Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Межовська культура археологічна культура пізньої бронзової доби XIII початок VII ст до н е лісової зони Уралу сформувала

Межовська культура

Межовська культура

Межовська культура — археологічна культура пізньої бронзової доби (XIII — початок VII ст. до н. е.) лісової зони Уралу, сформувалася під впливом черкаскульської культури● за участі традицій населення тайгового Надтоболля і культур кола валикової кераміки степової зони Уралу і Казахстану, передусім саргаринсько-алексіївської. Назва від селища Межівка, розташованого на березі річки [ru] (притока Сінари) у північній частині Челябінської області, Росія.

Межовська культура
РозташуванняЄвразійський степ
Добабронзова доба
Час існуванняXIII ст. до Р.Х. — VII ст. до Р.Х.
Попередня культуралокальний варіант андроновської та
Наступна культура[en], [en]

Межовська культура має подальші етапи розвитку угорської спільноти в активному контакті з індоіранським населенням уральських степів.

Археогенетика та походження

Межовська культура утворилася на базі місцевого населення, спорідненого з носіями зрубної культури (близько 74 %), з додатковою домішкою, спорідненою сьогоденним нганасанам (близько 18 %) та домішкою [en] (ANE) (близько 8 %). Ймовірно, що пізніший протоугорський генофонд утворився внаслідок подальшої міграції зі сходу населення, що призвело до генофонду бл. 48 % споріднених зрубній культурі, бл. 44 % спорідненого сьогоденним нганасанам та c. 8 % ANE-подібне походження. Таким чином, ймовірно, що Межовська культура складалася зі змішаного населення індоєвропейців (андроновська культура) та угорських племен (черкаскульська культура).

image
Генетичний склад населення степу бронзової та залізної доби

У 2015 році проведено генетичне дослідження стародавніх останків людей Межовської культури, знайдених у Каповій печері (Шульган-таш). Досліджено три особини (RISE523, RISE524, RISE525) Межовської культури на Південному Уралі 1400—1000 р.р. до н. е. Аналіз їхніх батьківських гаплогруп визначив, що одна особа належала до гаплогрупи R1a1a1, тоді як інші дві були визначені як носії R1b, що, на думку істориків, було результатом міграції ранніх індоєвропейців з Чорного моря до Сибіру та Середньої Азії через Урал.

Аутосомний генофонд не згас, але частково мав свій внесок у пізніші угромовні групи.

Етапи

Межовська культура розвивалася двома етапами:

  • Межовський етап (XIII—IX ст. до н. е.)
  • Березівський етап (VIII—VII ст. до н. е.).

Житла

Хати розкопано в Межовці, Каповій печері, Березівці та інших місцях. Житла неукріплені площею до 35 м², і частіше траплялися в лісостепу Уралу, рідше у власне уральських лісах. Кількість землянок у поселенні коливалася від 1 до 10–15. Зазвичай це були неглибокі землянки, побудовані з каркасно-стовповою конструкцією.

Межовська культура мала багатогалузеве господарство з поєднанням виробничих (особливо скотарство, метал) і присадницьких (полювання, рибальство, збиральництво) форм господарства.

Могильники мали невеликі розміри (до 36 могил) і зустрічаються переважно в лісостепових районах Башкортостану. Більшість складалися із земляних насипів над подовженими ямами в землі з трупами на спинах головою на захід-північний захід. Кремація була рідкістю. До складу могил часто входив інвентар, зазвичай посуд, рідше знаряддя праці та зброя, залишки тризни.

Межовська культура є завершальним етапом бронзової доби лісової зони Уралу і мала значний вплив на формування переходу уральських культур від бронзової до ранньої залізної доби.

