Маастри́хт (нід. Maastricht, МФА: [maˑsˈtrɪχt] ( прослухати); лімб. Mestreech, [məˈstʀeːç]) — місто та муніципалітет в Нідерландах та столиця провінції Лімбург. Місто лежить по обидва береги річки Мааса в південно-східній частині країни, поблизу кордону з Бельгією. Маастрихт є частиною [en] з населенням 3,9 мільйонів осіб, що включає сусідні німецьке місто Аахен та бельгійські Льєж та Гасселт.
Маастрихт нід. Maastricht лімб. Mestreech | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
50°51′ пн. ш. 5°41′ сх. д. / 50.850° пн. ш. 5.683° сх. д.Координати: 50°51′ пн. ш. 5°41′ сх. д. / 50.850° пн. ш. 5.683° сх. д. | ||||||||
Країна | Нідерланди | |||||||
Регіон | Лімбург | |||||||
Столиця для | Лімбург | |||||||
Межує з
| ||||||||
Магдебурзьке право | 1204 | |||||||
Площа | 60.06 км² | |||||||
Населення | 120 227 осіб (1 січня 2021)[2] | |||||||
Висота НРМ | 49 м | |||||||
Водойма | Маас, d | |||||||
Офіційна мова | нідерландська і лімбурзька | |||||||
Назва мешканців | нід. Maastrichtenaar, есп. mastriĥtano, словен. Maastrichtčan і словен. Maastrichtčanka | |||||||
Міста-побратими | Кобленц (1981), Ченду (13 вересня 2012)[3], Льєж (1955)[4] | |||||||
Телефонний код | (1) 043 | |||||||
Часовий пояс | CET | |||||||
Номери автомобілів | M | |||||||
GeoNames | 2751282, 2751283 | |||||||
OSM | r2078291 ·R | |||||||
Поштові індекси | 6200–6229 | |||||||
Міська влада | ||||||||
d | Аннемарі Пенн-те Страке | |||||||
Вебсайт | Офіційний сайт | |||||||
Мапа | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Маастрихт у Вікісховищі |
Назва міста пішла від латинської назви мосту Trajectum Ad Mosam (Брід через Маас), побудованого за римського імператора Августа Цезаря. З римського поселення та фортеці місто розвинулося в середньовічний центр річкової торгівлі та релігії. У 17 столітті Маастрихт став гарнізонним містечком, у 19 столітті — індустріальним центром. Він став широко відомим завдяки Маастрихтському договору та як місце народження Євро.
Сьогодні Маастрихт є культурним та регіональним хабом. Місто має специфічну культуру, відмінну від решти країни. Містяни розмовляють особливим місцевим діалектом і культурно споріднені з сусідніми частинами Бельгії й Німеччини. Маастрихт має 1677 будівель зі статусом національних пам'яток ([nl]), другий показник у Нідерландах після Амстердама. Місто є популярним серед туристів, а також має велику кількість іноземних студентів.
Походження назви
Походження назви Маастрихт (нід. Maastricht), імовірно, можна простежити до латинського Mosa Trajectum, що в перекладі означає «прохід» або «брід на Маасі». Ця назва вперше відома в часи Середньовіччя. Частина, що пішла від Traiectum у формах -tricht, -trecht або -drecht, зустрічалася і в інших назвах, зокрема, Утрехт. Є припущення, що і він, і Маастрихт у той час мали однакову за походженням назву Trajectum, тож для їх розрізнення вони отримали уточнення: ut («вниз за течією») для Утрехта та назву річки для Маастрихта. Завдяки цьому trecht вважається одним із найстаріших відомих нідерландських слів.
У середньовічних документах Маастрихт згадується під різними варіантами назви, серед яких були [Ad] Treiectinsem [urbem] (лат. «[До міста] Treiectinsem») приблизно в 575 році, Treiectensis у 634, Triecto та Triectu в 7-му столітті, Triiect у 768—781, Traiecto в 945, і, нарешті, Masetrieth у 1051. До 1222 року назва вже змістилася до Mastrit.
Згодом назва видозмінилася до сучасної, хоча до початку дев'ятнадцятого століття записувалася як Maestricht.
