Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мангара́ї або мангарайці (власна назва ата мангарай, що означає «люди з Мангараю», індонез. Suku Manggarai) — народ в Індонезії, на заході острова Флорес (область Мангарай).
| Мангараї | |
|---|---|
 Сім'я мангараїв (архівне фото) | |
| Самоназва | ата мангарай |
| Кількість | 900 тис. |
| Ареал |  Індонезія: провінція Східна Нуса-Тенґара |
| Раса | південні монголоїди |
| Близькі до: | біма, нгада, наге, енде, ліо |
| Мова | мангарайська, індонезійська |
| Релігія | християнство, іслам, народна релігія |
Розселення, чисельність
Живуть на північному заході провінції Східна Нуса-Тенґара, в округах Західний Мангарай (індонез. Kabupaten Manggarai Barat), Мангарай (індонез. Kabupaten Manggarai) та Східний Мангарай (індонез. Kabupaten Manggarai Timur). Це гірська місцевість, є багато невеликих річок, близько 30 % території займають ліси, клімат тропічний, землі вважаються родючими. Регіон також включає острови Комодо та Рінча (індонез. Pulau Rinca).
У межах провінції Східна Південно-Східна Нуса мангараї в 2010 році налічували 727 404 особи (15,57 % населення провінції). Офіційна статистика Індонезії зараховує мангараїв до числа народів Східної Південно-Східної Нуси. Разом 2010 року їх чисельність в межах провінції становила 3 793 242 особи, а по всій Індонезії — 4 184 923 особи.
Мова
Говорять мангарайською мовою, яка належить до сумба-флореської групи центрально-східної гілки малайсько-полінезійських мов і розпадається на декілька діалектів: західно-мангарайський, центрально-мангарайський, східно-мангарайський, пота, раджонг, пае, мбай. Існує мангарайсько-індонезійський словник.
Поширена також індонезійська мова.
Історія
Мангараї належать до корінного населення острова Флорес. У добу середньовіччя зазнали політичного й культурного впливу з боку біма із сусіднього острова Сумбава та макасарів з півдня острова Сулавесі. Ранні державні утворення мангараїв у XVII ст. опинилися під владою макасарського султанату Гова. В цей період на Флоресі поширюється іслам. 1727 року область Мангарай перейшла до султанату Біма й перебувала в його складі до 1929 року. У XX ст. під владою голландських колонізаторів почалася християнізація мангараїв.
Вірування
Більшість мангараїв на заході є мусульманами-сунітами, на сході — християнами (католики), в центральній гірській частині району населення дотримується традиційних вірувань.
Народна релігія мангараїв побудована на культі предків та вірі в існуванні численних духів і верховного бога на ім'я Морі Караенг. У старі часи всі мангараї шанували духів предків, яких називали емпо або андунг. Вони вірили в існування духів, які охороняють хати та подвір'я й цілі села (нага-голо), духів, що охороняють сільськогосподарські поля (нага-тана) тощо, вони й досі дуже обережні, коли йдеться про потенційні неприємності, які можуть завдати духи. Мангараї мають міф про те, як Морі Караенг створив природу, землю, людей, світ духів, тварин, рис, кукурудзу тощо. Вони проводять низку церемоній, пов'язаних з місцевими віруваннями, які стосуються індивідуальних подій життєвого циклу, інавгурації сільської влади, а також землеробства.
Шамани ата-мбеко є спеціалістами з релігійних питань. Вони проводять церемонії, прогнозують майбутнє, лікують хвороби, надають силу людині за допомогою амулетів чи «чарівної води». Щоб стати ата-мбеко, потрібно пройти спеціальне навчання.
Суспільство
Область Мангарай поділяється на 39 районів (далу), що територіально відповідають колишнім князівствам. Далу, в свою чергу, поділяються на менші адміністративні одиниці — гларанг, а ті — на бео (сільські громади). Гларанг по суті є великим патрилінійним родом, якому належать права на землю. Кожен далу має провідний рід (вау), що веде своє походження від першопоселенців району.
Суспільство поділяється на 3 основні верстви: шляхетних (краенг), простолюдинів (ата-леке) та потомків рабів. Хоча рабства вже більше не існує, походження від рабів залишається ознакою нижчого статусу в суспільстві.
Внутрішня політична система мангараїв базується на існуванні патрилінійних родових груп, очолюваних головою роду — тодо. Кожна сільська громада складається щонайменше з двох таких родів. У громаді, що складалася з трьох родів, існувало більше можливостей у виборі шлюбних партнерів. Зараз шлюбні правила стали більш гнучкими. Переважає нуклеарна сім'я, у християн сім'ї моногамні, у мусульман та прибічників традиційної релігії дозволена полігінія.
Господарство, побут
Головне заняття — ручне тропічне перелогове землеробство. Вирощують кукурудзу, суходольний рис, бобові, овочі, тютюн, каву. Постійні рисові тераси отримали поширення лише після 1960-х рр. Як престижних і церемоніальних тварин розводять буйволів. Тримають також коней, свиней, курей. Традиційні ремесла — обробка металів, різьблення по дереву, плетіння.
Основна їжа — кукурудзяна каша з овочами та свининою (мангараї-мусульмани свинину не вживають), пальмове вино туак.
Традиційний одяг — два шматка тканини, що зав'язуються на талії та стегнах мотузками. Сучасний одяг мангараїв не відрізняється від того, який носить більшість населення Індонезії.
Давні традиційні села мангараїв мали замкнене кільцеве планування, майданчик по центру з великим деревом і мегалітичними спорудами виконував церемоніальні функції. Іноді села складалися лише з однієї великої хати, в якій могло жити до 200 душ. У більш сучасному селі (бео) налічувалось від 5 до 20 круглих або овальних у плані хат, що стоять у ряд. Вони мають характерний високий (до 9 метрів) конічний дах, що спускається майже до землі.
Примітки
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: , архів оригіналу: (англ.)
- Aris Ananta, Evi Nurvidya Arifin, M. Sairi Hasbullah, Nur Budi Handayani, Agus Pramono. Demography of Indonesia's Ethnicity. Institute of Southeast Asian Studies, 2015. (англ.)
- Michael Hitchcock (1996). Islam and identity in Eastern Indonesia. University of Hull Press. с. 33. ISBN .
- Karel Steenbrink (2014). Catholics in Indonesia, 1808-1942: A Documented History. Volume 2: The Spectacular Growth of a Self Confident Minority, 1903-1942. Brill. с. 89. ISBN .
Джерела
- А. А. Бернова. Манггараи [ 24 грудня 2017 у Wayback Machine.]. Народы и религии мира: Энциклопедия [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.]. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 320-321. (рос.)
- M. Junus Melalatoa. Ensiklopedi Suku Bangsa di Indonesia, Jilid L-Z. Departemen Pendidikan dan Kebudayaan RI, Jakarta 1995: 516—519 (Manggarai) (індонез.)
