Марія I Анжуйська 1371 1395 королева Угорщини та Хорватії Королева Русі з 1382 і до її смерті 1395 року Походить з Анжу

Намагаючись зберегти цілість держави, король зробив єдиною спадкоємицею свою старшу доньку Марію, обіцявши її в дружини Сигізмундові І Люксембурзькому. Але слідом за смертю Людовика I 1382 року почалася боротьба за владу. Марія стала королевою Угорщини у віці десяти років, а регентом при ній була її мати, королева Єлизавета.

Марія, що стала королевою Угорщини, внаслідок попередньої угорсько-польської унії також стала й королевою Польщі. Крім того вона була Королевою Хорватії та Королевою Русі.

1350 року Людовик І уклав угоду зі своїм вуєм, Королем Казимиром (підтвердження Вишеградського договору 1338 року). Згідно із цієї угодою Угорщина «відступала свої спадкові права» на Галицько-Волинське князівство пожиттєво Казимиру, а після його смерті (якщо у нього не буде синів) усі землі Держави Казимира переходять до Людовика І (небожа Казимира), у випадку наявності в Казимира синів, король Угорщини мав виплатити їм зазначену суму і повернути королівство Русі під своє управління.

Оскільки у Казимира не було дітей, то після смерті Казимира його небіж Людовик І успадкував усі землі Держави Казимира (в тому числі і Королівство Руське). Кароль Шайноха стверджував, що мав протевтонські симпатії, як і П'ясти над Віслою.

У 1385-му Марія вийшла заміж за Сигізмунда I Люксембурзького (1368—1437) — сина імператора Священної Римської імперії Карла IV.

Однак частина польської шляхти виступила проти претензій Сигізмунда на польський трон. Розпочалась Громадянська війна у Великопольщі (1382–1385), внаслідок якої молодша сестра Марії Ядвіґа I була проголошена королевою Польщі. Угорсько-польська династична унія була скасована.

Хоча після смерті Людовика І Марія (1382-1387) й стала Королевою Галичини і Володимирії (1382—1387), проте 1387 Руське королівство було захоплене Ядвігою, яка проголосила себе Королевою Русі. Марія і її нащадки цього не визнали. Королі Угорщини до 1918 року титулувались королями Русі, — тоді як королі Польщі панами і володарями. Належність королівства Русі до угорської корони ще у XIV столітті визнавали Папи Римські, а остаточно питання належності мав вирішити Сейм шляхти обох держав, який ніколи не скликався.

Користуючись тим, що в Угорщині почалась боротьба за трон і королева-мати Єлизавета Боснійська і Марія потрапили у полон до ворожих їм володарів Хорватії, молодша сестра Ядвіґа I, королева Польщі, здійснила військовий похід на Королівство Русі й Львів, де міщани та шляхта присягнули їй на вірність.

Королева Марія померла при пологах 1395 р. разом з дитиною, Угорщина (а також спадкові права на Королівство Галичини і Володимирії) відійшли до її чоловіка.

У грамотах для Галичини (1383—1385 роки), які аналізував Михайло Грушевський, вона титулує себе тільки як угорська королева. Старостою в цей час був Емерик Бебек.

Родовід

16. Карл II, король Неаполю

8. Карл Мартел Анжуйський

17. Марія Арпад

4. Карл I Роберт

18. Рудольф I Габсбург

9. Клеменція Габсбурзька

19. Гертруда Гогенберзька

2. Людовик Угорський

20. Казимир I Куявський

10. Владислав I Локетек

21. Єфросинія Опольська

5. Єлизавета Польська

22. Болеслав Побожний

11. Ядвіга Болеславівна

23. Йолента Польська

1. Марія I Анжуйська

24. Приєзда I

12. Стефан I Котроман

Стефан II Котроманич

26. Стефан Драгутин

13.

27. Каталіна Угорська

3. Єлизавета Боснійська

28.

14.

29. Соломея Поморська

Примітки

фактичну владу над Королівством передала своєму чоловіку Сигізмунду I Люксембургу
титулярна
Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — 294 с., іл. — С. 44. — .
Jadwiga a Jagiełło, 1374–1413. — т. 1. — S. III. (пол.)
Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 114.

Джерела

Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV.

Попередник
Людовик Угорський

Королева Угорщини
1382-1395

Наступник
Сигізмунд I Люксембург

Попередник
Людовик Угорський

Королева Галичини та Володимирії
1382-1387

Наступник
Сигізмунд I Люксембург (титулярний)
Карл Малий (недовго правив)
Ядвіга Анжуйська (фактична)

[1] фактичну владу над Королівством передала своєму чоловіку Сигізмунду I Люксембургу

[2] титулярна

[3] Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — 294 с., іл. — С. 44. — .

[4] Jadwiga a Jagiełło, 1374–1413. — т. 1. — S. III. (пол.)

[5] Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 114.