Матіньйонский палац, Отель Матіньйон (фр. hôtel Matignon) — офіційна резиденція прем'єр-міністра французького уряду, розташована за адресою вул. Варенн 57 (Varenne) в сьомому окрузі Парижа.
Матіньйонський палац | |
---|---|
| |
Матіньйонський палац Матіньйонський палац (Франція) | |
Країна | Франція[1][2] |
Територіальна одиниця | d[2] |
Місцезнаходження | Париж |
48°51′16″ пн. ш. 2°19′15″ сх. д. / 48.85444444447177403° пн. ш. 2.3208333333610778° сх. д.Координати: 48°51′16″ пн. ш. 2°19′15″ сх. д. / 48.85444444447177403° пн. ш. 2.3208333333610778° сх. д. | |
Стиль | бароко |
Архітектор | d |
Час заснування | 1722 |
Сучасний стан | d[1] |
Розташування | d |
Власник | d |
Сайт | gouvernement.fr/premier-ministre |
Матіньйонський палац у Вікісховищі |
Короткий опис
Палац нараховує 4 салони на нижньому поверсі: галерея Ради, жовтий салон, блакитний салон (для високопоставлених відвідувачів) і червоний салон. Робочий кабінет прем'єр-міністра знаходиться на верхньому поверсі: бюро, зал засідань, їдальня, кімната для куріння, а також його особисті апартаменти.
Історія
Біля будівлі багата історія. Його будівництво розпочалося у 1722 принц Тінгрі — молодший син маршала Люксембургу. Через брак фінансування він продав недобудовану резиденцію Жаку III де Гойон-Матіньйон. Йогo син Жак IV добудував палац і жив у ньому до тих пір, поки не успадкував престол князівства Монако.
У середині XVIII століття Матіньонскій палац займала його невістка, Марія Катерина Бріньоль-Салі, яка тут таємно зустрічалася з принцом Конде, який згодом став її чоловіком.
Після Матіньйонів палац змінив декілька власників, включаючи Талейрана і Наполеона, аж поки Людовик XVIII виміняв його на Єлисейський палац у Батільди Орлеанської, сестри . Її племінниця, Аделаїда Орлеанська (сестра короля Луї-Філіпа), поселила в палаці черниць, потім здала його в оренду багатому американцю.
За часів Другої імперії палац придбав фінансист Раффаеле Феррарі, герцог де Гальєра. За заповітом його вдови, відомої філантропки, палац перейшов у власність Австро-Угорщини і став осідком австрійського посольства в Парижі.
Під час Першої світової війни Матіньйонський палац було націоналізовано як майно ворожої держави.
Парк
Палац оточений парком площею 2,4 га, створеним в 1902 році Ашилем Дюшеном (Achille Duchêne). Це найбільший приватний сад у Парижі. У ньому об'єднані перспектива «а ля франсе» і спосіб насадження «а л'англе» (в англійському стилі). У парку висаджено до сотні різних сортів дерев і чагарників. З часів Раймона Барра (Raymond Barre), який посадив тут цукровий клен, виникла традиція посадки дерева кожним новим прем'єр-міністром (виняток — Жак Ширак):
- П'єр Моруа: угорський дуб
- Лоран Фабіус: болотний дуб
- Мішель Рокар: ликвидамбра смолоносний
- П'єр Береговуа: ліріодендрон тюльпановий
- Едіт Крессон: гінгко
- Едуар Балладюр: клен сріблястий
- Ален Жюппе: cercidiphyllum
- Ліонель Жоспен: в'яз
- Жан-П'єр Раффарен: залізне дерево
- Домінік де Вільпен: дуб черешчатий
- Франсуа Фійон: кизил (7 грудня 2007)
Примітки
- base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- archINFORM — 1994.
