Марія Шеррер

Марія Шеррер (фр. Scherrer; 1892 (1902?), Борчаг — 1997, Париж) — українознавиця французького походження, професорка української мови й літератури Національного інституту східних мов і цивілізацій у Парижі (1957—1972); дійсний член НТШ (з 1967).

Походить з ельзаської сім'ї, яка оселилася в Бессарабії. Сестра професора медицини Жана Шерера, дружина князя Володимира Петровича Долгорукова. Мешкала у Празі та Парижі. Викладала українську мову та літературу в НІСМЦ. Працювала у так званому Слов'янському інституті в Парижі та у Тургенівській бібліотеці.

Авторка праць «Les Dumy ukrainiennes. Épopée cosaque» (1947), «Ševčenko, le poète national de l'Ukraine» («Revue des Etudes Slaves», ч. 44, 1965). Перекладала французькою мовою твори українських класиків (зокрема Т. Шевченка). Опрацьовувала хроніку україністики в «Revue des Études Slaves» (1959—1980).

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
• Клименко В. Лицар, дама, авангард. Розмова Валентини Клименко з Жаном-Клодом Маркаде / В. Клименко, Ж.-К. Маркаде. — Київ: Родовід, 2019. — 128 с.

Посилання

• Шерер Марія // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2085. — 1000 екз.