Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Мавпа та сутність» (англ. Ape and Essence) — роман Олдоса Гакслі, сатирична постапокаліптична антиутопія. Вперше вийшов 1948 року у видавництві Chatto and Windus у Великій Британії, та у США. Роман «Прекрасний новий світ» і «Мавпа та сутність» стали найвідомішими творами автора.
| Мавпа та сутність | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ape and Essence | ||||
 | ||||
| Жанр | постакаліптика, антиутопія | |||
| Автор | Олдос Гакслі | |||
| Мова | англійська | |||
| Опубліковано | 1948 | |||
| Країна |  США | |||
| Видавництво | ||||
| Попередній твір | d | |||
| | ||||
Походження назви
Назвою послужили слова Ізабелли з другої сцени 2 акту комедії Вільяма Шекспіра «Міра за міру»:
But man, proud man,
Drest in a little brief authority,
Most ignorant of what he's most assured,
His glassy essence, like an angry ape,
Plays such fantastic tricks before high heaven,
As make the angels weep.
(«Але людина — то гордій
з короткою, нікчемною владою,
не знає і того, у чому впевнен.
Безлика його сутність перед небом,
вона так корчить пики мавпячі,
що ангели ридають»)
Символічне значення
«В той день був убитий Ґанді, однак тих людей, що гуляють на пагорбі Келвері набагато більше займав вміст кошиків з харчовими продуктами...». Вже в першій фразі оригінальним майстерним ходом відзначений пафос твору. Вбивство Ганді — як символ кризи цивілізації, яка потрапила після хаосу війни в атмосферу бездуховності і цинізму, загального споживання. Обивателі ж не помічаючи рівним рахунком нічого, продовжують проживати своє звичайне життя. Антиутопічний характер роману фіксується відразу — утопічні, раціонально-логічні формалістські проєкти, що задані всією парадигмою європейського мислення вироджуються в тоталітаризм і тиранію. При цьому згадується Платон — як по суті центрова фігура, що задає європейську традицію світорозуміння, як творець умоглядної інтелігібельної онтології та її соціального вираження у творі «Держава», першої утопії, яка породила проєктивне, організаційне відношення до суспілства, яке критикував Гакслі, і яке призвело до фашизму та інших проблем сучасної цивілізації.
Сюжет
Два друга знаходять знехтуваний кінокомпанією сценарій якогось Вільяма Телліса «Мавпа та сутність», і зацікавлюються твором і його автором. Вони дізнаються, що автор прожив скромне життя і зовсім недавно помер. Далі в романі наведений текст сценарію, який він написав.
Сценарій
Сценарій описує майбутній фільм, побудований на змінах певних кадрів і голосом оповідача за кадром, який цитує різні вірші (як класичних і сучасних авторів, так і самого Гакслі). У перших кадрах — символічне вираження мавпячої сутності — прихованого, дурного, деструктивного інстинкту людини, якій для задоволення жахливих потреб в руки дана вся міць її людської філософії, науки і техніки. Символічним є й суспільство мавп, бабуїнів, які помикають найсвітлішими умами людства — Ейнштейном, Фарадеєм. Ці розуми вважали, що вживають свій геній в ім'я служіння істині і пізнанню, а на ділі вони прислуговували мавпячій сутності людини, дали їй в руки нові жахливі засоби самознищення. Як це вийшло? У книзі Ейнштейн запитує: «Ми ж нікому не робили зла, жили тільки заради істини», а тому й потрапили у рабство бабуїнів. Глибокий філософський сенс вкладає Гакслі в думку Блеза Паскаля про те, що служіння одній лише істині без співчуття — це не Бог, це ідол. Служіння чистій істині, без усвідомлення моральної відповідальності, етичного ставлення до світу — смертоносний ідол, готовий принести смерть людству. Майбутнє. Людство практично самознищило себе війнами, штучними епідеміями, ядерними бомбардуваннями. В стороні від глобальної катастрофи залишилася, дивом уціліла Нова Зеландія, мешканці якої зберегли цивілізацію і культуру. Інші ж землі лежать в руїнах, по яких прямують натовпи людей, що опустилися, здичавіли та об'єднуються у племена і нові спільності. Експедиція з Нової Зеландії знову намагається відкрити Америку, тільки з Заходу. Корабель припливає до берігів Каліфорнії, на його борту — група вчених, що досліджує Америку після радіаційного зараження, де вони стикаються не тільки з новими видами рослин, ґрунтів і тварин, але головне — з людьми, що уціліли після катастрофи, які намагаються вижити в нових умовах на руїнах колишньої цивілізації, де вони побудували вже нове суспільство.
