Пантелій Климентійович Махиня | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 1890 Валява, Київська губернія, Російська імперія | |||
Помер | 21 травня 1922 Валява, Городищенський район, Черкаська область, УСРР | |||
Діяльність | письменник | |||
Напрямок | поезія | |||
Жанр | вірші | |||
| ||||
Махиня Пантелій Климентійович — (28 липня 1890 Валява, Київська губернія, Російська імперія — 22 травня 1922 Валява, Городищенський район, Черкаська область, УСРР) — український поет, шахтар. Писав вірші українською та російською мовами.
Біографія
Народився у бідній селянській родині, мав брата Максима 1891 року народження. Закінчив початкову школу. Батьки його рано померли, після школи працював батраком. Паралельно читав книжки, займався самоосвітою, почав писати вірші. У 19 років поїхав працювати у Кривий Ріг, де працював камерунщиком на руднику Шмаково.
Невдовзі почав працювати шахтарем в Юзівці на шахті Успенська. Там познайомився з соціалістами серед робітників. У 1908 році Махиня подружився з Микитою Хрущовим, який у нього брав читати газети і книги.
Брав активну участь у подіях війни та революцій 1917–1921 років. У 1919 році, коли Добровольча армія Денікіна захопила Юзівку, повернувся до рідного села. Махиню обрали членом сільського виконавчого комітету. На його пропозицію створили окружне видавництво, він організував бібліотеку, очолив драматичний гурток та гурток народної освіти.
У кінці 1921 року Пантелій Махиня був обраний уповноваженим волосного виконавчого комітету з культурно-освітньої роботи села.
У ніч з 21 на 22 травня 1922 року його було вбито загоном місцевих антирадянських повстанців разом з ще трьома партійними активістами.
Творчість
Деякі його вірші були надруковані за його життя під псевдонімами в газеті «Прикубанские степи», інші не були надруковані — їх запам'ятали і донесли до наших днів друзі поета.
Своє революційне і літературне кредо в період Української революції Махиня висловив в таких словах:
Я свою шахтарську ліру -
Ту, що вигартував сам,
Боротьбі робочих миру
І Україні віддам !
Цікавинки
Пантелей Махіня був поетичним кумиром Микити Хрущова. З Пантелієм він дружив в молодості і постійно цитував його геніальний шедевр, ставлячи в приклад міським поетам:
«Люблю за книгою правдивой
Огни эмоций зажигать,
Чтоб в жизни нашей суетливой
Гореть, гореть и не сгорать…
Чтоб был порыв, чтоб были силы
Сердца людские зажигать,
Бороться с тьмою до могилы,
Чтоб жизнь напрасно не проспать.
Ведь долг мой, братья, поколенью
Хоть каплю оставить честного труда,
Чтоб там за темной загробной сенью
Не грызла совесть никогда!»
Хрущов протиставляв цей вірш віршам Пастернака і стверджував, що Махіня був би поетом вище Пушкіна, тільки помер рано.
Примітки
- Поэзия революционной бури стр 109
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 серпня 2015.
- http://booksonline.com.ua/view.php?book=104498&page=3
- . Архів оригіналу за 23 липня 2015. Процитовано 23 липня 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Летописцы шахтерского края — Донецк, 1968, стр. 9
- Газета «Социалистический Донбасс» 1961, 4 января
- . Архів оригіналу за 5 липня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
Джерела
- Пантелей Махиня (первое слово о шахтере-поэте) // Волошко Поэзия революционной бури: Литературно-критич. ст. / Е. Волошко ; ред.: В. В. Костенко . — Сталино, 1961 . — С. 105–134.
