Ма́ща — село в Україні,у складі Малолюбашанської громади у Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 626 осіб. Село Маща — колишній центр сільської ради. Розташоване при річці Боркова, притоці Горині за 8 км від колишнього районного центру і залізничної станції.
село Маща | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Рівненська область | ||||
Район | Рівненський район | ||||
Громада | Малолюбашанська сільська громада | ||||
Облікова картка | с. Маща | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1629 | ||||
Населення | 626 | ||||
Площа | 29,22 км² | ||||
Густота населення | 21,42 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 35044 | ||||
Телефонний код | +380 8-03657 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°50′26″ пн. ш. 26°23′39″ сх. д. / 50.84056° пн. ш. 26.39417° сх. д.Координати: 50°50′26″ пн. ш. 26°23′39″ сх. д. / 50.84056° пн. ш. 26.39417° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 186 м | ||||
Водойми | річка Боркова | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 35044, Рівненська обл., Костопільський р-н, с. Маща | ||||
Карта | |||||
Маща | |||||
Маща | |||||
Мапа | |||||
Маща у Вікісховищі |
Походження назви
Точних даних про походження назви немає. За переказами на місці теперішнього села були болота. Щоб пройти чи проїхати, жителі вимощували стежки та дороги. Дехто вважає: від слова «мостити» виникла назва Маща. А може вона виникла від особового імені? Одна з легенд розповідає: "Колись через село проходив військовий загін. Один вояк покохав вродливу місцеву дівчину на ім'я Маша. Він написав дороге ім'я на таблиці, а хтось до букви «ш» прималював паличку — і вийшло слово Маща.
Символи
Рішенням Мащанської сільської ради № 26 від 3 серпня 2006 року затверджено символи села Маща. Герб: у синьому полі золоте перекинуте геральдичне вістря, на якому осна з чорним стовбуром і зеленою кроною, обабіч на синьому полі по два золоті колоски. Прапор: квадратне полотнище, з верхніх кутів до середини нижнього краю йде жовтий клин, на якому коричнева соснова шишка. Обабіч на синіх трикутних полях по два жовтих колоски. Кольори та елементи герба символізують: сосна та шишка вказують на багаті соснові ліси. А колоски означають чотири села підпорядковані сільській раді. А також символізують розвинуте сільське господарство.
Заснування
Перша письмова згадка про село належить до 1629 року. Проте за даними «Ревизских сказок» 1834 року у слободі Маща проживала сім'я одновірця Фелікса Михайловича Савицького і 50 селянських сімей. «Ревизские сказки» свідчать: «…в деревне Марцелингоф или Мащи помещика генерал-адьютанта его императорского величества и кавалера князя Константина Адамова сына Чарторыйского…» проживало 23 сім'ї вільних селян з такими прізвищами: Галь, Чех, Штерман… Це дає підставу думати, що між 1834 та 1858 роками тут оселилися поляки, чехи, німці як колоністи, а зміна назви села пов'язана з тим, що воно було подароване поміщиці-княжні Марселіні Родзивилівні із тої ж сім'ї Чарторийських. Наприкінці ХІХ ст. землі Мащі належали князю Любомирському.
Сторінки історії
У 1905—1907 роках мали місце сутички між князівським управителем і селянами за межу — справа виграна на користь князя. У 1906 році село Рівненського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 35 верст, від волості 7. Дворів 37, мешканців 225. За архівними даними 1911 року у колонії с. Маща було 26 дворів, у яких проживало 266 жителів. 1917—1918 рр. селяни, почувши про скинення царя, почали вирубувати ліс і косити панський луг. До 1920 року всі землі князя Любомирського місцевою владою були націоналізовані, хоч з 1920 по 1939 рр. належали йому знову.
Сільська рада
Днем організації Мащанської сільської ради вважається 24 березня 1940 року. Внаслідок укрупнення сільських рад у 1959 році до Мащанської сільської ради було приєднано Глажевську та Кам'яногірську сільські ради. Знаходилася сільська рада спочатку у приміщенні контори колгоспу. У селі Маща, а на початку 80-х років перенесено у новозбудовану двоповерхову будівлю в центрі села. Першим головою був Брикса О. С. На даний час до складу Мащанської сільської ради входять села Глажева, Новий Берестовець та Кам'яна Гора (Костопільський район).