- David Levinson (ed.). Encyclopedia of World Cultures. Volume V: East and Southeast Asia (Paul Hockings, vol. ed.). G.K. Hall & Company, 1991, p. 176: Manggarai [ 12 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Zulyani Hidayah. A Guide to Tribes in Indonesia. Anthropological Insights from the Archipelago. Springer Singapore, 2020, pp. 201—202: Manggarai
- Manggarai [Архівовано 13 червня 2020 у Archive.is]. Encyclopædia Britannica (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mangara yi abo mangarajci vlasna nazva ata mangaraj sho oznachaye lyudi z Mangarayu indonez Suku Manggarai narod v Indoneziyi na zahodi ostrova Flores oblast Mangaraj MangarayiSim ya mangarayiv arhivne foto Samonazvaata mangarajKilkist900 tis Areal Indoneziya provinciya Shidna Nusa TengaraRasapivdenni mongoloyidiBlizki do bima ngada nage ende lioMovamangarajska indonezijskaReligiyahristiyanstvo islam narodna religiyaRozselennya chiselnistMapa rozselennya narodiv ostrova Flores Zhivut na pivnichnomu zahodi provinciyi Shidna Nusa Tengara v okrugah Zahidnij Mangaraj indonez Kabupaten Manggarai Barat Mangaraj indonez Kabupaten Manggarai ta Shidnij Mangaraj indonez Kabupaten Manggarai Timur Ce girska miscevist ye bagato nevelikih richok blizko 30 teritoriyi zajmayut lisi klimat tropichnij zemli vvazhayutsya rodyuchimi Region takozh vklyuchaye ostrovi Komodo ta Rincha indonez Pulau Rinca U mezhah provinciyi Shidna Pivdenno Shidna Nusa mangarayi v 2010 roci nalichuvali 727 404 osobi 15 57 naselennya provinciyi Oficijna statistika Indoneziyi zarahovuye mangarayiv do chisla narodiv Shidnoyi Pivdenno Shidnoyi Nusi Razom 2010 roku yih chiselnist v mezhah provinciyi stanovila 3 793 242 osobi a po vsij Indoneziyi 4 184 923 osobi MovaGovoryat mangarajskoyu movoyu yaka nalezhit do sumba floreskoyi grupi centralno shidnoyi gilki malajsko polinezijskih mov i rozpadayetsya na dekilka dialektiv zahidno mangarajskij centralno mangarajskij shidno mangarajskij pota radzhong pae mbaj Isnuye mangarajsko indonezijskij slovnik Poshirena takozh indonezijska mova IstoriyaMangarayi nalezhat do korinnogo naselennya ostrova Flores U dobu serednovichchya zaznali politichnogo j kulturnogo vplivu z boku bima iz susidnogo ostrova Sumbava ta makasariv z pivdnya ostrova Sulavesi Ranni derzhavni utvorennya mangarayiv u XVII st opinilisya pid vladoyu makasarskogo sultanatu Gova V cej period na Floresi poshiryuyetsya islam 1727 roku oblast Mangaraj perejshla do sultanatu Bima j perebuvala v jogo skladi do 1929 roku U XX st pid vladoyu gollandskih kolonizatoriv pochalasya hristiyanizaciya mangarayiv ViruvannyaBilshist mangarayiv na zahodi ye musulmanami sunitami na shodi hristiyanami katoliki v centralnij girskij chastini rajonu naselennya dotrimuyetsya tradicijnih viruvan Narodna religiya mangarayiv pobudovana na kulti predkiv ta viri v isnuvanni chislennih duhiv i verhovnogo boga na im ya Mori Karaeng U stari chasi vsi mangarayi shanuvali duhiv predkiv yakih nazivali empo abo andung Voni virili v isnuvannya duhiv yaki ohoronyayut hati ta podvir ya j cili sela naga golo duhiv sho ohoronyayut silskogospodarski polya naga tana tosho voni j dosi duzhe oberezhni koli jdetsya pro potencijni nepriyemnosti yaki mozhut zavdati duhi Mangarayi mayut mif pro te yak Mori Karaeng stvoriv prirodu zemlyu lyudej svit duhiv tvarin ris kukurudzu tosho Voni provodyat nizku ceremonij pov yazanih z miscevimi viruvannyami yaki stosuyutsya individualnih podij zhittyevogo ciklu inavguraciyi silskoyi vladi a takozh zemlerobstva Shamani ata mbeko ye specialistami z religijnih pitan Voni provodyat ceremoniyi prognozuyut majbutnye likuyut hvorobi nadayut silu lyudini za dopomogoyu amuletiv chi charivnoyi vodi Shob stati ata