Головний герой
Головний герой роману — доктор Альфред Пул, вчений-ботанік з Нової Зеландії, скромна, сором'язлива людина, справжній вчений. Проживає життя під крилом своєї матері, не має досвіду відносин з жінками, пригнічений, замкнутий у собі, але він людина чесна, розуміюча, освічена. До нього небайдужа співробітниця експедиції міс Хук, сувора жінка-науковець. Їх зв'язку благоволить і мати Пула, однак, сам Пул ніякої тяги до неї не відчуває. Він відстає від усієї експедиції і потрапляє в полон до людей, що живуть в цей час в Америці...
Устрій громади
Гакслі створює модель суспільства, яке сформувалося на руїнах цивілізації. Більшою мірою — це антиутопічне формування, яке так полюбляє Гакслі. Проте тут зовсім не суспільство загального благоденства, як у «Прекрасному новому світі», це громада людей, що вижили після катастрофи, зневірених багато у чому, страждаючих від хвороб і радіаційної мутації. У громади є як церковна влада так і світська, представлена вождем. Особливе значення має церква. Люди в громаді поклоняються Велиалу, тобто дияволу, Повелителю Мух. Єдиний сенс життя людини — умилостивити Велиала, відсунути час смерті, кинути йому, як тигру шматок м'яса, щоб отримати тимчасовий перепочинок. На чолі церкви стоїть архинамісник.
Жителі громади звуться пролетаріатом. В самій в громаді проголошена «демократія» — свобода пролетаріату. Але їхня свобода пролетаріату — це свобода диявола, свобода диявола — свобода церкви. І, таким чином, церква вирішує всі питання і користується безмежною тоталітарною владою в громаді. Всякий, хто чинить їй опір, оголошується ворогом пролетарської свободи. В громаді заборонені будь-які статеві зносини, жінки оголошені посудиною диявола і ходять у фартухах з написами «НІ», що відвертають чоловіків від негожих вчинків. Лише раз на рік на свято, Велиалів день, оголошується повна сексуальна свобода і починається масова оргія в громаді. Пролетарів, яких не влаштовує такий стан речей і, які намагаються жити нормальним статевим життям, називають «шаленими» і оголошують поза законом. У них є один шанс — бігти з общини і приєднуватися до таємничих вільних народів, які також кочують по зруйнованій Америці. Але такий вихід пов'язаний з ризиком бути убитим при втечі. Діти, народжені після оргії, часто виявляються мутантами через радіацію. Їх урочисто знищують при загальному зборі громади. Церковники, служителі Велиала, каструються.
Загалом, перед нами постає класичне маленьке тоталітарне суспільство із своїм міфом і релігією, жорсткою структурою, вигаданими внутрішніми ворогами («шаленим»), заборонами на вільне статеве життя (як і в «1984»), та й взагалі на вільне життя. Таке суспільство бачиться Гакслі, як результат бездумного, жахливого розвитку цивілізації, його закономірне завершення. Криза всіх цінностей, занепад культури, втрата віри в прогрес і розум, а пізніше і ядерна катастрофа — цілком реальний, що леденить душу, футурологічний прогноз.
Концепція історії
Архінамісник громади розповідає доктору Пулу оригінальну концепцію історії. Наводячи як доказ відомі факти, він стверджує, що людство всю свою історію було одержиме та кероване дияволом. Інакше неможливо пояснити, чому воно обирало для себе найгірші, самі згубні, найдеструктивніші лінії поведінки. Люди, що йдуть за Велиалом, створили ідеї націоналізму та прогресу. Перша породила безглузді війни, друга ж — як ідея про те, що можна отримати щось, нічого не втрачаючи, призвела до екологічної і ядерної катастрофи, дала людині потужні зброї самознищення. Гітлер та Рузвельт безсумнівно були одержимі дияволом, судячи з їх політики і дій. На всі заперечення доктора Пулу, архінамістник відповідає одним аргументом — диявол бажав деградації і смерті людства, і воно прийшло до такого кінця. Значить, все відбувалося за задумом Велиала.