- Книга Волошко, Елена Поэзия революционной бури: Литературно-критич. ст.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mahinya Primitki Pantelij Klimentijovich MahinyaNarodivsya1890 1890 Valyava Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer21 travnya 1922 1922 05 21 Valyava Gorodishenskij rajon Cherkaska oblast USRRDiyalnistpismennikNapryamokpoeziyaZhanrvirshi Mahinya Pantelij Klimentijovich 28 lipnya 1890 18900728 Valyava Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 22 travnya 1922 Valyava Gorodishenskij rajon Cherkaska oblast USRR ukrayinskij poet shahtar Pisav virshi ukrayinskoyu ta rosijskoyu movami BiografiyaNarodivsya u bidnij selyanskij rodini mav brata Maksima 1891 roku narodzhennya Zakinchiv pochatkovu shkolu Batki jogo rano pomerli pislya shkoli pracyuvav batrakom Paralelno chitav knizhki zajmavsya samoosvitoyu pochav pisati virshi U 19 rokiv poyihav pracyuvati u Krivij Rig de pracyuvav kamerunshikom na rudniku Shmakovo Nevdovzi pochav pracyuvati shahtarem v Yuzivci na shahti Uspenska Tam poznajomivsya z socialistami sered robitnikiv U 1908 roci Mahinya podruzhivsya z Mikitoyu Hrushovim yakij u nogo brav chitati gazeti i knigi Brav aktivnu uchast u podiyah vijni ta revolyucij 1917 1921 rokiv U 1919 roci koli Dobrovolcha armiya Denikina zahopila Yuzivku povernuvsya do ridnogo sela Mahinyu obrali chlenom silskogo vikonavchogo komitetu Na jogo propoziciyu stvorili okruzhne vidavnictvo vin organizuvav biblioteku ocholiv dramatichnij gurtok ta gurtok narodnoyi osviti U kinci 1921 roku Pantelij Mahinya buv obranij upovnovazhenim volosnogo vikonavchogo komitetu z kulturno osvitnoyi roboti sela U nich z 21 na 22 travnya 1922 roku jogo bulo vbito zagonom miscevih antiradyanskih povstanciv razom z she troma partijnimi aktivistami TvorchistDeyaki jogo virshi buli nadrukovani za jogo zhittya pid psevdonimami v gazeti Prikubanskie stepi inshi ne buli nadrukovani yih zapam yatali i donesli do nashih dniv druzi poeta Svoye revolyucijne i literaturne kredo v period Ukrayinskoyi revolyuciyi Mahinya visloviv v takih slovah Ya svoyu shahtarsku liru Tu sho vigartuvav sam Borotbi robochih miru I Ukrayini viddam CikavinkiPantelej Mahinya buv poetichnim kumirom Mikiti Hrushova Z Panteliyem vin druzhiv v molodosti i postijno cituvav jogo genialnij shedevr stavlyachi v priklad miskim poetam Lyublyu za knigoyu pravdivoj Ogni emocij zazhigat Chtob v zhizni nashej suetlivoj Goret goret i ne sgorat Chtob byl poryv chtob byli sily Serdca lyudskie zazhigat Borotsya s tmoyu do mogily Chtob zhizn naprasno ne prospat Ved dolg moj bratya pokolenyu Hot kaplyu ostavit chestnogo truda Chtob tam za temnoj zagrobnoj senyu Ne gryzla sovest nikogda Hrushov protistavlyav cej virsh virsham Pasternaka i stverdzhuvav sho Mahinya buv bi poetom vishe Pushkina tilki pomer rano PrimitkiPoeziya revolyucionnoj buri str 109 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 2 serpnya 2015 http booksonline com ua view php book 104498 amp page 3 Arhiv originalu za 23 lipnya 2015 Procitovano 23 lipnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Letopiscy shahterskogo kraya Doneck 1968 str 9 Gazeta Socialisticheskij Donbass 1961 4 yanvarya Arhiv originalu za 5 lipnya 2015 Procitovano 2 serpnya 2015 DzherelaPantelej Mahinya pervoe slovo o shahtere poete Voloshko Poeziya revolyucionnoj buri Literaturno kritich st E Voloshko red V V Kostenko Stalino 1961 S 105 134 Kniga Voloshko Elena Poeziya revolyucionnoj buri Literaturno kritich st Posilannya