Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мауріціо Кагель нім Mauricio Kagel 24 грудня 1931 19311224 Буенос Айрес 18 вересня 2008 Кельн німецько аргентинський ком

Мауріціо Кагель

Мауріціо Кагель

Мауріціо Кагель (нім. Mauricio Kagel) (24 грудня 1931(19311224), Буенос-Айрес — 18 вересня 2008, Кельн) — німецько-аргентинський композитор. Один із творців .

Мауріціо Кагель
image
Основна інформація
Дата народження 24 грудня 1931(1931-12-24)[1][2][…]
Місце народження Буенос-Айрес, Аргентина[4][5]
Дата смерті 18 вересня 2008(2008-09-18)[6][1][…] (76 років)
Місце смерті Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина[5]
Громадянство Аргентина[7]
Професії композитор, кінорежисер, диригент, викладач університету, video artist, музичний педагог, музикознавець, сценарист
Вчителі d[8], d[9] і d[9]
Жанри опера
Заклад Кельнська вища школа музики
Лейбли Deutsche Grammophon
Нагороди
mauricio-kagel.com/gb/biografy.html
image Файли у Вікісховищі

Життєвий шлях

Мауріціо Кагель походив із єврейської родини із російсько-німецьким корінням. Першу музичну науку отримав від батька, а його першим вчителем із фортепіано був Vincenzo Scaramuzza. Мауріціо також брав приватні науки зі співу, диригування, віолончелі, органу, але в сфері компонування музики був самоуком. В університеті Буенос-Айреса він вивчав філософію та історію літератури; серед його університеських учителів був Хорхе Луїс Борхес.

У віці 16 років Кагель приєднується до «Agrupacion Nueva Musica» в своєму рідному місті. У 1950 році стає співзасновником «Cinémathèque Argentine», а 1954 року засновує оркестр «Colon Teatre». В 1950-х починає компонувати та здійснює невдалу спробу створити студію елекронної музики. Стає одним з редактором журналу «Nueva Vision» (Кагель відповідає за кінематографічну тематику й фотографію) та музичним консультантом в університеті.

1957 року, завдяки ґранту DAAD, їде до Кельна, де знайомиться, зокрема, із Карлгайнцем Штокгаузеном. 1958 року стає одним із засновників Кельнського ансамбль нової музики (нім. Kölner Ensemble für Neue Musik). З 1960 по 1966 роки викладає на Дармштадських курсах нової музики (згодом також в 1972—76 роках). В 1968 році головує Скандинавськими курсами нової музики (нім. Skandinavische Kurse für Neue Musik) у Гетеборзі. У 1969 році — директор Інституту нової музики при Рейнській вищій школі музики в Кельні. З 1969 до 1975 року є директором Кельнських курсів нової музики (перед ним цю посаду займав Штокгаузен). Викладав композицію в Університеті штату Нью-Йорк в Буффало (1964—65), Кіноакадемії в Берліні (1967). Працював у електронних музичних студіях Кельна, Берліна та Утрехта.

Багато подорожував, зокрема на Середній Схід, Південну Америку, США, Канаду.

Творчість

Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2012)

Значне місце у творах Мауріціо Кагеля займає елемент іронії, парадоксу, абсурду. Музику цього композитора зараховують до авангардного напрямку. В своїх ранніх творах «Sexteto de cuerdas» (струнний секстет), «Anagrama й Transición 2» Кагель вдається до серійноподібної техніки, при тому вимагаючи від виконавця перебільшено точного виконання, тим самим піддаючи певній критиці можливість формального контролю.

Починаючи із «Sonant» (1960) для гітари, арфи, контрабаса й ударних, Кагель втілює у своїх творах концепцію , згідно з якою виконавці на інструментах одночасно відіграють роль акторів. Наступний твір Кагеля, що належить до цієї катерогії, «Екзотика» (1972), вимагає гри на неєвропейських музичних інструментах, з тією умовою, що виконавці повинні не знати прийомів гри на цих інструментах, і прямо під час виконання пристосовуватись до них.