Посилання
- Офіційний сайт [ 13 травня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Matinjonskij palac Otel Matinjon fr hotel Matignon oficijna rezidenciya prem yer ministra francuzkogo uryadu roztashovana za adresoyu vul Varenn 57 Varenne v somomu okruzi Parizha Matinjonskij palacMatinjonskij palacMatinjonskij palac Franciya Krayina Franciya 1 2 Teritorialna odinicya d 2 Misceznahodzhennya Parizh48 51 16 pn sh 2 19 15 sh d 48 85444444447177403 pn sh 2 3208333333610778 sh d 48 85444444447177403 2 3208333333610778 Koordinati 48 51 16 pn sh 2 19 15 sh d 48 85444444447177403 pn sh 2 3208333333610778 sh d 48 85444444447177403 2 3208333333610778Stil barokoArhitektor dChas zasnuvannya 1722Suchasnij stan d 1 Roztashuvannya dVlasnik dSajt gouvernement fr premier ministre Matinjonskij palac u VikishovishiKorotkij opisPalac narahovuye 4 saloni na nizhnomu poversi galereya Radi zhovtij salon blakitnij salon dlya visokopostavlenih vidviduvachiv i chervonij salon Robochij kabinet prem yer ministra znahoditsya na verhnomu poversi byuro zal zasidan yidalnya kimnata dlya kurinnya a takozh jogo osobisti apartamenti IstoriyaMatinjonskij palac Bilya budivli bagata istoriya Jogo budivnictvo rozpochalosya u 1722 princ Tingri molodshij sin marshala Lyuksemburgu Cherez brak finansuvannya vin prodav nedobudovanu rezidenciyu Zhaku III de Gojon Matinjon Jogo sin Zhak IV dobuduvav palac i zhiv u nomu do tih pir poki ne uspadkuvav prestol knyazivstva Monako U seredini XVIII stolittya Matinonskij palac zajmala jogo nevistka Mariya Katerina Brinol Sali yaka tut tayemno zustrichalasya z princom Konde yakij zgodom stav yiyi cholovikom Pislya Matinjoniv palac zminiv dekilka vlasnikiv vklyuchayuchi Talejrana i Napoleona azh poki Lyudovik XVIII viminyav jogo na Yelisejskij palac u Batildi Orleanskoyi sestri Yiyi pleminnicya Adelayida Orleanska sestra korolya Luyi Filipa poselila v palaci chernic potim zdala jogo v orendu bagatomu amerikancyu Za chasiv Drugoyi imperiyi palac pridbav finansist Raffaele Ferrari gercog de Galyera Za zapovitom jogo vdovi vidomoyi filantropki palac perejshov u vlasnist Avstro Ugorshini i stav osidkom avstrijskogo posolstva v Parizhi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Matinjonskij palac bulo nacionalizovano yak majno vorozhoyi derzhavi ParkPalac i park Palac otochenij parkom plosheyu 2 4 ga stvorenim v 1902 roci Ashilem Dyushenom Achille Duchene Ce najbilshij privatnij sad u Parizhi U nomu ob yednani perspektiva a lya franse i sposib nasadzhennya a l angle v anglijskomu stili U parku visadzheno do sotni riznih sortiv derev i chagarnikiv Z chasiv Rajmona Barra Raymond Barre yakij posadiv tut cukrovij klen vinikla tradiciya posadki dereva kozhnim novim prem yer ministrom vinyatok Zhak Shirak P yer Morua ugorskij dub Loran Fabius bolotnij dub Mishel Rokar likvidambra smolonosnij P yer Beregovua liriodendron tyulpanovij Edit Kresson gingko Eduar Balladyur klen sriblyastij Alen Zhyuppe cercidiphyllum Lionel Zhospen v yaz Zhan P yer Raffaren zalizne derevo Dominik de Vilpen dub chereshchatij Fransua Fijon kizil 7 grudnya 2007 Primitkibase Merimee ministere de la Culture 1978 d Track Q384602d Track Q68471231d Track Q809830 archINFORM 1994 d Track Q265049PosilannyaOficijnij sajt 13 travnya 2011 u Wayback Machine