Геральд Миколайович Матюшин (рос. Геральд Николаевич Матюшин; * 14 листопада 1927, Уфа — 7 серпня 2000, Москва) — російський вчений-археолог, директор , провідний науковий співробітник Інституту археології РАН, ректор археологічного коледжу ; доктор історичних наук, член-кореспондент Російської академії природничих наук (РАПН, 1992); голова Російського археологічного товариства, віце-президент , член , учасник Великої Вітчизняної війни.
Геральд Миколайович Матюшин | |
---|---|
Геральд Николаевич Матюшин | |
Народився | 14 листопада 1927 Уфа, Башкирська АРСР, РРФСР. |
Помер | 7 серпня 2000 (72 роки) Москва |
Країна | СРСР Росія |
Діяльність | археолог |
Alma mater | Башкирський державний педагогічний інститут |
Галузь | археологія |
Заклад | Інституту археології РАН |
Посада | професор |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Відомий завдяки: | Археологічний словник |
Нагороди |
Життєпис
У 1941 токар на заводі гірничого обладнання. Під час Другої світової війни служив юнгою на Північному флоті.
Закінчив історичний факультет Башкирського державного педагогічного інституту ім. К. А. Тімірязєва (1952). У 1951—1961 вчитель історії в школах і технікумах Уфи. З 1961 працює в Інституті археології АН СРСР (закінчив тут аспірантуру в 1964 р.).
Близько 30 років вів дослідження пам'яток кам'яної доби на Південному Уралі. Вперше відкрив на Уралі стоянки раннього палеоліту, мезоліту і енеоліту; виділив 6 нових археологічних культур. У 1960-ті рр.. висунув гіпотезу антропогенезу, що враховує роль мутагенних факторів на території прабатьківщини людини. Матюшин виділив 5 екологічних криз в голоцені, що зіграли важливу роль у зміні культур і цивілізацій, визначив новий шлях проникнення відтворюючого господарства (через Південний Урал і Східний Прикаспій) до Європи, що підтверджує .
У 1964 р. захистив кандидатську дисертацію «Мезоліт і неоліт Башкирії», в 1987 р. — докторську дисертацію «Кам'яна доба Південного Уралу: Передуралля. Проблема становлення відтворюючого господарства».
Археологічні експедиції
- 1952–1989 рр.. (Башкирія, Південний Урал, Україна, Таджикистан),
- 1958 р. — начальник 2-го неолітичного загону Башкирської експедиції,
- 1959 р. — розвідувального загону Башкирської експедиції,
- 1960 р. — археологічного загону УДП,
- 1961 р. — Загону з вивчення кам'яної доби,
- 1962 р. — Башкирського неолітичного загону інституту археології,
- 1963 р. — Башкирського і Нугушского загонів інституту археології,
- 1965–1966 рр.. — Південно-Уральського загону інституту археології,
- 1968–1989 рр.. — Південно-Уральської експедиції інституту археології; і т. д.
Був головою відродженого Російського археологічного товариства, головою бюро Секції археології та антропології Російської академії природничих наук.
Нагороди
- У 1985 р. — орден Вітчизняної війни 2-го ступеня,
- у 1946 р. — медаль Ушакова (СРСР),
- у 1992 р. — Медаль Ушакова (Російська Федерація).
Праці
Запропонував ряд фундаментальних ідей в галузі вивчення кам'яної доби Південного Уралу. Автор понад 300 наукових праць, в тому числі:
- (рос.)У колыбели истории. М., 1972;
- (рос.)Мезолит Южного Урала. М., 1976;
- (рос.)Яшмовый пояс Урала. М., 1977;
- (рос.)Энеолит Южного Урала. М., 1982;
- (рос.)У истоков человечества. М., 1982;
- (рос.)Три миллиона лет до нашей эры. М., 1986;
- Nguon gos loaoi ngioi. Ha noi, 1986;
- (рос.)Историческое краеведение. М., 1987;
- (рос.)У истоков цивилизации. М., 1992;
- On the Bound of History // Antiquity RAS. Issue 5. Moscow, 1993;
- (рос.)Каменный век Южного Урала. М., 1994;
- (рос.)Смена культур, цивилизации и экологические кризисы. М., 1994;
- (рос.)Неолит Южного Урала: Предуралье. М., 1996;
- (рос.)Археологический словарь. М., 1996;
- (рос.)Общество и власть. М., 1997;
- (рос.)Тайны цивилизаций: История Древнего мира / Матюшин, Геральд Николаевич. — М.: АСТ-ПРЕСС КНИГА, 2002. — 350 с.: ил. — (Историческое расследование).
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 січня 2011. Процитовано 23 липня 2010.
Джерела
- Петренко А. Г., Н. Н. Матюшин и проблемы становления производящего хозяйства // Древности . — Вып. 36 . — М. — 2003 . — С.26-30.(рос.)
- Матюшин Геральд Николаевич: (1927—2000) // Археологические статьи и материалы . — Тула. — 2002. — С.6.
- Бурханов А. А., Г. Н. Матюшин и некоторые вопросы деятельности Волго-Уральского центра РАО: (памяти выдающегося ученого) // Древности . — Вып. 36 . — М. — 2003 . — С.11-26.(рос.)
Посилання
- Большая биографическая энциклопедия [ 11 квітня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Энциклопедический фонд(рос.)
- (рос.)
