Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Леоні́д Ві́кторович Ма́лий (нар. 28 січня 1955, Миколаїв, Українська РСР) — радянський футболіст, півзахисник, радянський та український тренер. Володар Кубка СРСР (1980 рік), Майстер спорту СРСР (1979 рік), суддя національної категорії.
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Леонід Вікторович Малий | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 28 січня 1955 (69 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 Миколаїв, Українська РСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 172 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 72 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | Півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ДЮСШ СК «Миколаїв» | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання |  | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |  | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кар'єра
Кар'єра футболіста
Футболом Леонід починав займатися у рідному Миколаєві, у місцевій ДЮСШ при команді майстрів «Суднобудівника», разом зі своїм братом-близнюком Володимиром. Першим тренером був О. І. Васковський. У дорослому футболі брати дебютували у херсонському «Локомотиві», від куди молодих футболістів запросили в Ворошиловградську «Зорю», що виступала у вищій лізі чемпіонату СРСР. Але через високу конкуренцію, хлопцям не часто доводилося виходити на поле у складі команди.
У 1977 році, брати були покликані на службу в армію та направлені до одеського «СКА», де досить швидко стали лідерами команди, з якою здобули перемогу в зональному турнірі другої ліги, а в стикових матчах з Семипалатинським завоювали путівку в першу лігу. У армійській команді у братів все складалося вдало, керівництво їм надало трикімнатну квартиру, куди хлопці перевезли своїх батьків. Виступаючи за клуб, футболісти змогли проявитися на футбольному полі у найкращій якості. Незабаром Леоніду і Володимиру стали надходити пропозиції від сильніших команд, запрошували в місцевий «Чорноморець», дніпропетровський «Дніпро», пропонували повернутися у «Зорю», але гравці перейшли до «Шахтаря». Після бесіди з тренером Малі написали заяви про прийом в команду. Лідерами гірницької команди тієї пори були такі відомі футболісти як Юрій Дегтерьов, Віталій Старухін, Віктор Звягінцев та Володимир Роговський. Леонід грав на позиції лівого півзахисника і в основному виходив на заміни, в місце більш досвідченого Володимира Сафонова. У 1979 році донецький клуб став другим призером . Але срібних медалей Леонід, на відміну від свого брата, не отримав, оскільки, згідно з регламентом чемпіонату, зіграні ним 13 поєдинків (менш як 50 % усіх зіграних матчів), виявилося недостатньо для отримання нагород. У наступному сезоні Леонід уже набагато частіше з'являвся у складі гірників, що фінішували на 6 місці в чемпіонаті. Більш вдало донецька команда виступала в турнірі на Кубку СРСР, дійшовши до фіналу, де з рахунком (2:1) була здобута перемога над тбіліським «Динамо». Взяв участь у кубковому фіналі та Леонід Малий, який замінив у другому таймі Володимира Сафонова. А 19 вересня 1980 року Леонід дебютував в турнірі на Кубок УЄФА, де на переповненому донецькому стадіоні «Локомотив», «Шахтар» переміг французький «Монако» — 2:1. У цьому поєдинку Леонід на 58 хвилині матчу змінив свого брата Володимира.
По закінченню сезону, брати Малі приймають рішення повернутися в Одесу, де керівництво Одеського військового округу гарантувало їм добрі умови, офіцерські звання та «тверде місце» в основному складі армійської команди. І хоча набагато пізніше сам Леонід визнавав, що рішення покинути «Шахтар» можливо і було помилкою, але тоді брати все ж переїхали до Одеси, де були лідерами команди «СКА» і навколо них будувалася гра колективу. У 1982 році Леонід покинув армійську команду і на відміну від свого брата, продовжив службу та вільного в «СКА», переходить в одеський «Чорноморець», куди його запросив молодий тренер Віктор Прокопенко. Але вже на самому початку чемпіонату, в матчі 6 туру проти дніпропетровського «Дніпра», півзахисник отримав серйозну травму спини і вибув зі складу команди до кінця сезону. Після тривалого лікування та відновлення було складно конкурувати за місце у вже сформованому і зіграному стартовому складі команди. У результаті Леонід повертається в рідний Миколаїв, де протягом п'яти років виступав у складі «Суднобудівника» (нині МФК «Миколаїв»), який тренував Євген Кучеревський. З миколаївським колективом двічі ставав бронзовим призером зонального турніру другої ліги. У сезонах 1988—1989 років досвідчений футболіст захищав кольори черкаського «Дніпра». Вже залишивши кар'єру у великому футболі, продовжував виступати на аматорському рівні, в сезоні 1992—1993 грав у складі команди із селища Новокрасного.
