Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мафіліндо (тагал. Mapilindo, малай. Mafilindo та індонез. Mafilindo, англ. Maphilindo) — концепція конфедеративного об'єднання Малайської Федерації, Філіппін та Індонезії, що опрацьовувалась урядами цих країн в 1963 році. Назва є акронімом, утвореним з перших букв назв країн-членів.
| Мафіліндо | |
| Дата створення / заснування | липень 1963 |
|---|---|
| Час/дата закінчення | серпень 1963 |
| Причина закінчення | Індонезійсько-малайзійська конфронтація |
План формування конфедерації був сформульований у підсумкових документах тристороннього саміту, що відбувся наприкінці липня — початку серпня 1963, у Манілі (головним чином, у ), проте практичної реалізації в подальшому не здобула через загострення відносин між країнами-учасницями.
Передумови утворення тристороннього формату
Передумовою для налагодження тристоронніх контактів між Манілою, Куала-Лумпуром і Джакартою став запущений наприкінці 1962 року процес формування Федерації Малайзія на базі незалежної Малайї і звільнених Великою Британією колоніальних володінь на півночі Калімантану — Саравак та Сабах. Ці плани зустріли рішучу протидію з боку сусідніх держав — Індонезії і Філіппін..
Індонезійський уряд, дотримувався в той період радикального антиімперіалістичного курсу, виступали проти створення подібної держави, побоюючись її перетворення на сателіта Великої Британії і провідника західного впливу в регіоні. Філіппінське ж керівництво не заперечувало в принципі проти суверенізації Малайзії, проте вважало категорично неприйнятним включення до її складу Сабаху — через .
Після переходу індонезійців до диверсійної діяльності на малайській території і підтримці сепаратистів у Сараваку і Сабаху, уряд Філіппін, стурбований можливістю початку повномасштабного військового конфлікту біля своїх кордонів і перспективою переходу Сабаху під індонезійський контроль, виступив з ініціативою дипломатичного посередництва між Джакартою і Куала-Лумпуром. В рамках цієї ініціативи у березні 1963 року президент країни звернувся до президента Індонезії Сукарно і прем'єр-міністра Малайї Тунку Абдул Рахмана з пропозицією про проведення тристоронньої зустрічі. Паралельно в Манілі активно афішувлося гасло «об'єднання народів малайської раси», що походило до ідей таких видатних діячів філіппінського національно-визвольного руху, як і .
Проголошення конфедерації
Ініційований Макапагалом тристоронній філіппінсько-малайсько-індонезійський саміт пройшов у Манілі 31 липня — 5 серпня 1963 року. Під час цього найтривалішого заходу були прийняті три тристоронніх документи: , декларація 3 серпня та спільна заява 5 серпня. У них, поряд із зобов'язаннями сторін щодо розширення співпраці і умовами вступу Саравака і Сабаха до Федерації Малайзії, декларувалося їх намір щодо створення конфедерації Мафіліндо. Терміни і механізм формування цього об'єднання, як і його політико-адміністративна структура не обговорювалися — учасники обмежилися планами створення Національних секретаріатів у справах Мафіліндо (англ. National Secretariats for Mapilindo affairs) для проведення відповідних консультацій.
У цих умовах ніяких практичних заходів по запуску консультаційного процесу щодо механізму створення Мафіліндо вжито не було. Навпаки, Куала-Лумпур без дотримання узгоджених у Манілі умов форсував переговори з Великою Британією про формування Федерації Малайзії, які завершилися проголошенням Федерації Малайзії 16 вересня 1963 року. Ні Філіппіни, ні Індонезія, не визнали нової держави — більше того, остання офіційно оголосила про плани збройної боротьби з нею. Манільські домовленості не денонсовані офіційно, проте всі три сторони де-факто відмовилися від прописаних в них зобов'язань — в тому числі зі створення Мафіліндо.
Подальша доля проекту і використання його назви
Напруженість у відносинах між країнами-сусідами різко знизилася після зміни влади в Індонезії в 1965-67 роках: завершення індонезійсько-малайзійської конфронтації було одним з перших зовнішньополітичних рішень уряду Сухарто. Проте, незважаючи на це, реалізація проекту Мафіліндо відновлено було: його початкові ініціатори зосередилися на переговорах про співпрацю в ширшому форматі — за участю Таїланду та Сінгапуру, що вийшов зі складу Федерації Малайзія, які завершилися підписанням Бангкозької угоди 8 серпня 1967 року щодо створення АСЕАН.
Примітки
- (unspecified title) — С. 68–69. —
- Малетин: АСЕАН в МО, 1983, с. 4—12.
- Anwar, 1994, с. 26—29.
- Welman, 2011, с. 152—153.
- Малетин: ВПФ, 1986, с. 41—42.
- Anwar, 1994, с. 169.
- Малетин: АСЕАН в МО, 1983, с. 12—13.
Література
- Чуфрин Г. И., Левтонова Ю. О. АСЕАН в системе международных политических отношений. — М., 1993.
- Малетин Н. П. АСЕАН в системе международных отношений. — М., 1983.
- Малетин Н. П. Ассоциация стран Юго-Восточной Азии — АСЕАН. — М., 1980.
- Малетин Н. П. Внешняя политика Индонезии. — М., 1973.
- Малетин Н. П. Внешняя политика Филиппин. — М., 1986.
- Дёмин Л. М., Другов А. Ю., Чуфрин Г. И. Индонезия. Закономерности, тенденции, перспективы развития. — М., 1987.
- Frans Welman. Borneo Trilogy: Sabah. — 2011. — Т. 1. — .
- Anwar D. F. Indonesia in ASEAN. Foreign Policy and Regionalism. — Singapore, 1994.
- Sabir M. ASEAN. Harapan dan Kenyataan. — Jakarta, 1992.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Mafilindo tagal Mapilindo malaj Mafilindo ta indonez Mafilindo angl Maphilindo koncepciya konfederativnogo ob yednannya Malajskoyi Federaciyi Filippin ta Indoneziyi sho opracovuvalas uryadami cih krayin v 1963 roci Nazva ye akronimom utvorenim z pershih bukv nazv krayin chleniv Mafilindo Data stvorennya zasnuvannyalipen 1963 Chas data zakinchennyaserpen 1963 Prichina zakinchennyaIndonezijsko malajzijska konfrontaciya Plan formuvannya konfederaciyi buv sformulovanij u pidsumkovih dokumentah tristoronnogo samitu sho vidbuvsya naprikinci lipnya pochatku serpnya 1963 u Manili golovnim chinom u prote praktichnoyi realizaciyi v podalshomu ne zdobula cherez zagostrennya vidnosin mizh krayinami uchasnicyami Peredumovi utvorennya tristoronnogo formatuDiosdado Makapagal iniciator stvorennya Mafilindo Peredumovoyu dlya nalagodzhennya tristoronnih kontaktiv mizh Maniloyu Kuala Lumpurom i Dzhakartoyu stav zapushenij naprikinci 1962 roku proces formuvannya Federaciyi Malajziya na bazi nezalezhnoyi Malajyi i zvilnenih Velikoyu Britaniyeyu kolonialnih volodin na pivnochi Kalimantanu Saravak ta Sabah Ci plani zustrili rishuchu protidiyu z boku susidnih derzhav Indoneziyi i Filippin Indonezijskij uryad dotrimuvavsya v toj period radikalnogo antiimperialistichnogo kursu vistupali proti stvorennya podibnoyi derzhavi poboyuyuchis yiyi peretvorennya na satelita Velikoyi Britaniyi i providnika zahidnogo vplivu v regioni Filippinske zh kerivnictvo ne zaperechuvalo v principi proti suverenizaciyi Malajziyi prote vvazhalo kategorichno neprijnyatnim vklyuchennya do yiyi skladu Sabahu cherez Pislya perehodu indonezijciv do diversijnoyi diyalnosti na malajskij teritoriyi i pidtrimci separatistiv u Saravaku i Sabahu uryad Filippin sturbovanij mozhlivistyu pochatku povnomasshtabnogo vijskovogo konfliktu bilya svoyih kordoniv i perspektivoyu perehodu Sabahu pid indonezijskij kontrol vistupiv z iniciativoyu diplomatichnogo poserednictva mizh Dzhakartoyu i Kuala Lumpurom V ramkah ciyeyi iniciativi u berezni 1963 roku prezident krayini zvernuvsya do prezidenta Indoneziyi Sukarno i prem yer ministra Malajyi Tunku