Межова́ — селище в Синельниківському районі Дніпропетровської області, Центр Межівської селищної громади. До 2020 року центр Межівського району Населення становить 8 049 осіб.
селище Межова | |
---|---|
Пам'ятний знак з нагоди 100-річчя заснування Межової | |
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Синельниківський район |
Рада | Межівська селищна рада |
Код КАТОТТГ | UA12140150010037835 |
Облікова картка | Межова |
Основні дані | |
Засновано | 1884 |
Статус | із 2024 року |
Площа | 8,73 км² |
Населення | ▼ 7 022 (01.01.2022) |
Густота | 921 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 52900 — 52904 |
Телефонний код | +380 5630 |
Географічні координати | 48°15′17″ пн. ш. 36°43′22″ сх. д. / 48.25472° пн. ш. 36.72278° сх. д.Координати: 48°15′17″ пн. ш. 36°43′22″ сх. д. / 48.25472° пн. ш. 36.72278° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 176 м |
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Межова |
До обл. центру: | |
- фізична: | 129 км |
- автошляхами: | 168 км |
Селищна влада | |
Адреса | смт. Межова, вул. Грушевського, 9 |
Голова селищної ради | Зражевський Володимир Миколайович |
Карта | |
Межова | |
Межова | |
Межова у Вікісховищі |
Географічне розташування
Селище міського типу Межова знаходиться біля витоків річки Кам'янка. На відстані 0,5 км розташоване село Запорізьке, за 1 км — село Новолозуватівка. Через селище проходять автомобільні дороги Т 0406 і Т 0428 і залізниця, станція Межова.
Межова розташована на сході області за 120 кілометрів від м. Дніпра і за 80 кілометрів від Донецька у степовій зоні. В районі Межової починаються відроги Донецької височини, висота над рівнем моря у селищі — 170—180 метрів.
Історія
Заселення місцевості на території сучасного селища почалося разом із будівництвом 1884 року станції Межова на залізниці Юзівка—Катеринослав. У 90-х роках 19 століття землі, розташовані на північний захід від станції, почали заселятися вихідцями із села Слов'янки. Так виник хутір Новослов'янка. На північ від станції Межової, вихідці із села Підгородного заснували село Григорівку. На початку 20 століття у цьому селі виникли промислові підприємства, здебільшого по переробці сільськогосподарської сировини: 2 парові млини, олійниця, ливарня, шкіряна майстерня та завод по ремонту сільськогосподарських машин.
1913 року у Григорівці налічувалося 193 двори і 1 191 мешканець, а у хуторі Новослов'янці проживало 412 осіб у 72 подвір'ях. У Григорівці працювали церковнопарафіяльна і земська школи.
В січні 1920 року Григорівку, Новослов'янку та станцію Межову захопили загони Червоної армії. На південь від станції переселилось ще декілька родин вихідців з Підгороднього. Вони заснували село Кам'янка. 1923 року утворено Межівський район, центром якого стала Григорівка. На початку 1925 року загальна чисельність населення трьох сіл — Григорівки, Новослов'янки і Кам'янки — 2 978 осіб. У Григорівці діяли дві школи — початкова і семирічна. В 30-х роках відкрито лікарню і 6 дитячих садків.
В ході колективізації у цих селах були створені колгоспи — на 1929 рік у Григорівці діяв колгосп ім. Фрунзе, у Кам'янці — ім. Будьонного, а у Новослов'янці — ім. 15-річчя РСЧА. Всі вони на початок 1932 року контролювали усе їстівне, що дало змогу комуністам організувати Голодомор. У селі Григорівка у часи комуністичного терору народився Володимир Семичасний, шеф КДБ СРСР. Очолювана ним контора докладала зусилля для приховування злочинів Голодомору, хоча серед його родичів є загиблі від голодної смерті.
Під час Німецько-радянської війни село було окуповане фашистами з 14 жовтня 1941 по 10 вересня 1943 року. Після війни відбулось укрупнення колгоспів — вони були об'єднані в один з центральною садибою у Григорівці.
У грудні 1957 року села Григорівка, Кам'янка і Новослов'янка об'єднані в один населений пункт — селище міського типу Межова.
