Висо́ке-Мазове́цьке (пол. Wysokie Mazowieckie) — місто в східній Польщі, Підляське воєводство, Високомазовецький повіт. Адміністративний центр повіту. Розташоване на річці . Відоме як село Високе з початку ХІІІ ст. У XV ст. стало королівським містечком. Отримало міське самоврядування за магдебурзьким правом 1503 р., проте згодом перетворене на приватне містом. Один із міських центрів Дорогочинської землі й Підляшшя. Знищене у XVII ст. в ході Шведського потопу. Після поділу Польщі в 1795 р. відійшло до Російської імперії, було перейменоване на Мазовецьк. Під час Другої світової війни входило до складу Білоруської РСР (1939—1939) та Німецької держави (1941—1945). Найстаріша будівля — парафіяльна церква Івана Хрестителя і всіх святих, один із центральних католицьких храмів Підляшшя.
Високе-Мазовецьке Wysokie Mazowieckie | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
52°55′ пн. ш. 22°30′ сх. д. / 52.917° пн. ш. 22.500° сх. д. | |||||
Країна | Польща | ||||
Регіон | Підляське воєводство | ||||
Столиця для | Q9271122? і Q21641354? | ||||
Засновано | 1492 | ||||
Площа | 15,24 км² | ||||
Населення | 9516 (2011) | ||||
· густота | 608 (2008) осіб/км² | ||||
Водойма | Brok[d] | ||||
Телефонний код | (48) 86 | ||||
Часовий пояс | і | ||||
Номери автомобілів | BWM | ||||
GeoNames | 754479 | ||||
OSM | ↑2706011 ·R (Високомазовецький повіт) | ||||
SIMC | 0957620 | ||||
Поштові індекси | 18-200 | ||||
Міська влада | |||||
Вебсайт | wysokiemazowieckie.pl | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Високе-Мазовецьке у Вікісховищі |
Назва
Географія
Високе-Мазовецьке розташоване на березі річки Брок.
Історія
- Високе-Мазовецьке — давнє поселення Дорогочинської землі в долині річки Брок. Її населення складали вихідці з Мазовії та західних земель польських князівств династії П'ястів. Центром долини було місто Сьвенцьк, за 6 верст від Високого, де на початку ХІІІ ст. була збудована церква і, ймовірно, ринок-торжок. Вперше Високе згадується у документі мазовецького князя Конрада від 1203 року, у якому перелічені села, прилеглі до округи міста Сьвенцька.
- В документі 1239 р. який зберігається в Полоцькому дієцезіальному музеї, який відноситься до каштелянії в Сьвенцку, згадується поселення Високе (Vysoke). Назва має топографічне походження та пов’язана з рельєфом місцевості. Це перше поселення було розміщено на правому боці річки Брок на височині, яка на цій території близько 150 м н.р.м. Це було поселення що належало до мазовецької (польської) Сьвенцькій каштелянії, центром якої було городище в Сьвенцьку-Струмянах. Це первинне поселення Високе загинуло в XIII-XIV ст.
- В бібліотеці ПАН в Кракові зберігся „Notat” о. Зигмунта Козицького, завдяки якому початок нового поселення Високого вдається датувати 1464 р., коли це поселення було у володінні Niekrasza. У XV ст., внаслідок занепаду Сьвенцька, зросло значення Високого, що перетворилося на королівське містечко, «закладене» польським королем і великим князем литовським Казимиром IV. 1469 року тут було зведено парафіяльну католицьку церкву. Містечко перебувало під владою великокняжого намісника в Дорогочині. Волость Високе (суч. Високе-Мазовецьке) з селами Осипи, Пожеги та Брики була найбльш висунотою на захід зоною проживання русинів. У Високому також була церква.
- 1503 року, у Вільні, польський король і великий князь литовський Олександр І надав Високому привілей на магдебурзьке право. Він підтвердив старі звичаї міста і дозволив міщанам варити пиво, що було привілеєм дорогочинського війта і намісника. Високе звільнялося від суду і податків намісника, отримувало власний суд війта і райців, мусило сплачувати чинш на користь короля.
- У середині XVI ст. державна влада перетворила Високе на приватне місто, яке відтоді декілька разів міняло власників. Під час Шведського потопу воно нищилося пожежами і занепало. У Високому (Мазовецькому) знаходився «Руський ринок», на якому стояла церква.