Село в роки Другої світової війни
Під час війни село знаходилося під окупацією з 5 липня 1941 по 14 січня 1944 рр. За цей час було закатовано 46 чоловік, вивезено в Німеччину 2 людини. З розповідей старожила Жердєвої Параски: «Село, коли проходив фронт, декілька разів переходило з рук в руки. То війська регулярної армії виженуть фашистів, то знову вони захоплять село». В 1944 році гітлерівці відступали і свою злість зганяли на мирних жителях. Німці спалили майже половину хат, а хутір під назвою «Очекай» і спалений гітлерівцями, залишив про себе згадку у місцевій назві Молодіжній сучасного села. Вранці 14 січня 1944 р. після 10-хвилинної артпідготовки полки дивізії Ф. Ячменєва рушили в наступ. 342-й гвардійський стрілецький полк, заволодівши першою та другою позиціями в обороні противника, на ходу увірвався в с. Мащу. 11 жителів села полягли на фронтах. Їм встановлено пам'ятник-обеліск. 26 мащанців брали участь у бойових діях, нагороджені орденами і медалями.
Ветерани Радянсько-німецької війни
Остапчук Опанас Іванович [ 21 липня 2015 у Wayback Machine.] Народився 10 травня 1908 року в с.Жильжа Костопільського району Рівненської області.
Пішов на фронт у 1944 році. Служив у 74 стрілецькому полку. В боях за Ригу 2 серпня 1944 року був тяжко поранений. Лікувався в госпіталі в Іркутську. Інвалід Великої Вітчизняної війни ІІ групи. Після війни працював в Яновій долині у кар'єрі, а згодом, після вступу в колгосп, працював різноробочим. Пізніше був обраний головою колгоспу, депутатом сільської ради.
З 1964 року проживав у с. Маща. Працював чабаном на хуторі ст. Любомирка.
У 1966 році був учасником виставки досягнень народного господарства і нагороджений «Бронзовою медаллю ВДНГ СРСР». Перед виходом на пенсію працював в конторі колгоспу ім. Кузнецова. Помер 11 травня 2003 року.
Медаль «Жукова»
Медаль «Захиснику Вітчизни»
Ювілейна медаль: Пам'ятний знак «50 років визволення України»
Інформація надана дружиною Остапчук Раїса Іванівна
Веремчук Григорій Остапович [ 21 липня 2015 у Wayback Machine.]
Народився 28 березня 1920 року в с. Кам'яна Гора Березнівського району (тепер Костопільський) Рівненської області.
До війни працював машиністом вузькоколійного паровоза в Берестовецькому кар'єрі. Призваний на мобілізацію 10 лютого 1944 року Тучинським РВК Рівненської області. В містечку Оржеві проходив навчання, після чого був учасником визволення міст Дубровиці та Сарн. Після жорстоких боїв під Сарнами був направлений у Прибалтику. 21 березня 1944 року склав військову присягу при 25-му стрілецькому полку. Воював на 1-му Прибалтійському фронті та на 3-му Білоруському фронтах. З лютого по жовтень 1945року служив кулеметникому у 88 гвардійському стрілецькому полку. Григорію Остаповичу було видано нагрудний знак «Гвардия».
Брав участь у визволені міст — Варшава, Кенінгсберг, Гамбург, Берлін. Григорій Остапович був тричі поранений. День Перемоги зустрів у шпиталі. Демобілізований 5 жовтня 1945 року на основі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 25 вересня 1945 року. Після закінчення війни аж до виходу на пенсію проживав в с. Маща і працював кочегаром у фанерному цеху на Костопільському домобудівному комбінаті.
Помер 21 листопада 2001 року.
