Маріан Влодзімєж Ку́кель (пол. Marian Włodzimierz Kukiel; 15 травня 1885, Домброва-Тарновська, Галичина — 15 серпня 1973, Маблдон, Англія) — генерал дивізії Війська Польського, військовий історик, громадський діяч, політик, Лицар Командор Ордена Лазні.
Мар'ян Кукель | |
---|---|
пол. Marian Kukiel | |
Прізвисько | Marek Kąkol Stach Zawierucha |
Народження | 15 травня 1885 Домброва-Тарновська, Малопольське воєводство, Республіка Польща |
Смерть | 15 серпня 1973 (88 років) Лондон, Велика Британія |
Поховання | Кенсал-Грін |
Країна | Республіка Польща |
Член | Польська академія знань, d і Варшавське наукове товариство |
Звання | генерал дивізії |
Війни / битви | Перша світова війна Друга світова війна |
Нагороди | |
Мар'ян Кукель у Вікісховищі |
Псевдонім: Марек Конколь (пол. Marek Kąkol).
Біографія
Маріан Влодзімеж Кукель народився 15 травня 1885 року в місті Домброва-Тарновська в Галичині. Батько — ветеран Січневого повстання 1863—1864 років, адміністративний чиновник, громадський діяч Адольф Юзеф Кукель (пол. Adolf Józef Kukiel). Мати — (пол. Helena Sroczyńska), донька (пол. Marian Antoni Sroczyński), учасника Краківського повстання 1846 року, члена Національного Комітету Галичини .
Навчався у гімназії у Тарнові, був членом нелегального соціалістичного гуртка, організованого Карлом Радеком . У 1903 році закінчив гімназію і розпочав навчання в Університеті Франца Йосипа у Львові. З гімназичних років залучений до революційної та визвольної діяльності. Діяч львівського товариства філоматів (пол. Organizacja Promienistych) та Організації Непрощених.
Наприкінці 1905 року був заарештований і посаджений у в'язницю в Пйотркуві-Трибунальському . У 1908 році у Львові спільно з Мечиславом Дабковським, Владиславом Сікорським, Казімежем Соснковським та Юзефом Пілсудським заснував Спілку активної боротьби, а в 1910 році — Спілку стрільців. У цей час навчався і займався наукової діяльністю. У 1909 році отримав науковий ступінь доктора філософії на факультеті філософії Університету Франциска Юзефа у Львові. У роки першої світової війни служив у 1-й бригаді Польських легіонів та Збройних сил Польщі . У 1917 році закінчив Військовий курс офіцерів Генерального штабу.
31 серпня 1917 року став першим комендантом Школи підхорунжих в Оструві-Мазовецькій . На цій посаді розпочав службу у Війську Польському .
У радянсько-польській війні керував 51-м піхотним полком, а згодом XXIV бригадою піхоти.
Наприкінці вересня 1920 року прийняв посаду заступника шефа відділу III Міністерства військових справ. Йому підпорядковувалися спершу історико-оперативна секція, після історико-оперативний відділ, які організовували, контролювали та відповідали за напрямок дослідницьких робіт. 1 січня 1923 року призначений шефом Військового історичного бюро Генерального штабу, причому одночасно з цим — у січні 1923 року — за власним проханням був направлений на курси для вищого командного складу при Вищій військовій школі. Після чого прийняв посаду командувача 13-ї піхотної дивізії, розташованої в Рівному . 27 січня 1925 року повернувся на посаду шефа Військового історичного бюро і продовжував керувати його справами до травневого перевороту 1926 року .
У вересні 1926 року відсторонений від служби, а з 31 січня 1930 року — у відставці.
Став осадником у колонії (Молодків, гміна Бялозурка, Кременецький повіт) .
Займався науковою діяльністю в Ягеллонському університеті (професор військової історії), де 25 червня 1927 року захистив докторську дисертацію. У 1930 року був призначений директором Музею Чарторийських у Кракові. Належав до Варшавського наукового товариства (1923 — дійсний член) та Польської Академії мистецтв (1932 — член-кореспондент, 1937 — дійсний член).