- 1775 року, коли дідичем Високого був Ян Потоцький, місто мало 123 будинки, які сплачували подимне. Двома роками раніше Потоцький збудував нову парафіальну дерев'яну католицьку церкву на місці спаленої (сучасна церква Івана Хрестителя і всіх святих).
- 1780 року володарем Високого став кавалерійський поручник Анжей Пйотровський, дворянин короля Станіслава-Августа. На його прохання король надав місту право проводити 4 ярмарки. Наступною володаркою Високого була Анела Угорська, коритницька старостиня.
- 1874 року в місті було вперше прокладено бруковані вулиці замість земляних. Наступного року через Високе проклали дорогу зі станцією в Шепетово, що сполучала Варшаву і Петербург, а також провели лінію телеграфу. 1877 року місто освітили нафтовими ліхтарями. Між 1875 і 1878 роками парафіяльна церква була замінена кам'яним храмом у стилі класицизму.
- У 2-й половині ХІХ ст. Мазовецьк був центром Мазовецького повіту Ломжинської губернії Російської імперії. Тут розташовувався повітовий уряд, римо-католицька і греко-католицька церкви, дві синагоги, початкова школа. У місті мешкало близько 3 тисячі душ.
- На початку Другої світової війни, 10 вересня 1939 року, Високе-Мазовецьке без опору захопили німецькі війська. Згідно з німецько-радянськими домовленостями місто передали москалям, які включили його до складу Білоруської РСР. Проте вже 22 червня 1941 року, на початку німецько-радянської війни, німці визволили Високе-Мазовецьке від московської влади й розпочали політику терору проти місцевого населення. В часі війни окупанти стратили 3892 особи польської та інших національностей, а також винищили 2-тисячну єврейську громаду міста, з якої уціліло тільки кільканадцять осіб.
Населення
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 4596 | 983 | 3200 | 413 |
Жінки | 4920 | 890 | 3083 | 947 |
Разом | 9516 | 1873 | 6283 | 1360 |
Динаміка
Храми
- Костел Івана Хрестителя і всіх святих — римо-католицький храм XV ст., перебудований у 1875-1878 рр. Отримував привілеї від королів і пап у 1496, 1646, 1720, 1769, 1773, 1779 і 1856 рр. Називався у документах «Підляською церквою-матір'ю».
- Костел Петра і Павла — римо-ккатолицький храм ХХ ст.
- Костел Різдва Богородиці — римо-католицький храм, колишня православна і греко-католицька церква XVI ст. Початково на місці сучасного храму знаходилася православна церква, яка була забезпечена вистроєм 1553 р. самим королем Сигізмундом Августом. Знаходилася посередині церковного цвинтаря. 1596 р. стала уніатською. 1798 р. на місці дерев’яної збудовано пізньобарокову муровану церкву на місці попередньої – дерев’яної. Після ліквідації унії в Російській Імперії в 1875 р., церква стала знову православною. В 1896 р. до існуючої церкви додано прямокутну наву з дзвіницею. Це була церква св. Косьми та Дем’яна. Під час Першої світової війни у церкві було влаштовано магазин збіжжя, а після війни склад пожежного інвентаря. В 1928 р. здійснено ремонт храму, який є найстарішою мурованою спорудою в місті. Церква передана римо-католицькій церкві, де вона служить філіальним костелом Різдва Пресвятої Богородиці.
- Івана Хрестителя
- Петра і Павла
- Різдва Богородиці
Міста-побратими
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego... T. XIV, S. 138.
- Парнікоза, Іван. Високе Мазовецьке м-ко. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарких. Процитовано 03.07.2022.