Кар'єра тренера
У 1989 році Леонід Малий перейшов в команду черкаського «Дніпра», яку тренував В'ячеслав Першин. У цій команді був граючим тренером, допомагаючи наставнику будувати гру і керувати колективом безпосередньо на футбольному полі. У 1990 році повертається в Миколаїв, де протягом двох сезонів працював на посаді начальника команди в «Суднобудівник». У старті чемпіонату України, на початку сезону 1992 року був в.о. головного тренера миколаївської команди, яка незабаром отримала нового інвестора і нову назву — «Евіс». Головним тренером було призначено Івана Балана, а Леонід Вікторович став віце-президентом клубу та займав цю посаду до 1994 року. У 2009—2010 роках, працював помічником головного тренера МФК «Миколаїв» Михайла Калити, а пізніше В'ячеслава Мазараті. Активно виступав за ветеранські команди рідного міста. Як граючий тренер команди «Ніанат-45», двічі ставав бронзовим призером чемпіонату країни серед ветеранів.
Кар'єра судді
У 1993 році Леонід Малий отримав пропозицію стати футбольним арбітром. Пройшовши курс навчання та спеціальні збори, став обслуговувати матчі перехідної та другої ліг чемпіонату України а трохи пізніше і першої ліги. Обслуговував матчі як головний арбітр і як бічний суддя. З сезону 1996—1997 почав залучатися до обслуговування поєдинків у вищій лізі як боковий суддя. У травні 2002 року Малий був лайнсменом на сумно відомому матчі запорізького «Металург» та київського «Динамо», під час якого на очах у Леоніда стався інсульт у тренера динамівців Валерія Лобановського. Поєдинок був зупинений і машина швидкої допомоги прямо зі стадіону відвезла тренера в лікарню, де через 5 днів знаменитий тренер помер. Всього у вищому футбольному дивізіоні України Леонід Малий провів близько 80 поєдинків.
Спортивний функціонер
Після того, як у зв'язку з віковим цензом, змушений був залишити суддівську кар'єру, Леонід Вікторович кілька років працював інспектором матчів другої ліги, був головою Федерації футболу міста Миколаїв, а також першим заступником миколаївської обласної Федерації футболу. Очолював Асоціацію футбольних арбітрів Миколаївській області. З 2011 року працює в структурі спортивного товариства «Динамо» (Миколаїв).
Освіта
Закінчив Одеський педагогічний інститут ім. К. Д. Ушинського
Сім'я
Дружина Олена, тренер-хореограф з фігурного катання. Дочка Катерина — колишня солістка групи «Фоксі», учасниця відбору на конкурс «Євробачення-2005», проживає в Києва. Рідний брат-близнюк Володимир проживає з родиною в Одесі.
Досягнення
- Володар Кубка СРСР (1): 1980;
- Чемпіон Української РСР (1): 1977.
Примітки
- Супер-братья Малые [ 15 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- «Шахтёр» (Донецк) — АС «Монако» [ 7 квітня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Кубок СССР и другие награды... [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- Профіль на сайті «Одесский футбол» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профіль на сайті footballfacts.ru [ 28 січня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профіль на сайті football.lg.ua (рос.)
- Профіль на сайті КЛІСФ [ 13 травня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Кубок СССР и другие награды... [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- «Шахтёр» (Донецк) — АС «Монако» [ 7 квітня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Супер-братья Малые [ 15 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
 | Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Leoni d Vi ktorovich Ma lij nar 28 sichnya 1955 Mikolayiv Ukrayinska RSR radyanskij futbolist pivzahisnik radyanskij ta ukrayinskij trener Volodar Kubka SRSR 1980 rik Majster sportu SRSR 1979 rik suddya nacionalnoyi kategoriyi Leonid MalijOsobisti daniPovne im ya Leonid Viktorovich MalijNarodzhennya 28 sichnya 1955 1955 01 28 69 rokiv Mikolayiv Ukrayinska RSRZrist 172 smVaga 72 kgGromadyanstvo SRSR UkrayinaPoziciya PivzahisnikYunacki klubiDYuSSh SK Mikolayiv Profesionalni klubi Roki Klub I g 1974 Lokomotiv Herson 4 0 1974 1976 Zorya Voroshilovgrad 6 0 1977 1978 SKA Odesa 79 15 1979 1980 Shahtar Doneck 37 4 1981 SKA Odesa 40 6 1982 Chornomorec Odesa 5 0 1983 1987 Sudnobudivnik Mikolayiv 154 28 1988 1989 Dnipro Cherkasi 93 18 Trenerska diyalnist Roki Komanda Posada1989 Dnipro Cherkasi trener1992 Sudnobudivnik Mikolayiv v o 2009 2010 MFK Mikolayiv st trenerZvannya nagorodiZvannya Majster sportu SRSRNagorodi Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Malij Kar yeraKar yera futbolista Futbolom Leonid pochinav zajmatisya u ridnomu Mikolayevi u miscevij DYuSSh pri komandi majstriv Sudnobudivnika razom zi svoyim bratom bliznyukom Volodimirom Pershim trenerom buv O I Vaskovskij U doroslomu futboli brati debyutuvali u hersonskomu Lokomotivi vid kudi molodih futbolistiv zaprosili v Voroshilovgradsku Zoryu sho vistupala u vishij lizi chempionatu SRSR Ale cherez visoku konkurenciyu hlopcyam ne chasto dovodilosya vihoditi na pole u skladi komandi U 1977 roci brati buli poklikani na sluzhbu v armiyu ta napravleni do odeskogo SKA de dosit shvidko stali liderami komandi z yakoyu zdobuli peremogu v zonalnomu turniri drugoyi ligi a v stikovih matchah z Semipalatinskim zavoyuvali putivku v pershu ligu U armijskij komandi u brativ vse skladalosya vdalo kerivnictvo yim nadalo trikimnatnu kvartiru kudi hlopci perevezli svoyih batkiv Vistupayuchi za klub futbolisti zmogli proyavitisya na futbolnomu poli u najkrashij yakosti Nezabarom Leonidu i Volodimiru stali nadhoditi propoziciyi vid silnishih komand zaproshuvali v miscevij Chornomorec dnipropetrovskij Dnipro proponuvali povernutisya u Zoryu ale gravci perejshli do Shahtarya Pislya besidi z trenerom Mali napisali zayavi pro prijom v komandu Liderami girnickoyi komandi tiyeyi pori buli taki vidomi futbolisti yak Yurij Degterov Vitalij Staruhin Viktor Zvyagincev ta Volodimir Rogovskij Leonid grav na poziciyi livogo pivzahisnika i v osnovnomu vihodiv na zamini v misce bilsh dosvidchenogo Volodimira Safonova U 1979 roci doneckij klub stav drugim prizerom Ale sribnih medalej Leonid na vidminu vid svogo brata ne otrimav oskilki zgidno z reglamentom chempionatu zigrani nim 13 poyedinkiv mensh yak 50 usih zigranih matchiv viyavilosya nedostatno dlya otrimannya nagorod U nastupnomu sezoni Leonid uzhe nabagato chastishe z yavlyavsya u skladi girnikiv sho finishuvali na 6 misci v chempionati Bilsh vdalo donecka komanda vistupala v turniri na Kubku SRSR dijshovshi do finalu de z rahunkom 2 1 bula zdobuta peremoga nad tbiliskim Dinamo Vzyav uchast u kubkovomu finali ta Leonid Malij yakij zaminiv u drugomu tajmi Volodimira Safonova A 19 veresnya 1980 roku Leonid debyutuvav v turniri na Kubok UYeFA de na perepovnenomu doneckomu stadioni Lokomotiv Shahtar peremig francuzkij Monako 2 1 U comu poyedinku Leonid na 58 hvilini matchu zminiv svogo brata Volodimira Po zakinchennyu sezonu brati Mali prijmayut rishennya povernutisya v Odesu de kerivnictvo Odeskogo vijskovogo okrugu garantuvalo yim dobri umovi oficerski zvannya ta tverde misce v osnovnomu skladi armijskoyi komandi I hocha nabagato piznishe sam Leonid viznavav sho rishennya pokinuti Shahtar mozhlivo i bulo pomilkoyu ale todi brati vse zh pereyihali do Odesi de buli liderami komandi SKA i navkolo nih buduvalasya gra kolektivu U 1982 roci Leonid pokinuv armijsku komandu i na vidminu vid svogo brata prodovzhiv sluzhbu ta vilnogo v SKA perehodit v odeskij Chornomorec kudi jogo zaprosiv molodij trener Viktor Prokopenko Ale vzhe na samomu pochatku chempionatu v matchi 6 turu proti dnipropetrovskogo Dnipra pivzahisnik otrimav serjoznu travmu spini i vibuv zi skladu komandi do kincya sezonu Pislya trivalogo likuvannya ta vidnovlennya bulo skladno konkuruvati za misce u vzhe sformovanomu i zigranomu startovomu skladi