Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Маргарита Австрійська (нім. Margarete von Österreich; 10 січня 1480, Брюссель — 1 грудня 1530, Мехелен) — намісниця Нідерландів, дочка імператора Максиміліана I і Марії Бургундської; виховувалася при французькому дворі, як майбутня дружина короля Карла VIII.
| Маргарита Австрійська | |
|---|---|
| нім. Margarete von Österreich | |
 Маргарита Австрійська, портрет роботи | |
| Народилася | 10 січня 1480 Брюссель |
| Померла | 1 грудня 1530 (50 років) Мехелен |
| Поховання | d |
| Країна | Іспанія |
| Діяльність | намісниця (штатгальтер) Іспанських Нідерландів |
| Знання мов | французька |
| Титул | герцогиня, династія Габсбургів |
| Посада | d і d |
| Конфесія | католицизм |
| Рід | Габсбурги |
| Батько | Максиміліан I Габсбург |
| Мати | Марія Бургундська |
| Брати, сестри | d, d і Філіп I Вродливий |
| У шлюбі з |
|
 | |
| |
Ранні роки
Маргарита народилася 10 січня 1480 як друга дитина і єдина дочка Максиміліана Австрійського і Марії Бургундської. Названа на честь її родички Маргарити з Йорка, вдови, герцогині Бургундської, яка була особливо прихильна до герцогині Марії. У 1482 році мати Маргарити померла, а батько став регентом сина Філіпа, майбутнього короля Кастилії.
Заручини
Ще коли жива була мати Маргарити Марія Бургундська, Людовик XI дуже хотів одружити з Маргаритою дофіна, свого спадкоємця — багатий бургундський посаг, який мала Маргарита, не давав Франції спокою. Марія і Максиміліан були непохитні — з французьким принцом Маргарита не одружиться. Але після смерті матері захистити дівчинку було нікому. Профранцузькі настрої, які Людовик постійно підтримував, привели до того, що трирічну Маргариту, попри те, що батько був проти, відправили до Франції. Там вона мала зростати і виховуватися як наречена спадкоємця французької корони.
В Амбуазі Маргарита «прийшлася до двору» в прямому розумінні, придворні змушені були її прийняти як майбутню королеву. Свою прихильність до Маргарити виявила Анна де Боже, старша дочка Людовика, що і визначило подальшу долю Маргарити. Анна стала опікувати її, стежачи, щоб дівчинка отримала гідне, істинно королівське виховання, що дуже знадобиться їй у житті.
Незабаром відбулася формальна церемонія, адже і наречений, і наречена були дітьми. Перш ніж стати королевою Франції, Маргариті належало підрости і багато чому навчитися. Спочатку вона вивчала мови, насамперед французьку, потім музику, з якої Маргарита отримала дуже серйозну підготовку, та дипломатію. Це зробило її освіченішою за власного брата. Йшли роки, доля Маргарити була визначена. Проте, її батько, Максиміліан, який був вдівцем уже 10 років, але мав тільки понад 30 років, вирішує одружитись. Його вибір впав на Анну, дочку герцога Бретані Франциска II, яка була єдиною спадкоємицею багатих земель, до того ж красивою й освіченою. Ця партія була вигідна їм обом, тому відбувся черговий шлюб за дорученням, що передувало особистій зустрічі Анни з Максиміліаном. Таким чином, вони формально стали подружжям.
Та у справу втручається колишній французький дофін, а після смерті свого батька, король Франції Карл VIII. Шлюб з Анною Бретонською здався йому вигіднішим, ніж з Маргаритою Австрійською. Він не зважав на те, що сам уже одружений, щоправда, поки що не вступив з одинадцятирічною дружиною у близькі стосунки, ні на те, що Анна теж одружена. Найбільше його приваблювала Бретань, якою він не міг поступитися Габсбургу. Карл VIII направився в Бретань, взяв штурмом місто Ренн, де перебувала Анна Бретонська і повінчався з нею, попередньо навіть не розлучаючись із Маргаритою Австрійською. «Бретонське викрадення нареченої» викликало загальне обурення, але Максиміліан змирився з цією ситуацією, тому що розпочати дорогу війну не мав змоги. Незабаром він відновив пошуки нареченої і одружився з Б'янкою Марією Сфорца, її багате придане було компенсацією втрати герцогства Бретонського.
Покинутою була і Маргарита, яку, попри одруження Карла, ще довго не відпускали з Франції: її приданим була Бургундія, що було не гірше за Бретань. Згодом Максиміліан змушує французів повернути йому дочку та землі. Тринадцятирічна Маргарита в 1493 році повернулась додому, в Нідерланди.
Другий шлюб
Дочка Максиміліана — на той час уже не короля, а імператора — не могла і не повинна була залишатися неодруженою, тому він терміново починає підшукувати для неї чоловіка, розраховуючи, що шлюб цей принесе користь йому самому. Ізабелла Кастильська і Фернандо II Арагонський, знамениті «католицькі королі», король і королева Іспанії, пропонують Максиміліану подвійний шлюб своїх і його дітей: Маргарити і її брата Філіпа з одного боку та Хуани і Хуана Кастильських — з іншого, на що Максиміліан дав свою згоду. Відбулося подвійне вінчання за дорученням і пройшов обмін принцесами.
Юна Хуана прибуває на кораблі до Нідерландів і цей же корабель відвіз Маргариту в Іспанію. По дорозі корабель потрапляє в бурю, але Маргарита, замість того, щоб впасти в паніку, пише вірші і вкладає їх в браслет — з тим, щоб її тіло могли впізнати, якщо вона втопиться. Зміст віршів був в тому, що вона мала двох чоловіків, але ніколи не була на подружньому ложі. В Іспанії Маргариту чекав привітний прийом. Розумна, приваблива, освічена дівчина викликала симпатію свекрів та нареченого. Але через 6 місяців її чоловік Хуан, спадкоємець іспанської корони, хворобливий з дитинства, помер. Маргарита в момент смерті чоловіка була на 6-му місяці вагітності. Дитина, донька, згодом народилася мертвою. Таким чином, права інфанта Хуана на успадкування престолу перейшли до сестри, майбутньої Хуани Божевільної. Маргариту нічого не тримало в Іспанії і вона повертається до Нідерландів.
Третій шлюб та вдівство
У 1501 році стала дружиною Філіберта II, герцога Савойського на прізвисько «Красивий». З ним вона була знайома давно, ще з часів життя при французькому дворі. Цей шлюб виявився дуже щасливим. До того ж Філіберт любив жити весело, проводячи час у суцільних розвагах — бенкетах, балах, змаганнях, полюваннях. І хоча Маргарита, на відміну від чоловіка, займалася державними справами, вона знаходила час і для розваг. Філіберт помер через три роки. За деякими відомостями, внаслідок нещасного випадку під час полювання. Двадцятичотирирічна Маргарита Австрійська знову стала вдовою. В той час Маргарита була вагітна і до кінця року народила доньку Маргарет, яка прожила не більше тижня.
Маргарита більше не одружувалась, незважаючи на свою тодішню молодість і привабливість. Але неодноразово отримувала пропозиції руки і серця, своєю дружиною її навіть хотів зробити англійський король Генріх VII Тюдор, який овдовів майже одночасно з Маргаритою. Незважаючи на думку, Максиміліана, який вважав, що Генріх — вигідна партія для дочки, Маргарита не могла забути Філіберта. Відтепер майже на всіх своїх портретах вона зображується в білому покривалі вдови.
Після смерті брата Філіпа Красивого, його дружину Хуану оголосили божевільною і замкнули в замку Тордесільяс, з нею залишилася тільки наймолодша дочка, Катерина. Син Фердинанд виховувався в Іспанії. А чотирьох дітей, які залишилися в Нідерландах: Елеонору, Ізабеллу, Марію і Карла (який у майбутньому успадкує імперію Максиміліана, свого діда) відтепер виховувала Маргарита. Оскільки власних дітей Маргарита не мала, вона передала материнську любов своїм племінникам, які відповідали їй взаємністю.