Медаль «Жукова»
Пам'ятний знак «50 років визволення України»
Інформація надана дочкою Семенович Ганна Григорівна
Створення колгоспу
У 1948 році в селі Маща створений колгосп «Перше травня». Через три роки це господарство об'єдналося із сільськогосподарською артіллю «17 вересня»(с. Новий Берестовець) і укрупнене господарство назвали іменем Кірова. Про це довідуємося з рішення райвиконкому від 27 жовтня 1951 року. А 16 лютого 1959 року райвиконком затвердив загальне рішення загальних зборів колгоспників артілі імені Кірова та артілі імені Жданова (село Кам'яна Гора), які вирішили об'єднатися в одне господарство імені Кірова з центром у Мащі. У травні цього ж року до цього колгоспу приєдналась і артіль ім. Ф.Дзержинського с. Глажевої. У 1964 році колгосп одержав назву імені Кузнецова, до якого належали рільничі бригади сіл: Глажева, Новий Берестовець, Кам'яна Гора. В 2004 році колгосп припинив своє існування, майно та землю було розпайовано між членами колгоспу. Після ліквідації колгоспу в с. Маща організований СВК «Дружба».
Мащанське лісництво
Літопис Мащанського лісництва починається з довоєнних років, коли західноукраїнські землі входили до складу Польщі. Про це свідчить документ 1932—1933 рр. Мащанського лісового господарства, де вівся облік насаджень і вирубки деревини. Вдалося віднайти унікальну карту лісонасаджень Волинського воєводства Костопільського повіту с. Маща, датовану 1938 роком, на якій оранжевим кольором позначені величезні площі, які вирубувались, а також ті, що є заповідною зоною. Зберігся план лісонасаджень Мащанського лісництва 1950 року, коли лісничим працював Москальов Віктор Костянтинович. Лісництво площею 5250 га має заповідні ділянки, які не підлягають вирубці з реліктовими сосновими насадженнями віком понад 130 років. У лісах зустрічаються рідкісні рослини, водиться чимало звірини.
Культура
Бібліотека
З 1946 року в хаті сліпого Степана була хата-читальня. Потім її перенесли у дві кімнати сільського ФАПу. Працювали Німкович Раїса, потім — Генюк Любов до 1975 р. Після реорганізації бібліотечної системи створено публічно-шкільну бібліотеку з книжковим фондом 19 052 примірники(фонд збільшився через закриття бібліотек у селах: К. Гора, Новий Берестовець та Глажева). Нині перебуває у приміщенні сільської ради. Книжковий фонд налічує більше 16 тисяч примірників, користувачів — 504. Бібліотекар Савчук Софія Степанівна працює з 1979 року. Бібліотека — переможець ІІ раунду проекту Програми «Бібліоміст», має 2 комплекти комп'ютерної техніки, вільний доступ до мережі Інтернет.При бібліотеці функціонує пунк доступу громадян до офіційної інформації (ПДГ), регіональний інформаційний центр. При книгозбірні працює любительський клуб за інтересами «Книга і лялька».
Школа
Старожили розповідають, що початкова школа в селі Маща була відкрита в 1939 році і знаходилася на окраїні села, у старому приміщенні польського лісництва та проіснувала до приходу німецьких військ 1941 року. 10 днів 1941 року школа не працювала через бомбардування і хворобу вчителя Оглинської — першого завідувача школи. Із числа учнів при школі існував гурток взаємодопомоги у кількості 43 чоловік. Стільки ж було і самих учнів у 1941 році. У 1944—1945 роках в школі відновлено навчання. Працювало в ній 2 вчителі. У 1978 році школа стала восьмирічною. Першим директором восьмирічної школи був Слобоженюк Іван Михайлович, а з 1990 року — Степанюк Володимир Борисович. В 1983 році школу було перенесено у новозбудоване двохповерхове приміщення в центрі села. У 1999 році неповну серередню школу реорганізовано у ЗОШ І-ІІІ ст. В даний час у школі навчається 220 учнів, працює 30 вчителів. В школі створено центр з відродження та популяризації духовної культури «Сонцеграй», у структурі якого функціонують центри: «Ерудити», «Вертоград», «Етнос», «Котигорошко» та «Барви», просвітницьке дитяче товариство, яке було започатковане заступником директора школи з навчально-виховної роботи Галиною Потарейко.
