi faraon nakazav vikoristovuvati veliki bloki za rozmirami nabagato bilshi nizh u piramidah Hufu j Hafra Pragnuchi priskoriti budivnictvo Menkaura ne zmushuvav robitnikiv obroblyati kamin nadto retelno Skulpturna grupa sho zobrazhuye Mikerina u suprovodi bogini Hathor livoruch i bogini pokrovitelki odnogo z nomiv Ale nezvazhayuchi na pospih do zavershennya budivnictva piramidi Menkaura yavno ne dozhiv Jmovirno vin pomer koli vona dosyagla priblizno dvadcyatimetrovoyi visoti tobto rivnya granitnogo oblicyuvannya mozhlivo yiyi vsyu peredbachalosya oblicyuvati granitom ale nastupnik carya polegshiv zavdannya Pidtverdzhennya cogo ye u zaupokijnomu hrami faraona Pochali jogo buduvati z kamenya ale potim perejshli na ceglu v jogo ruyinah viyavleno napis sho tak poveliv Shepseskaf car Verhnogo i Nizhnogo Yegiptu dlya svogo batka carya Verhnogo i Nizhnogo Yegiptu Osirisa Menkaura Poruch zi svoyeyu piramidoyu Menkaura zveliv pobuduvati tri piramidi suputnici prichomu dvi z nih vin tak i ne vstig zakinchiti Nini piramida Mikerina zbereglas krashe za inshi ta perebuvaye u garnomu stani hocha visota yiyi desho zmenshilas i stanovit 62 m razom z tim nanosi pisku zahistili vid rujnuvannya osnovu U pohovalnij kameri 1837 roku bulo znajdeno bazaltovij sarkofag u formi budinku ta derev yanu trunu u formi mumiyi z molitvoyu Nut Truna bula blagopoluchno dostavlena do Britanskogo muzeyu Sarkofag zhe vidpravlenij do Londona korablem potonuv bilya ispanskogo uzberezhzhya koli sudno zaznalo katastrofi v Gibraltarskij protoci Vdalos uryatuvati tilki krishku sarkofaga oskilki vona bula derev yanoyu ta splivla pislya korabelnoyi avariyi Ale radiovuglecevij analiz tih predmetiv pokazav sho ce pohovannya chasiv rannogo hristiyanstva priblizno I stolittya n e j do samogo faraona niyakogo vidnoshennya ne maye Cikavo te sho odna grupa robitnikiv yaka pracyuvala na budivnictvi piramidi nazivalas dosit nezvichno Menkaura p yanichka Yegiptologi stverdzhuyut sho pereklad tochnij utim deyaki z nih viddayut perevagu bilsh polisemantichnomu slovu sp yanilij Tak chi inakshe ale pro pristrast Menkaura do piyatiki pisav she Gerodot Takozh isnuye insha interpretaciya Oskilki v piramidi Heopsa na sklepinni odniyeyi z rozvantazhuvalnih kimnat nad pohovalnoyu kameroyu zbereglisya napisi zrobleni budivnichimi yaki nazivali sebe P yanichki Hufu skorishe za vse i cya brigada nazivala sebe analogichno P yanichki Menkaura dzherelo Voni buli profesijnimi budivnichimi piramid nashadkami budivnikiv piramidi Heopsa PrimitkiLiteraturaIstoriya Drevnego Vostoka Zarozhdenie drevnejshih klassovyh obshestv i pervye ochagi rabovladelcheskoj civilizacii Chast 2 Perednyaya Aziya Egipet Pod redakciej G M Bongard Levina M Glavnaya redakciya vostochnoj literatury izdatelstva Nauka 1988 623 s 25 000 ekz ros Avtor sostavitel V V Erlihman T 1 ros Posilannya ros Genealogiya 4 dinastiyi Al Idrisi Rozvaga stomlenogo v mandrah po oblastyah Forum ta enciklopediya pro carya Menkaura Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mikerin