Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності Будь ласка допоможіть удосконалити цю с

Маяк (виробниче об'єднання)

Маяк (виробниче об'єднання)
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (червень 2017)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Маяк (значення).

Виробниче об'єднання «Маяк» — федеральне державне унітарне підприємство з виробництва компонентів ядерної зброї, ізотопів, зберігання та регенерації відпрацьованого ядерного палива, розташоване в місті Озерськ Челябінської області.

Маяк
рос. Маяк
55°41′59″ пн. ш. 60°46′47″ сх. д. / 55.69990000002777464° пн. ш. 60.77980000002777672° сх. д. / 55.69990000002777464; 60.77980000002777672Координати: 55°41′59″ пн. ш. 60°46′47″ сх. д. / 55.69990000002777464° пн. ш. 60.77980000002777672° сх. д. / 55.69990000002777464; 60.77980000002777672
Тип ядерна установка і підприємство
Організаційно-правова форма господарювання Унітарне підприємство
Галузь енергетика
Засновано 1948
Штаб-квартира Озерськ і Челябінська область
Виторг 195 000 000 $ (1994)[1]
po-mayak.ru
Нагороди
image image
image
image Маяк у Вікісховищі

Об'єднання обслуговує Кольську, Нововоронезьку і Білоярську атомні станції, а також переробляє ядерне паливо з атомних підводних човнів і атомного криголамного флоту.

Виробництво

  • реакторне,
  • радіохімічне,
  • хіміко-металургійне,
  • радіоізотопне,
  • приладобудівне.

Історія

23 серпня 1946 було прийнято постанову Уряду про будівництво перших черг комбінату № 817 з виробництва плутонію (Челябінськ-40; ПО «Маяк»). До складу комбінату спочатку входили три об'єкти: об'єкт «А» — промисловий реактор, об'єкт «Б» — радіохімічний завод, об'єкт «В» — металургійний завод. Науковим керівником комбінату 817 був І. В. Курчатов; директорами комбінату на стадії його створення і становлення були П. Т. Бистров, Є. П. Славський, Б. Г. Музруков; головним інженером був Є. П. Славський; начальником будівництва — М. М. Царевський, головним інженером будівництва — В. А. Саприкін.

Початок історії ПО «Маяк» і міста Озерська поклали перші працівники заводу N817. Генеральний план будівництва підприємства з переробки збройового плутонію, прийнятий у квітні 1946 р., передбачав спорудження житлового селища на 5 тис. осіб.

Аварія 1957 року

Докладніше: Киштимська аварія

29 вересня 1957 року на підприємстві сталася техногенна аварія — через порушення системи охолодження зруйнувалася ємність із високорадіоактивними відходами. Вибух повністю зруйнував ємність із неіржавної сталі, яка містила 70—80 т відходів, зірвав і відкинув убік на 25 метрів бетонну плиту перекриття каньйону — комірки для ємності у заглибленій бетонній споруді. Зі сховища в навколишнє середовище було викинуто суміш радіонуклідів загальною активністю 20 млн Кі.

Радіоактивні речовини рознесло на сотні квадратних кілометрів. Заражена територія, що утворилася внаслідок наслідків аварії, називається «Східно-Уральський радіоактивний слід».

Викид радіації 2017 року

Докладніше: Підвищення радіоактивності у повітрі в Європі восени 2017

У листопаді 2017 року в районі підприємства «Маяк» було зареєстровано аномально високий рівень радіації. Одночасно сліди радіоактивного штучного ізотопу рутенію-106 поширилися Європою у вересні та жовтні. Такого викиду в континентальному масштабі не було з часів аварії на ЧАЕС. У січні 2018 року Французький інститут радіозахисту та ядерної безпеки (англ. Institute of Radioprotection and Nuclear Security) повідомив, що джерело забруднення знаходиться на півдні Уральських гір Росії. У доповіді виключається можливість випадкового викиду з ядерного реактора, заявляючи, що це, ймовірно, пов'язане з переробленням використаного ядерного палива.