komandi U rezultati Leonid povertayetsya v ridnij Mikolayiv de protyagom p yati rokiv vistupav u skladi Sudnobudivnika nini MFK Mikolayiv yakij trenuvav Yevgen Kucherevskij Z mikolayivskim kolektivom dvichi stavav bronzovim prizerom zonalnogo turniru drugoyi ligi U sezonah 1988 1989 rokiv dosvidchenij futbolist zahishav kolori cherkaskogo Dnipra Vzhe zalishivshi kar yeru u velikomu futboli prodovzhuvav vistupati na amatorskomu rivni v sezoni 1992 1993 grav u skladi komandi iz selisha Novokrasnogo Kar yera trenera U 1989 roci Leonid Malij perejshov v komandu cherkaskogo Dnipra yaku trenuvav V yacheslav Pershin U cij komandi buv grayuchim trenerom dopomagayuchi nastavniku buduvati gru i keruvati kolektivom bezposeredno na futbolnomu poli U 1990 roci povertayetsya v Mikolayiv de protyagom dvoh sezoniv pracyuvav na posadi nachalnika komandi v Sudnobudivnik U starti chempionatu Ukrayini na pochatku sezonu 1992 roku buv v o golovnogo trenera mikolayivskoyi komandi yaka nezabarom otrimala novogo investora i novu nazvu Evis Golovnim trenerom bulo priznacheno Ivana Balana a Leonid Viktorovich stav vice prezidentom klubu ta zajmav cyu posadu do 1994 roku U 2009 2010 rokah pracyuvav pomichnikom golovnogo trenera MFK Mikolayiv Mihajla Kaliti a piznishe V yacheslava Mazarati Aktivno vistupav za veteranski komandi ridnogo mista Yak grayuchij trener komandi Nianat 45 dvichi stavav bronzovim prizerom chempionatu krayini sered veteraniv Kar yera suddi U 1993 roci Leonid Malij otrimav propoziciyu stati futbolnim arbitrom Projshovshi kurs navchannya ta specialni zbori stav obslugovuvati matchi perehidnoyi ta drugoyi lig chempionatu Ukrayini a trohi piznishe i pershoyi ligi Obslugovuvav matchi yak golovnij arbitr i yak bichnij suddya Z sezonu 1996 1997 pochav zaluchatisya do obslugovuvannya poyedinkiv u vishij lizi yak bokovij suddya U travni 2002 roku Malij buv lajnsmenom na sumno vidomomu matchi zaporizkogo Metalurg ta kiyivskogo Dinamo pid chas yakogo na ochah u Leonida stavsya insult u trenera dinamivciv Valeriya Lobanovskogo Poyedinok buv zupinenij i mashina shvidkoyi dopomogi pryamo zi stadionu vidvezla trenera v likarnyu de cherez 5 dniv znamenitij trener pomer Vsogo u vishomu futbolnomu divizioni Ukrayini Leonid Malij proviv blizko 80 poyedinkiv Sportivnij funkcioner Pislya togo yak u zv yazku z vikovim cenzom zmushenij buv zalishiti suddivsku kar yeru Leonid Viktorovich kilka rokiv pracyuvav inspektorom matchiv drugoyi ligi buv golovoyu Federaciyi futbolu mista Mikolayiv a takozh pershim zastupnikom mikolayivskoyi oblasnoyi Federaciyi futbolu Ocholyuvav Asociaciyu futbolnih arbitriv Mikolayivskij oblasti Z 2011 roku pracyuye v strukturi sportivnogo tovaristva Dinamo Mikolayiv OsvitaZakinchiv Odeskij pedagogichnij institut im K D UshinskogoSim yaDruzhina Olena trener horeograf z figurnogo katannya Dochka Katerina kolishnya solistka grupi Foksi uchasnicya vidboru na konkurs Yevrobachennya 2005 prozhivaye v Kiyeva Ridnij brat bliznyuk Volodimir prozhivaye z rodinoyu v Odesi DosyagnennyaVolodar Kubka SRSR 1 1980 Chempion Ukrayinskoyi RSR 1 1977 PrimitkiSuper bratya Malye 15 chervnya 2015 u Wayback Machine ros Shahtyor Doneck AS Monako 7 kvitnya 2010 u Wayback Machine ros Kubok SSSR i drugie nagrady 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros PosilannyaProfil na sajti Odesskij futbol 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Profil na sajti footballfacts ru 28 sichnya 2015 u Wayback Machine ros Profil na sajti football lg ua ros Profil na sajti KLISF 13 travnya 2014 u Wayback Machine ros Kubok SSSR i drugie nagrady 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Shahtyor Doneck AS Monako 7 kvitnya 2010 u Wayback Machine ros Super bratya Malye 15 chervnya 2015 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya pro futbolista Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi