Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Маразлі́ївська ву́лиця (колишні назви: Е́нгельса (1944—1991, 1920—1941), Маразлі́ (1899—1920), Миха́йлівська (1864— ?), Нова́ (1828—1864, ? — 1899)) — вулиця у Приморському районі міста Одеси. Вулиця починається з Барятинського провулку та закінчується перетином з вулицею Базарною.
| Маразліївська вулиця Одеса | |
|---|---|
 Будівля Селянського банку — один із найвідоміших історичних будинків на вулиці | |
| Місцевість | Центр |
| Район | Приморський |
| Назва на честь | Г. Г. Маразлі |
| Колишні назви | |
| Нова, Михайлівська, Маразлі, Енгельса | |
| радянського періоду (українською) | Енгельса |
| радянського періоду (російською) | Энгельса |
| Загальні відомості | |
| Координати початку | 46°29′01″ пн. ш. 30°45′03″ сх. д. / 46.483483° пн. ш. 30.750880° сх. д. |
| Координати | 46°28′38.7″ пн. ш. 30°44′59.9″ сх. д. / 46.477417° пн. ш. 30.749972° сх. д. |
| Координати кінця | 46°28′24″ пн. ш. 30°44′58″ сх. д. / 46.473464° пн. ш. 30.749324° сх. д. |
| поштові індекси | 65014 |
| Транспорт | |
| Рух | двобічний |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Архітектурні пам'ятки | Прибуткові дома будинки: , , , , , , , , , Вассала. Житлові будинки: , , Моторнових, , , . Маєтки: , , . |
| Пам'ятники | Г. Маразлі, Т. Шевченку |
| Храми | |
| Парки | Парк Шевченка |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2460062 |
| Мапа | |
 Маразліївська вулиця у Вікісховищі | |
Історія перейменувань
Вулиця закладена у 1828 році під назвою вул. Нова — прокладена від Барятинського провулку до вулиці Новорибної, але квартал між Базарною, Леонтовича, Великою Арнаутською та Канатною вулицями розподіляв її на дві окремі частини із спільною нумерацією. На межі ХІХ — ХХ ст. південний відрізок став окремою вулицею, нині — вулиця В'ячеслава Чорновола.
27 жовтня 1864 року за старим стилем вулиця дістає нову назву — Михайлівська, в ім'я Михайлівської церкви, що знаходилась на цій вулиці (у 1930 церкву зруйнували більшовики і на її місці в 1931 році збудували житловий будинок для співробітників НКВС (будинок № 1а)). Однак у адресних книгах 1875, 1884 та пізніших вулиця знову має назву Нова.
23.11.1895 за старим стилем імператор затвердив перейменування частини Нової вулиці від початку її до Базарної вулиці у вулицю Маразлі на честь міського голови Григорія Маразлі, однак фактичне перейменування сталося лише 23 листопада 1899 року, тоді вулиця отримала назву Маразліївська. Нижній відрізок вулиці від Великої Арнаутської вулиці тоді зберіг назву Нова вулиця, і отримав власну нумерацію. З того часу нижній відрізок вулиці має власну історію перейменувань.
За радянських часів вулиця дістала назву Енгельса (з 30 квітня 1920 року). Назва «Маразліївська» поверталася вулиці двічі: 19 листопада 1941 року (але після 14 квітня 1944 року була повернена назва «Енгельса») та 20 вересня 1991 року.
Історія забудови
На плані міста 1854 року верхня частина вулиці від Базарної мала лише забудову до Троїцької вулиці, а вище квартали не доходили, власне до самої Маразліївської вулиці, а виходили лише на Канатну. На плані 1875 року квартали вище Троїцької вулиці були вже продовжені до Маразліївської вулиці, але забудовані були лише частково. Кожен квартал вулиці мав свій номер:
- LII Бульварної поліцейської ділянки — Маразліївська, Сабанський пров., Канатна, пров. Нахімова
- LIII Бульварної поліцейської ділянки — Маразліївська, Троїцька, Канатна, Сабанський пров.