Населення
Мова
Мова | % |
---|---|
українська | 95,71% |
російська | 3,45% |
інші | 0,84% |
Сучасність
Межова є адміністративним центром Межівського району. Тут зосереджені районні органи виконавчої та судової влади, районна рада, районні відділення підприємств газо- та електропостачання.
Підприємства
- Межівський комбінат хлібопродуктів;
- Межівський сирзавод;
- ТОВ «Ренклод» — виробляє консервовану продукцію, олію, крупи.
- ТОВ «Межівське» (кол. назва «Фрунзе»)
- ФГ «МАЛОВІЧКО»
Заклади соціальної сфери
- 2 середні загальноосвітні школи;
- аграрний ліцей-інтернат (кол. школа № 3);
- дитячо-юнацька спортивна школа;
- 3 дошкільних навчальних заклади;
- районний будинок творчості школярів;
- центральна районна лікарня;
- районний будинок культури;
- історико-краєзнавчий музей.
Видається районна газета «Межівський меридіан».
Присутній пластунський рух, на даний момент 15 чоловік є повноцінними членами організації Пласт. Існує об'єднання патріотів Укроп.
Транспорт
У Межовій діє станція Донецької залізниці «Межова». Курсують електропоїзди Авдіївка-Чаплине. Також у 2015 році запущена пряма електричка Межова-Дніпро.
Проходять місцеві автошляхи Т 0406 і Т 0428, діє автостанція.
Відомі уродженці
- Хавкін Оскар Григорович (1923—1985) — український архітектор.
- Семичасний Володимир Юхимович — шеф КДБ СРСР.
- Яцура Людмила Олександрівна — учитель, поетеса.
- Наталя Володимирівна Федько — українська поетеса
- Володимир Володимирович Чабан — генеральний директор «Укравтозапчастина»
- Євгенія Цвєтанська — тележурналіст
- — доктор геологічних наук
Видатні працівники
- Письменник, поет — Ковтун Андрій Олексійович;
- Заслужені працівники охорони здоров'я — Неділько Меланія Іванівна, Шеремет Любов Юхимівна;
- Заслужений вчитель України — Білоус Катерина Захарівна;
- Заслужені механізатори України — Рак Михайло Минович, Кулик Ігор Григорович;
- Кавалер Ордена Леніна, Жовтневої революції та Червоного Трудового Прапора — Добжанська Ганна Михайлівна;
- Ім'я занесено до Золотої книги України — Чистиченко Олександр Іванович;
- Чемпіонка України з пауерліфтингу, майстер спорту — Хлібодарова Ірина;
- Лауреат Державної премії за внесок молоді у розбудову держави, Відмінник освіти — Малинська Світлана Володимирівна
Див. також
Примітки
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
- Вся Екатеринославская губерния, 1913 г.(рос.)
- . Архів оригіналу за 5 лютого 2017. Процитовано 5 лютого 2017.
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 416—423
- Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста : Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. — К. : Наукова думка, 1978. — 152 с. — С. 85
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Межова. Історія [ 16 липня 2020 у Wayback Machine.]
Література
- Гудзенко Н.А., Карпенко М.Ф., Бова П.М. Межова́ // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.416-423
Посилання
- Сайт спільноти Межівського району [ 8 липня 2013 у Wayback Machine.] заснований 07.09.2008
- Сайт Межівської РДА [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mezhova selishe v Sinelnikivskomu rajoni Dnipropetrovskoyi oblasti Centr Mezhivskoyi selishnoyi gromadi Do 2020 roku centr Mezhivskogo rajonu Naselennya stanovit 8 049 osib selishe MezhovaPam yatnij znak z nagodi 100 richchya zasnuvannya MezhovoyiPam yatnij znak z nagodi 100 richchya zasnuvannya MezhovoyiKrayina UkrayinaOblast Dnipropetrovska oblastRajon Sinelnikivskij rajonRada Mezhivska selishna radaKod KATOTTG UA12140150010037835Oblikova kartka Mezhova Osnovni daniZasnovano 1884Status iz 2024 rokuPlosha 8 73 km Naselennya 7 022 01 01 2022 Gustota 921 osib km Poshtovij indeks 52900 52904Telefonnij kod 380 5630Geografichni koordinati 48 15 17 pn sh 36 43 22 sh d 48 25472 pn sh 36 72278 sh d 48 25472 36 72278 Koordinati 48 15 17 pn sh 36 43 22 sh d 48 25472 pn sh 36 72278 sh d 48 25472 36 72278Visota nad rivnem morya 176 mVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya MezhovaDo obl centru fizichna 129 km avtoshlyahami 168 kmSelishna vladaAdresa smt Mezhova vul Grushevskogo 9Golova selishnoyi radi Zrazhevskij Volodimir MikolajovichKartaMezhovaMezhovaMezhova u VikishovishiCentralna plosha smt MezhovaGeografichne roztashuvannyaSelishe miskogo tipu Mezhova znahoditsya bilya vitokiv richki Kam yanka Na vidstani 0 5 km roztashovane selo Zaporizke za 1 km selo Novolozuvativka Cherez selishe prohodyat avtomobilni dorogi T 0406 i T 0428 i zaliznicya stanciya Mezhova Mezhova roztashovana na shodi oblasti za 120 kilometriv vid m Dnipra i za 80 kilometriv vid Donecka u stepovij zoni V rajoni Mezhovoyi pochinayutsya vidrogi Doneckoyi visochini visota nad rivnem morya u selishi 170 180 metriv IstoriyaZaselennya miscevosti na teritoriyi suchasnogo selisha pochalosya razom iz budivnictvom 1884 roku stanciyi Mezhova na zaliznici Yuzivka Katerinoslav U 90 h rokah 19 stolittya zemli roztashovani na pivnichnij zahid vid stanciyi pochali zaselyatisya vihidcyami iz sela Slov yanki Tak vinik hutir Novoslov yanka Na pivnich vid stanciyi Mezhovoyi vihidci iz sela Pidgorodnogo zasnuvali selo Grigorivku Na pochatku 20 stolittya u comu seli vinikli promislovi pidpriyemstva zdebilshogo po pererobci silskogospodarskoyi sirovini 2 parovi mlini olijnicya livarnya shkiryana majsternya ta zavod po remontu silskogospodarskih mashin 1913 roku u Grigorivci nalichuvalosya 193 dvori i 1 191 meshkanec a u hutori Novoslov yanci prozhivalo 412 osib u 72 podvir yah U Grigorivci pracyuvali cerkovnoparafiyalna i zemska shkoli V sichni 1920 roku Grigorivku Novoslov yanku ta stanciyu Mezhovu zahopili zagoni Chervonoyi armiyi Na pivden vid stanciyi pereselilos she dekilka rodin vihidciv z Pidgorodnogo Voni zasnuvali selo Kam yanka 1923 roku utvoreno Mezhivskij rajon centrom yakogo stala Grigorivka Na pochatku 1925 roku zagalna chiselnist naselennya troh sil Grigorivki Novoslov yanki i Kam yanki 2 978 osib U Grigorivci diyali dvi shkoli pochatkova i semirichna V 30 h rokah vidkrito likarnyu i 6 dityachih sadkiv V hodi kolektivizaciyi u cih selah buli stvoreni kolgospi na 1929 rik u Grigorivci diyav kolgosp im Frunze u Kam yanci im Budonnogo a u Novoslov yanci im 15 richchya RSChA Vsi voni na pochatok 1932 roku kontrolyuvali use yistivne sho dalo zmogu komunistam organizuvati Golodomor U seli Grigorivka u chasi komunistichnogo teroru narodivsya Volodimir Semichasnij shef KDB SRSR Ocholyuvana nim kontora dokladala zusillya dlya prihovuvannya zlochiniv Golodomoru hocha sered jogo rodichiv ye zagibli vid golodnoyi smerti Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni selo bulo okupovane fashistami z 14 zhovtnya 1941 po 10 veresnya 1943 roku Pislya vijni vidbulos ukrupnennya kolgospiv voni buli ob yednani v odin z centralnoyu sadiboyu u Grigorivci U grudni 1957 roku sela Grigorivka Kam yanka i Novoslov yanka ob yednani v odin naselenij punkt selishe miskogo tipu Mezhova NaselennyaMova 2001 rik Mova ukrayinska 95 71 rosijska 3 45 inshi 0 84 SuchasnistMezhova ye administrativnim centrom Mezhivskogo rajonu Tut zoseredzheni rajonni organi vikonavchoyi ta sudovoyi vladi rajonna rada rajonni viddilennya pidpriyemstv gazo ta elektropostachannya Pidpriyemstva Mezhivskij kombinat hliboproduktiv Mezhivskij sirzavod TOV Renklod viroblyaye konservovanu produkciyu oliyu krupi TOV Mezhivske kol nazva Frunze FG MALOVIChKO Zakladi socialnoyi sferi 2 seredni zagalnoosvitni shkoli agrarnij licej internat kol shkola 3 dityacho yunacka sportivna shkola 3 doshkilnih navchalnih zakladi rajonnij budinok tvorchosti shkolyariv centralna rajonna likarnya rajonnij budinok kulturi istoriko krayeznavchij muzej Vidayetsya rajonna gazeta Mezhivskij meridian Prisutnij plastunskij ruh na danij moment 15 cholovik ye povnocinnimi chlenami organizaciyi Plast Isnuye ob yednannya patriotiv Ukrop Transport U Mezhovij diye stanciya Doneckoyi zaliznici Mezhova Kursuyut elektropoyizdi Avdiyivka Chapline Takozh u 2015 roci zapushena pryama elektrichka Mezhova Dnipro Prohodyat miscevi avtoshlyahi T 0406 i T 0428 diye avtostanciya Vidomi urodzhenciHavkin Oskar Grigorovich 1923 1985 ukrayinskij arhitektor Semichasnij Volodimir Yuhimovich shef KDB SRSR Yacura Lyudmila Oleksandrivna uchitel poetesa Natalya Volodimirivna Fedko ukrayinska poetesa Volodimir Volodimirovich Chaban generalnij direktor Ukravtozapchastina Yevgeniya Cvyetanska telezhurnalist doktor geologichnih naukVidatni pracivnikiPismennik poet Kovtun Andrij Oleksijovich Zasluzheni pracivniki ohoroni zdorov ya Nedilko Melaniya Ivanivna Sheremet Lyubov Yuhimivna Zasluzhenij vchitel Ukrayini Bilous Katerina Zaharivna Zasluzheni mehanizatori Ukrayini Rak Mihajlo Minovich Kulik Igor Grigorovich Kavaler Ordena Lenina Zhovtnevoyi revolyuciyi ta Chervonogo Trudovogo Prapora Dobzhanska Ganna Mihajlivna Im ya zaneseno do Zolotoyi knigi Ukrayini Chistichenko Oleksandr Ivanovich Chempionka Ukrayini z pauerliftingu majster sportu Hlibodarova Irina Laureat Derzhavnoyi premiyi za vnesok molodi u rozbudovu derzhavi Vidminnik osviti Malinska Svitlana VolodimirivnaDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Dnipropetrovska oblast PrimitkiChiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini ukr angl Vsya Ekaterinoslavskaya guberniya 1913 g ros Arhiv originalu za 5 lyutogo 2017 Procitovano 5 lyutogo 2017 DzherelaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Tom 4 Dnipropetrovska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1971 S 416 423 Kruglyak Yu M Im ya vashogo mista Pohodzhennya nazv mist i selish miskogo tipu Ukrayinskoyi RSR K Naukova dumka 1978 152 s S 85 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Mezhova Istoriya 16 lipnya 2020 u Wayback Machine LiteraturaGudzenko N A Karpenko M F Bova P M Mezhova Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Dnipropetrovska oblast A Ya Pashenko golova redkolegiyi tomu 1969 959s S 416 423PosilannyaSajt spilnoti Mezhivskogo rajonu 8 lipnya 2013 u Wayback Machine zasnovanij 07 09 2008 Sajt Mezhivskoyi RDA 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Dnipropetrovskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi