Марія Бранденбург Кульмбахська нім Marie von Brandenburg Kulmbach 14 жовтня 1519 31 жовтня 1567 принцеса Бранденбург Кул

Марія Бранденбург-Кульмбахська (нім. Marie von Brandenburg-Kulmbach, 14 жовтня 1519 — 31 жовтня 1567) — принцеса Бранденбург-Кульмбахська з роду Гогенцоллернів, донька маркграфа Бранденбург-Кульмбаху Казимира та баварської принцеси Сусанни, дружина курфюрста Пфальцу Фрідріха III.

Марія Бранденбург-Кульмбахська
нім. Marie von Brandenburg-Kulmbach
Марія Бранденбург-Кульмбахська Курфюрстіна Марія, автор невідомий, близько 1600 року
9-а курфюрістіна-консорт Пфальцу
Початок правління:	12 лютого 1559
Кінець правління:	31 жовтня 1567

Попередник:	Доротея Данська
Наступник:	Амалія Ноєнарська

Дата народження:	14 жовтня 1519(1519-10-14)
Місце народження:	Ансбах
Країна:	Священна Римська імперія
Дата смерті:	31 жовтня 1567(1567-10-31) (48 років)
Місце смерті:	Гайдельберг, Курпфальц, Священна Римська імперія
Поховання	^d
Чоловік:	Фрідріх III
Діти:	Альберта, Людвіг, Єлизавета, Герман Людвіг, Йоганн Казимир, Доротея Сусанна, Альбрехт, Анна Єлизавета, Крістоф, Карл, Кунігунда Якобея
Династія:	Гогенцоллерни, Віттельсбахи
Батько:	Казимир Бранденбург-Кульмбахський
Мати:	Сусанна Баварська
Марія Бранденбург-Кульмбахська у Вікісховищі

Біографія

Народилась 14 жовтня 1519 року в Ансбасі. Стала первістком в родині маркграфа Бранденбург-Кульмбаху Казимира та його дружини Сусанни Баварської, з'явившись на світ на другий рік їхнього шлюбу. Незважаючи на різницю у віці, подружнє життя батьків було щасливим, і згодом сімейство поповнилося чотирма молодшими дітьми, з яких вижили син Альбрехт і донька Кунігунда.

Марія втратила батька перед своїм 8-річчям. Надалі виховувалась дядьком Георгом у лютеранському дусі. Матір вийшла заміж вдруге за пфальцького принца Отто Генріха.

Портрет Фрідріха III пензля Петера Ґертнера, 1539, Національна галерея мистецтва

У 17 років принцеса була видана заміж за 22-річного Фрідріха Пфальц-Зіммернського, старшого сина пфальцграфа Йоганна II. Весілля пройшло 12 червня 1537 року в Крайльсгаймі. Наречену називали чудово обдарованою дівчиною. Шлюб виявився щасливим. У подружжя народилося одинадцятеро дітей:

Альберта (1538—1553) — одружена не була, дітей не мала;
Людвіг (1539—1583) — курфюрст Пфальцу у 1576—1583 роках, був двічі одруженим, мав дванадцятеро дітей від першого шлюбу;
Єлизавета (1540—1594) — дружина герцога Саксонії та ландграфа Тюрингії Йоганна Фрідріха II Середнього, мала четверо синів;
Герман Людвіг (1541—1556) — одруженим не був, дітей не мав;
Йоганн Казимир (1543—1592) — пфальцграф Лаутерну, був одруженим з саксонською принцесою Єлизаветою, мав трьох доньок;
Доротея Сусанна (1544—1592) — дружина герцога Саксен-Веймару Йоганна Вільгельма, мала четверо дітей;
Альбрехт (1546—1547) — прожив 7 місяців;
Анна Єлизавета (1549—1609) — була двічі одружена, дітей не мала;
Крістоф (1551—1574) — був зарученим з Марією Оранською, загинув у бою, одруженим не був, дітей не мав;
Карл (1552—1555) — прожив 2 роки;
Кунігунда Якобея (1556—1586) — дружина графа Нассау-Ділленбургу Йоганна VI, мала двох доньок.

Марію змальовували як мудру та благочесну жінку, що здійснювала вплив у релігійних питаннях на свого чоловіка-католика. Зрештою, у 1546 році він перейшов у лютеранство. У тому ж році він перебрав на себе управління землями Франконії. Втім, фінансове становище родини до 1559 року залишалося незадовільним, і Марія кілька разів зверталася за допомогою до Альбрехта Прусського.

У травні 1557 року Фрідріх став пфальцграфом Зіммерну, а у лютому 1559 — курфюрстом Пфальцу. Резиденцією сімейства після цього слугував Гайдельберзький замок. Марія, ставши курфюрстіною-консортом, цікавилася державними справами, однак чоловік не дозволяв безпосереднього втручання. Вплив жінки обмежився питаннями релігії. Негативно ставилася до цвінгліанців.

В останні роки життя страждала від подагри і була прикутою до ліжка. Померла 31 жовтня 1567 року у Гайдельберзі. Була похована у місцевій Церкві Святого Духа.

Фрідріх за півтора року оженився з юною Амалією Ноєнарською.

Генеалогія

Альбрехт III Ахілл

Анна Саксонська

Казимир IV Ягеллончик

Єлизавета Австрійська

Альбрехт III

Анна Брауншвейг-Ґрубенгабенська

Фрідріх III

Леонора Португальська

Фрідріх I

Софія Ягеллонка

Альбрехт IV

Кунігунда Австрійська

Казимир Бранденбург-Кульмбахський

Сусанна Баварська

Марія

Примітки

August von Kluckhohn: Friedrich III., zubenannt der Fromme, Kurfürst von der Pfalz. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 7, Duncker & Humblot, Leipzig 1877, стор. 606–612. [1] (нім.)
Peter Fuchs: Friedrich III. der Fromme. In: Neue Deutsche Biographie. Band 5, Duncker & Humblot, Berlin 1961, , стор. 530–532. [2] (нім.)
Церква Святого Духа у Гайдельберзі [3] (англ.)

Література

August Kluckhohn (Hrsg.): Briefe Friedrich des Frommen, Kurfürsten von der Pfalz, C.A. Schwetschke und Sohn, 1868, стор. 38.
August Kluckhohn: Wie ist Kurfürst Friedrich III von der Pfalz Calvinist geworden?, F. Straub, 1866, стор. 42.

Посилання

Бранденбург (англ.)
Профіль на Geni.com (англ.)
Профіль на Genealogics.org (англ.)
Профіль на Thepeerage.com (англ.)
Генеалогія Марії Бранденбург-Кульмбахської (англ.)
Генеалогія Фрідріха III (англ.)

[1] August von Kluckhohn: Friedrich III., zubenannt der Fromme, Kurfürst von der Pfalz. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 7, Duncker & Humblot, Leipzig 1877, стор. 606–612. [1] (нім.)

[2] Peter Fuchs: Friedrich III. der Fromme. In: Neue Deutsche Biographie. Band 5, Duncker & Humblot, Berlin 1961, , стор. 530–532. [2] (нім.)

[3] Церква Святого Духа у Гайдельберзі [3] (англ.)