Історія кохання Пулу і Лули
Скромний і сором'язливий Пул зустрічається з Лулою, простою дівчиною, яка працює на розкопках кладовищ. Вона нічим не відрізняється від своїх одноплемінниць, спокійно приймаючи пристрій громади як належне, вона так само як і всі пропалює своє життя. Але щось змінюється в ній після знайомства з Пулом, щось схоже на любов, неприпустиму в громаді. Наївно-сентиментальна любов Пулу і Лули постає як алегорія безпорадної людяності і надії, безсилої перед обличчям Громади. Пул кидає роботу експериментального ботаніка, милостиво надану йому архинамісником, а також відрікається від можливості стати церковником, тобто панівною особою з багатьма повноваженнями. Лула також кидає роботу і разом вони намагаються втекти з громади до загадкових вільних племен у пошуках любові і щастя. Йдучи, вони натикаються на могилу якогось Вільяма Телліса (автора п'єси «Мавпа і сутність»). Цим закінчується сценарій п'єси і сам твір Гакслі.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 листопада 2017. Процитовано 9 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 19 листопада 2017. Процитовано 9 листопада 2017.
Посилання
- Список публікацій твору у «Ape and Essence» в ISFDB [ 10 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- Мавпа та сутність на сайті «Лабораторія Фантастики» [ 10 листопада 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mavpa ta sutnist angl Ape and Essence roman Oldosa Gaksli satirichna postapokaliptichna antiutopiya Vpershe vijshov 1948 roku u vidavnictvi Chatto and Windus u Velikij Britaniyi ta u SShA Roman Prekrasnij novij svit i Mavpa ta sutnist stali najvidomishimi tvorami avtora Mavpa ta sutnistApe and EssenceZhanrpostakaliptika antiutopiyaAvtorOldos GaksliMovaanglijskaOpublikovano1948Krayina SShAVidavnictvoPoperednij tvirdPohodzhennya nazviNazvoyu posluzhili slova Izabelli z drugoyi sceni 2 aktu komediyi Vilyama Shekspira Mira za miru But man proud man Drest in a little brief authority Most ignorant of what he s most assured His glassy essence like an angry ape Plays such fantastic tricks before high heaven As make the angels weep Ale lyudina to gordij z korotkoyu nikchemnoyu vladoyu ne znaye i togo u chomu vpevnen Bezlika jogo sutnist pered nebom vona tak korchit piki mavpyachi sho angeli ridayut Simvolichne znachennya V toj den buv ubitij Gandi odnak tih lyudej sho gulyayut na pagorbi Kelveri nabagato bilshe zajmav vmist koshikiv z harchovimi produktami Vzhe v pershij frazi originalnim majsternim hodom vidznachenij pafos tvoru Vbivstvo Gandi yak simvol krizi civilizaciyi yaka potrapila pislya haosu vijni v atmosferu bezduhovnosti i cinizmu zagalnogo spozhivannya Obivateli zh ne pomichayuchi rivnim rahunkom nichogo prodovzhuyut prozhivati svoye zvichajne zhittya Antiutopichnij harakter romanu fiksuyetsya vidrazu utopichni racionalno logichni formalistski proyekti sho zadani vsiyeyu paradigmoyu yevropejskogo mislennya virodzhuyutsya v totalitarizm i tiraniyu Pri comu zgaduyetsya Platon yak po suti centrova figura sho zadaye yevropejsku tradiciyu svitorozuminnya yak tvorec umoglyadnoyi inteligibelnoyi ontologiyi ta yiyi socialnogo virazhennya u tvori Derzhava pershoyi utopiyi yaka porodila proyektivne organizacijne vidnoshennya do suspilstva yake kritikuvav Gaksli i yake prizvelo do fashizmu ta inshih problem suchasnoyi civilizaciyi SyuzhetDva druga znahodyat znehtuvanij kinokompaniyeyu scenarij yakogos Vilyama Tellisa Mavpa ta sutnist i zacikavlyuyutsya tvorom i jogo avtorom Voni diznayutsya sho avtor prozhiv skromne zhittya i zovsim nedavno pomer Dali v romani navedenij