Історія
Рання історія
Маастрихт був першим поселенням у Нідерландах. Ще римські джерела згадують про кельтське поселення біля мосту. Кельти жили в цій місцевості біля річки Маас ще 500 років до приходу римлян.
Невідомо, коли римляни прибули в Маастрихт і чи було ними засноване поселення. Римляни побудували міст через Маас у 1 столітті нашої ери, під час правління Октавіана Августа. Міст був важливою ланкою на головній дорозі між Баве і Кельном. Римський Маастрихт був відносно невеликим. Були розкопані залишки римської дороги, мосту, релігійної святині, римської лазні, зерносховища, деяких будинків і стін і воріт каструму 4-го століття.
Середньовіччя
був перший єпископ Нідерландів — його могила та склеп у Соборі Святого Серватія тепер місце прощі. Мощі з могили святого проносять у процесії по мосту кожні сім років. У середні віки місто було під подвійним володінням Льєжського єпископства та Брабантського герцогства. Права міста надано 1204 року.
Новий час
З 1632 року місто було у володінні Генеральних Штатів. 1673 року місто було обложили й захопили французькі війська Людовика XIV. Під час облоги разом з іншими загинув Шарль д'Артаньян, якого увічнив у романах Олександр Дюма. Франція володіла містом з 1673 до 1679.
У 1815 році місто перейшло у володіння Обʼєднаного королівства Нідерландів. Коли 1830 року південні провінції проголосили незалежність як королівство Бельгія, гарнізон Маастріхта залишився вірний королю Нідерландів й утримував місто наперекір протестам місцевого населення. Хоча населення провінції культурно й мовно було ближче до бельгійського, 1839 року Лондонською угодою Маастрихт був залишений у складі Нідерландів.
Після Другої світової війни
У 1992 році в Маастріхті було підписано угоду про започаткування валютного союзу країн ЄС, відому як Маастрихтський договір. Починаючи з 1988 року, Європейський ярмарок образотворчого мистецтва, який вважається провідним у світі мистецьким ярмарком, щорічно збирає одних із найбагатших колекціонерів мистецтва.
Примітки
- (нід.). Gemeente Maastricht. Архів оригіналу за 8 грудня 2022. Процитовано 16 квітня 2023.
- Kerncijfers wijken en buurten 2021 — 2021.
- https://www.gochengdu.cn/news/our-sister-cities/sister-cities-of-chengdu/maastricht-netherlands--a429.html?xcSID=04j06l2e0bo8q3o2mh7ud63pm2
- https://www.liege.be/fr/vie-communale/services-communaux/international/jumelages-et-partenaires/maastricht-pays-bas
- The Economist Charlemagne: Return to Maastricht Oct 8th 2011. Economist.com. 8 жовтня 2011. Процитовано 16 квітня 2023.
- [nl], , p. 100, Uitgeverij L.J. Veen, Amsterdam/Antwerpen, 2001. .
- M. Gysseling, Toponymisch Woordenboek van België, Nederland, Luxemburg, Noord-Frankrijk en West-Duitsland (vóór 1226) (George Michiels N.V., Tongeren, 1960) p. 646-647 ().
- Григорій Турський, Historia Francorum, 2, 5 [ 16 березня 2015 у Wayback Machine.] (пізнє 6 століття).
Наука і культура
- Маастрихтський університет — один з наймолодших у Нідерландах, заснований в 1976 році.
- Лімбурзький симфонічний оркестр — музичний колектив, заснований у 1883 році.
Персоналії
- Ламберт Маастрихтський (635—700) — єпископ Маастрихтський, мученик, святий католицької церкви.