- II Олександрівської поліцейської частини — Маразліївська, Успенська, Канатна, Троїцька
- III Олександрівської поліцейської частини — Маразліївська, Базарна, Канатна, Успенська
- VI Олександрівської поліцейської частини — Маразліївська, Успенська, Леонтовича, Базарна
Однією з самих старих споруд вулиці можна вважати Михайлівську церкву, що була побудована за ініціативою місцевих жителів у 1828 році, вона була розташована навпроти початку Троїцької вулиці, у 1844 році біля даної церкви виник жіночий Архангело-Михайлівський монастир. Найбільш рання забудова існувала у кварталах Олександрівської полицейської частини. У кварталах бульварної поліцейської частини LII та LII у 1875 році забудовані були лише південні частини цих кварталів, це сучасні ділянки № 20 — 32 та 44 — 50. У верхній половині кварталу LII розміщувалась величезна ділянка Меєндорфа, аналогічне місце у кварталі LI займало володіння Тройницького. У 1890-х роках ділянки у верхніх частинах цих кварталів почали розпродаватися. Рання історія забудови у нинішні часи є погано дослідженою, дати спорудження багатьох будинків є невідомими. У 1883 році було перебудовано інженером Д. В. Тележинським будинок Ф. Гижицького на Маразліївській вул., 26 (тоді мав № 8). У 1887 році А. Е. Меснер спорудив будинок Бродського на Маразліївській, 6, а Л. Л. Влодек будинок Нікіфорова на Успенській вул., 21 (раніше мав № і по Маразліївській). У 1890 році О. Й. Бернардацці спорудив будинок інженера Озмідова на Маразліївській, 32 (але Озмідов мешкав на даній ділянці і раніше). У 1893 було споруджено А. Е. Шейнсом флігель М. Асвадурова на Маразліївській, 28. У 1890-х було споруджено будинки: Вітмана № 12 (арх. О. Й. Бернардацці), Мортона № 16 (арх. Д. Є. Мазиров). У 1899 році було споруджено будинки: Посиліної № 1 (інж. С. А. Бартоліч), Я. І. Грінчака № 7 (арх. К. М. Попов), перебудовано будинки: Сінадіно № 32 (арх. Ю. М. Дмитренко), Кефали № 44. На початку 1900-х років споруджується будинок Манжелей № 2 та Штемпель № 8, перебудовуюється для Я. Менделевича колишній будинок Асвадурова (арх. В. І. Прохаска). У 1901 році — будинок І. І. Гена (арх. В. М. Кабіольський). У 1902 році — будинки Луцького № 2 (арх. М. І. Лінецький), Бєліковича № 5 (арх. Д. Є. Мазиров) та Петрової № 38 (арх. Влодек Л. Л.), у 1905 р. — будинок М. Менделевича № 14а (арх. М. І. Лінецький), у 1908 році — будинок Р. В. Вассала № 40а (арх. А. Б. Мінкус), у 1908–1909 — будинок та флігель Л. К. Гойнінген-Гюно № 40б, у 1910 — флігель Половинської № 48, у 1912 — флігель Петрової № 38 (арх. А. Б. Мінкус), у 1913 — будинки Наума № 14б (інж. Я. С. Гольденберг) та Маргуліса (інж. Ф. Л. Паппе), флігель братів Мотронових № 3 (інж. Ф. Е. Кюнер). У 1914 році почали будувати Селянський поземельний банк на Маразліївській, 34а (арх. Ю. М. Дмитренко).
У 1926 році внутрішньої перебудови для Радторгфлоту зазнав колишній будинок Вітмана № 12 (арх. П. Н. Діденко). У 1928 році було споруджено сараї на подвір'ї колишнього будинку Гойнінген-Гюно на Маразліївській вул., 40б. У міжвоєнний період Михайлівську церкву було розібрано для будівництва величезної будівлі НКВС, яку було споруджено впродовж травня — листопада 1931 року, про що свідчить надпис на фасаді. Також у 1930-х було зведено флігель на Маразліївській вул., 10.