Крім того, за ініціативи педагога-організатора Озарчук Л. Є. у школі створено історико-патріотичний клуб «Оберіг», учасники якого працюють у таких напрямках: «Секція патріотів, знавців історії Української держави» (керівники Степанюк В. Б., Кондратюк А. О.), «Секція шанувальників мистецтва рідного краю» (керівники Озарчук Л. Є., Веремчук О. Є.), «Секція знавців козацької слави» (керівники Власюк О. Ю., Демчук О. А., Савчук С. С.), «Секція шанувальників героїв сучасної України» (керівники Озарчук А. В., Гергелюк І. В.) .
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 1 березня 2020.
Посилання
- Облікова картка с. Маща на сайті ВРУ [ 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Бібліотека ВКонтакті
- Погода в с, Маща
- Сайт Костопільської ЦСПШБ [ 1 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ma sha selo v Ukrayini u skladi Malolyubashanskoyi gromadi u Rivnenskomu rajoni Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 626 osib Selo Masha kolishnij centr silskoyi radi Roztashovane pri richci Borkova pritoci Gorini za 8 km vid kolishnogo rajonnogo centru i zaliznichnoyi stanciyi selo MashaGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastRajon Rivnenskij rajonGromada Malolyubashanska silska gromadaOblikova kartka s Masha Osnovni daniZasnovane 1629Naselennya 626Plosha 29 22 km Gustota naselennya 21 42 osib km Poshtovij indeks 35044Telefonnij kod 380 8 03657Geografichni daniGeografichni koordinati 50 50 26 pn sh 26 23 39 sh d 50 84056 pn sh 26 39417 sh d 50 84056 26 39417 Koordinati 50 50 26 pn sh 26 23 39 sh d 50 84056 pn sh 26 39417 sh d 50 84056 26 39417Serednya visota nad rivnem morya 186 mVodojmi richka BorkovaMisceva vladaAdresa radi 35044 Rivnenska obl Kostopilskij r n s MashaKartaMashaMashaMapa Masha u VikishovishiPohodzhennya nazviTochnih danih pro pohodzhennya nazvi nemaye Za perekazami na misci teperishnogo sela buli bolota Shob projti chi proyihati zhiteli vimoshuvali stezhki ta dorogi Dehto vvazhaye vid slova mostiti vinikla nazva Masha A mozhe vona vinikla vid osobovogo imeni Odna z legend rozpovidaye Kolis cherez selo prohodiv vijskovij zagin Odin voyak pokohav vrodlivu miscevu divchinu na im ya Masha Vin napisav doroge im ya na tablici a htos do bukvi sh primalyuvav palichku i vijshlo slovo Masha SimvoliRishennyam Mashanskoyi silskoyi radi 26 vid 3 serpnya 2006 roku zatverdzheno simvoli sela Masha Gerb u sinomu poli zolote perekinute geraldichne vistrya na yakomu osna z chornim stovburom i zelenoyu kronoyu obabich na sinomu poli po dva zoloti koloski Prapor kvadratne polotnishe z verhnih kutiv do seredini nizhnogo krayu jde zhovtij klin na yakomu korichneva sosnova shishka Obabich na sinih trikutnih polyah po dva zhovtih koloski Kolori ta elementi gerba simvolizuyut sosna ta shishka vkazuyut na bagati sosnovi lisi A koloski oznachayut chotiri sela pidporyadkovani silskij radi A takozh simvolizuyut rozvinute silske gospodarstvo ZasnuvannyaPersha pismova zgadka pro selo nalezhit do 1629 roku Prote za danimi Revizskih skazok 1834 roku u slobodi Masha prozhivala sim ya odnovircya Feliksa Mihajlovicha Savickogo i 50 selyanskih simej Revizskie skazki svidchat v derevne Marcelingof ili Mashi pomeshika general adyutanta