АТ Машинобудівний завод імені С М Кірова великий машинобудівний завод в Алма Аті П Я 3868 Побудований у 1942 році на баз

АТ «Машинобудівний завод імені С. М. Кірова » — великий машинобудівний завод в Алма-Аті (П. Я. №3868). Побудований у 1942 році на базі евакуйованого з-під Махачкали заводу № 182 (нині завод «Дагдизель»), що незадовго до цього об'єднався з евакуйованим з України токмакським заводом імені Кірова. У радянський час був одним з провідних дизелебудівних і торпедобудівних заводів СРСР. В даний час входить до складу національної компанії «Казахстан Інжиніринг», створеної в 2003 році.

Машинобудівний завод імені С. М. Кірова
mzk.kz
43°15′54″ пн. ш. 76°55′29″ сх. д. / 43.26520600002777428° пн. ш. 76.92489600002778616° сх. д.Координати: 43°15′54″ пн. ш. 76°55′29″ сх. д. / 43.26520600002777428° пн. ш. 76.92489600002778616° сх. д.
Тип	АТ
Галузь	машинобудування, торпедобудування
Засновано	1942
Штаб-квартира	Алма-Ата (Казахстан)
Продукція	торпеди, суднова гідравліка і ін.
Нагороди

Машинобудівний завод імені С. М. Кірова у Вікісховищі

Є єдиним виробником торпед з тепловими руховими установками, випускав, зокрема 650-мм торпеди типів 65-72 та 65-76. При взаємодії з іншими підприємствами колишнього СРСР, такими як ЦНДІ «Гідроприлад», НВО «Регіон», ЦНДІ «Мортеплотехника», ЦНДІ ім. Крилова, був освоєний випуск морських торпед 20 типів і модифікацій. Також ведеться випуск суднового гідравлічного обладнання та обладнання для нафтогазової та гірничодобувної галузей, лиття.

Історія

На початку Великої Вітчизняної війни торпедобудівний завод № 182 в дагестанському селищі Двігательстрой був об'єднаний з евакуйованим із прифронтової смуги заводом імені Кірова з українського Токмака. Проте вже через рік, у середині літа 1942 року, Махачкала опинилася в прифронтовій смузі, і завод знову був змушений евакуюватися в Алма-Ату (частково також в Петропавловськ):

На новому місці в Алма-Аті все довелося починати з нуля. Прибуле обладнання тимчасово розмістили в підвалах тютюнової фабрики, в кінотеатрі. Почали з будівництва цехів. Верстати й устаткування монтували одночасно зі зведенням стін. До виготовлення торпед приступили задовго до установки перекриттів і дахів. Навіть електроенергією себе забезпечувати довелося самим. На найближчій річці побудували каскад електростанцій. Турбіни спроектували і побудували самі.

Тим не менш, до 1943 році виробництво було запущено, і алма-атинський завод приступив до випуску торпед 53-38У і 53-39.

З часом на заводі була створена унікальна виробнича база з випуску складної машинобудівної продукції — торпед з тепловими руховими установками. Виробництво створювалося за замкнутим технологічним циклом і охоплює всі види виробництва — від лиття до механічної обробки та складання.

Крім виготовлення торпед, заводом було освоєно виробництво виробів суднової гідравліки та автоматики, яка використовується практично на всіх надводних і підводних об'єктах.

Сучасний стан

У 1990-ті роки з припиненням існування Радянського Союзу і організації Варшавського договору оборонні замовлення різко скоротилися. Завод почав освоювати цивільну продукцію, однак не припинив і випуск торпед і військового обладнання.

У березні 2003 року була створена національна компанія «Казахстан Інжиніринг», куди увійшов і завод ім. С. М. Кірова.

На 2008 рік на заводі працювало близько 600 чоловік (у 1960-х рр. приблизно 14 тисяч осіб). Майже 90% продукції має суто військове значення або має подвійне призначення, тобто може використовуватися як для потреб оборонних відомств, так і для цивільних потреб. На машинобудівну продукцію загальнопромислового призначення припадає 10 % виробленої продукції. зокрема, завод виконує доопрацювання торпеди 53-65 СЕ з метою підвищення її ефективності, надійності і терміну експлуатації.

Завод займає територію в 34 гектари, має більше 14 цехів, включаючи металообробні виробництва для точного лиття, лазерної термічної обробки, ковальсько-пресових робіт, гальванічних покриттів і ін

Вироблена продукція

(На 2000-ті роки)

Модернізація торпед 53-65КЭ
Модернізація торпед 53-65К
Відновлювальний ремонт виробу 53-65К з продовженням терміну служби
Виробництво з/ч для середнього ремонту вир. 53-65К (КЕ)
Агрегати гідравлічних систем
Гідророзподільники
Гідророзподільники для гідроінструментів
Гідроциліндри
Пневмонасоси
Системи гідравлічні і насоси
Гідроциліндри для автокранової техніки
Гідроциліндри для бульдозерів
Комплектуючі для нафтогазового комплексу
Медтехніка
Вироби для гірничодобувної промисловості
Комплектуючі для залізничного транспорту
Елемент судової гідравліки
Освоєння виробництва бар'єрів "антитерор"
Виробництво спеціальних сітчастих бар'єрів для НС

Керівники

Басенов Галі Тулеувич
Ускенов Канат Камзеєвич (з жовтня 2009 року по 2015 р., за час керівництва, створено борг у 3 млрд. тенге і продано 15 Га території заводу)
Кошенов Рашит Габдрахманович
Мусабаєв Мурат Кожаханович

Нагороди

Орден Трудового Червоного Прапора — «За заслуги в створенні та освоєнні виробництва спеціальної техніки» (1978)
Державна Премія СРСР (групі інженерно-технічних працівників ОКБ заводу і техвідділу філії заводу) — за розробку, освоєння у виробництві і серійну постачання на флот зразків спецтехніки (1982)

Відомі працівники заводу

Резчик Петро Харитонович - директор заводу
Коренчук Валерій Дмитрович (нар. 1940) — фотограф, журналіст, кіносценарист

Адреса

Республіка Казахстан, 050000, р. Алма-Ата, вул. Макатаєва, 127

Примітки

. Архів оригіналу за 2 лютого 2018. Процитовано 1 лютого 2018.
. Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 1 лютого 2018.
. Архів оригіналу за 28 липня 2010. Процитовано 1 лютого 2018.
Николай Лимов. Период застоя закончился, впереди большая работа (25 июля 2008)^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 лютого 2018.
. Архів оригіналу за 29 липня 2010. Процитовано 1 лютого 2018.
. Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 1 лютого 2018.
. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 лютого 2018.

Посилання

Сайт заводу [ 28 січня 2018 у Wayback Machine.]
Дані про завод на сайті flot.com
Дані про завод на сайті kz.all-biz.info [ 28 липня 2010 у Wayback Machine.]
Завод радянського періоду: Фоторепортаж 2012 року про сучасний стан заводу [ 29 січня 2018 у Wayback Machine.]

[autogenerated1-1] . Архів оригіналу за 2 лютого 2018. Процитовано 1 лютого 2018.

[2] . Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 1 лютого 2018.

[3] . Архів оригіналу за 28 липня 2010. Процитовано 1 лютого 2018.

[4] Николай Лимов. Период застоя закончился, впереди большая работа (25 июля 2008)^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

[5] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 лютого 2018.

[6] . Архів оригіналу за 29 липня 2010. Процитовано 1 лютого 2018.

[7] . Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 1 лютого 2018.

[8] . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 лютого 2018.