- Іван Парнікоза (22 квітня 2016). Дорогичин – Данилова твердиня на Підляшші (українська) . Прадідівська слава. Українські пам’ятки. оригіналу за 3 листопад 2018. Процитовано 12.06.2022.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Wysokie Mazowieckie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 138. (пол.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Високе-Мазовецьке
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro Visoke ta Mazoveck Viso ke Mazove cke pol Wysokie Mazowieckie misto v shidnij Polshi Pidlyaske voyevodstvo Visokomazoveckij povit Administrativnij centr povitu Roztashovane na richci Vidome yak selo Visoke z pochatku HIII st U XV st stalo korolivskim mistechkom Otrimalo miske samovryaduvannya za magdeburzkim pravom 1503 r prote zgodom peretvorene na privatne mistom Odin iz miskih centriv Dorogochinskoyi zemli j Pidlyashshya Znishene u XVII st v hodi Shvedskogo potopu Pislya podilu Polshi v 1795 r vidijshlo do Rosijskoyi imperiyi bulo perejmenovane na Mazoveck Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vhodilo do skladu Biloruskoyi RSR 1939 1939 ta Nimeckoyi derzhavi 1941 1945 Najstarisha budivlya parafiyalna cerkva Ivana Hrestitelya i vsih svyatih odin iz centralnih katolickih hramiv Pidlyashshya Visoke Mazovecke Wysokie Mazowieckie Gerb PraporOsnovni dani52 55 pn sh 22 30 sh d 52 917 pn sh 22 500 sh d 52 917 22 500 Krayina PolshaRegion Pidlyaske voyevodstvoStolicya dlya Q9271122 i Q21641354 Zasnovano 1492Plosha 15 24 km Naselennya 9516 2011 gustota 608 2008 osib km Vodojma Brok d Telefonnij kod 48 86Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv BWMGeoNames 754479OSM 2706011 R Visokomazoveckij povit SIMC 0957620Poshtovi indeksi 18 200 Miska vlada Vebsajt wysokiemazowieckie pl Mapa Visoke Mazovecke u VikishovishiNazvaVisoke Mazovecke pol Wysokie Mazowieckie lit Mazovijos Vysokis bil Vysokae Mazaveckae suchasna nazva Visoke pol Wysokie pervisna nazva Mazoveck ros Mazoveck pol Mazowieck nazva u 1886 1918 rr U deyakih dzherelah pomilkovo Mazovec GeografiyaVisoke Mazovecke roztashovane na berezi richki Brok IstoriyaDokladnishe Pidlyashshya Visoke Mazovecke davnye poselennya Dorogochinskoyi zemli v dolini richki Brok Yiyi naselennya skladali vihidci z Mazoviyi ta zahidnih zemel polskih knyazivstv dinastiyi P yastiv Centrom dolini bulo misto Svenck za 6 verst vid Visokogo de na pochatku HIII st bula zbudovana cerkva i jmovirno rinok torzhok Vpershe Visoke zgaduyetsya u dokumenti mazoveckogo knyazya Konrada vid 1203 roku u yakomu perelicheni sela prilegli do okrugi mista Svencka V dokumenti 1239 r yakij zberigayetsya v Polockomu diyecezialnomu muzeyi yakij vidnositsya do kashtelyaniyi v Svencku zgaduyetsya poselennya Visoke Vysoke Nazva maye topografichne pohodzhennya ta pov yazana z relyefom miscevosti Ce pershe poselennya bulo rozmisheno na pravomu boci richki Brok na visochini yaka na cij teritoriyi blizko 150 m n r m Ce bulo poselennya sho nalezhalo do mazoveckoyi polskoyi Svenckij kashtelyaniyi centrom yakoyi bulo gorodishe v Svencku Strumyanah Ce pervinne poselennya Visoke zaginulo v XIII XIV st V biblioteci PAN v Krakovi zberigsya Notat o Zigmunta Kozickogo zavdyaki yakomu pochatok novogo poselennya Visokogo vdayetsya datuvati 1464 r koli ce poselennya bulo u volodinni Niekrasza U XV st vnaslidok zanepadu Svencka zroslo znachennya Visokogo sho peretvorilosya na korolivske mistechko zakladene polskim korolem i velikim knyazem litovskim Kazimirom IV 1469 roku tut bulo zvedeno parafiyalnu katolicku cerkvu Mistechko perebuvalo pid vladoyu velikoknyazhogo namisnika v Dorogochini Volost Visoke such Visoke Mazovecke z selami Osipi Pozhegi ta Briki bula najblsh visunotoyu na zahid zonoyu prozhivannya rusiniv U Visokomu takozh bula cerkva 1503 roku u Vilni polskij korol i velikij knyaz litovskij Oleksandr I nadav Visokomu privilej na magdeburzke pravo Vin pidtverdiv stari zvichayi mista i dozvoliv mishanam variti pivo sho bulo privileyem dorogochinskogo vijta i namisnika Visoke zvilnyalosya vid sudu i podatkiv namisnika otrimuvalo vlasnij sud vijta i rajciv musilo splachuvati chinsh na korist korolya U seredini