ego imperatorskogo velichestva i kavalera knyazya Konstantina Adamova syna Chartoryjskogo prozhivalo 23 sim yi vilnih selyan z takimi prizvishami Gal Cheh Shterman Ce daye pidstavu dumati sho mizh 1834 ta 1858 rokami tut oselilisya polyaki chehi nimci yak kolonisti a zmina nazvi sela pov yazana z tim sho vono bulo podarovane pomishici knyazhni Marselini Rodzivilivni iz toyi zh sim yi Chartorijskih Naprikinci HIH st zemli Mashi nalezhali knyazyu Lyubomirskomu Storinki istoriyiU 1905 1907 rokah mali misce sutichki mizh knyazivskim upravitelem i selyanami za mezhu sprava vigrana na korist knyazya U 1906 roci selo Rivnenskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid povitovogo mista 35 verst vid volosti 7 Dvoriv 37 meshkanciv 225 Za arhivnimi danimi 1911 roku u koloniyi s Masha bulo 26 dvoriv u yakih prozhivalo 266 zhiteliv 1917 1918 rr selyani pochuvshi pro skinennya carya pochali virubuvati lis i kositi panskij lug Do 1920 roku vsi zemli knyazya Lyubomirskogo miscevoyu vladoyu buli nacionalizovani hoch z 1920 po 1939 rr nalezhali jomu znovu Silska rada Dnem organizaciyi Mashanskoyi silskoyi radi vvazhayetsya 24 bereznya 1940 roku Vnaslidok ukrupnennya silskih rad u 1959 roci do Mashanskoyi silskoyi radi bulo priyednano Glazhevsku ta Kam yanogirsku silski radi Znahodilasya silska rada spochatku u primishenni kontori kolgospu U seli Masha a na pochatku 80 h rokiv pereneseno u novozbudovanu dvopoverhovu budivlyu v centri sela Pershim golovoyu buv Briksa O S Na danij chas do skladu Mashanskoyi silskoyi radi vhodyat sela Glazheva Novij Berestovec ta Kam yana Gora Kostopilskij rajon Selo v roki Drugoyi svitovoyi vijni Pid chas vijni selo znahodilosya pid okupaciyeyu z 5 lipnya 1941 po 14 sichnya 1944 rr Za cej chas bulo zakatovano 46 cholovik vivezeno v Nimechchinu 2 lyudini Z rozpovidej starozhila Zherdyevoyi Paraski Selo koli prohodiv front dekilka raziv perehodilo z ruk v ruki To vijska regulyarnoyi armiyi vizhenut fashistiv to znovu voni zahoplyat selo V 1944 roci gitlerivci vidstupali i svoyu zlist zganyali na mirnih zhitelyah Nimci spalili majzhe polovinu hat a hutir pid nazvoyu Ochekaj i spalenij gitlerivcyami zalishiv pro sebe zgadku u miscevij nazvi Molodizhnij suchasnogo sela Vranci 14 sichnya 1944 r pislya 10 hvilinnoyi artpidgotovki polki diviziyi F Yachmenyeva rushili v nastup 342 j gvardijskij strileckij polk zavolodivshi pershoyu ta drugoyu poziciyami v oboroni protivnika na hodu uvirvavsya v s Mashu 11 zhiteliv sela polyagli na frontah Yim vstanovleno pam yatnik obelisk 26 mashanciv brali uchast u bojovih diyah nagorodzheni ordenami i medalyami Veterani Radyansko nimeckoyi vijniOstapchuk Opanas Ivanovich 21 lipnya 2015 u Wayback Machine Narodivsya 10 travnya 1908 roku v s Zhilzha Kostopilskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Pishov na front u 1944 roci Sluzhiv u 74 strileckomu polku V boyah za Rigu 2 serpnya 1944 roku buv tyazhko poranenij Likuvavsya v gospitali v Irkutsku Invalid Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni II grupi Pislya vijni pracyuvav v Yanovij dolini u kar yeri a zgodom pislya vstupu v kolgosp pracyuvav riznorobochim Piznishe buv obranij golovoyu kolgospu deputatom silskoyi radi Z 1964 