Перше і друге штатгальтерство
Максиміліан призначив Маргариту своєю намісницею в Нідерландах. У 1507—1515 роках, поки ріс її племінник Карл, майбутній імператор Карл V, вона успішно керувала країною, відстоюючи її інтереси. Маргарита виступала як посередник між своїм батьком і його підданими в Нідерландах, сприяла розвитку торгівлі з Англією, та відіграла роль у формуванні Камбрейської ліги (1508). У 1515 році Генеральні Штати, які були налаштовані профранцузьки, вирішили передати владу в руки Карла, який підріс. Після свого повноліття Карл став чинити опір впливу Маргарити, але незабаром зрозумів, що тітка Маргарита є одним з його наймудріших радників і, коли через 4 роки поїхав в Іспанію, щоб вимагати іспанську частину свого спадку, він знову передав країну в руки тітки. На цій посаді вона залишалася до самої своєї смерті (1519—1530).
Маргарита була дуже мудрим і обережним правителем, саме таким, який був потрібний Нідерландам в той час. Щоб керувати ними, потрібен був талант політика і Маргарита його мала. Коли після смерті Максиміліана суперником Карла за імператорський престол став французький король Франциск I, Маргарита не пошкодувала ні грошей, ні зусиль, щоб імператором став її племінник.
У 1529 році, спільно з Луїзою Савойською, вона сприяла Камбрейському миру (Paix des Dames). Навіть після поразки Франциска в черговій війні з Карлом мирні переговори велися не між самими королями, а між дамами — Луїзою Савойською, матір'ю Франциска, і Маргаритою Австрійською, які виховувались при дворі Анни де Боже і мали дружні стосунки. Тому цей мир ще називають «дамським». Переможницею в цих переговорах стала Маргарита — згідно з умовами миру, Франциск I втратив низку земель і велику суму грошей, проте Іспанія і Франція були примирені.
Час правління Маргарити був періодом миру і процвітання для Нідерландів, попри те, що протестантська Реформація починала набирати обертів, особливо на півночі країни. Маргарита мала деякі проблеми з контролем над Карлом, герцогом Гелдерну. Проте, вона все-таки змусила його підписати мирний договір у Горінхемі в 1528 році, але до кінця свого правління цю проблему не вирішила. На короткий період Мехелен став столицею Нижніх земель. Того часу Маргарита Австрійська перенесла сюди свій двір, під її контролем Мехелен стає реальним політичним ядром Нідерландів.
Смерть
Маргарита Австрійська встигла побачити племінника імператором — коронація Карла відбулася тільки в 1530 році і незабаром після цього померла в Мехелені. Своїм єдиним спадкоємцем вона назвала племінника Карла V. Похована в Bourg-en-Bresse, Франш-Конте.
Покровителька мистецтв
Правителька Нідерландів запрошувала до свого двору музикантів і живописців, скульпторів і архітекторів. Її вірші, вислови, гостроти, разом з «Discours de sa vie et de ses infortunes» видав Жан Лемер під назвою: «Couronne Margaritique» (1549); а листи до імператора Максиміліана та інших — Легле під назвою: «Maximilien I, empereur d'Allemagne et Marguerite d'Autriche» (1840) і Ван ден Берга, «Correspondance de Marguerite d'Autriche, gouvernante des Pays-Bas, avec ses amis sur les affaires des Pays-Bas».
Народжена в Брюсселі, вихована у Франції, яка певний час провела в Іспанії та Савойї, Маргарита багато побачила. Вона захоплювалася музикою і навіть сама писала її, збирала твори мистецтва — від дорогоцінних каменів до гобеленів. У неї була чудова бібліотека, в яку навідувався сам Еразм Роттердамський. Бібліотека складалась в основному з історичних і етичних трактатів та збірників поезій. Маргарита не замикала свої скарби в окремих залах — навпаки, це постійно оточувало жінку, яка мала смак. Окремо слід згадати колекцію портретів, яку Маргарита збирала довгі роки. Там були портрети членів її сім'ї — іноді вона спеціально замовляла їх художникам, портрети предків по бургундській і габсбурзькій лініях, покійного чоловіка, політичних союзників і так далі. Маргарита замовляла також копії власних портретів, але не для того, щоб прикрашати ними власний замок, а для того, щоб дарувати придворним або відсилали в дипломатичних цілях до дворів інших правителів.
Протягом 1520—1521 років у Мехелені перебував під час своєї подорожі Нідерландами Альбрехт Дюрер. Він відвідав Маргариту в Малині (Мехелен), якій подарував вже чимало робіт. Візит приніс йому гірке розчарування, тому що Дюрер привіз Маргариті портрет імператора Максиміліана, зроблений за Аугсбурзьким малюнком, але він їй не сподобався і вона повернула його назад. Проте, Маргарита мала рацію: портрет не належить до успішних полотен художника. Це було образою для Дюрера, і в розпачі він продав портрет за штуку сукна. За інші його роботи Маргарита нічого не заплатила, проте художник знав, що у неї зберігався альбом покійного Якопо де Барбарі, який в останні роки життя був на службі у Маргарити. Дюрер вірив, що Барбарі були відомі таємниці пропорцій, які залишилися невідомими для нього. Він попросив у Маргарити цей альбом, вважаючи, що має право як відомий художник та старий знайомий Барбарі. Проте, Маргарита відмовила, тому що вона обіцяла альбом своєму придворному живописцю. Дюрер повернувся з Мехелена ображений і розчарований у своїх сподіваннях та розрахунках.
Див. також
Примітки
- Былое и дамы: Маргарита Австрийская[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 5 грудня 2016. Процитовано 25 березня 2012.
- . Архів оригіналу за 8 лютого 2009. Процитовано 25 березня 2012.
- . Архів оригіналу за 1 грудня 2011. Процитовано 25 березня 2012.
Джерела
- Былое и дамы: Маргарита Австрийская[недоступне посилання з липня 2019]
- Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [ 8 лютого 2009 у Wayback Machine.]
Посилання
- Маргарита Австрийская [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Margarita Avstrijska nim Margarete von Osterreich 10 sichnya 1480 Bryussel 1 grudnya 1530 Mehelen namisnicya Niderlandiv dochka imperatora Maksimiliana I i Mariyi Burgundskoyi vihovuvalasya pri francuzkomu dvori yak majbutnya druzhina korolya Karla VIII Margarita Avstrijskanim Margarete von OsterreichMargarita Avstrijska portret robotiNarodilasya10 sichnya 1480 1480 01 10 BryusselPomerla1 grudnya 1530 1530 12 01 50 rokiv MehelenPohovannyadKrayinaIspaniyaDiyalnistnamisnicya shtatgalter Ispanskih NiderlandivZnannya movfrancuzkaTitulgercoginya dinastiya GabsburgivPosadad i dKonfesiyakatolicizmRidGabsburgiBatkoMaksimilian I GabsburgMatiMariya BurgundskaBrati sestrid d i Filip I VrodlivijU shlyubi zKarl VIII infant Huan Filiber II gercog SavojskijGerb Mediafajli u VikishovishiShodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Margarita Avstrijska Ranni rokiPortret Margariti Zhan Gej blizko 1490 roku u vici desyati rokiv Margarita narodilasya 10 sichnya 1480 yak druga ditina i yedina dochka Maksimiliana Avstrijskogo i Mariyi Burgundskoyi Nazvana na chest yiyi rodichki Margariti z Jorka vdovi gercogini Burgundskoyi yaka bula osoblivo prihilna do gercogini Mariyi U 1482 roci mati Margariti pomerla a batko stav regentom sina Filipa majbutnogo korolya Kastiliyi ZaruchiniShe koli zhiva bula mati Margariti Mariya Burgundska Lyudovik XI duzhe hotiv odruzhiti z Margaritoyu dofina svogo spadkoyemcya bagatij burgundskij posag yakij mala Margarita ne davav Franciyi spokoyu Mariya i Maksimilian buli nepohitni z francuzkim princom Margarita ne odruzhitsya Ale pislya smerti materi zahistiti divchinku bulo nikomu Profrancuzki nastroyi yaki Lyudovik postijno pidtrimuvav priveli do togo sho tririchnu Margaritu popri te sho batko buv proti vidpravili do Franciyi Tam vona mala zrostati i vihovuvatisya yak narechena spadkoyemcya francuzkoyi koroni V Ambuazi Margarita prijshlasya do dvoru v pryamomu rozuminni pridvorni zmusheni buli yiyi prijnyati yak majbutnyu korolevu Svoyu prihilnist do Margariti viyavila Anna de Bozhe starsha dochka Lyudovika sho i viznachilo podalshu dolyu Margariti Anna stala opikuvati yiyi stezhachi shob divchinka otrimala gidne istinno korolivske vihovannya sho duzhe znadobitsya yij u zhitti Filip Krasivij i Margarita Aragonska Nezabarom vidbulasya formalna ceremoniya adzhe i narechenij i narechena buli ditmi Persh nizh stati korolevoyu Franciyi Margariti nalezhalo pidrosti i bagato chomu navchitisya Spochatku vona vivchala movi nasampered francuzku potim muziku z yakoyi Margarita otrimala duzhe serjoznu pidgotovku ta diplomatiyu Ce zrobilo yiyi osvichenishoyu za vlasnogo brata Jshli roki dolya Margariti bula viznachena Prote yiyi batko Maksimilian yakij buv vdivcem uzhe 10 rokiv ale mav tilki ponad 30 rokiv virishuye odruzhitis Jogo vibir vpav na Annu dochku gercoga Bretani Franciska II yaka bula yedinoyu spadkoyemiceyu bagatih zemel do togo zh krasivoyu j osvichenoyu Cya partiya bula vigidna yim obom tomu vidbuvsya chergovij shlyub za doruchennyam sho pereduvalo osobistij zustrichi Anni z Maksimilianom Takim chinom voni formalno stali podruzhzhyam Ta u spravu vtruchayetsya kolishnij francuzkij dofin a pislya smerti svogo batka korol Franciyi Karl VIII Shlyub z Annoyu Bretonskoyu zdavsya jomu vigidnishim nizh z Margaritoyu Avstrijskoyu Vin ne zvazhav na te sho sam uzhe odruzhenij shopravda poki sho ne vstupiv z odinadcyatirichnoyu druzhinoyu u blizki stosunki ni na te sho Anna tezh odruzhena Najbilshe jogo privablyuvala Bretan yakoyu vin ne mig postupitisya Gabsburgu Karl VIII napravivsya v Bretan vzyav shturmom misto Renn de perebuvala Anna Bretonska i povinchavsya z neyu poperedno navit ne rozluchayuchis iz Margaritoyu Avstrijskoyu Bretonske vikradennya narechenoyi viklikalo zagalne oburennya ale Maksimilian zmirivsya z ciyeyu situaciyeyu tomu sho rozpochati dorogu vijnu ne mav zmogi Nezabarom vin vidnoviv poshuki narechenoyi i odruzhivsya z B yankoyu Mariyeyu Sforca yiyi bagate pridane bulo kompensaciyeyu vtrati gercogstva Bretonskogo Pokinutoyu bula i Margarita yaku popri odruzhennya Karla she dovgo ne vidpuskali z Franciyi yiyi pridanim bula Burgundiya sho bulo ne girshe za Bretan Zgodom Maksimilian zmushuye francuziv povernuti jomu dochku ta zemli Trinadcyatirichna Margarita v 1493 roci povernulas dodomu v Niderlandi Drugij shlyubMargarita Avstrijska Dochka Maksimiliana na toj chas uzhe ne korolya a imperatora ne mogla i ne povinna bula zalishatisya neodruzhenoyu tomu vin terminovo pochinaye pidshukuvati dlya neyi cholovika rozrahovuyuchi sho shlyub cej prinese korist jomu samomu Izabella Kastilska i Fernando II Aragonskij znameniti katolicki koroli korol i koroleva Ispaniyi proponuyut Maksimilianu podvijnij shlyub svoyih i jogo ditej Margariti i yiyi brata Filipa z odnogo boku ta Huani i Huana Kastilskih z inshogo na sho Maksimilian dav svoyu zgodu Vidbulosya podvijne vinchannya za doruchennyam i projshov obmin princesami Yuna Huana pribuvaye na korabli do Niderlandiv i cej zhe korabel vidviz Margaritu v Ispaniyu Po dorozi korabel potraplyaye v buryu ale Margarita zamist togo shob vpasti v paniku pishe virshi i vkladaye yih v braslet z tim shob yiyi tilo mogli vpiznati yaksho vona vtopitsya Zmist virshiv buv v tomu sho vona mala dvoh cholovikiv ale nikoli ne bula na podruzhnomu lozhi V Ispaniyi Margaritu chekav privitnij prijom Rozumna privabliva osvichena divchina viklikala simpatiyu svekriv ta narechenogo Ale cherez 6 misyaciv yiyi cholovik Huan spadkoyemec ispanskoyi koroni hvoroblivij z ditinstva pomer Margarita v moment smerti cholovika bula na 6 mu misyaci vagitnosti Ditina donka zgodom narodilasya mertvoyu Takim chinom prava infanta Huana na uspadkuvannya prestolu perejshli do sestri majbutnoyi Huani Bozhevilnoyi Margaritu nichogo ne trimalo v Ispaniyi i vona povertayetsya do Niderlandiv Filibert i Margarita Avstrijska serednovichnij vitrazh Tretij shlyub ta vdivstvoU 1501 roci stala druzhinoyu Filiberta II gercoga Savojskogo na prizvisko Krasivij Z nim vona bula znajoma davno she z chasiv zhittya pri francuzkomu dvori Cej shlyub viyavivsya duzhe shaslivim Do togo zh Filibert lyubiv zhiti veselo provodyachi chas u sucilnih rozvagah benketah balah zmagannyah polyuvannyah I hocha Margarita na vidminu vid cholovika zajmalasya derzhavnimi spravami vona znahodila chas i dlya rozvag Filibert pomer cherez tri roki Za deyakimi vidomostyami vnaslidok neshasnogo vipadku pid chas polyuvannya Dvadcyatichotiririchna Margarita Avstrijska znovu stala vdovoyu V toj chas Margarita bula vagitna i do kincya roku narodila donku Margaret yaka prozhila ne bilshe tizhnya Margarita Avstrijska vdova Margarita bilshe ne odruzhuvalas nezvazhayuchi na svoyu todishnyu molodist i privablivist Ale neodnorazovo otrimuvala propoziciyi ruki i sercya svoyeyu druzhinoyu yiyi navit hotiv zrobiti anglijskij korol Genrih VII Tyudor yakij ovdoviv majzhe odnochasno z Margaritoyu Nezvazhayuchi na dumku Maksimiliana yakij vvazhav sho Genrih vigidna partiya dlya dochki Margarita ne mogla zabuti Filiberta Vidteper majzhe na vsih svoyih portretah vona zobrazhuyetsya v bilomu pokrivali vdovi Pislya smerti brata Filipa Krasivogo jogo druzhinu Huanu ogolosili bozhevilnoyu i zamknuli v zamku Tordesilyas z neyu zalishilasya tilki najmolodsha dochka Katerina Sin Ferdinand vihovuvavsya v Ispaniyi A chotiroh ditej yaki zalishilisya v Niderlandah Eleonoru Izabellu Mariyu i Karla yakij u majbutnomu uspadkuye imperiyu Maksimiliana svogo dida vidteper vihovuvala Margarita Oskilki vlasnih ditej Margarita ne mala vona peredala materinsku lyubov svoyim pleminnikam yaki vidpovidali yij vzayemnistyu Pershe i druge shtatgalterstvoKonrat Majt Glinyanij medaljon Ercgercoginya Margarita regentsha Niderlandiv 1528 Muzej istoriyi mistectv Viden Maksimilian priznachiv Margaritu svoyeyu namisniceyu v Niderlandah U 1507 1515 rokah poki ris yiyi pleminnik Karl majbutnij imperator Karl V vona uspishno keruvala krayinoyu vidstoyuyuchi yiyi interesi Margarita vistupala yak poserednik mizh svoyim batkom i jogo piddanimi v Niderlandah spriyala rozvitku torgivli z Angliyeyu ta vidigrala rol u formuvanni Kambrejskoyi ligi 1508 U 1515 roci Generalni Shtati yaki buli nalashtovani profrancuzki virishili peredati vladu v ruki Karla yakij pidris Pislya svogo povnolittya Karl stav chiniti opir vplivu Margariti ale nezabarom zrozumiv sho titka Margarita ye odnim z jogo najmudrishih radnikiv i koli cherez 4 roki poyihav v Ispaniyu shob vimagati ispansku chastinu svogo spadku vin znovu peredav krayinu v ruki titki Na cij posadi vona zalishalasya do samoyi svoyeyi smerti 1519 1530 Dvir palacu Margariti Avstrijskoyi v Meheleni Francois Stroobant 1819 1916 1855 Ermitazh S Peterburg Margarita bula duzhe mudrim i oberezhnim pravitelem same takim yakij buv potribnij Niderlandam v toj chas Shob keruvati nimi potriben buv talant politika i Margarita jogo mala Koli pislya smerti Maksimiliana supernikom Karla za imperatorskij prestol stav francuzkij korol Francisk I Margarita ne poshkoduvala ni groshej ni zusil shob imperatorom stav yiyi pleminnik U 1529 roci spilno z Luyizoyu Savojskoyu vona spriyala Kambrejskomu miru Paix des Dames Navit pislya porazki Franciska v chergovij vijni z Karlom mirni peregovori velisya ne mizh samimi korolyami a mizh damami Luyizoyu Savojskoyu matir yu Franciska i Margaritoyu Avstrijskoyu yaki vihovuvalis pri dvori Anni de Bozhe i mali druzhni stosunki Tomu cej mir she nazivayut damskim Peremozhniceyu v cih peregovorah stala Margarita zgidno z umovami miru Francisk I vtrativ nizku zemel i veliku sumu groshej prote Ispaniya i Franciya buli primireni Chas pravlinnya Margariti buv periodom miru i procvitannya dlya Niderlandiv popri te sho protestantska Reformaciya pochinala nabirati obertiv osoblivo na pivnochi krayini Margarita mala deyaki problemi z kontrolem nad Karlom gercogom Geldernu Prote vona vse taki zmusila jogo pidpisati mirnij dogovir u Gorinhemi v 1528 roci ale do kincya svogo pravlinnya cyu problemu ne virishila Na korotkij period Mehelen stav stoliceyu Nizhnih zemel Togo chasu Margarita Avstrijska perenesla syudi svij dvir pid yiyi kontrolem Mehelen staye realnim politichnim yadrom Niderlandiv Sobor Margariti AvstrijskoyiSmertMargarita Avstrijska vstigla pobachiti pleminnika imperatorom koronaciya Karla vidbulasya tilki v 1530 roci i nezabarom pislya cogo pomerla v Meheleni Svoyim yedinim spadkoyemcem vona nazvala pleminnika Karla V Pohovana v Bourg en Bresse Fransh Konte Pokrovitelka mistectvPravitelka Niderlandiv zaproshuvala do svogo dvoru muzikantiv i zhivopisciv skulptoriv i arhitektoriv Yiyi virshi vislovi gostroti razom z Discours de sa vie et de ses infortunes vidav Zhan Lemer pid nazvoyu Couronne Margaritique 1549 a listi do imperatora Maksimiliana ta inshih Legle pid nazvoyu Maximilien I empereur d Allemagne et Marguerite d Autriche 1840 i Van den Berga Correspondance de Marguerite d Autriche gouvernante des Pays Bas avec ses amis sur les affaires des Pays Bas Pam yatnik Margariti bilya Soboru v Meheleni Narodzhena v Bryusseli vihovana u Franciyi yaka pevnij chas provela v Ispaniyi ta Savojyi Margarita bagato pobachila Vona zahoplyuvalasya muzikoyu i navit sama pisala yiyi zbirala tvori mistectva vid dorogocinnih kameniv do gobeleniv U neyi bula chudova biblioteka v yaku naviduvavsya sam Erazm Rotterdamskij Biblioteka skladalas v osnovnomu z istorichnih i etichnih traktativ ta zbirnikiv poezij Margarita ne zamikala svoyi skarbi v okremih zalah navpaki ce postijno otochuvalo zhinku yaka mala smak Okremo slid zgadati kolekciyu portretiv yaku Margarita zbirala dovgi roki Tam buli portreti chleniv yiyi sim yi inodi vona specialno zamovlyala yih hudozhnikam portreti predkiv po burgundskij i gabsburzkij liniyah pokijnogo cholovika politichnih soyuznikiv i tak dali Margarita zamovlyala takozh kopiyi vlasnih portretiv ale ne dlya togo shob prikrashati nimi vlasnij zamok a dlya togo shob daruvati pridvornim abo vidsilali v diplomatichnih cilyah do dvoriv inshih praviteliv Protyagom 1520 1521 rokiv u Meheleni perebuvav pid chas svoyeyi podorozhi Niderlandami Albreht Dyurer Vin vidvidav Margaritu v Malini Mehelen yakij podaruvav vzhe chimalo robit Vizit prinis jomu girke rozcharuvannya tomu sho Dyurer priviz Margariti portret imperatora Maksimiliana zroblenij za Augsburzkim malyunkom ale vin yij ne spodobavsya i vona povernula jogo nazad Prote Margarita mala raciyu portret ne nalezhit do uspishnih poloten hudozhnika Ce bulo obrazoyu dlya Dyurera i v rozpachi vin prodav portret za shtuku sukna Za inshi jogo roboti Margarita nichogo ne zaplatila prote hudozhnik znav sho u neyi zberigavsya albom pokijnogo Yakopo de Barbari yakij v ostanni roki zhittya buv na sluzhbi u Margariti Dyurer viriv sho Barbari buli vidomi tayemnici proporcij yaki zalishilisya nevidomimi dlya nogo Vin poprosiv u Margariti cej albom vvazhayuchi sho maye pravo yak vidomij hudozhnik ta starij znajomij Barbari Prote Margarita vidmovila tomu sho vona obicyala albom svoyemu pridvornomu zhivopiscyu Dyurer povernuvsya z Mehelena obrazhenij i rozcharovanij u svoyih spodivannyah ta rozrahunkah Div takozhMaksimilian I imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi PrimitkiByloe i damy Margarita Avstrijskaya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 5 grudnya 2016 Procitovano 25 bereznya 2012 Arhiv originalu za 8 lyutogo 2009 Procitovano 25 bereznya 2012 Arhiv originalu za 1 grudnya 2011 Procitovano 25 bereznya 2012 DzherelaByloe i damy Margarita Avstrijskaya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Enciklopedicheskij slovar F A Brokgauza i I A Efrona 8 lyutogo 2009 u Wayback Machine PosilannyaMargarita Avstrijskaya 5 bereznya 2016 u Wayback Machine