Abdul Rahmana z propoziciyeyu pro provedennya tristoronnoyi zustrichi Paralelno v Manili aktivno afishuvlosya gaslo ob yednannya narodiv malajskoyi rasi sho pohodilo do idej takih vidatnih diyachiv filippinskogo nacionalno vizvolnogo ruhu yak i Progoloshennya konfederaciyiInicijovanij Makapagalom tristoronnij filippinsko malajsko indonezijskij samit projshov u Manili 31 lipnya 5 serpnya 1963 roku Pid chas cogo najtrivalishogo zahodu buli prijnyati tri tristoronnih dokumenti deklaraciya 3 serpnya ta spilna zayava 5 serpnya U nih poryad iz zobov yazannyami storin shodo rozshirennya spivpraci i umovami vstupu Saravaka i Sabaha do Federaciyi Malajziyi deklaruvalosya yih namir shodo stvorennya konfederaciyi Mafilindo Termini i mehanizm formuvannya cogo ob yednannya yak i jogo politiko administrativna struktura ne obgovoryuvalisya uchasniki obmezhilisya planami stvorennya Nacionalnih sekretariativ u spravah Mafilindo angl National Secretariats for Mapilindo affairs dlya provedennya vidpovidnih konsultacij U cih umovah niyakih praktichnih zahodiv po zapusku konsultacijnogo procesu shodo mehanizmu stvorennya Mafilindo vzhito ne bulo Navpaki Kuala Lumpur bez dotrimannya uzgodzhenih u Manili umov forsuvav peregovori z Velikoyu Britaniyeyu pro formuvannya Federaciyi Malajziyi yaki zavershilisya progoloshennyam Federaciyi Malajziyi 16 veresnya 1963 roku Ni Filippini ni Indoneziya ne viznali novoyi derzhavi bilshe togo ostannya oficijno ogolosila pro plani zbrojnoyi borotbi z neyu Manilski domovlenosti ne denonsovani oficijno prote vsi tri storoni de fakto vidmovilisya vid propisanih v nih zobov yazan v tomu chisli zi stvorennya Mafilindo Podalsha dolya proektu i vikoristannya jogo nazviNapruzhenist u vidnosinah mizh krayinami susidami rizko znizilasya pislya zmini vladi v Indoneziyi v 1965 67 rokah zavershennya indonezijsko malajzijskoyi konfrontaciyi bulo odnim z pershih zovnishnopolitichnih rishen uryadu Suharto Prote nezvazhayuchi na ce realizaciya proektu Mafilindo vidnovleno bulo jogo pochatkovi iniciatori zoseredilisya na peregovorah pro spivpracyu v shirshomu formati za uchastyu Tayilandu ta Singapuru sho vijshov zi skladu Federaciyi Malajziya yaki zavershilisya pidpisannyam Bangkozkoyi ugodi 8 serpnya 1967 roku shodo stvorennya ASEAN Primitki unspecified title S 68 69 ISBN 0 7425 2842 1 Maletin ASEAN v MO 1983 s 4 12 Anwar 1994 s 26 29 Welman 2011 s 152 153 Maletin VPF 1986 s 41 42 Anwar 1994 s 169 Maletin ASEAN v MO 1983 s 12 13 LiteraturaChufrin G I Levtonova Yu O ASEAN v sisteme mezhdunarodnyh politicheskih otnoshenij M 1993 Maletin N P ASEAN v sisteme mezhdunarodnyh otnoshenij M 1983 Maletin N P Associaciya stran Yugo Vostochnoj Azii ASEAN M 1980 Maletin N P Vneshnyaya politika Indonezii M 1973 Maletin N P Vneshnyaya politika Filippin M 1986 Dyomin L M Drugov A Yu Chufrin G I Indoneziya Zakonomernosti tendencii perspektivy razvitiya M 1987 Frans Welman Borneo Trilogy Sabah 2011 T 1 ISBN 978 616 245 078 5 Anwar D F Indonesia in ASEAN Foreign Policy and Regionalism Singapore 1994 Sabir M ASEAN Harapan dan Kenyataan Jakarta 1992