І російський уряд, і «Росатом» тоді заперечували факт випадкового витоку на «Маяку». Та все ж 20 листопада Росія визнала свою причетність до забруднення, але продовжувала приховувати його джерело, заявляючи, що причиною забруднення міг стати супутник, що згорів у атмосфері.

Історія в датах

  • 9 червня 1948 — виведено на проєктну потужність перший в СРСР уран-графітовий промисловий реактор «А» («Аннушка»). Зупинений 16 червня 1987.
  • 22 грудня 1948 — введено в експлуатацію радіохімічний завод з виділення збройового плутонію.
  • 26 лютого 1949 — введено в експлуатацію хіміко-металургійне виробництво.
  • Червень 1949 — отримано необхідну кількість плутонію для виготовлення першої атомної бомби, яка була випробувана 29 серпня 1949.
  • Червень 1950 — березень 1966 — введені в експлуатацію сім реакторів для напрацювання збройового плутонію, останній з них був зупинений 1 листопада 1990.
  • 1955 — створено дослідно-промисловий цех для виробництва радіоактивних ізотопів.
  • 8 червня 1962 — введено в експлуатацію завод з виробництва радіоактивних ізотопів.
  • 1977 — введено в експлуатацію комплекс РТ-1 по регенерації опроміненого ядерного палива.
  • 9 березня 1982 — введено в експлуатацію реактор «Руслан».
  • 2 травня 1988 — введено в експлуатацію реактор «Людмила».
  • 25 червня 1991 — введено в експлуатацію цех заскловування високоактивних рідких відходів.
  • 1997 рік — на підприємстві розпочато реалізацію програми високозбагачений уран — низькозбагачений уран «рос. ВОУ - НОУ».
  • 1999 рік — розпочато широкомасштабну конверсію промислових реакторів.
  • 2003 рік — прийнято в експлуатацію Сховище радіоактивних матеріалів (ХДМ — рос. Хранилище делящихся материалов).
  • 2008 рік — початок реалізації Федеральної цільової програми «Ядерна та радіаційна безпека».

Посилання

  • Офіційний сайт ВО «Маяк» [ 25 березня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
  • Сайт «Уральский Чернобыль: трагедия татар» [ 16 січня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  • Жорес Медведєв «Ядерна катастрофа на Уралі», 1979 р.(рос.)
  • ВО Маяк [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  • Історія створення ядерного ГУЛАГу [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)

Примітки

  1. — Expert RA.
    d:Track:Q4530592
  2. Щур, Марія (28 квітня 2021). Заперечення, неправда і міфи. Як СРСР приховував найбільшу ядерну аварію перед Чорнобилем. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
  3. Walker, Shaun; Devlin, Hannah (21 листопада 2017). Russian nuclear facility denies it is source of high radioactivity levels. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 26 квітня 2023.
  4. Вчені зафіксували сплеск радіації в кількох країнах Європи. www.unian.ua (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
  5. Вчені довели, що загадкова радіоактивна хмара з рутенієм-106 прийшла до Європи з Росії. Що сталося на заводі під Челябінськом. ТСН.ua (укр.). 16 серпня 2019. Процитовано 26 квітня 2023.
  6. Що відомо про радіоактивну хмару, яка накрила Європу. nv.ua (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
  7. Mishandling of spent nuclear fuel in Russia may have caused radioactivity to spread across Europe. www.science.org (англ.). Процитовано 26 квітня 2023.
  8. Свобода, Радіо (8 грудня 2017). «Росатом»: джерелом радіоактивного викиду восени міг бути згорілий в атмосфері супутник. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.


