Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Маргарета Еріксдоттер Ваза 1497 31 грудня 1536 також відома як Маргарета Ваза та Маргарета Гої шведська шляхтичка сестра

Маргарета Еріксдоттер Ваза

Маргарета Еріксдоттер Ваза

Маргарета Еріксдоттер Ваза (1497 — 31 грудня 1536), також відома як Маргарета Ваза та Маргарета Гої, — шведська шляхтичка, сестра короля Швеції Густава I. У період між 1525 і 1534 роками вона кілька разів командувала Виборзьким замком у період відсутності свого чоловіка.

Маргарета Еріксдоттер Ваза
image
Народилася1497[1] або 1497
Померла31 грудня 1536(1536-12-31) або 31 грудня 1536(1536-12-31)
Ревель, Лівонський орден, Лівонія
ПохованняДомський собор
Країнаimage Швеція
Батькоd
МатиСесілія Монсдоттер
Брати, сестриГустав I Ваза
У шлюбі зd і d
ДітиПер Браге Старший, d, d[1], d і Q126191310?

Біографія

Ранні роки

Маргарета народилася у сім'ї Еріка Йоганссона Вази та Сесілії Монсдоттер і, таким чином, була сестрою майбутнього короля Густава Вази. Ніякої інформації про її дитинство не збереглося, але відомо, що вона вміла говорити як шведською, так і німецькою мовами, що вона вміла читати й писати (це вміли не всі представники шляхти того періоду), а також виявляла інтерес до літератури: вона віддала своїх власних доньок до школи в абатстві Ско у віці п'яти років, і ймовірно, вона сама також провела певний період у школі монастиря, що на той час було звичайною справою для шведської знаті.

30 березня 1516 року вона вийшла заміж за риксрада Йоакіма Браге в палаці Три корони. Весілля влаштував шведський регент Стен Стуре Молодший: дружина була відданою послідовницею Стуре, а регент був одружений з її тіткою Крістіною Ґілленстієрні.

У листопаді 1520 року Маргарета з чоловіком були присутні на коронації Кристіана II Данського як короля Швеції. Її чоловік і батько серед інших стали жертвами Стокгольмської кривавої лазні. Маргарета та її діти разом із матір'ю, сестрою Емерентією, бабусею Сігрід Ескілсдоттер (Банер) і тіткою Крістіною Ґілленстієрною були серед жінок і дітей, пов'язаних зі страченими, їх ув'язнили у Стокгольмському замку, а потім перевели до сумнозвісного Блаторна («Блакитна башта») Копенгагенського замку наступного літа.

У хроніці її сина Пера Браге Старшого (який був з нею під час полону) описується полон шведської шляхти у Данії: «Вони були дуже обмежені в їжі та питті […]. Навряд чи їм вистачало для підтримки життя, але вони працювали, щоб їх погодували»: король Швеції Густав I використовував поводження з ними в полоні у своїй пропаганді проти Кристіана II та стверджував, що данський монарх морив голодом жінок і дітей, які лише вижили завдяки милосердю королеви Данії Ізабелли Габсбург. Багато ув'язнених жінок і дітей померли, серед них мати Маргарети Сесілія, сестра Емерентія та двоюрідна сестра Магдалина, хоча причиною смерті вказали чуму, яка на той момент використовувалася для класифікації різних хвороб.

Сестра короля

У 1524 році Маргарету звільнили, вона повернулася до Швеції, де її брат, Густав I, був королем. У серпні того ж року вона була заручена з німецьким графом Іоанном VII Гоя і Брокенгузеном. Весілля відбулося 15 січня 1525 року у Стокгольмі. Шлюб влаштував її брат з політичних мотивів. Під час його раннього правління німецькі дворяни Іоанн VII Гоя та Беренд фон Мелен належали до найбільш надійних союзників короля, і він організував шлюб між Іоанном VII Гоєю та сестрою Маргаретою та Берендом фон Меленом і троюрідною сестрою Маргаретою задля їхньої лояльності: проте шлюби викликали суперечки серед селян, які не любили німців навколо короля та критикували їх та іноземні шлюби, зокрема й шлюб короля з німецькою принцесою Катериною Саксен-Лауенбурзькою. Після їхнього весілля король Густав надав губернаторство Виборзьким замком (важливим опорним пунктом проти Росії) Іоанну VII Гої, а Кальмарським замком (важливим опорним пунктом проти Данії) Беренду фон Мелену.

Навесні 1525 року Маргарета оселилася у Виборзькому замку у Фінляндії і, за звичаєм того часу, відповідала за посаду свого чоловіка та командувала фортецею у період його відсутності через доручення короля. Вона листувалася зі своїм братом королем як на політичні, релігійні, так і на особисті теми, листи частково збереглося. Маргареті не подобалося її життя у Фінляндії, вона боялася росіян і просила дозволу повернутися до Швеції, але він відмовив, заявивши, що вона потрібна там. Під час шведської Реформації вона висловила занепокоєння чутками про те, що її брат руйнує церкви та монастирі, їй це повідомив капелан, але він відповів, що вона, безперечно, здатна відрізнити правду від брехні, і що очікує, що вона допитає та покарає капелана за такі зрадливі думки.

У 1528 році вона відвідала Любек у Німеччині. Після повернення до Швеції у квітні 1529 року її та Вульф Гіл схопив мер Єнчепінга Нільс Арвідссон. Цей інцидент став початком вестготського повстання знаті проти шведської Реформації. У травні її брат успішно приборкав повстання, і вона була звільнена неушкодженою.

Влітку 1531 року Маргарету та Іоанна Гою поставили на чолі флоту «найвищих лордів і леді королівства», який супроводжував наречену короля Катерину Саксен-Лауенбурзьку з Німеччини на її весілля з королем у Стокгольмі. Маргарета цікавилася літературою та листувалася з єпископом Гансом Браском, з яким обговорювала й обмінювалась книгами.

Вигнання

У червні 1534 року під час графської війни Іоанн VII Гоя порвав з Густавом I та поїхав зі Швеції до Німеччини. Невдовзі він приєднався до графської війни та воював проти Швеції. Маргарета супроводжувала Йогана до Німеччини зі своїми дітьми, і їх втеча привернула увагу та погану славу про Густава I навколо Балтійського моря. Король написав їй і просив покинути свого чоловіка-зрадника та повернутися до Швеції, але вона відмовилася, побоюючись ув'язнення після повернення. Її син Пер Браге Старший пізніше заявив, що насправді вона хвилювалася не заради себе, а заради своїх двох синів від другого шлюбу, оскільки вони були потомками Іоанна VII Гої, «тому вона не хотіла брати їх з собою, ні розлучитися з ними».

Коли вона овдовіла у червні 1535 року, вона запитала свого брата, чи не змусить він її вийти заміж за домовленістю, якщо вона повернеться. Коли він ухилився від відповіді на запитання, а лише відповів, що її повернення — це добре, а у разі відмови, може робити що хоче, вона вирішила залишитися за кордоном. Вона померла у Таллінні, Естонія.

Після смерті Маргарети король попросив її сина від першого шлюбу повернутися до Швеції, на що він погодився після переговорів зі своїм зятем і сестрою Брітою у Швеції.

Сім'я

  1. Йоакім Браге (помер у 1520 році під час Стокгольмської кривавої лазні)
    1. Мауріц (1517 року — помер молодим)
    2. Бріта Йоакімсдоттер Браге (1518—1554), у 1531 році побралася з бароном Біргером Нільссоном Грипом.
    3. Оллегорд Йоакімсдоттер Браге (1519—1527), померла в абатстві Ско, де навчалася у школі.
    4. Пер Браге (1520—1590)
  2. Іоанн VII Гоя (помер у 1535 році у графській війні на Фюні, Данія)
    1. Йоганн (1529—1574), єпископ Оснабрюка.
    2. Йобст, співад'ютор у Кельні. Він потрапив у полон до Франца фон Галле і помер у в'язниці.

Примітки

  1. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  2. Tegenborg Falkdalen, Karin, Margareta Regina: vid Gustav Vasas sida: [en biografi över Margareta Leijonhufvud (1516—1551)], Setterblad, Stockholm, 2016
  3. Svenskt biografiskt lexikon
  4. Starbäck, Carl Georg (1868). Berättelser ur svenska historien. «bd 8». Stockholm: Abraham Bohlins boktryckeri. Libris 1583728
  5. Jacob Christof Iselin: Neu-vermehrtes historisch- und geographisches allgemeines Lexicon, p. 852 Online
  6. Friedrich Lucae: Des H[ei]l[igen] Römischen Reichs uhralter Graffen-Saal, p. 338 Online

Бібліографія

  • Larsson, Lars-Olof . Gustav Vasa — landsfader eller tyrann?
  • Stålberg, Wilhelmina. (in Swedish) : Anteckningar om svenska qvinnor (Notes on Swedish women)
  • Starbäck, Carl Georg (1868). Berättelser ur svenska historien. «bd 8». Stockholm: Abraham Bohlins boktryckeri. Libris 1583728
  • Svenskt Biografiskt Lexikon (SBL), cd-skiva, band 19

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Margareta Eriksdotter Vaza 1497 31 grudnya 1536 takozh vidoma yak Margareta Vaza ta Margareta Goyi shvedska shlyahtichka sestra korolya Shveciyi Gustava I U period mizh 1525 i 1534 rokami vona kilka raziv komanduvala Viborzkim zamkom u period vidsutnosti svogo cholovika Margareta Eriksdotter VazaNarodilasya1497 1 abo 1497Pomerla31 grudnya 1536 1536 12 31 abo 31 grudnya 1536 1536 12 31 Revel Livonskij orden LivoniyaPohovannyaDomskij soborKrayina ShveciyaBatkodMatiSesiliya MonsdotterBrati sestriGustav I VazaU shlyubi zd i dDitiPer Brage Starshij d d 1 d i Q126191310 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaRanni roki Margareta narodilasya u sim yi Erika Joganssona Vazi ta Sesiliyi Monsdotter i takim chinom bula sestroyu majbutnogo korolya Gustava Vazi Niyakoyi informaciyi pro yiyi ditinstvo ne zbereglosya ale vidomo sho vona vmila govoriti yak shvedskoyu tak i nimeckoyu movami sho vona vmila chitati j pisati ce vmili ne vsi predstavniki shlyahti togo periodu a takozh viyavlyala interes do literaturi vona viddala svoyih vlasnih donok do shkoli v abatstvi Sko u vici p yati rokiv i jmovirno vona sama takozh provela pevnij period u shkoli monastirya sho na toj chas bulo zvichajnoyu spravoyu dlya shvedskoyi znati 30 bereznya 1516 roku vona vijshla zamizh za riksrada Joakima Brage v palaci Tri koroni Vesillya vlashtuvav shvedskij regent Sten Sture Molodshij druzhina bula viddanoyu poslidovniceyu Sture a regent buv odruzhenij z yiyi titkoyu Kristinoyu Gillenstiyerni U listopadi 1520 roku Margareta z cholovikom buli prisutni na koronaciyi Kristiana II Danskogo yak korolya Shveciyi Yiyi cholovik i batko sered inshih stali zhertvami Stokgolmskoyi krivavoyi lazni Margareta ta yiyi diti razom iz matir yu sestroyu Emerentiyeyu babuseyu Sigrid Eskilsdotter Baner i titkoyu Kristinoyu Gillenstiyernoyu buli sered zhinok i ditej pov yazanih zi strachenimi yih uv yaznili u Stokgolmskomu zamku a potim pereveli do sumnozvisnogo Blatorna Blakitna bashta Kopengagenskogo zamku nastupnogo lita U hronici yiyi sina Pera Brage Starshogo yakij buv z neyu pid chas polonu opisuyetsya polon shvedskoyi shlyahti u Daniyi Voni buli duzhe obmezheni v yizhi ta pitti Navryad chi yim vistachalo dlya pidtrimki zhittya ale voni pracyuvali shob yih pogoduvali korol Shveciyi Gustav I vikoristovuvav povodzhennya z nimi v poloni u svoyij propagandi proti Kristiana II ta stverdzhuvav sho danskij monarh moriv golodom zhinok i ditej yaki lishe vizhili zavdyaki miloserdyu korolevi Daniyi Izabelli Gabsburg Bagato uv yaznenih zhinok i ditej pomerli sered nih mati Margareti Sesiliya sestra Emerentiya ta dvoyuridna sestra Magdalina hocha prichinoyu smerti vkazali chumu yaka na toj moment vikoristovuvalasya dlya klasifikaciyi riznih hvorob Sestra korolya U 1524 roci Margaretu zvilnili vona povernulasya do Shveciyi de yiyi brat Gustav I buv korolem U serpni togo zh roku vona bula zaruchena z nimeckim grafom Ioannom VII Goya i Brokenguzenom Vesillya vidbulosya 15 sichnya 1525 roku u Stokgolmi Shlyub vlashtuvav yiyi brat z politichnih motiviv Pid chas jogo rannogo pravlinnya nimecki dvoryani Ioann VII Goya ta Berend fon Melen nalezhali do najbilsh nadijnih soyuznikiv korolya i vin organizuvav shlyub mizh Ioannom VII Goyeyu ta sestroyu Margaretoyu ta Berendom fon Melenom i troyuridnoyu sestroyu Margaretoyu zadlya yihnoyi loyalnosti prote shlyubi viklikali superechki sered selyan yaki ne lyubili nimciv navkolo korolya ta kritikuvali yih ta inozemni shlyubi zokrema j shlyub korolya z nimeckoyu princesoyu Katerinoyu Saksen Lauenburzkoyu Pislya yihnogo vesillya korol Gustav nadav gubernatorstvo Viborzkim zamkom vazhlivim opornim punktom proti Rosiyi Ioannu VII Goyi a Kalmarskim zamkom vazhlivim opornim punktom proti Daniyi Berendu fon Melenu Navesni 1525 roku Margareta oselilasya u Viborzkomu zamku u Finlyandiyi i za zvichayem togo chasu vidpovidala za posadu svogo cholovika ta komanduvala forteceyu u period jogo vidsutnosti cherez doruchennya korolya Vona listuvalasya zi svoyim bratom korolem yak na politichni religijni tak i na osobisti temi listi chastkovo zbereglosya Margareti ne podobalosya yiyi zhittya u Finlyandiyi vona boyalasya rosiyan i prosila dozvolu povernutisya do Shveciyi ale vin vidmoviv zayavivshi sho vona potribna tam Pid chas shvedskoyi Reformaciyi vona vislovila zanepokoyennya chutkami pro te sho yiyi brat rujnuye cerkvi ta monastiri yij ce povidomiv kapelan ale vin vidpoviv sho vona bezperechno zdatna vidrizniti pravdu vid brehni i sho ochikuye sho vona dopitaye ta pokaraye kapelana za taki zradlivi dumki U 1528 roci vona vidvidala Lyubek u Nimechchini Pislya povernennya do Shveciyi u kvitni 1529 roku yiyi ta Vulf Gil shopiv mer Yenchepinga Nils Arvidsson Cej incident stav pochatkom vestgotskogo povstannya znati proti shvedskoyi Reformaciyi U travni yiyi brat uspishno priborkav povstannya i vona bula zvilnena neushkodzhenoyu Vlitku 1531 roku Margaretu ta Ioanna Goyu postavili na choli flotu najvishih lordiv i ledi korolivstva yakij suprovodzhuvav narechenu korolya Katerinu Saksen Lauenburzku z Nimechchini na yiyi vesillya z korolem u Stokgolmi Margareta cikavilasya literaturoyu ta listuvalasya z yepiskopom Gansom Braskom z yakim obgovoryuvala j obminyuvalas knigami Vignannya U chervni 1534 roku pid chas grafskoyi vijni Ioann VII Goya porvav z Gustavom I ta poyihav zi Shveciyi do Nimechchini Nevdovzi vin priyednavsya do grafskoyi vijni ta voyuvav proti Shveciyi Margareta suprovodzhuvala Jogana do Nimechchini zi svoyimi ditmi i yih vtecha privernula uvagu ta poganu slavu pro Gustava I navkolo Baltijskogo morya Korol napisav yij i prosiv pokinuti svogo cholovika zradnika ta povernutisya do Shveciyi ale vona vidmovilasya poboyuyuchis uv yaznennya pislya povernennya Yiyi sin Per Brage Starshij piznishe zayaviv sho naspravdi vona hvilyuvalasya ne zaradi sebe a zaradi svoyih dvoh siniv vid drugogo shlyubu oskilki voni buli potomkami Ioanna VII Goyi tomu vona ne hotila brati yih z soboyu ni rozluchitisya z nimi Koli vona ovdovila u chervni 1535 roku vona zapitala svogo brata chi ne zmusit vin yiyi vijti zamizh za domovlenistyu yaksho vona povernetsya Koli vin uhilivsya vid vidpovidi na zapitannya a lishe vidpoviv sho yiyi povernennya ce dobre a u razi vidmovi mozhe robiti sho hoche vona virishila zalishitisya za kordonom Vona pomerla u Tallinni Estoniya Pislya smerti Margareti korol poprosiv yiyi sina vid pershogo shlyubu povernutisya do Shveciyi na sho vin pogodivsya pislya peregovoriv zi svoyim zyatem i sestroyu Britoyu u Shveciyi Sim yaJoakim Brage pomer u 1520 roci pid chas Stokgolmskoyi krivavoyi lazni Mauric 1517 roku pomer molodim Brita Joakimsdotter Brage 1518 1554 u 1531 roci pobralasya z baronom Birgerom Nilssonom Gripom Ollegord Joakimsdotter Brage 1519 1527 pomerla v abatstvi Sko de navchalasya u shkoli Per Brage 1520 1590 Ioann VII Goya pomer u 1535 roci u grafskij vijni na Fyuni Daniya Jogann 1529 1574 yepiskop Osnabryuka Jobst spivad yutor u Kelni Vin potrapiv u polon do Franca fon Galle i pomer u v yaznici PrimitkiPas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Tegenborg Falkdalen Karin Margareta Regina vid Gustav Vasas sida en biografi over Margareta Leijonhufvud 1516 1551 Setterblad Stockholm 2016 Svenskt biografiskt lexikon Starback Carl Georg 1868 Berattelser ur svenska historien bd 8 Stockholm Abraham Bohlins boktryckeri Libris 1583728 Jacob Christof Iselin Neu vermehrtes historisch und geographisches allgemeines Lexicon p 852 Online Friedrich Lucae Des H ei l igen Romischen Reichs uhralter Graffen Saal p 338 OnlineBibliografiyaLarsson Lars Olof Gustav Vasa landsfader eller tyrann Stalberg Wilhelmina in Swedish Anteckningar om svenska qvinnor Notes on Swedish women Starback Carl Georg 1868 Berattelser ur svenska historien bd 8 Stockholm Abraham Bohlins boktryckeri Libris 1583728 Svenskt Biografiskt Lexikon SBL cd skiva band 19Posilannya

Дата публікації:
Топ