Посилання
- Офіційний сайт міста [ 3 травня 2015 у Wayback Machine.] Gemeente Maastricht
- Bonnefanten Museum — музей в Маастрихті [ 4 березня 2000 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маастрихт
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Maastriht znachennya Maastri ht nid Maastricht MFA maˑsˈtrɪxt prosluhati limb Mestreech meˈstʀeːc misto ta municipalitet v Niderlandah ta stolicya provinciyi Limburg Misto lezhit po obidva beregi richki Maasa v pivdenno shidnij chastini krayini poblizu kordonu z Belgiyeyu Maastriht ye chastinoyu en z naselennyam 3 9 miljoniv osib sho vklyuchaye susidni nimecke misto Aahen ta belgijski Lyezh ta Gasselt Maastriht nid Maastricht limb Mestreech Richka Maas uzimkuMiska meriya vnochiKafe na trotuari na ploshi Onze Live VrauveplejnMist svyatogo Servatiya nl Cerkva Ivana Hrestitelya ta bazilika svyatogo Servatiya na ploshi VrejtgofVid z gori Sint PitersbergOsnovni dani50 51 pn sh 5 41 sh d 50 850 pn sh 5 683 sh d 50 850 5 683 Koordinati 50 51 pn sh 5 41 sh d 50 850 pn sh 5 683 sh d 50 850 5 683 Krayina NiderlandiRegion LimburgStolicya dlya LimburgMezhuye z susidni nas punktiValkenbyurg an de Gel Merssen d d d d Vize misto Magdeburzke pravo 1204Plosha 60 06 km Naselennya 120 227 osib 1 sichnya 2021 2 Visota NRM 49 mVodojma Maas dOficijna mova niderlandska i limburzkaNazva meshkanciv nid Maastrichtenaar esp mastriĥtano sloven Maastrichtcan i sloven MaastrichtcankaMista pobratimi Koblenc 1981 Chendu 13 veresnya 2012 3 Lyezh 1955 4 Telefonnij kod 1 043Chasovij poyas CETNomeri avtomobiliv MGeoNames 2751282 2751283OSM r2078291 RPoshtovi indeksi 6200 6229 Miska vlada d Annemari Penn te StrakeVebsajt Oficijnij sajt Mapa Maastriht u Vikishovishi Nazva mista pishla vid latinskoyi nazvi mostu Trajectum Ad Mosam Brid cherez Maas pobudovanogo za rimskogo imperatora Avgusta Cezarya Z rimskogo poselennya ta forteci misto rozvinulosya v serednovichnij centr richkovoyi torgivli ta religiyi U 17 stolitti Maastriht stav garnizonnim mistechkom u 19 stolitti industrialnim centrom Vin stav shiroko vidomim zavdyaki Maastrihtskomu dogovoru ta yak misce narodzhennya Yevro Sogodni Maastriht ye kulturnim ta regionalnim habom Misto maye specifichnu kulturu vidminnu vid reshti krayini Mistyani rozmovlyayut osoblivim miscevim dialektom i kulturno sporidneni z susidnimi chastinami Belgiyi j Nimechchini Maastriht maye 1677 budivel zi statusom nacionalnih pam yatok nl drugij pokaznik u Niderlandah pislya Amsterdama Misto ye populyarnim sered turistiv a takozh maye veliku kilkist inozemnih studentiv Pohodzhennya nazviPohodzhennya nazvi Maastriht nid Maastricht imovirno mozhna prostezhiti do latinskogo Mosa Trajectum sho v perekladi oznachaye prohid abo brid na Maasi Cya nazva vpershe vidoma v chasi Serednovichchya Chastina sho pishla vid Traiectum u formah tricht trecht abo drecht zustrichalasya i v inshih nazvah zokrema Utreht Ye pripushennya sho i vin i Maastriht u toj chas mali odnakovu za pohodzhennyam nazvu Trajectum tozh dlya yih rozriznennya voni otrimali utochnennya ut vniz za techiyeyu dlya Utrehta ta nazvu richki dlya Maastrihta Zavdyaki comu trecht vvazhayetsya odnim iz najstarishih vidomih niderlandskih sliv U serednovichnih dokumentah Maastriht zgaduyetsya pid riznimi variantami nazvi sered yakih buli Ad Treiectinsem urbem lat Do mista Treiectinsem priblizno v 575 roci Treiectensis u 634 Triecto ta Triectu v 7 mu stolitti Triiect u 768 781 Traiecto v 945 i nareshti Masetrieth u 1051 Do 1222 roku nazva vzhe zmistilasya