Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марко Мілянов Попович Дрекалович (серб. Марко Миљанов Поповић Дрекаловић; (25 квітня 1833, Медун поблизу Подгориці — 2 лютого 1901, Херцег-Новий) — чорногорський письменник, воєначальник, сенатор. Воєвода племені Кучі.
| Марко Мілянов | ||||
|---|---|---|---|---|
| серб. Марко Миљанов Поповић Дрекаловић | ||||
 | ||||
| Народився | 25 квітня 1833 d, Князь-єпископство Чорногорія | |||
| Помер | 2 лютого 1901 (67 років) Херцег-Новий, Князівство Чорногорія | |||
| Країна |  Князівство Чорногорія Князь-єпископство Чорногорія | |||
| Діяльність | письменник, поет | |||
| Діти | d | |||
| | ||||
 Марко Мілянов у Вікісховищі | ||||
Борець за сербське національне об'єднання й звільнення від влади Османської імперії.
Біографія
Із юності пішов на службу для боротьби з турками. Незабаром завдяки особистим перевагам був проведений в офіцери. Відважно бився у кількох війнах і незабаром став одним із найбільш популярних полководців і громадських діячів.
Навколо воєводи Марко Мілянова, утворився центр опору Кучі та сусідніх племен проти Османської імперії.
Воєвода Марко Мілянов разом зі своїм плем'ям Кучі, об'єднавши зусилля з чорногорським князем Ніколою у 1876 році, виступив проти Туреччини під час війни Османської імперії та Чорногорії.
У 1873 році Марко Мілянов допомагав професору Одеського (Новоросійського) університету Валтазару Богишичу збирати відомості про правові звичаї свого племені Кучі та сусідніх племен.
У 1876 році в битві на Фундині Мілянов, спільно з іншим чорногорським воєводою Іллею Пламенацем, на чолі 5000-го об'єднаного війська розбив 13000-ну турецьку армію, чим забезпечили перемогу в чорногорсько-турецькій війні 1876—1878.
У 1878 році розділив із Російською Імператорською армією славу перемоги над Туреччиною.
М. Мілянов став першим градоначальником Подгориці після звільнення.
Однак після звільнення країни Мілянов вступив у конфлікт із князем Ніколою, повернувся в рідне село Медун, де вирішив заснувати етнографічний музей.
Творчість
Мілянов — автор багатьох творів про Чорногорію в різні історичні періоди.
Відомо, що до 50-річного віку Марко Мілянов дожив, як і більшість його співвітчизників, неписьменним. І лише переступивши піввіковий рубіж, вирішив навчитися читати та писати, щоб залишити нащадкам свої знання. До самої його смерті в 1901 році жодна з його робіт не була опублікована.
Його праці фольклорно-етнографічного характеру, присвячені героям воєн за незалежність, спрямовані на зближення братніх балканських народів, що вийшли друком лише після смерті.
Твори Мілянова — літературний пам'ятник простим чорногорським воїнам-героям, які брали участь в боротьбі за незалежність Чорногорії.
Вибрані твори
- Приклади людяності та геройства / Примјери чојства і јунаштва, (1901)
- Плем'я Кучі в народних оповіданнях і піснях / Племе Кучи у народној причи и пјесми, (1904),
- Життя та звичаї албанця / Живот и обичаји Арбанаса, (1908)
- Сербські гайдуки / Српски хајдуци
- Дещо про Братоножичів / Нешто о Братоножићима
Пам'ять
- М. Мілянову встановлено кілька пам'ятників, у тому числі в Белграді, Подгориці та Медуні.
- У Медуні в 1971 році був відкритий меморіальний музей, який розташований в рідному домі письменника. У 1979 році будівля музею зазнала реконструкції, проте зовнішній вигляд старого будинку залишився таким, яким він був за життя Марко Мілянова.
- Пошта Югославії в 1999 році і пошта Чорногорії в 2008 році випустили марки, присвячені М. Мілянову.
Цікавий факт
За перемоги воєводи Марко Мілянова над турками, народ вважав героя здухачем, людиною, що володіє надприродними здібностями.
- Пам'ять
-
![image]()
Залишки фортеці на місці давнього , де знаходиться могила Марко Мілянова -
![image]()
Могила Марко Мілянова - справа оригінальний надгробок, споруджений його дружиною Стефою. Через кілька років після її смерті його замінили на новий (зліва) -
![image]()
Музей Марко Мілянова в Медуні, неподалік від фортеці
Примітки
- Панихида по Воеводе Марко Милянову
- . Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 30 травня 2020.
Посилання
- Музей Марко Мілянова в Медуне [ 17 квітня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Marko Milyanov Popovich Drekalovich serb Marko Miљanov Popoviћ Drekaloviћ 25 kvitnya 1833 18330425 Medun poblizu Podgorici 2 lyutogo 1901 Herceg Novij chornogorskij pismennik voyenachalnik senator Voyevoda plemeni Kuchi Marko Milyanovserb Marko Miљanov Popoviћ DrekaloviћNarodivsya25 kvitnya 1833 1833 04 25 d Knyaz yepiskopstvo ChornogoriyaPomer2 lyutogo 1901 1901 02 02 67 rokiv Herceg Novij Knyazivstvo ChornogoriyaKrayina Knyazivstvo Chornogoriya Knyaz yepiskopstvo ChornogoriyaDiyalnistpismennik poetDitid Marko Milyanov u Vikishovishi Byust Marko Milyanovu v Belgradi Borec za serbske nacionalne ob yednannya j zvilnennya vid vladi Osmanskoyi imperiyi BiografiyaIz yunosti pishov na sluzhbu dlya borotbi z turkami Nezabarom zavdyaki osobistim perevagam buv provedenij v oficeri Vidvazhno bivsya u kilkoh vijnah i nezabarom stav odnim iz najbilsh populyarnih polkovodciv i gromadskih diyachiv Navkolo voyevodi Marko Milyanova utvorivsya centr oporu Kuchi ta susidnih plemen proti Osmanskoyi imperiyi Voyevoda Marko Milyanov razom zi svoyim plem yam Kuchi ob yednavshi zusillya z chornogorskim knyazem Nikoloyu u 1876 roci vistupiv proti Turechchini pid chas vijni Osmanskoyi imperiyi ta Chornogoriyi U 1873 roci Marko Milyanov dopomagav profesoru Odeskogo Novorosijskogo universitetu Valtazaru Bogishichu zbirati vidomosti pro pravovi zvichayi svogo plemeni Kuchi ta susidnih plemen U 1876 roci v bitvi na Fundini Milyanov spilno z inshim chornogorskim voyevodoyu Illeyu Plamenacem na choli 5000 go ob yednanogo vijska rozbiv 13000 nu turecku armiyu chim zabezpechili peremogu v chornogorsko tureckij vijni 1876 1878 U 1878 roci rozdiliv iz Rosijskoyu Imperatorskoyu armiyeyu slavu peremogi nad Turechchinoyu M Milyanov stav pershim gradonachalnikom Podgorici pislya zvilnennya Odnak pislya zvilnennya krayini Milyanov vstupiv u konflikt iz knyazem Nikoloyu povernuvsya v ridne selo Medun de virishiv zasnuvati etnografichnij muzej Marko Milyanov na marci Yugoslaviyi 1999 rokuTvorchistPam yatnik Marko Milyanovu v Podgorici Milyanov avtor bagatoh tvoriv pro Chornogoriyu v rizni istorichni periodi Vidomo sho do 50 richnogo viku Marko Milyanov dozhiv yak i bilshist jogo spivvitchiznikiv nepismennim I lishe perestupivshi pivvikovij rubizh virishiv navchitisya chitati ta pisati shob zalishiti nashadkam svoyi znannya Do samoyi jogo smerti v 1901 roci zhodna z jogo robit ne bula opublikovana Jogo praci folklorno etnografichnogo harakteru prisvyacheni geroyam voyen za nezalezhnist spryamovani na zblizhennya bratnih balkanskih narodiv sho vijshli drukom lishe pislya smerti Tvori Milyanova literaturnij pam yatnik prostim chornogorskim voyinam geroyam yaki brali uchast v borotbi za nezalezhnist Chornogoriyi Vibrani tvoriPrikladi lyudyanosti ta gerojstva Primјeri choјstva i јunashtva 1901 Plem ya Kuchi v narodnih opovidannyah i pisnyah Pleme Kuchi u narodnoј prichi i pјesmi 1904 Zhittya ta zvichayi albancya Zhivot i obichaјi Arbanasa 1908 Serbski gajduki Srpski haјduci Desho pro Bratonozhichiv Neshto o BratonozhiћimaPam yatM Milyanovu vstanovleno kilka pam yatnikiv u tomu chisli v Belgradi Podgorici ta Meduni U Meduni v 1971 roci buv vidkritij memorialnij muzej yakij roztashovanij v ridnomu domi pismennika U 1979 roci budivlya muzeyu zaznala rekonstrukciyi prote zovnishnij viglyad starogo budinku zalishivsya takim yakim vin buv za zhittya Marko Milyanova Poshta Yugoslaviyi v 1999 roci i poshta Chornogoriyi v 2008 roci vipustili marki prisvyacheni M Milyanovu Cikavij faktZa peremogi voyevodi Marko Milyanova nad turkami narod vvazhav geroya zduhachem lyudinoyu sho volodiye nadprirodnimi zdibnostyami Pam yat Zalishki forteci na misci davnogo de znahoditsya mogila Marko Milyanova Mogila Marko Milyanova sprava originalnij nadgrobok sporudzhenij jogo druzhinoyu Stefoyu Cherez kilka rokiv pislya yiyi smerti jogo zaminili na novij zliva Muzej Marko Milyanova v Meduni nepodalik vid forteciPrimitkiPanihida po Voevode Marko Milyanovu Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 30 travnya 2020 PosilannyaMuzej Marko Milyanova v Medune 17 kvitnya 2018 u Wayback Machine