Мала Клітна село в Україні у Заслучненській сільській громаді Хмельницького району Хмельницької області Населення станов

Мала́ Клітна — село в Україні, у Заслучненській сільській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 246 осіб.

село Мала Клітна

Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Хмельницький район
Громада	Заслучненська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA68040170120013593
Облікова картка	Мала Клітна
Основні дані
Засноване	1518
Населення	246
Площа	1,231 км²
Густота населення	199,84 осіб/км²
Поштовий індекс	31033
Телефонний код	+380 3855
Географічні дані
Географічні координати	49°43′46″ пн. ш. 26°40′21″ сх. д. / 49.72944° пн. ш. 26.67250° сх. д. / 49.72944; 26.67250Координати: 49°43′46″ пн. ш. 26°40′21″ сх. д. / 49.72944° пн. ш. 26.67250° сх. д. / 49.72944; 26.67250
Середня висота над рівнем моря	304 м
Водойми	р. Случ


Місцева влада
Адреса ради	31050, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Заслучне, пл. І.О. Масловського, 2
Карта
Мала Клітна
Мала Клітна
Мапа

Історія

Найдавнішу писемну згадку про Малу Клітну містить акт польського короля Сигзмунда І від 27 червня 1518 в якому він підтверджує право володіння пустим селищем в Кременецькому повіті Кузьминської волості Клітною Володимирського городничого Еска Сенютича. В цьому ж документі йдеться про те, що Еско Сенютич «повідав перед нами, іж князь Андрей Олесандрович (Сангушко), староста Володимерський, а той час коли от брата нашого (короля Олександра) Кременець держав, дав йому селище пусте в Кременецькому повіті, в Кузьминській волості Клітну, яко же і брат наш Його Милость тоє селище йому дав і листом своїм підтвердив на вєчность».

Потім село згадується в опису Крем'янецького замку від 1545 рок, де читаємо: «Сенютин має Клетню держить Юрась». Пізніше село увійшло до складу численних маєтностей князів Острозьких. А після згасання їхнього роду в 1620 році, увійшло воно до так званої Острозької ординації. Останній острозький ординат, князь Януш-Олександр Сангушко 7 грудня 1753 року в Кульбушові видав передаточний акт, згідно з яким всі маєтності Острозької ординації подарував різним особам. За цією дарчою, Мала Клітна, під назвою Малої Колотні, дісталося князю Ігнатію Сапезі, воєводі Мстиславському, чашнику Литовському, сину князя Владислава — Йосафата Сапеги, воєводи Мінського і Брестського.

Від Ігнатія Сапеги село перейшло до одного з чотирьох його синів — князя Ксаверія Сапеги, воєводи Смоленського. Цей князь брав участь у польському повстанні 1831 року і після його придушення втік за кордон, а село продали з аукціону.

У 1780 році за кошти парафіяльного священика Іоанна Данилецького була збудована дерев'яна церква Різдва Св. Хрестителя і Передтечі Господнього Іоанна. В ній у кінці позаминулого століття зберігалися книги і храмова ікона, подаровані імператором Олександром ІІ.

Станом на 1886 рік в колишньому власницькому селі Терешківської волості Старокостянтинівського повіту Волинської губернії, мешкало 485 осіб, налічувалось 77 дворових господарств, існували православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і 2 вітряних млини.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 729 осіб (372 чоловічої статі та 357 — жіночої), з яких 438 — православної віри.

Примітки

Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-21. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

Посилання

Погода в селі Мала Клітна [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

[2] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-21. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)