do Mastrit Zgodom nazva vidozminilasya do suchasnoyi hocha do pochatku dev yatnadcyatogo stolittya zapisuvalasya yak Maestricht IstoriyaRannya istoriya Maastriht buv pershim poselennyam u Niderlandah She rimski dzherela zgaduyut pro keltske poselennya bilya mostu Kelti zhili v cij miscevosti bilya richki Maas she 500 rokiv do prihodu rimlyan Nevidomo koli rimlyani pribuli v Maastriht i chi bulo nimi zasnovane poselennya Rimlyani pobuduvali mist cherez Maas u 1 stolitti nashoyi eri pid chas pravlinnya Oktaviana Avgusta Mist buv vazhlivoyu lankoyu na golovnij dorozi mizh Bave i Kelnom Rimskij Maastriht buv vidnosno nevelikim Buli rozkopani zalishki rimskoyi dorogi mostu religijnoyi svyatini rimskoyi lazni zernoshovisha deyakih budinkiv i stin i vorit kastrumu 4 go stolittya Serednovichchya buv pershij yepiskop Niderlandiv jogo mogila ta sklep u Sobori Svyatogo Servatiya teper misce proshi Moshi z mogili svyatogo pronosyat u procesiyi po mostu kozhni sim rokiv U seredni viki misto bulo pid podvijnim volodinnyam Lyezhskogo yepiskopstva ta Brabantskogo gercogstva Prava mista nadano 1204 roku Novij chas Z 1632 roku misto bulo u volodinni Generalnih Shtativ 1673 roku misto bulo oblozhili j zahopili francuzki vijska Lyudovika XIV Pid chas oblogi razom z inshimi zaginuv Sharl d Artanyan yakogo uvichniv u romanah Oleksandr Dyuma Franciya volodila mistom z 1673 do 1679 U 1815 roci misto perejshlo u volodinnya Obʼyednanogo korolivstva Niderlandiv Koli 1830 roku pivdenni provinciyi progolosili nezalezhnist yak korolivstvo Belgiya garnizon Maastrihta zalishivsya virnij korolyu Niderlandiv j utrimuvav misto naperekir protestam miscevogo naselennya Hocha naselennya provinciyi kulturno j movno bulo blizhche do belgijskogo 1839 roku Londonskoyu ugodoyu Maastriht buv zalishenij u skladi Niderlandiv Pislya Drugoyi svitovoyi vijni U 1992 roci v Maastrihti bulo pidpisano ugodu pro zapochatkuvannya valyutnogo soyuzu krayin YeS vidomu yak Maastrihtskij dogovir Pochinayuchi z 1988 roku Yevropejskij yarmarok obrazotvorchogo mistectva yakij vvazhayetsya providnim u sviti misteckim yarmarkom shorichno zbiraye odnih iz najbagatshih kolekcioneriv mistectva Primitki nid Gemeente Maastricht Arhiv originalu za 8 grudnya 2022 Procitovano 16 kvitnya 2023 Kerncijfers wijken en buurten 2021 2021 d Track Q167086d Track Q33102669d Track Q55555722 https www gochengdu cn news our sister cities sister cities of chengdu maastricht netherlands a429 html xcSID 04j06l2e0bo8q3o2mh7ud63pm2 https www liege be fr vie communale services communaux international jumelages et partenaires maastricht pays bas The Economist Charlemagne Return to Maastricht Oct 8th 2011 Economist com 8 zhovtnya 2011 Procitovano 16 kvitnya 2023 nl p 100 Uitgeverij L J Veen Amsterdam Antwerpen 2001 ISBN 90 204 2045 3 M Gysseling Toponymisch Woordenboek van Belgie Nederland Luxemburg Noord Frankrijk en West Duitsland voor 1226 George Michiels N V Tongeren 1960 p 646 647 Grigorij Turskij Historia Francorum 2 5 16 bereznya 2015 u Wayback Machine piznye 6 stolittya Nauka i kulturaMaastrihtskij universitet odin z najmolodshih u Niderlandah zasnovanij v 1976 roci Limburzkij simfonichnij orkestr muzichnij kolektiv zasnovanij u 1883 roci PersonaliyiLambert Maastrihtskij 635 700 yepiskop Maastrihtskij muchenik svyatij katolickoyi cerkvi PosilannyaOficijnij sajt mista 3 travnya 2015 u Wayback Machine Gemeente Maastricht Bonnefanten Museum muzej v Maastrihti 4 bereznya 2000 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Maastriht