Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Це іберійські ім я та прізвище Перше батькове прізвище цієї особи Авіла а друге материне прізвище Камачо Мануель Авіла К

Мануель Авіла Камачо

Мануель Авіла Камачо
Це іберійські ім'я та прізвище. Перше (батькове) прізвище цієї особи Авіла, а друге (материне) прізвище Камачо.

Мануель Авіла Камачо (ісп. Manuel Ávila Camacho ісп. вимова: [maˈnwel ˈaβila kaˈmatʃo]; нар. 24 квітня 1897 — пом. 13 жовтня 1955) — президент Мексики з (1940) по (1946). Створив Мексиканський інститут соціального забезпечення . На його правління припало відносне економічним процвітання і політична стабільність у країні.

Мануель Авіла Камачо
Manuel Ávila Camacho
image
Народився24 квітня 1897(1897-04-24)[1][2][…]
d, Пуебла, Мексика
Помер13 жовтня 1955(1955-10-13)[1][2][…](58 років)
Мехіко, Мексика або d, Мехіко, Мексика
Похованняd
Громадянствоimage Мексика
Діяльністьполітик
Alma materd
Посадапрезидент Мексики
Військове званнягенерал
ПопередникЛасаро Карденас
Наступник
Партія
Конфесіякатолицька
Брати, сестриd і d
У шлюбі зd
Нагороди
image image

Початок кар'єри

Мануель Авіла народився в , маленькому містечку в Пуебла, батьки вихідці з середнього класу, Мануель Авіла Кастільо і Єфросінія Камачо Белло. У нього було кілька братів і сестер, серед них сестра Марія Авіла Камачо і кілька братів. Двоє з його братів, Максіміно Авіла Камачо і Рафаель Авіла Камачо служили як губернатори Пуебла. Авіла не одержав вищу освіту, хоча він навчався в Національній підготовчій школі. Він вступив до армії в 1914 році як другий лейтенант і досяг статусу полковника до (1920). У тому ж році, він служив начальником штабу у штаті Мічоакан Ласаро Карденас і став його близьким другом. У 1929 році він воював під загальним керівництвом Карденаса проти повстання Ескобара і в тому ж році, досяг звання бригадного генерала. Він був одружений з Соледад Ороско Гарсія. Вона народилася в (1904) році і помер в (1996) році. Після служби в армії, Авіла виступив на політичну арену в (1933) — (1934) як офіційний мер секретаріату національної оборони, і став секретар Ради національної оборони в (1937) році. А піля цього він був обраний президентом Мексики. Авіла виграв спірні президентські вибори над правим кандидата Хуан-Андреу Алмазано.

Внутрішня політика

image
Логотип_Мексиканського_інституту_соціального_забезпечення

Створив Мексиканський інститут соціального забезпечення , Авіла захищав робітничий клас, створюючи Мексиканський інститут соціального забезпечення в 1943 році, він намагався зменшити рівень неграмотності населення. Здійснив земельну реформу, заборонив користуватися орендою громадянам з низькими доходами. Сприяв реформі виборів, створив нові вимоги, які унеможливили діяльність комуністів. Це було зроблено за допомогою нового виборчого закону, прийнятого в 1946 році, що ускладнював для опозиційних партій крайніх правих і крайніх лівих працювати легально. Закон встановлював такі критерії, які необхідно було виконати будь-якій політичній організації, з тим щоб визнатися як політична партія:

  • повинні мати принаймні 10 000 активних членів у 10 штатах;
  • повинні існувати принаймні, за три роки до виборів;
  • не можна було не погоджуватися з принципами, закріпленими в Конституції;
  • заборонялося формувати альянси або підкорюватися міжнародним організаціям та іноземним політичним партіям.

Він також був відповідальним 18 січня 1946 перейменування те, що було в Партію мексиканської революції (PRM) до імені він несе сьогодні, Інституційна революційна партія (PRI). Мексиканська армія була сектор PRM; цей сектор був виключений з організації PRI. Економічно він переслідував індустріалізацію країни, яка тільки виграла невелику групу і нерівність доходів збільшилася. Друга світова війна стимулювала мексиканську промисловость, її промисловий сектор виріс приблизно на 10 % в рік в період (1940) — (1945) рр.

Зовнішня політика

image
Мануель Авіла Камачо, в Монтерреї, вечеряє з президентом США Франкліном Д. Рузвельтом

Під час свого перебування, Авіла Камачо зіткнувся з тру самоврядування під час Другої світової війни. Після двох суден в Мексиці (Potrero дель Llano і Faja-де-Оро), що перевозять нафту були знищені німецькими підводними човнами в Мексиканській затоці, Авіла Камачо оголосив війну проти держав осі 22 травня 1942 під час війни, 15000 мексиканських солдатів воював на різних фронтах. [ред] Мексиканський участь у Другій світовій війні, в основному, обмежується на ескадри в повітрі, 201-ї дивізії (Escuadrón 201), боротися з японцями в Тихому океані. Це ескадра складалася з 300 чоловік, пройшовши підготовку в Техасі, був відправлений на Філіппіни 27 березня 1945 7 червня 1945 її місії почали. До кінця війни, 5 мексиканські солдати загинули в бою. Але з його короткою участі у війні, Мексика належала держав-переможниць і, таким чином, отримали право брати участь у післявоєнних міжнародних конференціях.

Мексика вступила в конфлікт на боці союзників поліпшивши відносини зі Сполученими Штатами. Мексика представлялася як сировина для конфлікту, а також 300 тисяч заробітчан в рамках програми брасеро, щоб замінити деяких американців, які покинули боротися у війні. Мексика також відновив дипломатичні відносини зі Сполученим Королівством та Радянським Союзом, які були перервані під час президентства Ласаро Карденас. У 1945 році Мексика підписала Статут Організації Об'єднаних Націй і в наступному році ставала штаб-квартирою Міжамериканської Конференції з питань війни і миру.

Конфлікти зі Сполученими Штатами, який існував протягом десятиліть до його президентського терміну, був вирішений. Особливо в перші роки Другої світової війни, мексиканський-американські відносини були чудові. Сполучені Штати надали Мексиці фінансову допомогу для поліпшення залізничної системи і будівництва Панамериканського шосе. Крім того, мексиканський зовнішній борг був скорочений.

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227

Джерела

  • Tuck, Jim, Mexico's marxist guru: Vicente Lombardo Toledano (1894—1968) Mexconnect, 9 October 2008
  • Delgado de Cantú, Gloria M. (2003). Historia de México II. Pearson Educación. p. 250.
  • Howard F. Cline, Mexico, 1940—1960: Revolution to Evolution. New York: Oxford University Press 1963, p. 153.
  • Beezley, William (2010). The Oxford History of Mexico. Oxford University Press. p. 501.
  • Beezley, William (2010). The Oxford History of Mexico. Oxford University Press. p. 500.
  • http://uboat.net/allies/merchants/1690.html [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. Retrieved 17 November 2013. Missing or empty |title= (help)
  • Delgado de Cantú, Gloria M. (2003). Historia de México II. Pearson Educación. pp. 257—258.
  • Відповідна стаття в англійській Вікіпедії