У серпні 1939 року зголосився добровольцем до армії, проте службового призначення не отримав. Після початку Другої світової війни в ході Вересневої кампанії брав участь в обороні Львова. Восени 1939 року перебрався до Франції, де в жовтні був призначений генералом Владиславом Сікорським на посаду заступника міністра військових справ. Перебував на цій посаді до 26 липня 1940 року . Після евакуації Війська Польського до Великої Британії виконував обов'язки командира Польських таборів та відділів у Шотландії, перейменованих 28 вересня 1940 року на 1-й Польський корпус. Командував 1-м Польським корпусом. 24 вересня 1942 року призначений міністром народної оборони. На цій посаді ніс службу до 1949 року. 16 квітня 1943 року, отримавши повідомлення німецького уряду про розслідування факту розстрілів польських офіцерів у Катині, видав комюніке про ці події на адресу Міжнародного Червоного Хреста, в якому прозвучало: «Ми звикли до брехні німецької пропаганди і розуміємо мету її недавніх відкровень. Але через детальну інформацію, дану німцями… виникла необхідність, щоб виявлені загальні могили були піддані обстеженню і факт підтверджений відповідним міжнародним органом, таким, як орган Червоного Хреста» . Це комюніке стало основною причиною розриву відносин між урядом Польщі у вигнанні та урядом СРСР .
Після загадкової загибелі в авіакатастрофі Владислава Сікорського виконував його обов'язки головнокомандувача військ уряду Польщі у вигнанні .
Після закінчення війни залишився на еміграції. Один із засновників Історичного інституту імені генерала Сікорського, став його директором. У 1946 році заснував політичний часопис «Відомості». З 1965 року — голова правління Інституту Польського та Музею імені Сікорського. Ініціатор та один із засновників Польського наукового товариства на чужині, Польського університету на чужині та Польського історичного товариства, президентом якого його обрали в 1970 році .
Помер 15 серпня 1973 року в лікарні Мейблдона, куди був доставлений після поранення, отриманого в дорожньо-транспортній пригоді .
Був похований на римо-католицькому цвинтарі [en] у Кенсал-Грін у Лондоні поруч із дружиною Станіславою.
Звання
- капітан — жовтень 1915
- майор — 1 жовтня 1918
- полковник — травень 1919
- генерал бригади — 1 липня 1923
- генерал дивізії — 3 травня 1940
Нагороди
Твори
- Bitwa warszawska, Warszawa: Polski Instytut Wydawniczy 2005(пол.)
- Dzieje oręża polskiego w epoce napoleońskiej 1795—1815, Poznań: Zdzisław Rzepecki i Ska 1912(пол.)
- Dzieje polityczne Europy od rewolucji francuskiej 1789—1921, Лондон: Puls 1992(пол.)
- Dzieje Polski porozbiorowe, Лондон: Puls 1993(пол.)
- Generał Sikorski : żołnierz i mąż stanu Polski walczącej, Szczecin: Suplement 1981(пол.)
- Książę Adam, Warszawa 1993.(пол.)
- Od Wielkiej Rewolucji do wojny światowej, Poznań: Kurpisz 1999(пол.)
- Sprawa katyńska, «Więź» 1989 nr 6(пол.)
- Maciejowice, Краков 1929(пол.)
- Moja wojaczka na Ukrainie, wiosna 1920 : dziennik oficera Sztabu Generalnego, Warszawa: Wojskowy Instytut Historyczny, 1995; Pruszków: «Ajaks», 1995 (пол.)
- Wojna 1812 року, Poznań : Kurpisz 1999(пол.)
- Wojny Napoleońskie, Warszawa: Kurpisz 1927(пол.)
- Zarys historii wojskowości w Polsce , : Kurpisz, Poznań 2006(пол.)
- Комуна 71 року: Коротка історія повстання паризьких робітників у 1871 р // Марек Конколь [псевд.]. — СПб.: Промінь, 1906 — 32 с. [кілька перевидань у 1918—1921 рр.]. ]
Примітки
- Henryk Markiewicz — T. 41 — Warszawa: PAN, 2002 (пол.)
- Osadnicy wojskowi — lista kompletna [ 2022-02-11 у Wayback Machine.] — стр. 100
- Generałowie II Rzeczypospolitej — стр. 141
- Артем Рудницкий: Верхом на тигре. Дипломатический роман в документах и диалогах. 2021
- 1943 Photo WW2 Era General Marjan Kukiel Commander Chief Deputy Prime Minister
- Lost Hospitals of London: Mabledon Hospital. оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 вересня 2015.