roku prozhivav u s Masha Pracyuvav chabanom na hutori st Lyubomirka U 1966 roci buv uchasnikom vistavki dosyagnen narodnogo gospodarstva i nagorodzhenij Bronzovoyu medallyu VDNG SRSR Pered vihodom na pensiyu pracyuvav v kontori kolgospu im Kuznecova Pomer 11 travnya 2003 roku Medal Zhukova Medal Zahisniku Vitchizni Yuvilejna medal Pam yatnij znak 50 rokiv vizvolennya Ukrayini Informaciya nadana druzhinoyu Ostapchuk Rayisa Ivanivna Veremchuk Grigorij Ostapovich 21 lipnya 2015 u Wayback Machine Narodivsya 28 bereznya 1920 roku v s Kam yana Gora Bereznivskogo rajonu teper Kostopilskij Rivnenskoyi oblasti Do vijni pracyuvav mashinistom vuzkokolijnogo parovoza v Berestoveckomu kar yeri Prizvanij na mobilizaciyu 10 lyutogo 1944 roku Tuchinskim RVK Rivnenskoyi oblasti V mistechku Orzhevi prohodiv navchannya pislya chogo buv uchasnikom vizvolennya mist Dubrovici ta Sarn Pislya zhorstokih boyiv pid Sarnami buv napravlenij u Pribaltiku 21 bereznya 1944 roku sklav vijskovu prisyagu pri 25 mu strileckomu polku Voyuvav na 1 mu Pribaltijskomu fronti ta na 3 mu Biloruskomu frontah Z lyutogo po zhovten 1945roku sluzhiv kulemetnikomu u 88 gvardijskomu strileckomu polku Grigoriyu Ostapovichu bulo vidano nagrudnij znak Gvardiya Brav uchast u vizvoleni mist Varshava Keningsberg Gamburg Berlin Grigorij Ostapovich buv trichi poranenij Den Peremogi zustriv u shpitali Demobilizovanij 5 zhovtnya 1945 roku na osnovi Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 25 veresnya 1945 roku Pislya zakinchennya vijni azh do vihodu na pensiyu prozhivav v s Masha i pracyuvav kochegarom u fanernomu cehu na Kostopilskomu domobudivnomu kombinati Pomer 21 listopada 2001 roku Medal Zhukova Pam yatnij znak 50 rokiv vizvolennya Ukrayini Informaciya nadana dochkoyu Semenovich Ganna Grigorivna Stvorennya kolgospu U 1948 roci v seli Masha stvorenij kolgosp Pershe travnya Cherez tri roki ce gospodarstvo ob yednalosya iz silskogospodarskoyu artillyu 17 veresnya s Novij Berestovec i ukrupnene gospodarstvo nazvali imenem Kirova Pro ce doviduyemosya z rishennya rajvikonkomu vid 27 zhovtnya 1951 roku A 16 lyutogo 1959 roku rajvikonkom zatverdiv zagalne rishennya zagalnih zboriv kolgospnikiv artili imeni Kirova ta artili imeni Zhdanova selo Kam yana Gora yaki virishili ob yednatisya v odne gospodarstvo imeni Kirova z centrom u Mashi U travni cogo zh roku do cogo kolgospu priyednalas i artil im F Dzerzhinskogo s Glazhevoyi U 1964 roci kolgosp oderzhav nazvu imeni Kuznecova do yakogo nalezhali rilnichi brigadi sil Glazheva Novij Berestovec Kam yana Gora V 2004 roci kolgosp pripiniv svoye isnuvannya majno ta zemlyu bulo rozpajovano mizh chlenami kolgospu Pislya likvidaciyi kolgospu v s Masha organizovanij SVK Druzhba Mashanske lisnictvo Litopis Mashanskogo lisnictva pochinayetsya z dovoyennih rokiv koli zahidnoukrayinski zemli vhodili do skladu Polshi Pro ce svidchit dokument 1932 1933 rr Mashanskogo lisovogo gospodarstva de vivsya oblik nasadzhen i virubki derevini Vdalosya vidnajti unikalnu kartu lisonasadzhen Volinskogo voyevodstva Kostopilskogo povitu s Masha datovanu 1938 rokom na yakij oranzhevim kolorom poznacheni velichezni ploshi yaki virubuvalis a takozh ti sho ye zapovidnoyu zonoyu Zberigsya