XVI st derzhavna vlada peretvorila Visoke na privatne misto yake vidtodi dekilka raziv minyalo vlasnikiv Pid chas Shvedskogo potopu vono nishilosya pozhezhami i zanepalo U Visokomu Mazoveckomu znahodivsya Ruskij rinok na yakomu stoyala cerkva 1775 roku koli didichem Visokogo buv Yan Potockij misto malo 123 budinki yaki splachuvali podimne Dvoma rokami ranishe Potockij zbuduvav novu parafialnu derev yanu katolicku cerkvu na misci spalenoyi suchasna cerkva Ivana Hrestitelya i vsih svyatih 1780 roku volodarem Visokogo stav kavalerijskij poruchnik Anzhej Pjotrovskij dvoryanin korolya Stanislava Avgusta Na jogo prohannya korol nadav mistu pravo provoditi 4 yarmarki Nastupnoyu volodarkoyu Visokogo bula Anela Ugorska koritnicka starostinya 1874 roku v misti bulo vpershe prokladeno brukovani vulici zamist zemlyanih Nastupnogo roku cherez Visoke proklali dorogu zi stanciyeyu v Shepetovo sho spoluchala Varshavu i Peterburg a takozh proveli liniyu telegrafu 1877 roku misto osvitili naftovimi lihtaryami Mizh 1875 i 1878 rokami parafiyalna cerkva bula zaminena kam yanim hramom u stili klasicizmu U 2 j polovini HIH st Mazoveck buv centrom Mazoveckogo povitu Lomzhinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Tut roztashovuvavsya povitovij uryad rimo katolicka i greko katolicka cerkvi dvi sinagogi pochatkova shkola U misti meshkalo blizko 3 tisyachi dush Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni 10 veresnya 1939 roku Visoke Mazovecke bez oporu zahopili nimecki vijska Zgidno z nimecko radyanskimi domovlenostyami misto peredali moskalyam yaki vklyuchili jogo do skladu Biloruskoyi RSR Prote vzhe 22 chervnya 1941 roku na pochatku nimecko radyanskoyi vijni nimci vizvolili Visoke Mazovecke vid moskovskoyi vladi j rozpochali politiku teroru proti miscevogo naselennya V chasi vijni okupanti stratili 3892 osobi polskoyi ta inshih nacionalnostej a takozh vinishili 2 tisyachnu yevrejsku gromadu mista z yakoyi ucililo tilki kilkanadcyat osib NaselennyaEtnichna karta Pidlyashshya 1875 r Demografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 4596 983 3200 413 Zhinki 4920 890 3083 947 Razom 9516 1873 6283 1360 DinamikaHramiKostel Ivana Hrestitelya i vsih svyatih rimo katolickij hram XV st perebudovanij u 1875 1878 rr Otrimuvav privileyi vid koroliv i pap u 1496 1646 1720 1769 1773 1779 i 1856 rr Nazivavsya u dokumentah Pidlyaskoyu cerkvoyu matir yu Kostel Petra i Pavla rimo kkatolickij hram HH st Kostel Rizdva Bogorodici rimo katolickij hram kolishnya pravoslavna i greko katolicka cerkva XVI st Pochatkovo na misci suchasnogo hramu znahodilasya pravoslavna cerkva yaka bula zabezpechena vistroyem 1553 r samim korolem Sigizmundom Avgustom Znahodilasya poseredini cerkovnogo cvintarya 1596 r stala uniatskoyu 1798 r na misci derev yanoyi zbudovano piznobarokovu murovanu cerkvu na misci poperednoyi derev yanoyi Pislya likvidaciyi uniyi v Rosijskij Imperiyi v 1875 r cerkva stala znovu pravoslavnoyu V 1896 r do isnuyuchoyi cerkvi dodano pryamokutnu navu z dzviniceyu Ce bula cerkva sv Kosmi ta Dem yana Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni u cerkvi bulo vlashtovano magazin zbizhzhya a pislya vijni sklad pozhezhnogo inventarya V 1928 r zdijsneno remont hramu yakij ye najstarishoyu murovanoyu sporudoyu v misti Cerkva peredana rimo katolickij cerkvi de vona sluzhit filialnim kostelom Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Ivana Hrestitelya Petra i Pavla Rizdva BogorodiciMista pobratimiAlpiarsaPrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Naselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego T XIV S 138 Parnikoza Ivan Visoke Mazovecke m ko Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki Mikola Zharkih Procitovano 03 07 2022 Ivan Parnikoza 22 kvitnya 2016 Dorogichin Danilova tverdinya na Pidlyashshi ukrayinska Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki originalu za 3 listopad 2018 Procitovano 12 06 2022 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 DzherelaWysokie Mazowieckie Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 138 pol PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Visoke Mazovecke