У міжвоєнні часи у будинку № 40б було розташовано НКВС. Під час Другої Світової війни, коли місто зайняли румунські війська, у будинку розмістилася румунська розвідка (сіґуранца). Але у будинку радянськими діверсантами було попередньо закладено вибухівку. 22 жовтня 1941 будинок було підірвано за допомогою радіосигналу з Севастополя. Були не лише зруйновані будинок та флігель № 40б, але й сусідні будівлі № 40а (належала Вассалу) та № 42 (належала Слешинській). У відповідь було розстріляно купу людей.
Після війни на місці зруйнованих будинків № 40а, 40б та № 42 у 1957 році було закінчено спорудження будівлі Морехідного училища технічного флоту (арх. Л. М. Наркевич), яке отримало адресу вул. Енгельса, 40-42.
У 1980-х через поганий стан було розібрано колишній будинок Сінадіно на Маразліївській, 32. У 1995 — 1997 на його місці за проєктом «Архпроект-МДМ» було споруджено багатоповерховий житловий будинок з певними елементами оздоблення, подібними до попередньої споруди. У 2005–2008 роках на Маразліївській, 64 було споруджено житловий комплекс «Патрицій» (арх. О. Д. Голованов).
29 березня 2008 з нижньої частини Грецької площі до майданчика перед будинком НКВС навпроти початку Троїцької вулиці було перенесено пам'ятник міському голові Григорію Григоровичу Маразлі.
В березні 2021 року міське керівництво ухвалило рішення про початок робіт з реставрації трьох будинків-пам'яток по вулиці Маразліївській: № 28, 36, 38.
Галерея
-
![image]()
Михайлівська церква (на місці будинку № 1а) -
![image]()
Будівля Селянського банку, Маразліївська, 34а
В літературі
Вулиці Маразліївській присвячена повість Рафаеля Гругмана, «ОДЕССА. МАРАЗЛИЕВСКАЯ, 5» в книзі «Боря, выйди с моря». — Одеса, 1995, друге видання «Боря, выйди с моря-2. Одесские рассказы» [Архівовано 23 вересня 2020 у Wayback Machine.]— Москва, 2019.
Примітки
- Висковский К. Путеводитель по городу Одессе с подробным планом.. Год первый. Одесса: Типография Буковецкого, 1875
- Висковский К. Путеводитель по городу Одессе с подробным планом. Одесса Для страховых обществ. Год второй. Одесса: Типография А. Шульце, 1884
- Майстровой Я. Я. История Одессы в названиях улиц: топонимический справочник. — Одесса: ПЛАСКЕ, 2012. — 438 с., илл.
- Приблизительный план г. Одессы к «Запискам о бомбардировании Одессы 10-го апреля 1854»
- План г. Одессы, 1875. Литография И. Буковецкого.
- Тимофієнко В. Г. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть: Біографічний довідник. — Київ: НДІТІАМ, 1999
- Коханский В. C. Одесса за 100 лет (Одесса и ея окрестности): исторический очерк и иллюстрированный путеводитель на 1894 год с 8 планами и картами и 120 рисунками. Одесса: тип. П. Францова, 1894
- Маразліївська вулиця на сайті «Домофото». Архів оригіналу за 22 квітня 2018. Процитовано 22 квітня 2018.
- С. Лущик. «Семиэтажный» дом — Из реального комментария к повести В. Катаева «Уже написан Вертер». Дерибасовская-Ришелевская: Одесский альманах (сб.) / кн. 40. Одесса: Пласке, 2010 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 жовтня 2020. Процитовано 22 квітня 2018.
- Пилявский В. А. Здания, сооружения, памятники Одессы и их зодчие: справочник / Валентин Пилявский. — Одесса: Optimum, 2010
- Памятник великому одесситу убрали с Греческой площади. «Вечірня Одеса» № 49 (8786) // 03 квітня 2008 г. Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 22 квітня 2018.