tekst scenariyu yakij vin napisav Scenarij Scenarij opisuye majbutnij film pobudovanij na zminah pevnih kadriv i golosom opovidacha za kadrom yakij cituye rizni virshi yak klasichnih i suchasnih avtoriv tak i samogo Gaksli U pershih kadrah simvolichne virazhennya mavpyachoyi sutnosti prihovanogo durnogo destruktivnogo instinktu lyudini yakij dlya zadovolennya zhahlivih potreb v ruki dana vsya mic yiyi lyudskoyi filosofiyi nauki i tehniki Simvolichnim ye j suspilstvo mavp babuyiniv yaki pomikayut najsvitlishimi umami lyudstva Ejnshtejnom Faradeyem Ci rozumi vvazhali sho vzhivayut svij genij v im ya sluzhinnya istini i piznannyu a na dili voni prislugovuvali mavpyachij sutnosti lyudini dali yij v ruki novi zhahlivi zasobi samoznishennya Yak ce vijshlo U knizi Ejnshtejn zapituye Mi zh nikomu ne robili zla zhili tilki zaradi istini a tomu j potrapili u rabstvo babuyiniv Glibokij filosofskij sens vkladaye Gaksli v dumku Bleza Paskalya pro te sho sluzhinnya odnij lishe istini bez spivchuttya ce ne Bog ce idol Sluzhinnya chistij istini bez usvidomlennya moralnoyi vidpovidalnosti etichnogo stavlennya do svitu smertonosnij idol gotovij prinesti smert lyudstvu Majbutnye Lyudstvo praktichno samoznishilo sebe vijnami shtuchnimi epidemiyami yadernimi bombarduvannyami V storoni vid globalnoyi katastrofi zalishilasya divom ucilila Nova Zelandiya meshkanci yakoyi zberegli civilizaciyu i kulturu Inshi zh zemli lezhat v ruyinah po yakih pryamuyut natovpi lyudej sho opustilisya zdichavili ta ob yednuyutsya u plemena i novi spilnosti Ekspediciya z Novoyi Zelandiyi znovu namagayetsya vidkriti Ameriku tilki z Zahodu Korabel priplivaye do berigiv Kaliforniyi na jogo bortu grupa vchenih sho doslidzhuye Ameriku pislya radiacijnogo zarazhennya de voni stikayutsya ne tilki z novimi vidami roslin gruntiv i tvarin ale golovne z lyudmi sho ucilili pislya katastrofi yaki namagayutsya vizhiti v novih umovah na ruyinah kolishnoyi civilizaciyi de voni pobuduvali vzhe nove suspilstvo Golovnij geroj Golovnij geroj romanu doktor Alfred Pul vchenij botanik z Novoyi Zelandiyi skromna sorom yazliva lyudina spravzhnij vchenij Prozhivaye zhittya pid krilom svoyeyi materi ne maye dosvidu vidnosin z zhinkami prignichenij zamknutij u sobi ale vin lyudina chesna rozumiyucha osvichena Do nogo nebajduzha spivrobitnicya ekspediciyi mis Huk suvora zhinka naukovec Yih zv yazku blagovolit i mati Pula odnak sam Pul niyakoyi tyagi do neyi ne vidchuvaye Vin vidstaye vid usiyeyi ekspediciyi i potraplyaye v polon do lyudej sho zhivut v cej chas v Americi Ustrij gromadi Gaksli stvoryuye model suspilstva yake sformuvalosya na ruyinah civilizaciyi Bilshoyu miroyu ce antiutopichne formuvannya yake tak polyublyaye Gaksli Prote tut zovsim ne suspilstvo zagalnogo blagodenstva yak u Prekrasnomu novomu sviti ce gromada lyudej sho vizhili pislya katastrofi znevirenih bagato u chomu strazhdayuchih vid hvorob i radiacijnoyi mutaciyi U gromadi ye yak cerkovna vlada tak i svitska predstavlena vozhdem Osoblive znachennya maye cerkva Lyudi v gromadi poklonyayutsya Velialu tobto diyavolu Povelitelyu Muh Yedinij sens zhittya lyudini umilostiviti Veliala vidsunuti chas smerti kinuti jomu yak tigru shmatok m yasa shob otrimati timchasovij perepochinok Na choli cerkvi stoyit arhinamisnik Zhiteli gromadi zvutsya proletariatom V samij v gromadi progoloshena demokratiya svoboda proletariatu Ale yihnya svoboda proletariatu ce svoboda diyavola svoboda diyavola svoboda cerkvi I takim chinom cerkva virishuye vsi pitannya i koristuyetsya bezmezhnoyu totalitarnoyu vladoyu v gromadi Vsyakij hto chinit yij opir ogoloshuyetsya vorogom proletarskoyi svobodi V gromadi zaboroneni bud yaki statevi znosini zhinki ogolosheni posudinoyu diyavola i hodyat u fartuhah z napisami NI sho vidvertayut cholovikiv vid negozhih vchinkiv Lishe raz na rik na svyato Velialiv den ogoloshuyetsya povna seksualna svoboda i pochinayetsya masova orgiya v gromadi Proletariv yakih ne vlashtovuye takij stan rechej i yaki namagayutsya zhiti normalnim statevim zhittyam nazivayut shalenimi i ogoloshuyut poza zakonom U nih ye odin shans bigti z obshini i priyednuvatisya do tayemnichih vilnih narodiv yaki takozh kochuyut po zrujnovanij Americi Ale takij vihid pov yazanij z rizikom buti ubitim pri vtechi Diti narodzheni pislya orgiyi chasto viyavlyayutsya mutantami cherez radiaciyu Yih urochisto znishuyut pri zagalnomu zbori gromadi Cerkovniki sluzhiteli Veliala kastruyutsya Zagalom pered nami postaye klasichne malenke totalitarne suspilstvo iz svoyim mifom i religiyeyu zhorstkoyu strukturoyu vigadanimi vnutrishnimi vorogami shalenim zaboronami na vilne stateve zhittya yak i v 1984 ta j vzagali na vilne zhittya Take suspilstvo bachitsya Gaksli yak rezultat bezdumnogo zhahlivogo rozvitku civilizaciyi jogo zakonomirne zavershennya Kriza vsih cinnostej zanepad kulturi vtrata viri v progres i rozum a piznishe i yaderna katastrofa cilkom realnij sho ledenit dushu futurologichnij prognoz Koncepciya istoriyi Arhinamisnik gromadi rozpovidaye doktoru Pulu originalnu koncepciyu istoriyi Navodyachi yak dokaz vidomi fakti vin stverdzhuye sho lyudstvo vsyu svoyu istoriyu bulo oderzhime ta kerovane diyavolom Inakshe nemozhlivo poyasniti chomu vono obiralo dlya sebe najgirshi sami zgubni najdestruktivnishi liniyi povedinki Lyudi sho jdut za Velialom stvorili ideyi nacionalizmu ta progresu Persha porodila bezgluzdi vijni druga zh yak ideya pro te sho mozhna otrimati shos nichogo ne vtrachayuchi prizvela do ekologichnoyi i yadernoyi katastrofi dala lyudini potuzhni zbroyi samoznishennya Gitler ta Ruzvelt bezsumnivno buli oderzhimi diyavolom sudyachi z yih politiki i dij Na vsi zaperechennya doktora Pulu arhinamistnik vidpovidaye odnim argumentom diyavol bazhav degradaciyi i smerti lyudstva i vono prijshlo do takogo kincya Znachit vse vidbuvalosya za zadumom Veliala Istoriya kohannya Pulu i Luli Skromnij i sorom yazlivij Pul zustrichayetsya z Luloyu prostoyu divchinoyu yaka pracyuye na rozkopkah kladovish Vona nichim ne vidriznyayetsya vid svoyih odnopleminnic spokijno prijmayuchi pristrij gromadi yak nalezhne vona tak samo yak i vsi propalyuye svoye zhittya Ale shos zminyuyetsya v nij pislya znajomstva z Pulom shos shozhe na lyubov nepripustimu v gromadi Nayivno sentimentalna lyubov Pulu i Luli postaye yak alegoriya bezporadnoyi lyudyanosti i nadiyi bezsiloyi pered oblichchyam Gromadi Pul kidaye robotu eksperimentalnogo botanika milostivo nadanu jomu arhinamisnikom a takozh vidrikayetsya vid mozhlivosti stati cerkovnikom tobto panivnoyu osoboyu z bagatma povnovazhennyami Lula takozh kidaye robotu i razom voni namagayutsya vtekti z gromadi do zagadkovih vilnih plemen u poshukah lyubovi i shastya Jduchi voni natikayutsya na mogilu yakogos Vilyama Tellisa avtora p yesi Mavpa i sutnist Cim zakinchuyetsya scenarij p yesi i sam tvir Gaksli Div takozhTimej PlatonaPrimitki Arhiv originalu za 5 listopada 2017 Procitovano 9 listopada 2017 Arhiv originalu za 19 listopada 2017 Procitovano 9 listopada 2017 PosilannyaSpisok publikacij tvoru u Ape and Essence v ISFDB 10 listopada 2017 u Wayback Machine Mavpa ta sutnist na sajti Laboratoriya Fantastiki 10 listopada 2017 u Wayback Machine