- http://chel-portal.ru/encyclopedia/Matyushin/t/10264 [ 28 травня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gerald Mikolajovich Matyushin ros Gerald Nikolaevich Matyushin 14 listopada 1927 Ufa 7 serpnya 2000 Moskva rosijskij vchenij arheolog direktor providnij naukovij spivrobitnik Institutu arheologiyi RAN rektor arheologichnogo koledzhu doktor istorichnih nauk chlen korespondent Rosijskoyi akademiyi prirodnichih nauk RAPN 1992 golova Rosijskogo arheologichnogo tovaristva vice prezident chlen uchasnik Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Gerald Mikolajovich MatyushinGerald Nikolaevich MatyushinNarodivsya 14 listopada 1927 1927 11 14 Ufa Bashkirska ARSR RRFSR Pomer 7 serpnya 2000 2000 08 07 72 roki MoskvaKrayina SRSR RosiyaDiyalnist arheologAlma mater Bashkirskij derzhavnij pedagogichnij institutGaluz arheologiyaZaklad Institutu arheologiyi RANPosada profesorVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor istorichnih naukVidomij zavdyaki Arheologichnij slovnikNagorodi Medal Ushakova Medal UshakovaZhittyepisU 1941 tokar na zavodi girnichogo obladnannya Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni sluzhiv yungoyu na Pivnichnomu floti Zakinchiv istorichnij fakultet Bashkirskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu im K A Timiryazyeva 1952 U 1951 1961 vchitel istoriyi v shkolah i tehnikumah Ufi Z 1961 pracyuye v Instituti arheologiyi AN SRSR zakinchiv tut aspiranturu v 1964 r Blizko 30 rokiv viv doslidzhennya pam yatok kam yanoyi dobi na Pivdennomu Urali Vpershe vidkriv na Urali stoyanki rannogo paleolitu mezolitu i eneolitu vidiliv 6 novih arheologichnih kultur U 1960 ti rr visunuv gipotezu antropogenezu sho vrahovuye rol mutagennih faktoriv na teritoriyi prabatkivshini lyudini Matyushin vidiliv 5 ekologichnih kriz v goloceni sho zigrali vazhlivu rol u zmini kultur i civilizacij viznachiv novij shlyah proniknennya vidtvoryuyuchogo gospodarstva cherez Pivdennij Ural i Shidnij Prikaspij do Yevropi sho pidtverdzhuye U 1964 r zahistiv kandidatsku disertaciyu Mezolit i neolit Bashkiriyi v 1987 r doktorsku disertaciyu Kam yana doba Pivdennogo Uralu Peredurallya Problema stanovlennya vidtvoryuyuchogo gospodarstva Arheologichni ekspediciyi1952 1989 rr Bashkiriya Pivdennij Ural Ukrayina Tadzhikistan 1958 r nachalnik 2 go neolitichnogo zagonu Bashkirskoyi ekspediciyi 1959 r rozviduvalnogo zagonu Bashkirskoyi ekspediciyi 1960 r arheologichnogo zagonu UDP 1961 r Zagonu z vivchennya kam yanoyi dobi 1962 r Bashkirskogo neolitichnogo zagonu institutu arheologiyi 1963 r Bashkirskogo i Nugushskogo zagoniv institutu arheologiyi 1965 1966 rr Pivdenno Uralskogo zagonu institutu arheologiyi 1968 1989 rr Pivdenno Uralskoyi ekspediciyi institutu arheologiyi i t d Buv golovoyu vidrodzhenogo Rosijskogo arheologichnogo tovaristva golovoyu byuro Sekciyi arheologiyi ta antropologiyi Rosijskoyi akademiyi prirodnichih nauk NagorodiU 1985 r orden Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya u 1946 r medal Ushakova SRSR u 1992 r Medal Ushakova Rosijska Federaciya PraciZaproponuvav ryad fundamentalnih idej v galuzi vivchennya kam yanoyi dobi Pivdennogo Uralu Avtor ponad 300 naukovih prac v tomu chisli ros U kolybeli istorii M 1972 ros Mezolit Yuzhnogo Urala M 1976 ros Yashmovyj poyas Urala M 1977 ros Eneolit Yuzhnogo Urala M 1982 ros U istokov chelovechestva M 1982 ros Tri milliona let do nashej ery M 1986 Nguon gos loaoi ngioi Ha noi 1986 ros Istoricheskoe kraevedenie M 1987 ros U istokov civilizacii M 1992 On the Bound of History Antiquity RAS Issue 5 Moscow 1993 ros Kamennyj vek Yuzhnogo Urala M 1994 ros Smena kultur civilizacii i ekologicheskie krizisy M 1994 ros Neolit Yuzhnogo Urala Predurale M 1996 ros Arheologicheskij slovar M 1996 ros Obshestvo i vlast M 1997 ros Tajny civilizacij Istoriya Drevnego mira Matyushin Gerald Nikolaevich M AST PRESS KNIGA 2002 350 s il Istoricheskoe rassledovanie Primitki Arhiv originalu za 26 sichnya 2011 Procitovano 23 lipnya 2010 DzherelaPetrenko A G N N Matyushin i problemy stanovleniya proizvodyashego hozyajstva Drevnosti Vyp 36 M 2003 S 26 30 ros Matyushin Gerald Nikolaevich 1927 2000 Arheologicheskie stati i materialy Tula 2002 S 6 Burhanov A A G N Matyushin i nekotorye voprosy deyatelnosti Volgo Uralskogo centra RAO pamyati vydayushegosya uchenogo Drevnosti Vyp 36 M 2003 S 11 26 ros PosilannyaBolshaya biograficheskaya enciklopediya 11 kvitnya 2013 u Wayback Machine ros Enciklopedicheskij fond ros ros http chel portal ru encyclopedia Matyushin t 10264 28 travnya 2014 u Wayback Machine