Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Малабарське узбережжя, або Малабар — довге і вузьке узбережжя на південному заході півострова Індостан, розташоване на південь від Гоа, між Аравійським морем і Західними Гатами. Узбережжя простягається на 845 км по території індійських штатів Карнатака і Керала. На узбережжі знаходилася історична область Південної Індії — Малабар.
| Малабарське узбережжя | |
 | |
| Країна |  Індія[1] |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Індія Керала[1] |
 | |
 Малабарське узбережжя у Вікісховищі | |
Координати: 12°01′00″ пн. ш. 75°16′59″ сх. д. / 12.0167000000277770511° пн. ш. 75.28330000002777922° сх. д.
Узбережжя є алювіальною низовиною шириною до 80 км, здебільшого низинний і топкий, місцями є піщані пляжі. Берегова смуга шириною 1-2 км має багато глибоких лагун, в деяких з яких розташовані морські порти, такі як Кочин і Калікут (Кожикоде).
Клімат і рослинність
Клімат регіону субекваторіальний, мусонний. Середня температура повітря коливається від 25 °C до 28 °C. Опади до 2-3 тис. мм на рік, в основному в кінці літа. Сухий сезон на півдні триває з січня по лютий, на півночі — з грудня по квітень.
Низовини і схили гір зі сходу покриті тропічними вічнозеленими лісами, з великою різноманітністю видів: тік, і , а також пальми, бамбук, камелії, сандалове дерево, різні ліани і орхідеї. Гирла річок мають мангри .
Господарське використання
Малабарське узбережжя є одним з найгустонаселеніших районів Індії. Його землі використовують для землеробства — рисові поля, плантації кави, кокосової пальми, манго, бананів. Також вирощуються перець, кардамон і горіхи кеш'ю.
На узбережжі видобувають монацит з розсипів морського походження, також відомі великі запаси торієвих пісків.
Історія
Численні портові міста Малабара, такі як Кожикоде і поселення Oddeway Torre (обидва були частиною Голландської Індії), а також Кочин і Каннур протягом століть були центрами торгівлі в Індійському океані.
У 4 ст. на Малабар прибув християнський проповідник Фома Канський, що заснував велику християнську громаду .
Спеціалізація на морській торгівлі призвела до появи великої різноманітності культур в прибережних поселеннях Малабарського узбережжя. У цих містах з'явилися перші групи християн, і мусульман в Індії.
Див. також
- Коромандельський берег
- Малабар (значення)
- — Малабарські християни
- Малабарський Мусон
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Малабарське узбережжя |
- Panikkar, K. M. (1929). Malabar and the Portuguese: being a history of the relations of the Portuguese with Malabar from 1500 to 1663.
- Panikkar, K. M. (1931). Malabar and the Dutch.
- Panikkar, K. M. (1953). Asia and Western dominance, 1498-1945. London: G. Allen and Unwin.
- GEOnet Names Server — 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Malabarske uzberezhzhya abo Malabar dovge i vuzke uzberezhzhya na pivdennomu zahodi pivostrova Indostan roztashovane na pivden vid Goa mizh Aravijskim morem i Zahidnimi Gatami Uzberezhzhya prostyagayetsya na 845 km po teritoriyi indijskih shtativ Karnataka i Kerala Na uzberezhzhi znahodilasya istorichna oblast Pivdennoyi Indiyi Malabar Malabarske uzberezhzhya Krayina Indiya 1 Administrativna odinicyaIndiya Kerala 1 Malabarske uzberezhzhya u Vikishovishi Koordinati 12 01 00 pn sh 75 16 59 sh d 12 0167000000277770511 pn sh 75 28330000002777922 sh d 12 0167000000277770511 75 28330000002777922Malabarskij bereg na mapi Indiyi Plyazh bilya Kerala Zapit Malabar perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Uzberezhzhya ye alyuvialnoyu nizovinoyu shirinoyu do 80 km zdebilshogo nizinnij i topkij miscyami ye pishani plyazhi Beregova smuga shirinoyu 1 2 km maye bagato glibokih lagun v deyakih z yakih roztashovani morski porti taki yak Kochin i Kalikut Kozhikode Klimat i roslinnistKlimat regionu subekvatorialnij musonnij Serednya temperatura povitrya kolivayetsya vid 25 C do 28 C Opadi do 2 3 tis mm na rik v osnovnomu v kinci lita Suhij sezon na pivdni trivaye z sichnya po lyutij na pivnochi z grudnya po kviten Nizovini i shili gir zi shodu pokriti tropichnimi vichnozelenimi lisami z velikoyu riznomanitnistyu vidiv tik i a takozh palmi bambuk kameliyi sandalove derevo rizni liani i orhideyi Girla richok mayut mangri Gospodarske vikoristannyaMalabarske uzberezhzhya ye odnim z najgustonaselenishih rajoniv Indiyi Jogo zemli vikoristovuyut dlya zemlerobstva risovi polya plantaciyi kavi kokosovoyi palmi mango bananiv Takozh viroshuyutsya perec kardamon i gorihi kesh yu Na uzberezhzhi vidobuvayut monacit z rozsipiv morskogo pohodzhennya takozh vidomi veliki zapasi toriyevih piskiv IstoriyaChislenni portovi mista Malabara taki yak Kozhikode i poselennya Oddeway Torre obidva buli chastinoyu Gollandskoyi Indiyi a takozh Kochin i Kannur protyagom stolit buli centrami torgivli v Indijskomu okeani U 4 st na Malabar pribuv hristiyanskij propovidnik Foma Kanskij sho zasnuvav veliku hristiyansku gromadu Specializaciya na morskij torgivli prizvela do poyavi velikoyi riznomanitnosti kultur v priberezhnih poselennyah Malabarskogo uzberezhzhya U cih mistah z yavilisya pershi grupi hristiyan i musulman v Indiyi Div takozhKoromandelskij bereg Malabar znachennya Malabarski hristiyani Malabarskij MusonDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Malabarske uzberezhzhya Panikkar K M 1929 Malabar and the Portuguese being a history of the relations of the Portuguese with Malabar from 1500 to 1663 Panikkar K M 1931 Malabar and the Dutch Panikkar K M 1953 Asia and Western dominance 1498 1945 London G Allen and Unwin GEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038