У творі «Речитатіварії» (1965—1972) виконавець на клавесині одночасно грає й співає, при тому стоячи перед інструментом на колінах. За основу вокальної партії взято текст німецького лютеранського теолога Пауля Герхарда (тексти цього автора використовує Йоганн Себастьян Бах у своїх хоралах), інструментальної партії — алюзії й цитати з Баха та 13-го Ноктюрна Фридерика Шопена. При тому до складів тексту застосовується медот додекафонної серії. Композитор так висловився про цей твір: «І все ж моя акустична теологія розташована по той бік кпину. Мова тут іде не про сарказм, а про лінвістично-семантичному аналізі наших зв'язків із вірою.» (цит. за ).

У «Матчі» (1965) беруть участь два віолончелісти, що сидять на сцені навпроти один одного, й ударник, що розташований поміж ними. Віолончелісти музичними й акторськими засобами зображують змагання між собою, а ударник виконує роль судді. На рік пізніше, в 1966 Кагель зняв фільм «Матч», де показав свій погляд на сценічну реалізацію твору. Тривалість твору — близько 19 хвилин.

Твір «Pas de cinq» (1965) є музикою хореографії: звук тут видобувається завдяки руху акторів по підлозі з неоднорідним покриттям, що дає звуки різної природи.

Твір «Акустика» (1970) передбачає від 2 до 5 виконавців та 4-канальний запис електронної музики на магнітнофонній плівці. Тут немає класичних музичних інструментів, натомість виконавці грають на різноманітних шумових інструментах. Партитура твору — це близько 200 карточок, на яких подані інструкції виконавцям; при тому порядок виконання не фіксований. Композитор зазначає: «<…> ця свобода, попри те, вимагає ідеального опанування [виконавцями] тексту i контексту. Тому-то виконавці досягають чогось більшого, ніж просто виконання своїх партії, оскільки вони взаємно впливають на гру один одного, наче вони є для себе ж публікою». Елекртонну доріжку композитор реалізував у при Західнонімецькому Радіо звимку 1969 року. Крім генерованих електронно звучань, вона включає також звуки інструментального та вокального походження. Також тут чути голос Альфреда Фейснера (Alfred Feussner) та Вільяма Пірсона (Willam Pearson).

Перша опера Кагеля «Staatstheater» (1967–1970) є, як стверджував композитор, «не лише протилежністю до опери, але й цілої традиції музичного театру». В цій опері солісти співають хором, учасники хору співають сольні номери, що накладаються один на одного, танцюють не-танцюристи. Проте твір зберігає рух від анархії й хаосу до порядку, тобто завершується опера поверненням балансу.

Твір «Зігфрід» (1971) для віолончеліста вимагає від виконавця як гри на інструменті, так і активного використання голосового апарату (від співу до зітхань, крику, схлипувань). Ноти твору — це ряд таблиць на 75 аркушах. У творі «Фінал» (1981) диригент імітує апоплексичний удар, і під кінець твору падає «мертвим», після чого оркестр ще деякий час продовжує грати. До «Фіналу» Кагель включає цитати із П'ятої симфонії Бетховена, французьких шансонів початку XX сторіччя та теми Dies irae. Пізній твір композитора «Мистецтво шуму» (1995) теж сповнений сценічної дії. Двоє виконавців, один в білому вбранні, інший — у чорному, обоє босі; один із них — ударник, інший — просто актор, «асистент», який допомагає ударнику із його музично-акторськими функціями, передаючи йому потрібні інструменти, переставляючи інструменти на сцені, листаючи партитуру. Обоє виконавців то танцюють, то виконують акробатичні номери; ударник ще й насвистує мелодію з фіналу Дев'ятої симфонії Бетховена.

Ораторія «Пасіон за св. Бахом» (Sankt-Bach-Passion, 1981—5) є своєрідним музичним знаком поваги Кагеля до Баха, і не містить яскравих асурдистських тенденцій; цей твір є прикладом часткового повернення Кагеля до традиційної тональної музичної парадигми.

Деякі із творів Кагеля є суто візуальними (себто повністю переходять із музичної в театральну площину), як то «Pas de cinq» чи «Die Himmelsmechanik».

Кагель створював також аудіовізуальні твори, мистецькі фільми, зокрема «Solo» та «Duo», в які Кагель включає музику Дітера Шнебеля (нім. Dieter Schnebel), а також фільми, в основі яких лежать власні твори Кагеля «Алелуя» та «Людвіг Ван».