mbeko potribno projti specialne navchannya SuspilstvoOblast Mangaraj podilyayetsya na 39 rajoniv dalu sho teritorialno vidpovidayut kolishnim knyazivstvam Dalu v svoyu chergu podilyayutsya na menshi administrativni odinici glarang a ti na beo silski gromadi Glarang po suti ye velikim patrilinijnim rodom yakomu nalezhat prava na zemlyu Kozhen dalu maye providnij rid vau sho vede svoye pohodzhennya vid pershoposelenciv rajonu Suspilstvo podilyayetsya na 3 osnovni verstvi shlyahetnih kraeng prostolyudiniv ata leke ta potomkiv rabiv Hocha rabstva vzhe bilshe ne isnuye pohodzhennya vid rabiv zalishayetsya oznakoyu nizhchogo statusu v suspilstvi Vnutrishnya politichna sistema mangarayiv bazuyetsya na isnuvanni patrilinijnih rodovih grup ocholyuvanih golovoyu rodu todo Kozhna silska gromada skladayetsya shonajmenshe z dvoh takih rodiv U gromadi sho skladalasya z troh rodiv isnuvalo bilshe mozhlivostej u vibori shlyubnih partneriv Zaraz shlyubni pravila stali bilsh gnuchkimi Perevazhaye nuklearna sim ya u hristiyan sim yi monogamni u musulman ta pribichnikiv tradicijnoyi religiyi dozvolena poliginiya Gospodarstvo pobutMangarajska hata Golovne zanyattya ruchne tropichne perelogove zemlerobstvo Viroshuyut kukurudzu suhodolnij ris bobovi ovochi tyutyun kavu Postijni risovi terasi otrimali poshirennya lishe pislya 1960 h rr Yak prestizhnih i ceremonialnih tvarin rozvodyat bujvoliv Trimayut takozh konej svinej kurej Tradicijni remesla obrobka metaliv rizblennya po derevu pletinnya Osnovna yizha kukurudzyana kasha z ovochami ta svininoyu mangarayi musulmani svininu ne vzhivayut palmove vino tuak Tradicijnij odyag dva shmatka tkanini sho zav yazuyutsya na taliyi ta stegnah motuzkami Suchasnij odyag mangarayiv ne vidriznyayetsya vid togo yakij nosit bilshist naselennya Indoneziyi Davni tradicijni sela mangarayiv mali zamknene kilceve planuvannya majdanchik po centru z velikim derevom i megalitichnimi sporudami vikonuvav ceremonialni funkciyi Inodi sela skladalisya lishe z odniyeyi velikoyi hati v yakij moglo zhiti do 200 dush U bilsh suchasnomu seli beo nalichuvalos vid 5 do 20 kruglih abo ovalnih u plani hat sho stoyat u ryad Voni mayut harakternij visokij do 9 metriv konichnij dah sho spuskayetsya majzhe do zemli PrimitkiSimons Gary F and Charles D Fennig eds 2018 Ethnologue Languages of the World vid 21 Dallas Texas SIL International Online version arhiv originalu angl Aris Ananta Evi Nurvidya Arifin M Sairi Hasbullah Nur Budi Handayani Agus Pramono Demography of Indonesia s Ethnicity Institute of Southeast Asian Studies 2015 ISBN 978 981 4519 87 8 angl Michael Hitchcock 1996 Islam and identity in Eastern Indonesia University of Hull Press s 33 ISBN 08 595 8646 4 Karel Steenbrink 2014 Catholics in Indonesia 1808 1942 A Documented History Volume 2 The Spectacular Growth of a Self Confident Minority 1903 1942 Brill s 89 ISBN 90 042 5402 1 DzherelaA A Bernova Manggarai 24 grudnya 2017 u Wayback Machine Narody i religii mira Enciklopediya 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Gl red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2000 s 320 321 ISBN 5 85270 155 6 ros M Junus Melalatoa Ensiklopedi Suku Bangsa di Indonesia Jilid L Z Departemen Pendidikan dan Kebudayaan RI Jakarta 1995 516 519 Manggarai indonez David Levinson ed Encyclopedia of World Cultures Volume V East and Southeast Asia Paul Hockings vol ed G K Hall amp Company 1991 p 176 Manggarai 12 zhovtnya 2017 u Wayback Machine ISBN 0 8168 8840 X angl Zulyani Hidayah A Guide to Tribes in Indonesia Anthropological Insights from the Archipelago Springer Singapore 2020 pp 201 202 Manggarai ISBN 978 981 15 1835 5 Manggarai Arhivovano 13 chervnya 2020 u Archive is Encyclopaedia Britannica angl