Джерела
- Залесский К. А. Кто был кто во Второй мировой войне. Союзники СССР. — М.: АСТ, 2004. — Т. 1. — 702 с. — ISBN 5-17-025106-8.
- Tadeusz Kryska-Karski, Stanisław Żurakowski. Generałowie Polski Niepodległej. — Warszawa : Editions Spotkania, 1991.(пол.)
- Piotr Stawecki. Słownik biograficzny generałów Wojska Polskiego 1918—1939. — Warszawa, 1994. — .(пол.)
Література
- Stefania Kossowska. Szablą i Piórem // Galeria przodków. — Warszawa : Biblioteka Więzi, 1991. — Т. 68. — С. 45—49. — .(пол.)
- Janusz Zuziak. Generał Marian Kukiel, 1885—1973: żołnierz, historyk, polityk / prof. dr. hab. Tadeusz Panecki. — I. — : Oficyna Wydawnicza "Ajaks", 1997. — 254 с. — .(пол.)
- Rafał Habielski, Marek Jabłonowski. Marian Kukiel: historyk w swiecie polityki. — Warszawa : Aspra-JR, 2010. — .(пол.)
Галерея
- 1915
- 1918
- 1925—1926
-
-
Посилання
- Кукель Мариан Влодзимеж на сайті «Хронос». (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Marian Vlodzimyezh Ku kel pol Marian Wlodzimierz Kukiel 15 travnya 1885 Dombrova Tarnovska Galichina 15 serpnya 1973 Mabldon Angliya general diviziyi Vijska Polskogo vijskovij istorik gromadskij diyach politik Licar Komandor Ordena Lazni Mar yan Kukelpol Marian KukielPrizviskoMarek Kakol Stach ZawieruchaNarodzhennya15 travnya 1885 1885 05 15 Dombrova Tarnovska Malopolske voyevodstvo Respublika PolshaSmert15 serpnya 1973 1973 08 15 88 rokiv London Velika BritaniyaPohovannyaKensal GrinKrayina Respublika PolshaChlenPolska akademiya znan d i Varshavske naukove tovaristvoZvannyageneral diviziyiVijni bitviPersha svitova vijna Druga svitova vijnaNagorodi Mar yan Kukel u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kukel Psevdonim Marek Konkol pol Marek Kakol BiografiyaMarian Vlodzimezh Kukel narodivsya 15 travnya 1885 roku v misti Dombrova Tarnovska v Galichini Batko veteran Sichnevogo povstannya 1863 1864 rokiv administrativnij chinovnik gromadskij diyach Adolf Yuzef Kukel pol Adolf Jozef Kukiel Mati pol Helena Sroczynska donka pol Marian Antoni Sroczynski uchasnika Krakivskogo povstannya 1846 roku chlena Nacionalnogo Komitetu Galichini Navchavsya u gimnaziyi u Tarnovi buv chlenom nelegalnogo socialistichnogo gurtka organizovanogo Karlom Radekom U 1903 roci zakinchiv gimnaziyu i rozpochav navchannya v Universiteti Franca Josipa u Lvovi Z gimnazichnih rokiv zaluchenij do revolyucijnoyi ta vizvolnoyi diyalnosti Diyach lvivskogo tovaristva filomativ pol Organizacja Promienistych ta Organizaciyi Neproshenih Naprikinci 1905 roku buv zaareshtovanij i posadzhenij u v yaznicyu v Pjotrkuvi Tribunalskomu U 1908 roci u Lvovi spilno z Mechislavom Dabkovskim Vladislavom Sikorskim Kazimezhem Sosnkovskim ta Yuzefom Pilsudskim zasnuvav Spilku aktivnoyi borotbi a v 1910 roci Spilku strilciv U cej chas navchavsya i zajmavsya naukovoyi diyalnistyu U 1909 roci otrimav naukovij stupin doktora filosofiyi na fakulteti filosofiyi Universitetu Franciska Yuzefa u Lvovi U roki pershoyi svitovoyi vijni sluzhiv u 1 j brigadi Polskih legioniv ta Zbrojnih sil Polshi U 1917 roci zakinchiv Vijskovij kurs oficeriv Generalnogo shtabu 31 serpnya 1917 roku stav pershim komendantom Shkoli pidhorunzhih v Ostruvi Mazoveckij Na cij posadi rozpochav sluzhbu u Vijsku Polskomu U radyansko polskij vijni keruvav 51 m pihotnim polkom a zgodom XXIV brigadoyu pihoti Naprikinci veresnya 1920 roku prijnyav posadu zastupnika shefa viddilu III Ministerstva vijskovih sprav Jomu pidporyadkovuvalisya spershu istoriko operativna sekciya pislya istoriko operativnij viddil yaki organizovuvali kontrolyuvali ta vidpovidali za napryamok doslidnickih robit 1 sichnya 1923 roku priznachenij shefom Vijskovogo istorichnogo byuro Generalnogo shtabu prichomu odnochasno z cim u sichni 1923 roku za vlasnim prohannyam buv napravlenij na kursi dlya vishogo komandnogo skladu pri Vishij vijskovij shkoli Pislya chogo prijnyav posadu komanduvacha 13 yi pihotnoyi diviziyi roztashovanoyi v Rivnomu 27 sichnya 1925 roku povernuvsya na posadu shefa Vijskovogo istorichnogo byuro i prodovzhuvav keruvati jogo spravami do travnevogo perevorotu 1926 roku U veresni 1926 roku vidstoronenij vid sluzhbi a z 31 sichnya 1930 roku u vidstavci Stav osadnikom u koloniyi Molodkiv gmina Byalozurka Kremeneckij povit Zajmavsya naukovoyu diyalnistyu v Yagellonskomu universiteti profesor vijskovoyi istoriyi de 25 chervnya 1927 roku zahistiv doktorsku disertaciyu U 1930 roku buv priznachenij direktorom Muzeyu Chartorijskih u Krakovi Nalezhav do Varshavskogo naukovogo tovaristva 1923 dijsnij chlen ta Polskoyi Akademiyi mistectv 1932 chlen korespondent 1937 dijsnij chlen U serpni 1939 roku zgolosivsya dobrovolcem do armiyi prote sluzhbovogo priznachennya ne otrimav Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni v hodi Veresnevoyi kampaniyi brav uchast v oboroni Lvova Voseni 1939 roku perebravsya do Franciyi de v zhovtni buv priznachenij generalom Vladislavom Sikorskim na posadu zastupnika ministra vijskovih sprav Perebuvav na cij posadi do 26 lipnya 1940 roku Pislya evakuaciyi Vijska Polskogo do Velikoyi Britaniyi vikonuvav obov yazki komandira Polskih taboriv ta viddiliv u Shotlandiyi perejmenovanih 28 veresnya 1940 roku na 1 j Polskij korpus Komanduvav 1 m Polskim korpusom 24 veresnya 1942 roku priznachenij ministrom narodnoyi oboroni Na cij posadi nis sluzhbu do 1949 roku 16 kvitnya 1943 roku otrimavshi povidomlennya nimeckogo uryadu pro rozsliduvannya faktu rozstriliv polskih oficeriv u Katini vidav komyunike pro ci podiyi na adresu Mizhnarodnogo Chervonogo Hresta v yakomu prozvuchalo Mi zvikli do brehni nimeckoyi propagandi i rozumiyemo metu yiyi nedavnih vidkroven Ale cherez detalnu informaciyu danu nimcyami vinikla neobhidnist shob viyavleni zagalni mogili buli piddani obstezhennyu i fakt pidtverdzhenij vidpovidnim mizhnarodnim organom takim yak organ Chervonogo Hresta Ce komyunike stalo osnovnoyu prichinoyu rozrivu vidnosin mizh uryadom Polshi u vignanni ta uryadom SRSR Pislya zagadkovoyi zagibeli v aviakatastrofi Vladislava Sikorskogo vikonuvav jogo obov yazki golovnokomanduvacha vijsk uryadu Polshi u vignanni Pislya zakinchennya vijni zalishivsya na emigraciyi Odin iz zasnovnikiv Istorichnogo institutu imeni generala Sikorskogo stav jogo