Мелес тур Meles çayı невелика берегова річка в Малій Азії в Лідії Бере початок в 18 км на південь від сучасного міста Із

Мелес (тур. Meles Çayı) — невелика берегова річка в Малій Азії, в Лідії. Бере початок в 18 км на південь від сучасного міста Ізміра в Туреччині, на південному схилі Кадіфекале (в давнину Пагос, дав.-гр. Πάγος), перетинає територію Ізміра і впадає в Ізмірську затоку. Наближаючись до Ізміру Мелес ділиться на два рукави, один з яких перетинає передмістя. Трішки нижче розподілу на рукави перекинутий мальовничий «міст караванів», а приблизно в 5 км нижче за течією долина річки пересічена двома античними акведуками (Kızılçullu Su Kemerleri), покритими травертином. Поблизу гирла річку перетинає сучасний автомобільний міст.

Мелес

38°26′26″ пн. ш. 27°10′06″ сх. д. / 38.44069444447177375° пн. ш. 27.168444444471777643° сх. д.
Витік
• координати	38°18′57″ пн. ш. 27°07′09″ сх. д. / 38.31607100002777599° пн. ш. 27.119345000027777814° сх. д.
Гирло
• координати	38°26′26″ пн. ш. 27°10′06″ сх. д. / 38.44069400002777570° пн. ш. 27.168444000027779595° сх. д.
Країни:	Туреччина
Регіон	Ізмір

Медіафайли у Вікісховищі

Арковий (з однієї кам'яної плити) «міст караванів» через річку Мелес датується 850 роком до н. е. і є найдавнішим мостом, який використовується до цього часу. Міст караванів відвідували композитор Огінський і співак Шаляпін під час візиту в Смирну.

У давнину річка називалася Меле (Меліт, лат. Meles, дав.-гр. Μέλης). При джерелах Мілета в печері Гомер ніби писав свої пісні; звідси й прізвисько Мелесіген (Μελήσιγενής) — «народжений Мелетом», також «мелетські твори» (Meleteae chartae). Затока, в яку впадала річка, називався Мелетською (Μελήτου κόλπος). Згідно Псевдо-Геродоту («Життя Гомера») мати Гомера Крефеїда була мешканкою еолійського міста Кими і народила Гомера на річці Меле. Псевдо-Плутарх, Піндар і Стесімброт повідомляють, що батьками Гомера були річковий бог Меле і німфа Крефеїда в Смирні. Після того, як Мелесіген (або Мелесіанакт) осліп, його стали звати «гомером», як називали сліпців на еолійському діалекті давньогрецької мови. Згідно з іншим життєписам Ὅμηρος означало «заручник».

Страбон повідомляє, що річка текла неподалік від стін Смирни. У Смирні був культ Гомера. Існував Гомерій — чотирикутний портик з храмом Гомера і його дерев'яною статуєю. Також в Смирні мідна монета чеканилася, звана гомерієм.

Примітки

Матвеев С. Н. Турция : (Азиатская часть - Анатолия) : Физ.-геогр. описание. — М. ; Л. : Изд-во и 2-я тип. Изд-ва Акад. наук СССР, 1946. — С. 76—77.
Рязанцев, Михаил (2013-004-26). . Газета «Гудок», № 15. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 25 травня 2020.
Залуский, Иво. Ген Огинского : посвящается 250-летию со дня рождения: пер. с англ / вступ. ст. О. В. Дадиомовой, С. Н. Немогай. — Минск : Четыре четверти, 2015. — С. 114.
. Триумф, или Жизнь Шаляпина : 1903-1922. — М. : Центрполиграф, 2000. — С. 60. — .
Страбон. География. XIV, 1, 37; с. 646
. Что создал Гомер? // . — 2014. — № 156. — Число 17 (06). — С. 12. з джерела 13 жовтня 2017. Процитовано 23 червня 2020.
Lydia // / под ред. членов , , , Ф. Зелинского, , и П. Никитина. — СПб., 1885.(нім.)(рос.)
Вахрушев В. С. Гомер // Зарубежные писатели : биобиблиографический словарь : в 2 ч / под ред. Н. П. Михальской. — 3-е изд., стер. — М. : Просвещение : АО «Учеб. лит.», 1997. — С. 201-207. — .
Meles // / под ред. членов , , , Ф. Зелинского, , и П. Никитина. — СПб., 1885.(нім.)(рос.)
Миронов В. Б. Древняя Греция. — М. : Вече, 2006. — 672 с. — (История русской и мировой культуры) — .
Гомер. — Изд. 2-е, испр. — М. : Молодая гвардия, 2006. — 398 с. — (Жизнь замечательных людей; Вып. 1194 (994)) — .
История греческой литературы / Под ред. С. И. Соболевского, Б. В. Горнунга, З. Г. Гринберга и др. ; Акад. наук СССР. Ин-т мировой лит. им. Горького. — М. ; Л. : изд-во и 1-я тип. Изд-ва Акад. наук СССР, 1946. — С. 74.
Пантелеев, Алексей Дмитриевич. «Мученичество Пиония» и религиозная жизнь Смирны в III в. н. э. // Индоевропейское языкознание и классическая филология. — 2018. — № 2 (16 червня).

Література

Meles // / под ред. членов , , , Ф. Зелинского, , и П. Никитина. — СПб., 1885.(нім.)(рос.)

[1] Матвеев С. Н. Турция : (Азиатская часть - Анатолия) : Физ.-геогр. описание. — М. ; Л. : Изд-во и 2-я тип. Изд-ва Акад. наук СССР, 1946. — С. 76—77.

[2] Рязанцев, Михаил (2013-004-26). . Газета «Гудок», № 15. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 25 травня 2020.

[3] Залуский, Иво. Ген Огинского : посвящается 250-летию со дня рождения: пер. с англ / вступ. ст. О. В. Дадиомовой, С. Н. Немогай. — Минск : Четыре четверти, 2015. — С. 114.

[4] . Триумф, или Жизнь Шаляпина : 1903-1922. — М. : Центрполиграф, 2000. — С. 60. — .

[str-5] Страбон. География. XIV, 1, 37; с. 646

[6] . Что создал Гомер? // . — 2014. — № 156. — Число 17 (06). — С. 12. з джерела 13 жовтня 2017. Процитовано 23 червня 2020.

[7] Lydia // / под ред. членов , , , Ф. Зелинского, , и П. Никитина. — СПб., 1885.(нім.)(рос.)

[8] Вахрушев В. С. Гомер // Зарубежные писатели : биобиблиографический словарь : в 2 ч / под ред. Н. П. Михальской. — 3-е изд., стер. — М. : Просвещение : АО «Учеб. лит.», 1997. — С. 201-207. — .

[9] Meles // / под ред. членов , , , Ф. Зелинского, , и П. Никитина. — СПб., 1885.(нім.)(рос.)

[10] Миронов В. Б. Древняя Греция. — М. : Вече, 2006. — 672 с. — (История русской и мировой культуры) — .

[11] Гомер. — Изд. 2-е, испр. — М. : Молодая гвардия, 2006. — 398 с. — (Жизнь замечательных людей; Вып. 1194 (994)) — .

[12] История греческой литературы / Под ред. С. И. Соболевского, Б. В. Горнунга, З. Г. Гринберга и др. ; Акад. наук СССР. Ин-т мировой лит. им. Горького. — М. ; Л. : изд-во и 1-я тип. Изд-ва Акад. наук СССР, 1946. — С. 74.

[13] Пантелеев, Алексей Дмитриевич. «Мученичество Пиония» и религиозная жизнь Смирны в III в. н. э. // Индоевропейское языкознание и классическая филология. — 2018. — № 2 (16 червня).