Олександр Андрійович Маркін рос Александр Андреевич Маркин 10 жовтня 1949 Магнітогорськ 2 вересня 1996 Санкт Петербург р

Олександр Андрійович Маркін (рос. Александр Андреевич Маркин, 10 жовтня 1949, Магнітогорськ — 2 вересня 1996, Санкт-Петербург) — радянський футболіст, нападник. Майстер спорту (1976).

Олександр Маркін

Особисті дані

Повне ім'я

Олександр Андрійович
Маркін

Народження

10 жовтня 1949

Магнітогорськ, СРСР

Смерть

2 вересня 1996 (46 років)

Санкт-Петербург, Росія

Зріст

181 см

Вага

79 кг

Громадянство

СРСР

Позиція

нападник

Професіональні клуби*

1968—1970	СКА (Хабаровськ)	82 (14)
1971—1974	«Зірка» (Перм)	111 (51)
1975—1977	«Зеніт» (Ленинград)	68 (26)
1978—1979	СКА (Ростов-на-Дону)	51 (19)

Звання, нагороди

Нагороди

Майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маркін.

Біографія

Народився в Магнітогорську, армійську службу проходив в складі хабаровського СКА з другої групи «А» в 1968—1970 роках. Наступні чотири сезони відіграв у складі пермської «Зірки», став кращим бомбардиром першої ліги у 1974 році. Після того, як клуб очолив колишній півзахисник «Зеніту» Микола Самарін, перейшов у ленінградський клуб. У складі «Зеніту» Маркін за три роки забив 26 голів у 68 матчах. В осінньому чемпіонаті 1976 року, забивши 13 голів в 15 матчах, став вперше в історії «Зеніту» кращим бомбардиром чемпіонату, також став єдиним в історії клубу гравцем, який забив 4 м'ячі в одній грі. За підсумками сезону Маркін зайняв 4 місце в номінації «Кращий футболіст року» після Астаповського, Кіпіані та Блохіна, значився під № 2 у списку 33 кращих футболістів сезону.

Однак незважаючи на ці досягнення, Маркін не запрошувався до збірної СРСР, оскільки Лобановський, що її тренував, був одночасно і тренером київського «Динамо» і розглядав свій клуб як базовий. Цей факт, а також житлові та сімейні негаразди призвели до того, що Маркін став порушувати режим, втратив місце в складі і восени 1977 року був відрахований з команди. Наступні два сезони грав у ростовському СКА, після чого завершив кар'єру.

Повернувшись до Ленінграда, закінчив Інститут радянської торгівлі. Працював директором вагона-ресторану. 2 вересня 1996 року загинув в результаті пожежі у власній квартирі, не зумівши вибратися з неї, так як перебував у нетверезому стані.

Свого сина Едуарда назвав в честь Е. Стрєльцова.

Досягнення

Найкращий бомбардир чемпіонату СРСР: 1976 (осінь) (13 голів)

Примітки

Санкт-Петербургские Ведомости No 111(2501) 22 червня 2001^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

Посилання

Інформація на сайті ФК «Зеніт»
Статистика на сайті zenit-history.ru
Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)

[1] Санкт-Петербургские Ведомости No 111(2501) 22 червня 2001^{[недоступне посилання з квітня 2019]}