Примітки

  1. Обыденнов М. Ф. Поздний бронзовый век Южного Урала. — Уфа, 1986.
  2. Петрин В. Т., Нохрина Т. И., Шорин А. Ф. Археологические памятники Агразинского водохранилища (эпохи камня и бронзы). — Новосибирск, 1993.
  3. Török, Tibor (26 червня 2023). Integrating Linguistic, Archaeological and Genetic Perspectives Unfold the Origin of Ugrians. Genes. 14 (7): 1345. doi:10.3390/genes14071345. ISSN 2073-4425. PMC 10379071. PMID 37510249.
  4. Morten E. Allentoft, Martin Sikora, Karl-Göran Sjögren, Simon Rasmussen, Morten Rasmussen, Jesper Stenderup, Peter B. Damgaard, Hannes Schroeder, Torbjörn Ahlström, Lasse Vinner, Anna-Sapfo Malaspinas, Ashot Margaryan, Tom Higham, David Chivall, Niels Lynnerup, Lise Harvig, Justyna Baron, Philippe Della Casa, Paweł Dąbrowski, Paul R. Duffy, Alexander V. Ebel, Andrey Epimakhov, Karin Frei, Mirosław Furmanek, Tomasz Gralak, Andrey Gromov, Stanisław Gronkiewicz, Gisela Grupe, Tama´s Hajdu, Radosław Jarysz, Valeri Khartanovich, Alexandr Khokhlov, Vikto´ria Kiss, Jan Kola´rˇ, Aivar Kriiska, Irena Lasak, Cristina Longhi, George McGlynn, Algimantas Merkevicius, Inga Merkyte, Mait Metspalu, Ruzan Mkrtchyan, Vyacheslav Moiseyev, La´szlo´ Paja, Gyo¨rgy Pa´lfi, Dalia Pokutta, Łukasz Pospieszny, T. Douglas Price, Lehti Saag, Mikhail Sablin, Natalia Shishlina, Va´clav Smrcˇka, Vasilii I. Soenov, Vajk Szevere´nyi, Guszta´v To´th, Synaru V. Trifanova, Liivi Varul, Magdolna Vicze, Levon Yepiskoposyan, Vladislav Zhitenev, Ludovic Orlando, Thomas Sicheritz-Ponte´n, Søren Brunak, Rasmus Nielsen, Kristian Kristiansen & Eske Willerslev. «Population genomics of Bronze Age Eurasia»
  5. Semargl.me
  6. Косарев М. Ф. Бронзовый век Западной Сибири. М., 1981.
  7. Генинг, В. Ф.; Зданович, Г. Б.; Генинг В. В.; [V.F.Gening; G.B.Zdanovich; V.V.Gening] (1992). Синташта: археологические памятники арийских племен Урало-Казахстанских степей [Sintashta: archaeological sites of the Aryan tribes of the Ural-Kazakhstan Steppe] (in Russian). Chelyabinsk: Южно-Уральское книжное изд-во. .
  8. «We have also shown that a common ‘‘proto-Ugric’’ gene pool appeared in the Bronze Age from the admixture of Mezhovskaya and Nganasan people, supporting genetic and linguistic data» https://www.cell.com/current-biology/pdfExtended/S0960-9822(22)00732-1
  9. Обыденнов М. Ф. Поздний бронзовый век Южного Урала. Уфа, 1986.
  10. Сальников К. В. Очерки древней истории Южного Урала. — М., 1967.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mezhovska kultura arheologichna kultura piznoyi bronzovoyi dobi XIII pochatok VII st do n e lisovoyi zoni Uralu sformuvalasya pid vplivom cherkaskulskoyi kulturi za uchasti tradicij naselennya tajgovogo Nadtobollya i kultur kola valikovoyi keramiki stepovoyi zoni Uralu i Kazahstanu peredusim sargarinsko aleksiyivskoyi Nazva vid selisha Mezhivka roztashovanogo na berezi richki ru pritoka Sinari u pivnichnij chastini Chelyabinskoyi oblasti Rosiya Mezhovska kulturaRoztashuvannyaYevrazijskij stepDobabronzova dobaChas isnuvannyaXIII st do R H VII st do R H Poperednya kulturalokalnij variant andronovskoyi taNastupna kultura en en Mezhovska kultura maye podalshi etapi rozvitku ugorskoyi spilnoti v aktivnomu kontakti z indoiranskim naselennyam uralskih stepiv Arheogenetika ta pohodzhennyaMezhovska kultura utvorilasya na bazi miscevogo naselennya sporidnenogo z nosiyami zrubnoyi kulturi blizko 74 z dodatkovoyu domishkoyu sporidnenoyu sogodennim nganasanam blizko 18 ta domishkoyu en ANE blizko 8 Jmovirno sho piznishij protougorskij genofond utvorivsya vnaslidok podalshoyi migraciyi zi shodu naselennya sho prizvelo do genofondu bl 48 sporidnenih zrubnij kulturi bl 44 sporidnenogo sogodennim nganasanam ta c 8 ANE podibne pohodzhennya Takim chinom jmovirno sho Mezhovska kultura skladalasya zi zmishanogo naselennya indoyevropejciv andronovska kultura ta ugorskih plemen cherkaskulska kultura Genetichnij sklad naselennya stepu bronzovoyi ta zaliznoyi dobi U 2015 roci provedeno genetichne doslidzhennya