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Mauricio Kagel
    d:Track:Q17299517
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118559265 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  6. http://www.washingtonpost.com/wp-dyn/content/article/2008/09/19/AR2008091903900.html
  7. https://rkd.nl/nl/explore/artists/295755
  8. http://publicaciones.filo.uba.ar/sites/publicaciones.filo.uba.ar/files/Diccionario%20tomo%20I_interactivo_0.pdf
  9. https://www.fundacionkonex.org/b4181-mauricio-kagel
  10. Офіційний вебсайт композитора. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 10 грудня 2012.
  11. Paul Attinelo. Mauricio Kagel (англійською) . BBC. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 11 грудня 2012.
  12. Adrian Jack. Mauricio Kagel // The Guardian. — 2008. — Жовтень.
  13. Петров В. О. Инструментальный театр Маурисио Кагеля // Искусство и образование: журнал методики, теории и практики художественного образования и эстетического воспитания. — Москва, 2011. — № 5 (73). — С. 36—48.
  14. Cut And Splice 2005. BBC. 2005. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 21 грудня 2012.
  15. Attinello, Paul. 2001. "Kagel, Mauricio." The New Grove Dictionary of Music and Musicians, edited by Stanley Sadie and John Tyrrell. London: Macmillan.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mauricio Kagel nim Mauricio Kagel 24 grudnya 1931 19311224 Buenos Ajres 18 veresnya 2008 Keln nimecko argentinskij kompozitor Odin iz tvorciv Mauricio KagelOsnovna informaciyaData narodzhennya 24 grudnya 1931 1931 12 24 1 2 Misce narodzhennya Buenos Ajres Argentina 4 5 Data smerti 18 veresnya 2008 2008 09 18 6 1 76 rokiv Misce smerti Keln Pivnichnij Rejn Vestfaliya Nimechchina 5 Gromadyanstvo Argentina 7 Profesiyi kompozitor kinorezhiser dirigent vikladach universitetu video artist muzichnij pedagog muzikoznavec scenaristVchiteli d 8 d 9 i d 9 Zhanri operaZaklad Kelnska visha shkola muzikiLejbli Deutsche GrammophonNagorodi premiya Erazma 1998 d 2005 premiya Ernsta Simensa 2000 d 1970 d 1971 dmauricio kagel com gb biografy html Fajli u VikishovishiZhittyevij shlyahMauricio Kagel pohodiv iz yevrejskoyi rodini iz rosijsko nimeckim korinnyam Pershu muzichnu nauku otrimav vid batka a jogo pershim vchitelem iz fortepiano buv Vincenzo Scaramuzza Mauricio takozh brav privatni nauki zi spivu diriguvannya violoncheli organu ale v sferi komponuvannya muziki buv samoukom V universiteti Buenos Ajresa vin vivchav filosofiyu ta istoriyu literaturi sered jogo universiteskih uchiteliv buv Horhe Luyis Borhes U vici 16 rokiv Kagel priyednuyetsya do Agrupacion Nueva Musica v svoyemu ridnomu misti U 1950 roci staye spivzasnovnikom Cinematheque Argentine a 1954 roku zasnovuye orkestr Colon Teatre V 1950 h pochinaye komponuvati ta zdijsnyuye nevdalu sprobu stvoriti studiyu elekronnoyi muziki Staye odnim z redaktorom zhurnalu Nueva Vision Kagel vidpovidaye za kinematografichnu tematiku j fotografiyu ta muzichnim konsultantom v universiteti 1957 roku zavdyaki grantu DAAD yide do Kelna de znajomitsya zokrema iz Karlgajncem Shtokgauzenom 1958 roku staye odnim iz zasnovnikiv Kelnskogo ansambl novoyi muziki nim Kolner Ensemble fur Neue Musik Z 1960 po 1966 roki vikladaye na Darmshtadskih kursah novoyi muziki zgodom takozh v 1972 76 rokah V 1968 roci golovuye Skandinavskimi kursami novoyi muziki nim