direktorom U 1946 roci zasnuvav politichnij chasopis Vidomosti Z 1965 roku golova pravlinnya Institutu Polskogo ta Muzeyu imeni Sikorskogo Iniciator ta odin iz zasnovnikiv Polskogo naukovogo tovaristva na chuzhini Polskogo universitetu na chuzhini ta Polskogo istorichnogo tovaristva prezidentom yakogo jogo obrali v 1970 roci Pomer 15 serpnya 1973 roku v likarni Mejbldona kudi buv dostavlenij pislya poranennya otrimanogo v dorozhno transportnij prigodi Buv pohovanij na rimo katolickomu cvintari en u Kensal Grin u Londoni poruch iz druzhinoyu Stanislavoyu Zvannya kapitan zhovten 1915 major 1 zhovtnya 1918 polkovnik traven 1919 general brigadi 1 lipnya 1923 general diviziyi 3 travnya 1940Nagorodi Sribnij hrest ordenu Za vijskovu zvityagu Komandorskij hrest ordena Vidrodzhennya Polshi Hrest Horobrih chotirirazovo Zolotij Hrest Za zaslugi z MechamiTvoriBitwa warszawska Warszawa Polski Instytut Wydawniczy 2005 pol Dzieje oreza polskiego w epoce napoleonskiej 1795 1815 Poznan Zdzislaw Rzepecki i Ska 1912 pol Dzieje polityczne Europy od rewolucji francuskiej 1789 1921 London Puls 1992 pol Dzieje Polski porozbiorowe London Puls 1993 pol General Sikorski zolnierz i maz stanu Polski walczacej Szczecin Suplement 1981 pol Ksiaze Adam Warszawa 1993 pol Od Wielkiej Rewolucji do wojny swiatowej Poznan Kurpisz 1999 pol Sprawa katynska Wiez 1989 nr 6 pol Maciejowice Krakov 1929 pol Moja wojaczka na Ukrainie wiosna 1920 dziennik oficera Sztabu Generalnego Warszawa Wojskowy Instytut Historyczny 1995 Pruszkow Ajaks 1995 ISBN 83 85621 74 1 pol Wojna 1812 roku Poznan Kurpisz 1999 pol Wojny Napoleonskie Warszawa Kurpisz 1927 pol Zarys historii wojskowosci w Polsce Kurpisz Poznan 2006 pol Komuna 71 roku Korotka istoriya povstannya parizkih robitnikiv u 1871 r Marek Konkol psevd SPb Promin 1906 32 s kilka perevidan u 1918 1921 rr PrimitkiHenryk Markiewicz T 41 Warszawa PAN 2002 pol Osadnicy wojskowi lista kompletna 2022 02 11 u Wayback Machine str 100 Generalowie II Rzeczypospolitej str 141 Artem Rudnickij Verhom na tigre Diplomaticheskij roman v dokumentah i dialogah 2021 1943 Photo WW2 Era General Marjan Kukiel Commander Chief Deputy Prime Minister Lost Hospitals of London Mabledon Hospital originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 19 veresnya 2015 DzherelaZalesskij K A Kto byl kto vo Vtoroj mirovoj vojne Soyuzniki SSSR M AST 2004 T 1 702 s ISBN 5 17 025106 8 Tadeusz Kryska Karski Stanislaw Zurakowski Generalowie Polski Niepodleglej Warszawa Editions Spotkania 1991 pol Piotr Stawecki Slownik biograficzny generalow Wojska Polskiego 1918 1939 Warszawa 1994 ISBN 8311082626 pol LiteraturaStefania Kossowska Szabla i Piorem Galeria przodkow Warszawa Biblioteka Wiezi 1991 T 68 S 45 49 ISBN 83 85124 56 X pol Janusz Zuziak General Marian Kukiel 1885 1973 zolnierz historyk polityk prof dr hab Tadeusz Panecki I Oficyna Wydawnicza Ajaks 1997 254 s ISBN 83 87103 34 9 pol Rafal Habielski Marek Jablonowski Marian Kukiel historyk w swiecie polityki Warszawa Aspra JR 2010 ISBN 8375451673 pol Galereya1915 1918 1925 1926PosilannyaKukel Marian Vlodzimezh na sajti Hronos ros