Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Маріан Мельхіор Антоній Лангевич (пол. Marian Melchior Antoni Langiewicz; 5 серпня 1827 — 10 травня 1887) — польський революціонер, генерал, диктатор Січневого повстання (березень 1863).
| Маріан Лангевич | |
|---|---|
| Marian Melchior Antoni Langiewicz | |
 | |
| Народження | 5 серпня 1827 Кротошин, Великопольське воєводство, Республіка Польща |
| Смерть | 10 травня 1887 (59 років) Константинополь[1] або Стамбул, Османська імперія |
| Поховання | d |
| Країна |  Республіка Польща Османська імперія Російська імперія |
| Приналежність |
 |
| Роки служби |
(9 січня — 19 березня 1863) |
| Звання | |
| Війни / битви |
|
| Нагороди |  |
 Маріан Лангевич у Вікісховищі | |
Життєпис
Дитинство й освіта
Маріан Лангевич народився 5 серпня 1827 року в Кротошині у родині лікаря Войцеха Лангевича (20.04.1793 — 13.08.1831) і Елеонори Лангевич (уроджена Ключевська (1797—1861)). Із трьох братів найменшим був Маріан. Старші брати Олександр Лангевич (1824—1879) і Юзеф Лангевич (1826—1882).
Батько загинув під час оборони Варшави від росіян у 1831 році в ході Листопадового повстання.
Лангевич навчався в середній школі в Кротошині, а потім у гімназії в Тшемешно, яку закінчив у 1848 р. Вивчав право та філогогію у Вроцлавському університеті, слов'янську філологію у Празі та математику й фізику у Берліні (1852—1853).
Деякий час служив в пруському ландвері, потім в пруській гвардійській артилерії. Вийшов у відставку в званні лейтенанта й поїхав до Франції, а потім до Італії.
У 1860—1861 роках брав участь в експедиції Гарібальді на Сицилію, де відзначився мужністю і завзяттям. Тоді начальником Лангевича був польський офіцер, учасник Листопадового повстання Юліуш Ордон. Він брав активну участь в незалежних організаціях Італії.
Залишився в Італії і деякий час був викладачем у Польській військовій школі в Генуї, створеній Людвіком Мерославським, проте звільнився з неї через конфлікт з останнім, який загострився під час Січневого повстання. Викладав в Польському військовому училищі в Кунео, заснованим для підготовки офіцерів майбутнього польського повстання з молодих поляків, до закриття закладу.
Його асоціювали з польською політичною групою «білих» політична програма яких передбачала досягнення шляхом «органічної праці», тобто ненасильницькими методами повернення Царства Польського в межі 1772 року. Програмою «органічної праці» називали ліберальну концепцію легальної модернізації польського суспільства, проголошену після поразки Листопадового польського повстання 1830—1831 рр., як легальну неполітичну працю в рамках господарського підприємництва, громадської діяльності на ниві освіти, науки, культури, соціальної допомоги.
Участь в повстанні 1863 року
До початку повстання Лангевич від імені Центрального національного комітету імпортував до Польщі гвинтівки з Німеччини та Бельгії. 9 січня 1863 року був призначений начальником Сандомирського воєводства у званні полковника, прийняв командування над зібраними в південній Польщі повстанськими загонами. 23 січня 1863 року поданий до звання генерала. Під його керівництвом служили польський письменник консервативного напряму Юзеф Рогош, Анна Пустовойтова (переодягнулась чоловіком і взяла собі ім'я Михайло Смок), будівельник і громадській діяч Владислав Леон Чосновський. Ад'ютантом Маріана Лангевича був Едвард Любовський (майбутній польський драматург і письменник), а кур'єром Ядвіга Прендовська. Після нападу на Шидловець Лангевич побачив недоліки очолюваного ним формування та зважився на його реорганізацію і тому відйшов 14 січня до м. Вонхоцьк в густий ліс, де зосередив сили повстанців у Свентокшиських горах, зібрав і організував понад 3 тисячі осіб, які мали вирушити до Варшави. Тут створили укріплений табір в якому було 5 гармат та власна друкарня, за допомогою якої друкували агітаційні листівки. 3 лютого 1863 р. Відбулася битва з російськими військами.
Маріан Лангевич став фактичним керівником повстання з 24 лютого 1863 роки після втечі Людвіка Мерославського. Однак офіційно був проголошений диктатором повстання лише 11 березня 1863 року, після того, як за кілька днів до цього Мерославскій, який перебував уже в Парижі, надіслав лист, в якому неохоче (можливо через давніх розбіжностей з Лангевичем) порекомендував призначити його своїм наступником.
Після кількох сутичок з російськими військами Лангевич був розбитий при Хробрже і Буську. Втік до Австрії, де був ув'язнений у фортецю Іозефштадт. У 1865 випущений на свободу.
Тема повстання та його лідерів регулярно висвітлювалась в тогочасній пресі. Так німецькі газети порівнювали Лангевича з королевичем Марко, чешські і сербські з Костюшко, однак після поразки ці порівняння були не на користь Лангевича. Редактор тогочасної белградської напівофіційної газети Відовдан Мілоша Поповича в статті «Повстання в Польщі» зазначав, що саме Лангевич був ударною силою повстання, якому вдалося почати повстання з 10 людьми, а потім його військо зросло до 10 000 осіб. При цьому Попович висловив думку, що після поразки й втечі Лангевича бойові дії закінчені та що повстання незабаром піде на спад. Однак в статі «Пророцтво збулося», присвяченій втечі Лангевича в Австрію Попович звинуватив диктатора у відсутності хоробрості, вважав, що Лангевич практично все робив не так. Основна помилка на думку Поповича полягала в тому, що він не їздив по провінції й не мобілізовував народ за будь-яку ціну, щоб зробити повстання масовим, а весь час зі своїми військами знаходився в районі австрійського кордону, щоб втекти, коли ситуація погіршиться. В результаті рішення Лангевича уникати боїв його війська почали падати духом. Зрештою, найбільше Попович критикував Лангевича через те, що той втік з поля битви, навіть не поховавши полеглих соратників. Попович прийшов до висновку, що Лангевич більше цінував своє власне життя, ніж свободу своєї батьківщини. У підсумку, резюмуючи все це, він написав, що польський генерал був або боягуз, або дурень, або зрадник.
Після повстання
18 березня 1863 року він сховався на австрійській території і був інтернований в Тарнові та засуджений до двох років ув'язнення в фортеці Іозефштадт, звідки він був звільнений у 1865 році.
Потім він жив у Золотурні як громадянин Швейцарської Республіки. У 1881 році народився єдиний син Лангевіча — Тадеуш Лангевіч (1881—1915).
У 1867 виїхав до Туреччини та згодом вступив на турецьку службу як Ленгі Бей. Помер у Стамбулі 10 травня 1887 року і похований на кладовищі Хайдар-паші разом зі своєю дружиною Сюзанною (2 лютого 1837 — 24 листопада 1906).
Вшанування пам'яті
19 червня 1937 р. Міністр військових справ надав казармі 56-го Великого піхотного полку в Кротошині ім'я генерала Маріана Лангевича..
У музеї польської армії у Варшаві є його шабля: англійський офіцер sabre wz. 1857 рік.
З 2013 року є покровителем парку у вроцлавському Грабішині.
На честь Маріана Лангевича названо вулиці в Варшаві, Константинув-Лудзькому та інших містах Польщі.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1019896957 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- . Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 9 квітня 2021.
- Леонід Зашкільняк, Микола Крикун, Історія Польщі: Від найдавніших часів до наших днів. (Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2002),304.
- J. Prendowska (1962). Moje wspomnienia. Kraków: przygotowanie do druku, przedmowa, przypisy, E. Kozłowski i K. Olszański.
- Žaček V. Ohlas polského povstání r. 1863 v Čechách. с. S. 41.
- М. Поповић. Буна у Пољској // Видовдан, број 31, 12. март 1863, [II–III].
- А. Поповић Зуб. Проречество се испунило // Србобран, број 28, 14. март 1863, [I–II].
- Указ про вручення Хреста Незалежності з мечами полеглим і загиблим повстанцям 1863 року (M.P. z 1933 r. nr 24, poz. 32)
- UCHWAŁA NR XLVI/1109/13 RADY MIEJSKIEJ WROCŁAWIA z dnia 27 czerwca 2013 r.w sprawie nadania nazwy parkowi we Wrocławiu[недоступне посилання]
Джерела
- Langiewicz, Maryan // Encyclopædia Britannica (англ.).
![image]()
Ця стаття включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні:
Hugh Chisholm, ред. (1911). . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 16. Cambridge University Press. с. 174. (англ.)- See Boleslaw Limanowski, The National Insurrection of 1863-64 (Pol.) (Lemberg, 1900); Paulo Mazzolcni, I Bergamaschi in Polonia net 1863 (Bergamo, 1893); W. H. Bavink, De Poolsche opstand 1863, &c. (Haarlein, 1864).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Marian Melhior Antonij Langevich pol Marian Melchior Antoni Langiewicz 5 serpnya 1827 10 travnya 1887 polskij revolyucioner general diktator Sichnevogo povstannya berezen 1863 Marian LangevichMarian Melchior Antoni LangiewiczNarodzhennya 5 serpnya 1827 1827 08 05 Krotoshin Velikopolske voyevodstvo Respublika PolshaSmert 10 travnya 1887 1887 05 10 59 rokiv Konstantinopol 1 abo Stambul Osmanska imperiyaPohovannya dKrayina Respublika Polsha Osmanska imperiya Rosijska imperiyaPrinalezhnistRoki sluzhbi 9 sichnya 19 bereznya 1863 Zvannya Oficer Polkovnik 9 01 22 01 1863 General 23 01 19 03 1863 Vijni bitvi Sichneve povstannya 1863 Bij za Shidlovcem Bij pid Sventim Kshizhem Bitva pid Stashuvom Bij pid Malogoshem Bij bidya Piskovoyi Skali Bij pid SkaloyuNagorodi Marian Langevich u VikishovishiZhittyepisDitinstvo j osvita Marian Langevich narodivsya 5 serpnya 1827 roku v Krotoshini u rodini likarya Vojceha Langevicha 20 04 1793 13 08 1831 i Eleonori Langevich urodzhena Klyuchevska 1797 1861 Iz troh brativ najmenshim buv Marian Starshi brati Oleksandr Langevich 1824 1879 i Yuzef Langevich 1826 1882 Batko zaginuv pid chas oboroni Varshavi vid rosiyan u 1831 roci v hodi Listopadovogo povstannya Langevich navchavsya v serednij shkoli v Krotoshini a potim u gimnaziyi v Tshemeshno yaku zakinchiv u 1848 r Vivchav pravo ta filogogiyu u Vroclavskomu universiteti slov yansku filologiyu u Prazi ta matematiku j fiziku u Berlini 1852 1853 Deyakij chas sluzhiv v pruskomu landveri potim v pruskij gvardijskij artileriyi Vijshov u vidstavku v zvanni lejtenanta j poyihav do Franciyi a potim do Italiyi U 1860 1861 rokah brav uchast v ekspediciyi Garibaldi na Siciliyu de vidznachivsya muzhnistyu i zavzyattyam Todi nachalnikom Langevicha buv polskij oficer uchasnik Listopadovogo povstannya Yuliush Ordon Vin brav aktivnu uchast v nezalezhnih organizaciyah Italiyi Zalishivsya v Italiyi i deyakij chas buv vikladachem u Polskij vijskovij shkoli v Genuyi stvorenij Lyudvikom Meroslavskim prote zvilnivsya z neyi cherez konflikt z ostannim yakij zagostrivsya pid chas Sichnevogo povstannya Vikladav v Polskomu vijskovomu uchilishi v Kuneo zasnovanim dlya pidgotovki oficeriv majbutnogo polskogo povstannya z molodih polyakiv do zakrittya zakladu Jogo asociyuvali z polskoyu politichnoyu grupoyu bilih politichna programa yakih peredbachala dosyagnennya shlyahom organichnoyi praci tobto nenasilnickimi metodami povernennya Carstva Polskogo v mezhi 1772 roku Programoyu organichnoyi praci nazivali liberalnu koncepciyu legalnoyi modernizaciyi polskogo suspilstva progoloshenu pislya porazki Listopadovogo polskogo povstannya 1830 1831 rr yak legalnu nepolitichnu pracyu v ramkah gospodarskogo pidpriyemnictva gromadskoyi diyalnosti na nivi osviti nauki kulturi socialnoyi dopomogi Uchast v povstanni 1863 roku Pechatka Mariana Langevicha yak diktatora Sichnevogo povstannya Do pochatku povstannya Langevich vid imeni Centralnogo nacionalnogo komitetu importuvav do Polshi gvintivki z Nimechchini ta Belgiyi 9 sichnya 1863 roku buv priznachenij nachalnikom Sandomirskogo voyevodstva u zvanni polkovnika prijnyav komanduvannya nad zibranimi v pivdennij Polshi povstanskimi zagonami 23 sichnya 1863 roku podanij do zvannya generala Pid jogo kerivnictvom sluzhili polskij pismennik konservativnogo napryamu Yuzef Rogosh Anna Pustovojtova pereodyagnulas cholovikom i vzyala sobi im ya Mihajlo Smok budivelnik i gromadskij diyach Vladislav Leon Chosnovskij Ad yutantom Mariana Langevicha buv Edvard Lyubovskij majbutnij polskij dramaturg i pismennik a kur yerom Yadviga Prendovska Pislya napadu na Shidlovec Langevich pobachiv nedoliki ocholyuvanogo nim formuvannya ta zvazhivsya na jogo reorganizaciyu i tomu vidjshov 14 sichnya do m Vonhock v gustij lis de zoserediv sili povstanciv u Sventokshiskih gorah zibrav i organizuvav ponad 3 tisyachi osib yaki mali virushiti do Varshavi Tut stvorili ukriplenij tabir v yakomu bulo 5 garmat ta vlasna drukarnya za dopomogoyu yakoyi drukuvali agitacijni listivki 3 lyutogo 1863 r Vidbulasya bitva z rosijskimi vijskami Marian Langevich stav faktichnim kerivnikom povstannya z 24 lyutogo 1863 roki pislya vtechi Lyudvika Meroslavskogo Odnak oficijno buv progoloshenij diktatorom povstannya lishe 11 bereznya 1863 roku pislya togo yak za kilka dniv do cogo Meroslavskij yakij perebuvav uzhe v Parizhi nadislav list v yakomu neohoche mozhlivo cherez davnih rozbizhnostej z Langevichem porekomenduvav priznachiti jogo svoyim nastupnikom Pislya kilkoh sutichok z rosijskimi vijskami Langevich buv rozbitij pri Hrobrzhe i Busku Vtik do Avstriyi de buv uv yaznenij u fortecyu Iozefshtadt U 1865 vipushenij na svobodu Tema povstannya ta jogo lideriv regulyarno visvitlyuvalas v togochasnij presi Tak nimecki gazeti porivnyuvali Langevicha z korolevichem Marko cheshski i serbski z Kostyushko odnak pislya porazki ci porivnyannya buli ne na korist Langevicha Redaktor togochasnoyi belgradskoyi napivoficijnoyi gazeti Vidovdan Milosha Popovicha v statti Povstannya v Polshi zaznachav sho same Langevich buv udarnoyu siloyu povstannya yakomu vdalosya pochati povstannya z 10 lyudmi a potim jogo vijsko zroslo do 10 000 osib Pri comu Popovich visloviv dumku sho pislya porazki j vtechi Langevicha bojovi diyi zakincheni ta sho povstannya nezabarom pide na spad Odnak v stati Proroctvo zbulosya prisvyachenij vtechi Langevicha v Avstriyu Popovich zvinuvativ diktatora u vidsutnosti horobrosti vvazhav sho Langevich praktichno vse robiv ne tak Osnovna pomilka na dumku Popovicha polyagala v tomu sho vin ne yizdiv po provinciyi j ne mobilizovuvav narod za bud yaku cinu shob zrobiti povstannya masovim a ves chas zi svoyimi vijskami znahodivsya v rajoni avstrijskogo kordonu shob vtekti koli situaciya pogirshitsya V rezultati rishennya Langevicha unikati boyiv jogo vijska pochali padati duhom Zreshtoyu najbilshe Popovich kritikuvav Langevicha cherez te sho toj vtik z polya bitvi navit ne pohovavshi poleglih soratnikiv Popovich prijshov do visnovku sho Langevich bilshe cinuvav svoye vlasne zhittya nizh svobodu svoyeyi batkivshini U pidsumku rezyumuyuchi vse ce vin napisav sho polskij general buv abo boyaguz abo duren abo zradnik Pislya povstannya 18 bereznya 1863 roku vin shovavsya na avstrijskij teritoriyi i buv internovanij v Tarnovi ta zasudzhenij do dvoh rokiv uv yaznennya v forteci Iozefshtadt zvidki vin buv zvilnenij u 1865 roci Potim vin zhiv u Zoloturni yak gromadyanin Shvejcarskoyi Respubliki U 1881 roci narodivsya yedinij sin Langevicha Tadeush Langevich 1881 1915 U 1867 viyihav do Turechchini ta zgodom vstupiv na turecku sluzhbu yak Lengi Bej Pomer u Stambuli 10 travnya 1887 roku i pohovanij na kladovishi Hajdar pashi razom zi svoyeyu druzhinoyu Syuzannoyu 2 lyutogo 1837 24 listopada 1906 Vshanuvannya pam yatiMogila Mariana Langevicha v Konstantinopoli 19 chervnya 1937 r Ministr vijskovih sprav nadav kazarmi 56 go Velikogo pihotnogo polku v Krotoshini im ya generala Mariana Langevicha U muzeyi polskoyi armiyi u Varshavi ye jogo shablya anglijskij oficer sabre wz 1857 rik Z 2013 roku ye pokrovitelem parku u vroclavskomu Grabishini Na chest Mariana Langevicha nazvano vulici v Varshavi Konstantinuv Ludzkomu ta inshih mistah Polshi PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1019896957 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2021 Procitovano 9 kvitnya 2021 Leonid Zashkilnyak Mikola Krikun Istoriya Polshi Vid najdavnishih chasiv do nashih dniv Lviv Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka 2002 304 J Prendowska 1962 Moje wspomnienia Krakow przygotowanie do druku przedmowa przypisy E Kozlowski i K Olszanski Zacek V Ohlas polskeho povstani r 1863 v Cechach s S 41 M Popoviћ Buna u Poљskoј Vidovdan broј 31 12 mart 1863 II III A Popoviћ Zub Prorechestvo se ispunilo Srbobran broј 28 14 mart 1863 I II Ukaz pro vruchennya Hresta Nezalezhnosti z mechami poleglim i zagiblim povstancyam 1863 roku M P z 1933 r nr 24 poz 32 UCHWALA NR XLVI 1109 13 RADY MIEJSKIEJ WROCLAWIA z dnia 27 czerwca 2013 r w sprawie nadania nazwy parkowi we Wroclawiu nedostupne posilannya DzherelaLangiewicz Maryan Encyclopaedia Britannica angl Cya stattya vklyuchaye tekst z publikaciyi yaka teper perebuvaye v suspilnomu nadbanni Hugh Chisholm red 1911 Langiewicz Maryan Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 16 Cambridge University Press s 174 angl See Boleslaw Limanowski The National Insurrection of 1863 64 Pol Lemberg 1900 Paulo Mazzolcni I Bergamaschi in Polonia net 1863 Bergamo 1893 W H Bavink De Poolsche opstand 1863 amp c Haarlein 1864