- Будинки-щасливчики з вулиці Маразліївської - odessa-future.com.ua, 22.03.2021. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
Посилання
- ВІРТУАЛЬНА ЕКСКУРСІЯ ПО МАРАЗЛІЄВСЬКІЙ ВУЛИЦІ ТА ЦЕНТРАЛЬНОМУ ПАРКУ ШЕВЧЕНКА [Архівовано 19 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Всесвітній клуб одеситів: вулиця Маразлієвська [Архівовано 6 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Всесвітній клуб одеситів: вулиця В'ячеслава Чорновола [Архівовано 7 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Вулиця Маразліївська [Архівовано 1 лютого 2018 у Wayback Machine.] на сайті WikiMapia
- [недоступне посилання з червня 2019 Вулиця Маразліївська][недоступне посилання з жовтня 2019] на сайті mapia.ua
- Вдоль по Маразлиевской [Архівовано 19 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Marazli yivska vu licya kolishni nazvi E ngelsa 1944 1991 1920 1941 Marazli 1899 1920 Miha jlivska 1864 Nova 1828 1864 1899 vulicya u Primorskomu rajoni mista Odesi Vulicya pochinayetsya z Baryatinskogo provulku ta zakinchuyetsya peretinom z vuliceyu Bazarnoyu Marazliyivska vulicya OdesaBudivlya Selyanskogo banku odin iz najvidomishih istorichnih budinkiv na vuliciBudivlya Selyanskogo banku odin iz najvidomishih istorichnih budinkiv na vuliciMiscevistCentrRajonPrimorskijNazva na chestG G MarazliKolishni nazviNova Mihajlivska Marazli Engelsaradyanskogo periodu ukrayinskoyu Engelsaradyanskogo periodu rosijskoyu EngelsaZagalni vidomostiKoordinati pochatku46 29 01 pn sh 30 45 03 sh d 46 483483 pn sh 30 750880 sh d 46 483483 30 750880Koordinati46 28 38 7 pn sh 30 44 59 9 sh d 46 477417 pn sh 30 749972 sh d 46 477417 30 749972Koordinati kincya46 28 24 pn sh 30 44 58 sh d 46 473464 pn sh 30 749324 sh d 46 473464 30 749324poshtovi indeksi65014TransportRuhdvobichnijPokrittyaasfaltBudivli pam yatki infrastrukturaArhitekturni pam yatkiPributkovi doma budinki Grinchaka Luckogo Belikovicha Nikiforova Ozmidova Snitkovskogo Pankyeyeva Mortona Nauma Vassala Zhitlovi budinki Krizhanovskogo Auderskogo Krizhanovskogo Motornovih Petrovoyi Petrokokino Kotlyarevskih Mayetki Mendelevicha Rogozivskoyi Blyumberga Pam yatnikiG Marazli T ShevchenkuHramiCerkva YeHB Aliluya ParkiPark ShevchenkaZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapr2460062Mapa Marazliyivska vulicya u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya perejmenuvan 2 Istoriya zabudovi 3 Galereya 4 V literaturi 5 Primitki 6 PosilannyaIstoriya perejmenuvanred nbsp Pam yatnik Grigoriyu Marazli pered budinkom 1a naproti pochatku vulici Troyickoyi Vulicya zakladena u 1828 roci pid nazvoyu vul Nova prokladena vid Baryatinskogo provulku do vulici Novoribnoyi ale kvartal mizh Bazarnoyu Leontovicha Velikoyu Arnautskoyu ta Kanatnoyu vulicyami rozpodilyav yiyi na dvi okremi chastini iz spilnoyu numeraciyeyu Na mezhi HIH HH st pivdennij vidrizok stav okremoyu vuliceyu nini vulicya V yacheslava Chornovola 27 zhovtnya 1864 roku za starim stilem vulicya distaye novu