Масля́тин — гора заввишки 398 м, розташована у Кременецькому районі Тернопільскої області України. Входить до складу національного парку «Кременецькі гори».
Маслятин | ||||
50°04′38″ пн. ш. 25°39′16″ сх. д. / 50.07722222225000053° пн. ш. 25.65444444447222239° сх. д.Координати: 50°04′38″ пн. ш. 25°39′16″ сх. д. / 50.07722222225000053° пн. ш. 25.65444444447222239° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Тернопільська обл., Кременецький р-н. | |||
Система | Кременецькі гори | |||
Тип | гора | |||
Висота | 398 м | |||
Площа | 634 га | |||
Маслятин Маслятин (Україна) | ||||
Належить до території Національного природного парку "Кременецькі гори" | ||||
Загальна інфромація
Типове ерозійне утворення, що майже повністю позбавлене ознак рівнинно-пластового рельєфу. Є численні понори, карстові колодязі, ніші, карнизи, печери завдовжки десятки і сотні метрів, утворені внаслідок значного розвитку карстово-суфозійних явищ у сармат. піскуватих оолітових вапняках на вершинах гір. Нижня і середня частина схилів вкриті штучними деревними насадженнями. Лісистість становить близько 20 %.
Гора Маслятин займає найбільшу площу НПП «Кременецькі гори» (634 га), яка розташована 8 км на південний захід від центру Кременця. Вона багата ендемічною та реліктовою рослинністю. Неабияку цінність гори Маслятин становлять ділянки букових лісів. Ендеміками тільки Кременецьких гір є та юринея товстосім'янкова й вузьколокальний ендемік і реліктовий вид — береза Клокова. Місця зростання якої — вапнякові скелі, вапняково-піщані. Локальні популяції нечисленні (понад 20 дерев), зменшуються. Зміна чисельності відбувається через природне згасання виду, обмеженість ареалу, слабке насіннєве відновлення.
Рослинний світ
На території гори виявлено такі види: авринія скельна, анемона лісова, , журавець кривавий, півники угорські, сонцецвіт звичайний, кропива жалка.
Дерева представлені в основному сосною звичайною. З широколистяних видів трапляються бук, граб звичайний, дуб звичайний, береза, ліщина звичайна тощо. Вузьколокальним ендеміком, реліктом та видом Червоної книги є береза Клокова.
Тваринний світ
Птахи представлені такими видами: зяблик, шпак, кропив'янка, повзик, дрізд чорний, ластівка сільська, припутень та інші менш рідкісні види.
Примітки
- . esu.com.ua. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 22 березня 2019.
- . wikimapia.org (укр.). Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 22 березня 2019.
- . Network Ternopil LG (укр.). Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 22 березня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maslya tin gora zavvishki 398 m roztashovana u Kremeneckomu rajoni Ternopilskoyi oblasti Ukrayini Vhodit do skladu nacionalnogo parku Kremenecki gori Maslyatin50 04 38 pn sh 25 39 16 sh d 50 07722222225000053 pn sh 25 65444444447222239 sh d 50 07722222225000053 25 65444444447222239 Koordinati 50 04 38 pn sh 25 39 16 sh d 50 07722222225000053 pn sh 25 65444444447222239 sh d 50 07722222225000053 25 65444444447222239Krayina UkrayinaRegion Ternopilska obl Kremeneckij r n Sistema Kremenecki goriTip goraVisota 398 mPlosha 634 gaMaslyatinMaslyatin Ukrayina Nalezhit do teritoriyi Nacionalnogo prirodnogo parku Kremenecki gori Zagalna infromaciyaTipove erozijne utvorennya sho majzhe povnistyu pozbavlene oznak rivninno plastovogo relyefu Ye chislenni ponori karstovi kolodyazi nishi karnizi pecheri zavdovzhki desyatki i sotni metriv utvoreni vnaslidok znachnogo rozvitku karstovo sufozijnih yavish u sarmat piskuvatih oolitovih vapnyakah na vershinah gir Nizhnya i serednya chastina shiliv vkriti shtuchnimi derevnimi nasadzhennyami Lisistist stanovit blizko 20 Gora Maslyatin zajmaye najbilshu ploshu NPP Kremenecki gori 634 ga yaka roztashovana 8 km na pivdennij zahid vid centru Kremencya Vona bagata endemichnoyu ta reliktovoyu roslinnistyu Neabiyaku cinnist gori Maslyatin stanovlyat dilyanki bukovih lisiv Endemikami tilki Kremeneckih gir ye ta yurineya tovstosim yankova j vuzkolokalnij endemik i reliktovij vid bereza Klokova Miscya zrostannya yakoyi vapnyakovi skeli vapnyakovo pishani Lokalni populyaciyi nechislenni ponad 20 derev zmenshuyutsya Zmina chiselnosti vidbuvayetsya cherez prirodne zgasannya vidu obmezhenist arealu slabke nasinnyeve vidnovlennya Roslinnij svitNa teritoriyi gori viyavleno taki vidi avriniya skelna anemona lisova zhuravec krivavij pivniki ugorski soncecvit zvichajnij kropiva zhalka Dereva predstavleni v osnovnomu sosnoyu zvichajnoyu Z shirokolistyanih vidiv traplyayutsya buk grab zvichajnij dub zvichajnij bereza lishina zvichajna tosho Vuzkolokalnim endemikom reliktom ta vidom Chervonoyi knigi ye bereza Klokova Tvarinnij svitPtahi predstavleni takimi vidami zyablik shpak kropiv yanka povzik drizd chornij lastivka silska priputen ta inshi mensh ridkisni vidi Primitki esu com ua Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2020 Procitovano 22 bereznya 2019 wikimapia org ukr Arhiv originalu za 22 bereznya 2019 Procitovano 22 bereznya 2019 Network Ternopil LG ukr Arhiv originalu za 22 bereznya 2019 Procitovano 22 bereznya 2019