plan lisonasadzhen Mashanskogo lisnictva 1950 roku koli lisnichim pracyuvav Moskalov Viktor Kostyantinovich Lisnictvo plosheyu 5250 ga maye zapovidni dilyanki yaki ne pidlyagayut virubci z reliktovimi sosnovimi nasadzhennyami vikom ponad 130 rokiv U lisah zustrichayutsya ridkisni roslini voditsya chimalo zvirini KulturaBiblioteka Z 1946 roku v hati slipogo Stepana bula hata chitalnya Potim yiyi perenesli u dvi kimnati silskogo FAPu Pracyuvali Nimkovich Rayisa potim Genyuk Lyubov do 1975 r Pislya reorganizaciyi bibliotechnoyi sistemi stvoreno publichno shkilnu biblioteku z knizhkovim fondom 19 052 primirniki fond zbilshivsya cherez zakrittya bibliotek u selah K Gora Novij Berestovec ta Glazheva Nini perebuvaye u primishenni silskoyi radi Knizhkovij fond nalichuye bilshe 16 tisyach primirnikiv koristuvachiv 504 Bibliotekar Savchuk Sofiya Stepanivna pracyuye z 1979 roku Biblioteka peremozhec II raundu proektu Programi Bibliomist maye 2 komplekti komp yuternoyi tehniki vilnij dostup do merezhi Internet Pri biblioteci funkcionuye punk dostupu gromadyan do oficijnoyi informaciyi PDG regionalnij informacijnij centr Pri knigozbirni pracyuye lyubitelskij klub za interesami Kniga i lyalka Shkola Starozhili rozpovidayut sho pochatkova shkola v seli Masha bula vidkrita v 1939 roci i znahodilasya na okrayini sela u staromu primishenni polskogo lisnictva ta proisnuvala do prihodu nimeckih vijsk 1941 roku 10 dniv 1941 roku shkola ne pracyuvala cherez bombarduvannya i hvorobu vchitelya Oglinskoyi pershogo zaviduvacha shkoli Iz chisla uchniv pri shkoli isnuvav gurtok vzayemodopomogi u kilkosti 43 cholovik Stilki zh bulo i samih uchniv u 1941 roci U 1944 1945 rokah v shkoli vidnovleno navchannya Pracyuvalo v nij 2 vchiteli U 1978 roci shkola stala vosmirichnoyu Pershim direktorom vosmirichnoyi shkoli buv Slobozhenyuk Ivan Mihajlovich a z 1990 roku Stepanyuk Volodimir Borisovich V 1983 roci shkolu bulo pereneseno u novozbudovane dvohpoverhove primishennya v centri sela U 1999 roci nepovnu sererednyu shkolu reorganizovano u ZOSh I III st V danij chas u shkoli navchayetsya 220 uchniv pracyuye 30 vchiteliv V shkoli stvoreno centr z vidrodzhennya ta populyarizaciyi duhovnoyi kulturi Soncegraj u strukturi yakogo funkcionuyut centri Eruditi Vertograd Etnos Kotigoroshko ta Barvi prosvitnicke dityache tovaristvo yake bulo zapochatkovane zastupnikom direktora shkoli z navchalno vihovnoyi roboti Galinoyu Potarejko Krim togo za iniciativi pedagoga organizatora Ozarchuk L Ye u shkoli stvoreno istoriko patriotichnij klub Oberig uchasniki yakogo pracyuyut u takih napryamkah Sekciya patriotiv znavciv istoriyi Ukrayinskoyi derzhavi kerivniki Stepanyuk V B Kondratyuk A O Sekciya shanuvalnikiv mistectva ridnogo krayu kerivniki Ozarchuk L Ye Veremchuk O Ye Sekciya znavciv kozackoyi slavi kerivniki Vlasyuk O Yu Demchuk O A Savchuk S S Sekciya shanuvalnikiv geroyiv suchasnoyi Ukrayini kerivniki Ozarchuk A V Gergelyuk I V Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 1 bereznya 2020 PosilannyaOblikova kartka s Masha na sajti VRU 14 kvitnya 2021 u Wayback Machine Biblioteka VKontakti Pogoda v s Masha Sajt Kostopilskoyi CSPShB 1 lyutogo 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi