Марсельські шахи варіант шахів у якому кожний гравець пересуває свої фігури два рази за хід Правила гри вперше опублікув

Марсельські шахи — варіант шахів, у якому кожний гравець пересуває свої фігури два рази за хід. Правила гри вперше опублікувала 1925 року в Марселі місцева газета Le Soleil. Цей варіант шахів став дуже популярним наприкінці 1930-х років. Нині гра обмежено поширена у Франції, Італії, США, доступна на деяких шахових вебсерверах.

Історія

Творець гри й точна дата її появи невідомі. Одна версія приписує її створення журналістам Альберту Фортісу (1871 — 1926) і Дж. Россо (які жили в Марселі на початку XX століття), інша — якомусь Жану де Квелару. Гру придумали в проміжку між закінченням Першої світової війни та 1925 роком, коли газета Le Soleil опублікувала правила .

Гра викликала інтерес багатьох шахістів, у неї грали такі імениті гросмейстери, як Олександр Алехін, Ріхард Реті, Євген Зноско-Боровський, Андре Шерон. Тим не менш за своїм поширенням марсельські шахи не йдуть в жодне порівняння з класичними шахами. Донедавна гру підтримували кілька аматорських організацій. Турніри за класичними правилами марсельських шахів проходили в Женеві.

Правила

Отримавши право на хід, гравець може рухати свою фігуру або пішака два рази або пересунути дві різні фігури або пішаки.
Як і у звичайних шахах, рокіровка вважається за один рух.
Якщо гравець перший раз пересуваючи свою фігуру або пішака оголошує королю супротивника шах, то він втрачає право на другий рух.
Якщо гравець отримав шах, то у відповідь своїм першим рухом він повинен піти або захиститися від шаху. Якщо він не може цього зробити, вважається, що на дошці стоїть мат — гравець, що його отримав, програє партію.
Роблячи хід, не можна першим рухом ставити свого короля під шах, а другим — йти з-під нього.
Правило взяття на проході діє, як і у звичайних шахах. Взяти пішака на проході можна навіть у тому випадку, якщо його перемістили першим рухом з двох. Брати пішака на проході потрібно своїм першим рухом, але якщо на попередньому ході супротивник зробив два «довгих» рухи пішаками через бите поле, то ходом у відповідь можна взяти обидва ці пішаки.

Пропонували й пропонують досі зміни до правил. Зокрема, щоб уникнути занадто великої переваги для білих, часто застосовують «збалансований» варіант марсельських шахів, у якому білі на першому ході в партії роблять лише один рух. Переміщення фігур та пішаків відбуваються наступним чином: білі, чорні, чорні, білі, білі, чорні, чорні, і т. д. Це правило запропонував 1963 року Роберт Брюс і відтоді воно отримало широке визнання.

Початковий варіант взяття на проході призводить до протиріччя, що не дозволено правилами. Неясно, як трактувати ситуацію, коли суперник першим рухом пішов пішаком через бите поле, а другим — зайняв це поле своєю фігурою; чи пішак, той що б'є, одночасно бере на проході та забирає фігуру, яка туди потрапила? Тому останнім часом часто застосовують варіант правила про взяття на проході, ближчий до класичних шахів: взяти на проході можна лише пішака, яким суперник походив через бите поле другим рухом на попередньому ході.

Див. також

Варіанти шахів

Примітки

Hans L. Bodlaender and Antoine Fourrière. Marseillais chess (англ.). Архів оригіналу за 12 серпня 2011. Процитовано 27 березня 2015.

Посилання

(рос.)

[1] Hans L. Bodlaender and Antoine Fourrière. Marseillais chess (англ.). Архів оригіналу за 12 серпня 2011. Процитовано 27 березня 2015.