starodavnih ostankiv lyudej Mezhovskoyi kulturi znajdenih u Kapovij pecheri Shulgan tash Doslidzheno tri osobini RISE523 RISE524 RISE525 Mezhovskoyi kulturi na Pivdennomu Urali 1400 1000 r r do n e Analiz yihnih batkivskih gaplogrup viznachiv sho odna osoba nalezhala do gaplogrupi R1a1a1 todi yak inshi dvi buli viznacheni yak nosiyi R1b sho na dumku istorikiv bulo rezultatom migraciyi rannih indoyevropejciv z Chornogo morya do Sibiru ta Serednoyi Aziyi cherez Ural Autosomnij genofond ne zgas ale chastkovo mav svij vnesok u piznishi ugromovni grupi EtapiMezhovska kultura rozvivalasya dvoma etapami Mezhovskij etap XIII IX st do n e Berezivskij etap VIII VII st do n e ZhitlaHati rozkopano v Mezhovci Kapovij pecheri Berezivci ta inshih miscyah Zhitla neukripleni plosheyu do 35 m i chastishe traplyalisya v lisostepu Uralu ridshe u vlasne uralskih lisah Kilkist zemlyanok u poselenni kolivalasya vid 1 do 10 15 Zazvichaj ce buli negliboki zemlyanki pobudovani z karkasno stovpovoyu konstrukciyeyu Mezhovska kultura mala bagatogaluzeve gospodarstvo z poyednannyam virobnichih osoblivo skotarstvo metal i prisadnickih polyuvannya ribalstvo zbiralnictvo form gospodarstva Mogilniki mali neveliki rozmiri do 36 mogil i zustrichayutsya perevazhno v lisostepovih rajonah Bashkortostanu Bilshist skladalisya iz zemlyanih nasipiv nad podovzhenimi yamami v zemli z trupami na spinah golovoyu na zahid pivnichnij zahid Kremaciya bula ridkistyu Do skladu mogil chasto vhodiv inventar zazvichaj posud ridshe znaryaddya praci ta zbroya zalishki trizni Mezhovska kultura ye zavershalnim etapom bronzovoyi dobi lisovoyi zoni Uralu i mala znachnij vpliv na formuvannya perehodu uralskih kultur vid bronzovoyi do rannoyi zaliznoyi dobi PrimitkiObydennov M F Pozdnij bronzovyj vek Yuzhnogo Urala Ufa 1986 Petrin V T Nohrina T I Shorin A F Arheologicheskie pamyatniki Agrazinskogo vodohranilisha epohi kamnya i bronzy Novosibirsk 1993 Torok Tibor 26 chervnya 2023 Integrating Linguistic Archaeological and Genetic Perspectives Unfold the Origin of Ugrians Genes 14 7 1345 doi 10 3390 genes14071345 ISSN 2073 4425 PMC 10379071 PMID 37510249 Morten E Allentoft Martin Sikora Karl Goran Sjogren Simon Rasmussen Morten Rasmussen Jesper Stenderup Peter B Damgaard Hannes Schroeder Torbjorn Ahlstrom Lasse Vinner Anna Sapfo Malaspinas Ashot Margaryan Tom Higham David Chivall Niels Lynnerup Lise Harvig Justyna Baron Philippe Della Casa Pawel Dabrowski Paul R Duffy Alexander V Ebel Andrey Epimakhov Karin Frei Miroslaw Furmanek Tomasz Gralak Andrey Gromov Stanislaw Gronkiewicz Gisela Grupe Tama s Hajdu Radoslaw Jarysz Valeri Khartanovich Alexandr Khokhlov Vikto ria Kiss Jan Kola rˇ Aivar Kriiska Irena Lasak Cristina Longhi George McGlynn Algimantas Merkevicius Inga Merkyte Mait Metspalu Ruzan Mkrtchyan Vyacheslav Moiseyev La szlo Paja Gyo rgy Pa lfi Dalia Pokutta Lukasz Pospieszny T Douglas Price Lehti Saag Mikhail Sablin Natalia Shishlina Va clav Smrcˇka Vasilii I Soenov Vajk Szevere nyi Guszta v To th Synaru V Trifanova Liivi Varul Magdolna Vicze Levon Yepiskoposyan Vladislav Zhitenev Ludovic Orlando Thomas Sicheritz Ponte n Soren Brunak Rasmus Nielsen Kristian Kristiansen amp Eske Willerslev Population genomics of Bronze Age Eurasia Semargl me Kosarev M F Bronzovyj vek Zapadnoj Sibiri M 1981 Gening V F Zdanovich G B Gening V V V F Gening G B Zdanovich V V Gening 1992 Sintashta arheologicheskie pamyatniki arijskih plemen Uralo Kazahstanskih stepej Sintashta archaeological sites of the Aryan tribes of the Ural Kazakhstan Steppe in Russian Chelyabinsk Yuzhno Uralskoe knizhnoe izd vo ISBN 5 7688 0577 X We have also shown that a common proto Ugric gene pool appeared in the Bronze Age from the admixture of Mezhovskaya and Nganasan people supporting genetic and linguistic data https www cell com current biology pdfExtended S0960 9822 22 00732 1 Obydennov M F Pozdnij bronzovyj vek Yuzhnogo Urala Ufa 1986 Salnikov K V Ocherki drevnej istorii Yuzhnogo Urala M 1967

Дата публікації:
Топ