Мануель Агілар Чакон (ісп. Manuel Aguilar Chacón; 12 серпня 1797 — 7 липня 1846) — державний і політичний діяч, четвертий голова держави Коста-Рики.
Мануель Агілар Чакон | |||
| |||
---|---|---|---|
1837 — 1838 | |||
Попередник: | Хоакін Мора Фернандес | ||
Наступник: | Брауліо Каррільйо Коліна | ||
Народження: | 12 серпня 1797 Сан-Хосе, Коста-Рика | ||
Смерть: | 7 липня 1846 (48 років) Сонсонате, Сальвадор | ||
Країна: | Коста-Рика | ||
Освіта: | d | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Був сином Мігеля Антоніо Агілара-і-Фернандеса (став священником після смерті дружини) та Хосефи де ла Лус Чакон-і-Агілар. Одружився в серпні 1824 року з Інес Куето-і-Гарсія де ла Льяною, від того шлюбу народились четверо дітей.
1821 року здобув ступінь з права в Університеті Леона в Нікарагуа.
- 1824 він став суддею в Коста-Риці;
- від 1824 до 1825 року був членом Конституційної асамблеї;
- від 1825 до 1827 року обіймав посаду головного міністра;
- 1826 року керував школою ла Каса де Енсеньянса де Санто-Томас;
- 1828 року був депутатом парламенту Сан-Хосе;
- 1828 року був обраний федеральним сенатором, однак того разу посаду не зайняв. Та все ж від 1832 до 1833 року все ж зайняв сенаторський пост;
- 1830 року депутати Законодавчої асамблеї обрали Агілара Чакона на посаду голови Верховного суду, але він відмовився її зайняти.
Упродовж 1833 року, поки він виконував функції федерального сенатора у Гватемалі, ліберальні групи з Сан-Хосе й Алахуели підтримали його кандидатуру на пост голови держави Коста-Рики, втім під час голосування йому забракло голосів, і головою держави став Хосе Рафаель Гальєгос.
Мануель Агілар Чакон повернувся до Коста-Рики в листопаді 1833 року. 1835 його знову обрали до лав парламенту Сан-Хосе, де він працював до 1837 року. Після того, коли обраний голова держави Ніколас Уллоа Сото відмовився зайняти посаду, Асамблея віддала свої голоси на користь Агілара Чакона. Втім і тоді він відмовився очолити країну, не визнавши результати голосування.
За підтримки спільнот Алахуели, Картаго та Хередії (тогочасна столиця) Мануель Агілар Чакон переміг Брауліо Каррільйо Коліну на виборах 1837 року та став головою держав. Його заступником став Хуан Мора Фернандес.
За його врядування було скасовано закон 1835 року, відповідно до якого столицю мали перенести до міста Мурсіелаго. Він сприяв розвитку систем охорони здоров'я та освіти, а також реорганізував Верховний суд.
Прибічники Каррільйо Коліни чинили сильний тиск на Агілара Чакона, одного разу його навіть побили. Через це голова держави в березні 1838 року подав у відставку, втім парламент її відхилив.
27 травня 1838 року Мануеля Агілара Чакона було усунуто від посади в результаті військового перевороту, який привів до влади Брауліо Каррільйо Коліну. Агілар Чакон був змушений залишити країну. Спочатку він виїхав до Сальвадору, а потім — до Гватемали.
У подальшому він був комісаром Гватемали у Коста-Риці до 1843 року, після чого зайнявся адвокатською практикою. 1845 року коста-риканський уряд призначив його делегатом на конференції Центральноамериканського Союзу, що мала відбутись наступного року в Сонсонате (Сальвадор). Мануель Агілар Чакон прибув до Сонсонате, втім конференція так і не відкрилась.
Він помер 7 липня 1846 року там же, у Сонсонате, через пневмонію.
Джерела та посилання
- . thebiography.us (англ.) . Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 21 лютого 2021.
- (ісп.) . Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 21 лютого 2021.
- . www.asamblea.go.cr (ісп.) . Архів оригіналу за 8 січня 2020. Процитовано 21 лютого 2021.