image Це незавершена стаття про ядерний вибух чи ядерну зброю.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno cherven 2017 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mayak znachennya Virobniche ob yednannya Mayak federalne derzhavne unitarne pidpriyemstvo z virobnictva komponentiv yadernoyi zbroyi izotopiv zberigannya ta regeneraciyi vidpracovanogo yadernogo paliva roztashovane v misti Ozersk Chelyabinskoyi oblasti Mayakros Mayak55 41 59 pn sh 60 46 47 sh d 55 69990000002777464 pn sh 60 77980000002777672 sh d 55 69990000002777464 60 77980000002777672 Koordinati 55 41 59 pn sh 60 46 47 sh d 55 69990000002777464 pn sh 60 77980000002777672 sh d 55 69990000002777464 60 77980000002777672Tip yaderna ustanovka i pidpriyemstvoOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannya Unitarne pidpriyemstvoGaluz energetikaZasnovano 1948Shtab kvartira Ozersk i Chelyabinska oblastVitorg 195 000 000 1994 1 po mayak ruNagorodi Mayak u Vikishovishi Ob yednannya obslugovuye Kolsku Novovoronezku i Biloyarsku atomni stanciyi a takozh pereroblyaye yaderne palivo z atomnih pidvodnih chovniv i atomnogo krigolamnogo flotu Virobnictvoreaktorne radiohimichne himiko metalurgijne radioizotopne priladobudivne Istoriya23 serpnya 1946 bulo prijnyato postanovu Uryadu pro budivnictvo pershih cherg kombinatu 817 z virobnictva plutoniyu Chelyabinsk 40 PO Mayak Do skladu kombinatu spochatku vhodili tri ob yekti ob yekt A promislovij reaktor ob yekt B radiohimichnij zavod ob yekt V metalurgijnij zavod Naukovim kerivnikom kombinatu 817 buv I V Kurchatov direktorami kombinatu na stadiyi jogo stvorennya i stanovlennya buli P T Bistrov Ye P Slavskij B G Muzrukov golovnim inzhenerom buv Ye P Slavskij nachalnikom budivnictva M M Carevskij golovnim inzhenerom budivnictva V A Saprikin Pochatok istoriyi PO Mayak i mista Ozerska poklali pershi pracivniki zavodu N817 Generalnij plan budivnictva pidpriyemstva z pererobki zbrojovogo plutoniyu prijnyatij u kvitni 1946 r peredbachav sporudzhennya zhitlovogo selisha na 5 tis osib Avariya 1957 roku Dokladnishe Kishtimska avariya 29 veresnya 1957 roku na pidpriyemstvi stalasya tehnogenna avariya cherez porushennya sistemi oholodzhennya zrujnuvalasya yemnist iz visokoradioaktivnimi vidhodami Vibuh povnistyu zrujnuvav yemnist iz neirzhavnoyi stali yaka mistila 70 80 t vidhodiv zirvav i vidkinuv ubik na 25 metriv betonnu plitu perekrittya kanjonu komirki dlya yemnosti u zagliblenij betonnij sporudi Zi shovisha v navkolishnye seredovishe bulo vikinuto sumish radionuklidiv zagalnoyu aktivnistyu 20 mln Ki Radioaktivni rechovini rozneslo na sotni kvadratnih kilometriv Zarazhena teritoriya sho utvorilasya vnaslidok naslidkiv avariyi nazivayetsya Shidno Uralskij radioaktivnij slid Vikid radiaciyi 2017 roku Dokladnishe Pidvishennya radioaktivnosti u povitri v Yevropi voseni 2017 U listopadi 2017 roku v rajoni pidpriyemstva Mayak bulo zareyestrovano anomalno visokij riven radiaciyi Odnochasno slidi radioaktivnogo shtuchnogo izotopu ruteniyu 106 poshirilisya Yevropoyu u veresni ta zhovtni Takogo vikidu v kontinentalnomu masshtabi ne bulo z chasiv avariyi na ChAES U sichni 2018 roku Francuzkij institut radiozahistu ta yadernoyi bezpeki angl Institute of Radioprotection and Nuclear Security povidomiv sho dzherelo zabrudnennya znahoditsya na pivdni Uralskih gir Rosiyi U dopovidi viklyuchayetsya mozhlivist vipadkovogo