Марія Анна Кароліна Савойська

Марія Анна Кароліна Карлотта Габріелла Савойська (італ. Maria Anna Carolina Carlotta Gabriella di Savoia італ. Maria Anna Carolina Carlotta Gabriella di Savoia Maria Anna Carolina Carlotta Gabriella di Savoia; 17 грудня 1757, Турин, Сардинске королівство — 11 жовтень 1824 Ступініджі, Сардинське королівство) — принцеса з Савойського дому, дочка Віктора Амадея III, короля Сардинії. Дружина принца Бенедикта Савойського; в шлюбі — герцогиня Шабле.

Марія Анна Кароліна Савойська
Народилася	17 грудня 1757(1757-12-17)^[1] Турин, Сардинське королівство, Італія
Померла	11 жовтня 1824(1824-10-11) (66 років) ^d, Нікеліно, Провінція Турин, П'ємонт, Італія
Поховання	Базиліка Суперга
Діяльність	аристократка
Титул	принцеса і герцогиня^[d]
Конфесія	католицтво
Рід	Савойська династія
Батько	Віктор Амадей III
Мати	Марія Антонія Іспанська
Брати, сестри	Марія-Жозефіна Савойська, Марія Тереза Савойська, Марія Кароліна Савойська, Віктор Емануїл I, Карл Емануїл IV, Карл Фелікс, ^d, ^d, ^d і ^d
У шлюбі з	Бенедетто
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Марія Анна Кароліна Карлотта Габріелла Савойська народилася у королівському палаці у Турині 17 грудня 1757 року. Вона була дочкою Віктора Амадея III, короля Сардинії та Марії Антонії Фернанди, інфанти Іспанії. Її старшими сестрами були принцеси Марія Жозефіна, графиня Провансу і Марія Тереза, графиня д'Артуа, молодша — принцеса Марія Кароліна, принцеса Саксонії.

У березні 1791 року Марія Анна вступила в шлюб з дядьком по лінії батька, принцом Бенедиктом Савойським, герцогом Шабле. Церемонія одруження відбулась у Турині в каплиці Святої Плащаниці. Шлюб був щасливим, але бездітним. Офіційними резиденціями подружжя були палац К'яблезе у Турині і герцогський замок у Альє.

Коли у грудні 1798 року республіканська Франція окупувала Сардинське королівство, у вигнання вирушили всі члени королівської сім'ї. Герцог і герцогиня Шабле поконули Турин і переїхали на Сардинію, де залишилися до кінця 1799 року. Відтак покинули острів і оселились у Римі, у Папській області. У 1805 році вони провели кілька місяців у Флоренції, де гостювали у Людовика I, короля Етрурії та його дружини, королеви Марії Луїзи.

12 січня 1808 року помер принц Бенедикт Савойський. У 1816 році в Римі відбулась зустріч вдови герцогині Шабле з молодшим братом Карлом Феліксом і кузеном Карлом Альбертом. Їй була повернута резиденція герцогів у Турині. Під час окупації у палаці К'яблезе жили Камілло Боргезе і Поліна Бонапарт. Проте вдова герцогиня не поспішала повертатися на батьківщину. У 1820 році вона придбала у Люсьєна Бонапарта віллу Руфінелла в Фраскаті біля Риму. У 1822 році, не дивлячись на протести своїх брата і кузена, Марія Анна прийняла у своїй резиденції у Флоренції учасників заворушень у Сардинському королівстві, які сталися роком раніше.

Тільки на початку 1824 року вона повернулась у П'ємонт, де у замку у Монкальєрі зустрілася з братами, Віктором Еммануїлом I, який зрікся престолу, та новим королем Карлом Феліксом. Влітку того ж роки разом з Карлом Феліксом і його дружиною Марією Крістіною здійснила подорож по Савойї, під час якої вони відвідали Откомбське абатство.

Марія Анна Кароліна Савойська померла у мисливському палаці у Ступініджі 11 жовтня 1824 року і була похована в усипальниці Савойської династії у базиліці Суперга в Турині. Все своє майно, включаючи палац К'яблезе у Турині, герцогський замок у Альє і віллу Руфінелла в Фраскаті, вона заповіла молодшому брату Карлу Феліксу.

Шлюб і титули

В Турині у капелі Святої Плащаниці 19 березня 1775 року Марія Анна Кароліна Савойська одружилася з дядьком по лінії батька, принцом Бенедиктом Марією Мауріцієм Савойським (21.6.1741 — 4.1.1808), герцогом Шабле, молодшим сином Карла Еммануїла III, короля Сардинії від його третьої дружини Єлизавети Терези Лотарингзької. У шлюбі не було дітей.

З народження і до шлюбу вона носила титул Її Королівської високості, принцеси Савойської, принцеси Сардинської та П'ємонтської. Титул Марії Анни Кароліни після одруження — Її Королівська високість, принцеса Савойська і герцогиня Шабле; ставши вдовою і до самої смерті носила титул Її Королівської високості, принцеси Савойської та вдови герцогині Шабле.

Генеалогія

Предки Марії Анни Кароліни Савойської

Карл Еммануїл II (1634—1675) герцог Савойський Віктор Амадей II (1666—1732) король Сардинії Марія Жанна Савойська-Немурська  (1644—1724)   Карл Еммануїл III (1701—1773) король Сардинії Філіп I (1640—1701) герцог Орлеанський Анна Марія Орлеанська  (1669—1728)   Генрієтта Англійська  (1644—1670)   Віктор Амадей III (1726—1796)  король Сардинії Вільгельм Гессен-Ротенбургський (1648—1725) ландграф Гессен-Ротенбургський Ернест Гессен-Ротенбургський (1684—1789) ландграф Гессен-Ротенбургський Марія Анна цу Льовенштайн-Вертхайм-Рошфор (1652—1688)   Поліксена Гессен-Ротенбургська  (1706—1735)   Максіміліан Карл цу Льовенштайн-Вертхайм-Рошфор (1656—1718) князь Льовенштайн-Вертхайм-Рошфор Елеонора цу Льовенштайн-Вертхайм-Рошфор (1686—1753)   Поліксена Марія Кхюн фон Белазі цу Ліхтенберг (1658—1712)   Марія Анна Кароліна Савойськая Людовік XIV (1638—1715) король Франції Людовік (1661—1711) великий дофін Франції Марія Терезія Іспанська (1638—1683)   Філіп V (1683—1746) король Іспанії Фердинанд Марія (1636—1679) курфюрст Баварії Марія Анна Вікторія Баварська  (1660—1690)   Генрієтта Аделаїда Савойська  (1636—1676)   Марія Антонія Іспанська  (1729—1785)   Рануччо II Фарнезе (1630—1694) герцог Пармський Одоардо Фарнезе (1666—1693) спадковий принц Пармський Ізабелла д'Єсте (1635—1666)   Єлизавета Фарнезе (1692—1766) герцогиня Пармська Філіп Вільгельм (1615—1690) курфюрст Пфальца Доротея Софія Нойбургська  (1670—1748)   Єлизавета Амалія Гессен-Дармштадтская (1635—1709)

Примітки

1. Lundy D. R. The Peerage
   d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
2. (італ.). Castello di Aglie Beniculturali. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 2 квітня 2015.
3. (італ.). Piemonte Beniculturali. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 2 квітня 2015.
4. (італ.). Il Castello di Aglie. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 2 квітня 2015.
5. Miroslav Marek. (англ.). Genealogy. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 2 квітня 2015.

Література

• Castillo Ramírez, Elena. Tusculum I: humanistas, anticuarios y arqueólogos tras los pasos de Cicerón: historiografı́a de Tusculum (siglos XIV—XIX): [исп.]. — Roma: L'Erma di Bretschneder, 2005. — P. 231. — 406 p. — ISBN 9-788-8-8265334-7.
• Il corso delle stelle osservato dal pronostico moderno. Il corso delle stelle osservato dal pronostico moderno Palmaverde almanacco piemontese per l'anno bisestile ed embolismale 1820 [ 28 березня 2019 у Wayback Machine.]: [итал.]. — Torino: Carlo Fontana, 1820. — P. 110. — 303 p.
• Societa Agraria di Torino. Calendario reale de Georgico ossia almanacco d'Agricoltura [ 28 березня 2019 у Wayback Machine.]: [итал.]. — Torino: Carlo Fontana, 1796. — P. 119. — 131 p.

Посилання

• Leo van de Pas. . Genealogics. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.  (фр.)
• . Genmarenostrum. Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 28 березня 2019.  (итал.)