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Avila a druge materine prizvishe Kamacho Manuel Avila Kamacho isp Manuel Avila Camacho isp vimova maˈnwel ˈabila kaˈmatʃo nar 24 kvitnya 1897 pom 13 zhovtnya 1955 prezident Meksiki z 1940 po 1946 Stvoriv Meksikanskij institut socialnogo zabezpechennya Na jogo pravlinnya pripalo vidnosne ekonomichnim procvitannya i politichna stabilnist u krayini Manuel Avila KamachoManuel Avila CamachoNarodivsya24 kvitnya 1897 1897 04 24 1 2 d Puebla MeksikaPomer13 zhovtnya 1955 1955 10 13 1 2 58 rokiv Mehiko Meksika abo d Mehiko MeksikaPohovannyadGromadyanstvo MeksikaDiyalnistpolitikAlma materdPosadaprezident MeksikiVijskove zvannyageneralPoperednikLasaro KardenasNastupnikPartiyaKonfesiyakatolickaBrati sestrid i dU shlyubi zdNagorodi Mediafajli u VikishovishiPochatok kar yeriManuel Avila narodivsya v malenkomu mistechku v Puebla batki vihidci z serednogo klasu Manuel Avila Kastilo i Yefrosiniya Kamacho Bello U nogo bulo kilka brativ i sester sered nih sestra Mariya Avila Kamacho i kilka brativ Dvoye z jogo brativ Maksimino Avila Kamacho i Rafael Avila Kamacho sluzhili yak gubernatori Puebla Avila ne oderzhav vishu osvitu hocha vin navchavsya v Nacionalnij pidgotovchij shkoli Vin vstupiv do armiyi v 1914 roci yak drugij lejtenant i dosyag statusu polkovnika do 1920 U tomu zh roci vin sluzhiv nachalnikom shtabu u shtati Michoakan Lasaro Kardenas i stav jogo blizkim drugom U 1929 roci vin voyuvav pid zagalnim kerivnictvom Kardenasa proti povstannya Eskobara i v tomu zh roci dosyag zvannya brigadnogo generala Vin buv odruzhenij z Soledad Orosko Garsiya Vona narodilasya v 1904 roci i pomer v 1996 roci Pislya sluzhbi v armiyi Avila vistupiv na politichnu arenu v 1933 1934 yak oficijnij mer sekretariatu nacionalnoyi oboroni i stav sekretar Radi nacionalnoyi oboroni v 1937 roci A pilya cogo vin buv obranij prezidentom Meksiki Avila vigrav spirni prezidentski vibori nad pravim kandidata Huan Andreu Almazano Vnutrishnya politikaLogotip Meksikanskogo institutu socialnogo zabezpechennya Stvoriv Meksikanskij institut socialnogo zabezpechennya Avila zahishav robitnichij klas stvoryuyuchi Meksikanskij institut socialnogo zabezpechennya v 1943 roci vin namagavsya zmenshiti riven negramotnosti naselennya Zdijsniv zemelnu reformu zaboroniv koristuvatisya orendoyu gromadyanam z nizkimi dohodami Spriyav reformi viboriv stvoriv novi vimogi yaki unemozhlivili diyalnist komunistiv Ce bulo zrobleno za dopomogoyu novogo viborchogo zakonu prijnyatogo v 1946 roci sho uskladnyuvav dlya opozicijnih partij krajnih pravih i krajnih livih pracyuvati legalno Zakon vstanovlyuvav taki kriteriyi yaki neobhidno bulo vikonati bud yakij politichnij organizaciyi z tim shob viznatisya yak politichna partiya povinni mati prinajmni 10 000 aktivnih chleniv u 10 shtatah povinni isnuvati prinajmni za tri roki do viboriv ne mozhna bulo ne pogodzhuvatisya z principami zakriplenimi v Konstituciyi zaboronyalosya formuvati alyansi abo pidkoryuvatisya mizhnarodnim organizaciyam ta inozemnim politichnim partiyam Vin takozh buv vidpovidalnim 18 sichnya 1946 perejmenuvannya te sho bulo v Partiyu meksikanskoyi revolyuciyi PRM do imeni vin nese sogodni Institucijna revolyucijna partiya PRI Meksikanska armiya bula sektor PRM cej sektor buv viklyuchenij z organizaciyi PRI Ekonomichno vin peresliduvav industrializaciyu krayini yaka tilki vigrala neveliku grupu i nerivnist dohodiv zbilshilasya Druga svitova vijna stimulyuvala meksikansku promislovost yiyi promislovij sektor viris priblizno na 10 v rik v period 1940 1945 rr Zovnishnya politikaManuel Avila Kamacho v Monterreyi vecheryaye z prezidentom SShA Franklinom D Ruzveltom Pid chas svogo perebuvannya Avila Kamacho zitknuvsya z tru samovryaduvannya pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Pislya dvoh suden v Meksici Potrero del Llano i Faja de Oro sho perevozyat naftu buli znisheni nimeckimi pidvodnimi chovnami v Meksikanskij zatoci Avila Kamacho ogolosiv vijnu proti derzhav osi 22 travnya 1942 pid chas vijni 15000 meksikanskih soldativ voyuvav na riznih frontah red Meksikanskij uchast u Drugij svitovij vijni v osnovnomu obmezhuyetsya na eskadri v povitri 201 yi diviziyi Escuadron 201 borotisya z yaponcyami v Tihomu okeani Ce eskadra skladalasya z 300 cholovik projshovshi pidgotovku v Tehasi buv vidpravlenij na Filippini 27 bereznya 1945 7 chervnya 1945 yiyi misiyi pochali Do kincya vijni 5 meksikanski soldati zaginuli v boyu Ale z jogo korotkoyu uchasti u vijni Meksika nalezhala derzhav peremozhnic i takim chinom otrimali pravo brati uchast u pislyavoyennih mizhnarodnih konferenciyah Meksika vstupila v konflikt na boci soyuznikiv polipshivshi vidnosini zi Spoluchenimi Shtatami Meksika predstavlyalasya yak sirovina dlya konfliktu a takozh 300 tisyach zarobitchan v ramkah programi brasero shob zaminiti deyakih amerikanciv yaki pokinuli borotisya u vijni Meksika takozh vidnoviv diplomatichni vidnosini zi Spoluchenim Korolivstvom ta Radyanskim Soyuzom yaki buli perervani pid chas prezidentstva Lasaro Kardenas U 1945 roci Meksika pidpisala Statut Organizaciyi Ob yednanih Nacij i v nastupnomu roci stavala shtab kvartiroyu Mizhamerikanskoyi Konferenciyi z pitan vijni i miru Konflikti zi Spoluchenimi Shtatami yakij isnuvav protyagom desyatilit do jogo prezidentskogo terminu buv virishenij Osoblivo v pershi roki Drugoyi svitovoyi vijni meksikanskij amerikanski vidnosini buli chudovi Spolucheni Shtati nadali Meksici finansovu dopomogu dlya polipshennya zaliznichnoyi sistemi i budivnictva Panamerikanskogo shose Krim togo meksikanskij zovnishnij borg buv skorochenij PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227DzherelaTuck Jim Mexico s marxist guru Vicente Lombardo Toledano 1894 1968 Mexconnect 9 October 2008 Delgado de Cantu Gloria M 2003 Historia de Mexico II Pearson Educacion p 250 Howard F Cline Mexico 1940 1960 Revolution to Evolution New York Oxford University Press 1963 p 153 Beezley William 2010 The Oxford History of Mexico Oxford University Press p 501 Beezley William 2010 The Oxford History of Mexico Oxford University Press p 500 http uboat net allies merchants 1690 html 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Retrieved 17 November 2013 Missing or empty title help Delgado de Cantu Gloria M 2003 Historia de Mexico II Pearson Educacion pp 257 258 Vidpovidna stattya v anglijskij Vikipediyi

Дата публікації:
Топ