vikidu z yadernogo reaktora zayavlyayuchi sho ce jmovirno pov yazane z pereroblennyam vikoristanogo yadernogo paliva I rosijskij uryad i Rosatom todi zaperechuvali fakt vipadkovogo vitoku na Mayaku Ta vse zh 20 listopada Rosiya viznala svoyu prichetnist do zabrudnennya ale prodovzhuvala prihovuvati jogo dzherelo zayavlyayuchi sho prichinoyu zabrudnennya mig stati suputnik sho zgoriv u atmosferi Istoriya v datah 9 chervnya 1948 vivedeno na proyektnu potuzhnist pershij v SRSR uran grafitovij promislovij reaktor A Annushka Zupinenij 16 chervnya 1987 22 grudnya 1948 vvedeno v ekspluataciyu radiohimichnij zavod z vidilennya zbrojovogo plutoniyu 26 lyutogo 1949 vvedeno v ekspluataciyu himiko metalurgijne virobnictvo Cherven 1949 otrimano neobhidnu kilkist plutoniyu dlya vigotovlennya pershoyi atomnoyi bombi yaka bula viprobuvana 29 serpnya 1949 Cherven 1950 berezen 1966 vvedeni v ekspluataciyu sim reaktoriv dlya napracyuvannya zbrojovogo plutoniyu ostannij z nih buv zupinenij 1 listopada 1990 1955 stvoreno doslidno promislovij ceh dlya virobnictva radioaktivnih izotopiv 8 chervnya 1962 vvedeno v ekspluataciyu zavod z virobnictva radioaktivnih izotopiv 1977 vvedeno v ekspluataciyu kompleks RT 1 po regeneraciyi oprominenogo yadernogo paliva 9 bereznya 1982 vvedeno v ekspluataciyu reaktor Ruslan 2 travnya 1988 vvedeno v ekspluataciyu reaktor Lyudmila 25 chervnya 1991 vvedeno v ekspluataciyu ceh zasklovuvannya visokoaktivnih ridkih vidhodiv 1997 rik na pidpriyemstvi rozpochato realizaciyu programi visokozbagachenij uran nizkozbagachenij uran ros VOU NOU 1999 rik rozpochato shirokomasshtabnu konversiyu promislovih reaktoriv 2003 rik prijnyato v ekspluataciyu Shovishe radioaktivnih materialiv HDM ros Hranilishe delyashihsya materialov 2008 rik pochatok realizaciyi Federalnoyi cilovoyi programi Yaderna ta radiacijna bezpeka PosilannyaOficijnij sajt VO Mayak 25 bereznya 2022 u Wayback Machine ros Sajt Uralskij Chernobyl tragediya tatar 16 sichnya 2013 u Wayback Machine ros Zhores Medvedyev Yaderna katastrofa na Urali 1979 r ros VO Mayak 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine ros Istoriya stvorennya yadernogo GULAGu 24 veresnya 2015 u Wayback Machine ros Primitki Expert RA d Track Q4530592 Shur Mariya 28 kvitnya 2021 Zaperechennya nepravda i mifi Yak SRSR prihovuvav najbilshu yadernu avariyu pered Chornobilem Radio Svoboda ukr Procitovano 26 kvitnya 2023 Walker Shaun Devlin Hannah 21 listopada 2017 Russian nuclear facility denies it is source of high radioactivity levels The Guardian brit ISSN 0261 3077 Procitovano 26 kvitnya 2023 Vcheni zafiksuvali splesk radiaciyi v kilkoh krayinah Yevropi www unian ua ukr Procitovano 26 kvitnya 2023 Vcheni doveli sho zagadkova radioaktivna hmara z ruteniyem 106 prijshla do Yevropi z Rosiyi Sho stalosya na zavodi pid Chelyabinskom TSN ua ukr 16 serpnya 2019 Procitovano 26 kvitnya 2023 Sho vidomo pro radioaktivnu hmaru yaka nakrila Yevropu nv ua ukr Procitovano 26 kvitnya 2023 Mishandling of spent nuclear fuel in Russia may have caused radioactivity to spread across Europe www science org angl Procitovano 26 kvitnya 2023 Svoboda Radio 8 grudnya 2017 Rosatom dzherelom radioaktivnogo vikidu voseni mig buti zgorilij v atmosferi suputnik Radio Svoboda ukr Procitovano 26 kvitnya 2023 Ce nezavershena stattya pro yadernij vibuh chi yadernu zbroyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