Skandinavische Kurse fur Neue Musik u Geteborzi U 1969 roci direktor Institutu novoyi muziki pri Rejnskij vishij shkoli muziki v Kelni Z 1969 do 1975 roku ye direktorom Kelnskih kursiv novoyi muziki pered nim cyu posadu zajmav Shtokgauzen Vikladav kompoziciyu v Universiteti shtatu Nyu Jork v Buffalo 1964 65 Kinoakademiyi v Berlini 1967 Pracyuvav u elektronnih muzichnih studiyah Kelna Berlina ta Utrehta Bagato podorozhuvav zokrema na Serednij Shid Pivdennu Ameriku SShA Kanadu TvorchistCej rozdil potrebuye dopovnennya gruden 2012 Znachne misce u tvorah Mauricio Kagelya zajmaye element ironiyi paradoksu absurdu Muziku cogo kompozitora zarahovuyut do avangardnogo napryamku V svoyih rannih tvorah Sexteto de cuerdas strunnij sekstet Anagrama j Transicion 2 Kagel vdayetsya do serijnopodibnoyi tehniki pri tomu vimagayuchi vid vikonavcya perebilsheno tochnogo vikonannya tim samim piddayuchi pevnij kritici mozhlivist formalnogo kontrolyu Pochinayuchi iz Sonant 1960 dlya gitari arfi kontrabasa j udarnih Kagel vtilyuye u svoyih tvorah koncepciyu zgidno z yakoyu vikonavci na instrumentah odnochasno vidigrayut rol aktoriv Nastupnij tvir Kagelya sho nalezhit do ciyeyi katerogiyi Ekzotika 1972 vimagaye gri na neyevropejskih muzichnih instrumentah z tiyeyu umovoyu sho vikonavci povinni ne znati prijomiv gri na cih instrumentah i pryamo pid chas vikonannya pristosovuvatis do nih U tvori Rechitativariyi 1965 1972 vikonavec na klavesini odnochasno graye j spivaye pri tomu stoyachi pered instrumentom na kolinah Za osnovu vokalnoyi partiyi vzyato tekst nimeckogo lyuteranskogo teologa Paulya Gerharda teksti cogo avtora vikoristovuye Jogann Sebastyan Bah u svoyih horalah instrumentalnoyi partiyi alyuziyi j citati z Baha ta 13 go Noktyurna Friderika Shopena Pri tomu do skladiv tekstu zastosovuyetsya medot dodekafonnoyi seriyi Kompozitor tak vislovivsya pro cej tvir I vse zh moya akustichna teologiya roztashovana po toj bik kpinu Mova tut ide ne pro sarkazm a pro linvistichno semantichnomu analizi nashih zv yazkiv iz viroyu cit za U Matchi 1965 berut uchast dva violonchelisti sho sidyat na sceni navproti odin odnogo j udarnik sho roztashovanij pomizh nimi Violonchelisti muzichnimi j aktorskimi zasobami zobrazhuyut zmagannya mizh soboyu a udarnik vikonuye rol suddi Na rik piznishe v 1966 Kagel znyav film Match de pokazav svij poglyad na scenichnu realizaciyu tvoru Trivalist tvoru blizko 19 hvilin Tvir Pas de cinq 1965 ye muzikoyu horeografiyi zvuk tut vidobuvayetsya zavdyaki ruhu aktoriv po pidlozi z neodnoridnim pokrittyam sho daye zvuki riznoyi prirodi Tvir Akustika 1970 peredbachaye vid 2 do 5 vikonavciv ta 4 kanalnij zapis elektronnoyi muziki na magnitnofonnij plivci Tut nemaye klasichnih muzichnih instrumentiv natomist vikonavci grayut na riznomanitnih shumovih instrumentah Partitura tvoru ce blizko 200 kartochok na yakih podani instrukciyi vikonavcyam pri tomu poryadok vikonannya ne fiksovanij Kompozitor zaznachaye lt gt cya svoboda popri te vimagaye idealnogo opanuvannya vikonavcyami tekstu i kontekstu Tomu to vikonavci dosyagayut chogos bilshogo nizh prosto vikonannya svoyih partiyi oskilki voni vzayemno vplivayut na gru odin odnogo nache voni ye dlya sebe zh publikoyu Elekrtonnu dorizhku kompozitor realizuvav u pri Zahidnonimeckomu Radio zvimku 1969 roku Krim generovanih elektronno zvuchan vona vklyuchaye takozh zvuki instrumentalnogo ta vokalnogo pohodzhennya Takozh tut chuti golos Alfreda Fejsnera Alfred Feussner ta Vilyama Pirsona Willam Pearson Persha opera Kagelya Staatstheater 1967 1970 ye yak stverdzhuvav kompozitor ne lishe protilezhnistyu do operi ale j ciloyi tradiciyi muzichnogo teatru V cij operi solisti spivayut horom uchasniki horu spivayut solni nomeri sho nakladayutsya odin na odnogo tancyuyut ne tancyuristi Prote tvir zberigaye ruh vid anarhiyi j haosu do poryadku tobto zavershuyetsya opera povernennyam balansu Tvir Zigfrid 1971 dlya violonchelista vimagaye vid vikonavcya yak gri na instrumenti tak i aktivnogo vikoristannya golosovogo aparatu vid spivu do zithan kriku shlipuvan Noti tvoru ce ryad tablic na 75 arkushah U tvori Final 1981 dirigent imituye apopleksichnij udar i pid kinec tvoru padaye mertvim pislya chogo orkestr she deyakij chas prodovzhuye grati Do Finalu Kagel vklyuchaye citati iz P yatoyi simfoniyi Bethovena francuzkih shansoniv pochatku XX storichchya ta temi Dies irae Piznij tvir kompozitora Mistectvo shumu 1995 tezh spovnenij scenichnoyi diyi Dvoye vikonavciv odin v bilomu vbranni inshij u chornomu oboye bosi odin iz nih udarnik inshij prosto aktor asistent yakij dopomagaye udarniku iz jogo muzichno aktorskimi funkciyami peredayuchi jomu potribni instrumenti perestavlyayuchi instrumenti na sceni listayuchi partituru Oboye vikonavciv to tancyuyut to vikonuyut akrobatichni nomeri udarnik she j nasvistuye melodiyu z finalu Dev yatoyi simfoniyi Bethovena Oratoriya Pasion za sv Bahom Sankt Bach Passion 1981 5 ye svoyeridnim muzichnim znakom povagi Kagelya do Baha i ne mistit yaskravih asurdistskih tendencij cej tvir ye prikladom chastkovogo povernennya Kagelya do tradicijnoyi tonalnoyi muzichnoyi paradigmi Deyaki iz tvoriv Kagelya ye suto vizualnimi sebto povnistyu perehodyat iz muzichnoyi v teatralnu ploshinu yak to Pas de cinq chi Die Himmelsmechanik Kagel stvoryuvav takozh audiovizualni tvori mistecki filmi zokrema Solo ta Duo v yaki Kagel vklyuchaye muziku Ditera Shnebelya nim Dieter Schnebel a takozh filmi v osnovi yakih lezhat vlasni tvori Kagelya Aleluya ta Lyudvig Van PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Mauricio Kagel d Track Q17299517 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Deutsche Nationalbibliothek Record 118559265 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 http www washingtonpost com wp dyn content article 2008 09 19 AR2008091903900 html https rkd nl nl explore artists 295755 http publicaciones filo uba ar sites publicaciones filo uba ar files Diccionario 20tomo 20I interactivo 0 pdf https www fundacionkonex org b4181 mauricio kagel Oficijnij vebsajt kompozitora Arhiv originalu za 23 serpnya 2013 Procitovano 10 grudnya 2012 Paul Attinelo Mauricio Kagel anglijskoyu BBC Arhiv originalu za 23 serpnya 2013 Procitovano 11 grudnya 2012 Adrian Jack Mauricio Kagel The Guardian 2008 Zhovten Petrov V O Instrumentalnyj teatr Maurisio Kagelya Iskusstvo i obrazovanie zhurnal metodiki teorii i praktiki hudozhestvennogo obrazovaniya i esteticheskogo vospitaniya Moskva 2011 5 73 S 36 48 Cut And Splice 2005 BBC 2005 Arhiv originalu za 23 serpnya 2013 Procitovano 21 grudnya 2012 Attinello Paul 2001 Kagel Mauricio The New Grove Dictionary of Music and Musicians edited by Stanley Sadie and John Tyrrell London Macmillan

Дата публікації:
Топ