nazvu Mihajlivska v im ya Mihajlivskoyi cerkvi sho znahodilas na cij vulici u 1930 cerkvu zrujnuvali bilshoviki i na yiyi misci v 1931 roci zbuduvali zhitlovij budinok dlya spivrobitnikiv NKVS budinok 1a Odnak u adresnih knigah 1875 1 1884 2 ta piznishih vulicya znovu maye nazvu Nova 23 11 1895 za starim stilem imperator zatverdiv perejmenuvannya chastini Novoyi vulici vid pochatku yiyi do Bazarnoyi vulici u vulicyu Marazli na chest miskogo golovi Grigoriya Marazli odnak faktichne perejmenuvannya stalosya lishe 23 listopada 1899 roku todi vulicya otrimala nazvu Marazliyivska Nizhnij vidrizok vulici vid Velikoyi Arnautskoyi vulici todi zberig nazvu Nova vulicya i otrimav vlasnu numeraciyu Z togo chasu nizhnij vidrizok vulici maye vlasnu istoriyu perejmenuvan 3 Za radyanskih chasiv vulicya distala nazvu Engelsa z 30 kvitnya 1920 roku Nazva Marazliyivska povertalasya vulici dvichi 19 listopada 1941 roku ale pislya 14 kvitnya 1944 roku bula povernena nazva Engelsa ta 20 veresnya 1991 roku 3 Istoriya zabudovired Na plani mista 1854 roku 4 verhnya chastina vulici vid Bazarnoyi mala lishe zabudovu do Troyickoyi vulici a vishe kvartali ne dohodili vlasne do samoyi Marazliyivskoyi vulici a vihodili lishe na Kanatnu Na plani 1875 roku 5 kvartali vishe Troyickoyi vulici buli vzhe prodovzheni do Marazliyivskoyi vulici ale zabudovani buli lishe chastkovo Kozhen kvartal vulici mav svij nomer 1 LII Bulvarnoyi policejskoyi dilyanki Marazliyivska Sabanskij prov Kanatna prov Nahimova LIII Bulvarnoyi policejskoyi dilyanki Marazliyivska Troyicka Kanatna Sabanskij prov II Oleksandrivskoyi policejskoyi chastini Marazliyivska Uspenska Kanatna Troyicka III Oleksandrivskoyi policejskoyi chastini Marazliyivska Bazarna Kanatna Uspenska VI Oleksandrivskoyi policejskoyi chastini Marazliyivska Uspenska Leontovicha Bazarna Odniyeyu z samih starih sporud vulici mozhna vvazhati Mihajlivsku cerkvu sho bula pobudovana za iniciativoyu miscevih zhiteliv u 1828 roci 6 vona bula roztashovana navproti pochatku Troyickoyi vulici u 1844 roci bilya danoyi cerkvi vinik zhinochij Arhangelo Mihajlivskij monastir 7 Najbilsh rannya zabudova isnuvala u kvartalah Oleksandrivskoyi policejskoyi chastini U kvartalah bulvarnoyi policejskoyi chastini LII ta LII u 1875 roci zabudovani buli lishe pivdenni chastini cih kvartaliv ce suchasni dilyanki 20 32 ta 44 50 U verhnij polovini kvartalu LII rozmishuvalas velichezna dilyanka Meyendorfa analogichne misce u kvartali LI zajmalo volodinnya Trojnickogo U 1890 h rokah dilyanki u verhnih chastinah cih kvartaliv pochali rozprodavatisya Rannya istoriya zabudovi u ninishni chasi ye pogano doslidzhenoyu dati sporudzhennya bagatoh budinkiv ye nevidomimi U 1883 roci bulo perebudovano inzhenerom D V Telezhinskim budinok F Gizhickogo na Marazliyivskij vul 26 todi mav 8 U 1887 roci A E Mesner sporudiv budinok Brodskogo na Marazliyivskij 6 a L L Vlodek budinok Nikiforova na Uspenskij vul 21 ranishe mav i po Marazliyivskij U 1890 roci O J Bernardacci sporudiv budinok inzhenera Ozmidova na Marazliyivskij 32 ale Ozmidov meshkav na danij dilyanci i ranishe U 1893 bulo sporudzheno A E Shejnsom fligel M Asvadurova na Marazliyivskij 28 U 1890 h bulo sporudzheno budinki Vitmana 12 arh O J Bernardacci Mortona 16 arh D Ye Mazirov U 1899 roci bulo sporudzheno budinki Posilinoyi 1 inzh S A Bartolich Ya I Grinchaka 7 arh K M Popov perebudovano budinki Sinadino 32 arh Yu M Dmitrenko Kefali 44 Na pochatku 1900 h rokiv sporudzhuyetsya budinok Manzhelej 2 ta Shtempel 8 perebudovuyuyetsya dlya Ya Mendelevicha kolishnij budinok Asvadurova arh V I Prohaska U 1901 roci budinok I I Gena arh V M Kabiolskij U 1902 roci budinki Luckogo 2 arh M I Lineckij Byelikovicha 5 arh D Ye Mazirov ta Petrovoyi 38 arh Vlodek L L u 1905 r budinok M Mendelevicha 14a arh M I Lineckij u 1908 roci budinok R V Vassala 40a arh A B Minkus u 1908 1909 budinok ta fligel L K Gojningen Gyuno 40b u 1910 fligel Polovinskoyi 48 u 1912 fligel Petrovoyi 38 arh A B Minkus u 1913 budinki Nauma 14b inzh Ya S Goldenberg ta Margulisa inzh F L Pappe fligel brativ Motronovih 3 inzh F E Kyuner U 1914 roci pochali buduvati Selyanskij pozemelnij bank na Marazliyivskij 34a arh Yu M Dmitrenko 8 U 1926 roci vnutrishnoyi perebudovi dlya Radtorgflotu zaznav kolishnij budinok Vitmana 12 arh P N Didenko U 1928 roci bulo sporudzheno sarayi na podvir yi kolishnogo budinku Gojningen Gyuno na Marazliyivskij vul 40b U mizhvoyennij period Mihajlivsku cerkvu bulo rozibrano dlya budivnictva velicheznoyi budivli NKVS yaku bulo sporudzheno vprodovzh travnya listopada 1931 roku pro sho svidchit nadpis na fasadi Takozh u 1930 h bulo zvedeno fligel na Marazliyivskij vul 10 U mizhvoyenni chasi u budinku 40b bulo roztashovano NKVS Pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni koli misto zajnyali rumunski vijska u budinku rozmistilasya rumunska rozvidka siguranca Ale u budinku radyanskimi diversantami bulo poperedno zakladeno vibuhivku 22 zhovtnya 1941 budinok bulo pidirvano za dopomogoyu radiosignalu z Sevastopolya Buli ne lishe zrujnovani budinok ta fligel 40b ale j susidni budivli 40a nalezhala Vassalu ta 42 nalezhala Sleshinskij U vidpovid bulo rozstrilyano kupu lyudej 9 Pislya vijni na misci zrujnovanih budinkiv 40a 40b ta 42 u 1957 roci bulo zakincheno sporudzhennya budivli Morehidnogo uchilisha tehnichnogo flotu arh L M Narkevich yake otrimalo adresu vul Engelsa 40 42 U 1980 h cherez poganij stan bulo rozibrano kolishnij budinok Sinadino na Marazliyivskij 32 U 1995 1997 na jogo misci za proyektom Arhproekt MDM bulo sporudzheno bagatopoverhovij zhitlovij budinok z pevnimi elementami ozdoblennya podibnimi do poperednoyi sporudi U 2005 2008 rokah na Marazliyivskij 64 bulo sporudzheno zhitlovij kompleks Patricij arh O D Golovanov 10 29 bereznya 2008 z nizhnoyi chastini Greckoyi ploshi do majdanchika pered budinkom NKVS navproti pochatku Troyickoyi vulici bulo pereneseno pam yatnik miskomu golovi Grigoriyu Grigorovichu Marazli 11 V berezni 2021 roku miske kerivnictvo uhvalilo rishennya pro pochatok robit z restavraciyi troh budinkiv pam yatok po vulici Marazliyivskij 28 36 38 12 Galereyared nbsp Mihajlivska cerkva na misci budinku 1a nbsp Budivlya Selyanskogo banku Marazliyivska 34aV literaturired Vulici Marazliyivskij prisvyachena povist Rafaelya Grugmana ODESSA MARAZLIEVSKAYa 5 v knizi Borya vyjdi s morya Odesa 1995 druge vidannya Borya vyjdi s morya 2 Odesskie rasskazy Arhivovano 23 veresnya 2020 u Wayback Machine Moskva 2019 Primitkired a b Viskovskij K Putevoditel po gorodu Odesse s podrobnym planom God pervyj Odessa Tipografiya Bukoveckogo 1875 Viskovskij K Putevoditel po gorodu Odesse s podrobnym planom Odessa Dlya strahovyh obshestv God vtoroj Odessa Tipografiya A Shulce 1884 a b Majstrovoj Ya Ya Istoriya Odessy v nazvaniyah ulic toponimicheskij spravochnik Odessa PLASKE 2012 438 s ill Priblizitelnyj plan g Odessy k Zapiskam o bombardirovanii Odessy 10 go aprelya 1854 Plan g Odessy 1875 Litografiya I Bukoveckogo Timofiyenko V G Zodchi Ukrayini kincya XVIII pochatku XX stolit Biografichnij dovidnik Kiyiv NDITIAM 1999 Kohanskij V C Odessa za 100 let Odessa i eya okrestnosti istoricheskij ocherk i illyustrirovannyj putevoditel na 1894 god s 8 planami i kartami i 120 risunkami Odessa tip P Francova 1894 Marazliyivska vulicya na sajti Domofoto Arhiv originalu za 22 kvitnya 2018 Procitovano 22 kvitnya 2018 S Lushik Semietazhnyj dom Iz realnogo kommentariya k povesti V Kataeva Uzhe napisan Verter Deribasovskaya Rishelevskaya Odesskij almanah sb kn 40 Odessa Plaske 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 23 zhovtnya 2020 Procitovano 22 kvitnya 2018 Pilyavskij V A Zdaniya sooruzheniya pamyatniki Odessy i ih zodchie spravochnik Valentin Pilyavskij Odessa Optimum 2010 Pamyatnik velikomu odessitu ubrali s Grecheskoj ploshadi Vechirnya Odesa 49 8786 03 kvitnya 2008 g Arhiv originalu za 23 kvitnya 2018 Procitovano 22 kvitnya 2018 Budinki shaslivchiki z vulici Marazliyivskoyi odessa future com ua 22 03 2021 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2021 Procitovano 30 bereznya 2021 Posilannyared Vulicya Marazliyivska u sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Odesa nbsp Vulicya Marazliyivska u Vikishovishi VIRTUALNA EKSKURSIYa PO MARAZLIYeVSKIJ VULICI TA CENTRALNOMU PARKU ShEVChENKA Arhivovano 19 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Vsesvitnij klub odesitiv vulicya Marazliyevska Arhivovano 6 kvitnya 2016 u Wayback Machine Vsesvitnij klub odesitiv vulicya V yacheslava Chornovola Arhivovano 7 kvitnya 2016 u Wayback Machine Vulicya Marazliyivska Arhivovano 1 lyutogo 2018 u Wayback Machine na sajti WikiMapia nedostupne posilannya z chervnya 2019 Vulicya Marazliyivska nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 na sajti mapia ua Vdol po Marazlievskoj Arhivovano 19 kvitnya 2014 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Marazliyivska vulicya amp oldid 43230273