Мегакліте (супутник)

Мегакліте
Megaclite

Дані про відкриття
Дата відкриття	25 листопад 2000 року
Відкривач(і)	Скот С. Шепард
Планета	Юпітер
Номер
Орбітальні характеристики
Велика піввісь	24 687 260 км
Перицентр	17 089 507 км
Апоцентр	32 285 014 км
Орбітальний період	792,44 діб
Ексцентриситет орбіти	0,3077601
Фізичні характеристики
Видима зоряна величина	{{{видима зоряна величина}}}
Діаметр	~5,4 км
Середній радіус	~2,7 км
Маса	~2,1×10^14 кг
Густина	2,6 (набував) г/см³
Нахил осі обертання	150 (до екліптика)°
Альбедо	0,04 (набував)
Атмосфера	відсутний
Інші позначення
Юпітер XIX
Мегакліте у Вікісховищі

Мегаклейте (грец. Μεγακλειτη; англ. Megaclite)– нерегулярний супутник Юпітера, відомий також під назвою 'Юпітер XIX'.

Відкриття

Відкритий у 2000 року Скоттом С. Шеппардом і групою науковців з Гавайського університету, отримав назву S/2000 J 8.

У 2002 році отримав офіційну назву Мегакліте на честь імені персонажа давньогрецької міфології. Мегакліта була закохана в Зевса (в римському пантеоні — Юпітера), народила йому доньку Фіву і сина Локра.

Орбіта

Супутник проходить повний оберт навколо Юпітера на відстані приблизно 24 687 260 км. Сидеричний період обертання 982,0 становить земних доби. Орбіта має ексцентриситет ~0,38.

Супутник належить до Групи Пасіфе, нерегулярні супутники якої мають орбіти на відстані 22,8 до 24,1 Гм від Юпітера, нахил орбіти становить приблизно від 144,5 до 158,3 градусів.

Фізичні характеристики

Супутник приблизно 5,4 кілометрів діаметр, альбедо 0,04. Оціночна густина 2,6 г/см³.

Посилання

• [1] [ 25 серпня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
• [2] [ 22 січня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
• [3] [ 14 серпня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
• Супутники Юпітера. Список [ 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)

Примітки

1. Jacobson, R. A. (2000). The Orbits of Outer Jovian Satellites. Astronomical Journal. 120: 2679—2686. doi:10.1086/316817.