- . Guías Costa Rica (ісп.) . 27 червня 2013. Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 21 лютого 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Agilar a druge materine prizvishe Chakon Manuel Agilar Chakon isp Manuel Aguilar Chacon 12 serpnya 1797 7 lipnya 1846 derzhavnij i politichnij diyach chetvertij golova derzhavi Kosta Riki Manuel Agilar Chakon Prapor 4 j Golova derzhavi Kosta Riki 1837 1838 Poperednik Hoakin Mora Fernandes Nastupnik Braulio Karriljo Kolina Narodzhennya 12 serpnya 1797 1797 08 12 San Hose Kosta RikaSmert 7 lipnya 1846 1846 07 07 48 rokiv Sonsonate SalvadorKrayina Kosta RikaOsvita d Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaBuv sinom Migelya Antonio Agilara i Fernandesa stav svyashennikom pislya smerti druzhini ta Hosefi de la Lus Chakon i Agilar Odruzhivsya v serpni 1824 roku z Ines Kueto i Garsiya de la Lyanoyu vid togo shlyubu narodilis chetvero ditej 1821 roku zdobuv stupin z prava v Universiteti Leona v Nikaragua 1824 vin stav suddeyu v Kosta Rici vid 1824 do 1825 roku buv chlenom Konstitucijnoyi asambleyi vid 1825 do 1827 roku obijmav posadu golovnogo ministra 1826 roku keruvav shkoloyu la Kasa de Ensenyansa de Santo Tomas 1828 roku buv deputatom parlamentu San Hose 1828 roku buv obranij federalnim senatorom odnak togo razu posadu ne zajnyav Ta vse zh vid 1832 do 1833 roku vse zh zajnyav senatorskij post 1830 roku deputati Zakonodavchoyi asambleyi obrali Agilara Chakona na posadu golovi Verhovnogo sudu ale vin vidmovivsya yiyi zajnyati Uprodovzh 1833 roku poki vin vikonuvav funkciyi federalnogo senatora u Gvatemali liberalni grupi z San Hose j Alahueli pidtrimali jogo kandidaturu na post golovi derzhavi Kosta Riki vtim pid chas golosuvannya jomu zabraklo golosiv i golovoyu derzhavi stav Hose Rafael Galyegos Manuel Agilar Chakon povernuvsya do Kosta Riki v listopadi 1833 roku 1835 jogo znovu obrali do lav parlamentu San Hose de vin pracyuvav do 1837 roku Pislya togo koli obranij golova derzhavi Nikolas Ulloa Soto vidmovivsya zajnyati posadu Asambleya viddala svoyi golosi na korist Agilara Chakona Vtim i todi vin vidmovivsya ocholiti krayinu ne viznavshi rezultati golosuvannya Za pidtrimki spilnot Alahueli Kartago ta Herediyi togochasna stolicya Manuel Agilar Chakon peremig Braulio Karriljo Kolinu na viborah 1837 roku ta stav golovoyu derzhav Jogo zastupnikom stav Huan Mora Fernandes Za jogo vryaduvannya bulo skasovano zakon 1835 roku vidpovidno do yakogo stolicyu mali perenesti do mista Mursielago Vin spriyav rozvitku sistem ohoroni zdorov ya ta osviti a takozh reorganizuvav Verhovnij sud Pribichniki Karriljo Kolini chinili silnij tisk na Agilara Chakona odnogo razu jogo navit pobili Cherez ce golova derzhavi v berezni 1838 roku podav u vidstavku vtim parlament yiyi vidhiliv 27 travnya 1838 roku Manuelya Agilara Chakona bulo usunuto vid posadi v rezultati vijskovogo perevorotu yakij priviv do vladi Braulio Karriljo Kolinu Agilar Chakon buv zmushenij zalishiti krayinu Spochatku vin viyihav do Salvadoru a potim do Gvatemali U podalshomu vin buv komisarom Gvatemali u Kosta Rici do 1843 roku pislya chogo zajnyavsya advokatskoyu praktikoyu 1845 roku kosta rikanskij uryad priznachiv jogo delegatom na konferenciyi Centralnoamerikanskogo Soyuzu sho mala vidbutis nastupnogo roku v Sonsonate Salvador Manuel Agilar Chakon pribuv do Sonsonate vtim konferenciya tak i ne vidkrilas Vin pomer 7 lipnya 1846 roku tam zhe u Sonsonate cherez pnevmoniyu Dzherela ta posilannya thebiography us angl Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2020 Procitovano 21 lyutogo 2021 isp Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2020 Procitovano 21 lyutogo 2021 www asamblea go cr isp Arhiv originalu za 8 sichnya 2020 Procitovano 21 lyutogo 2021 Guias Costa Rica isp 27 chervnya 2013 Arhiv originalu za 28 serpnya 2017 Procitovano 21 lyutogo 2021