Лі Тхай То (в’єтн. Lý Thái Tổ; кит. 李太祖, піньїнь Lǐ Tàizǔ), ім’я при народженні Конг Уан (в’єтн. Công Uẩn; кит. 公蘊, піньїнь Gōngyùn), 8 березня 974 – 31 березня 1028) – імператор В’єтнаму в 1009 - 1028 рр., засновник династії Пізні Лі.
Лі Тхай То | |
---|---|
імператор | |
Початок правління: | 1009 |
Кінець правління: | 1028 |
Попередник: | Ле Нгоа-Чиеу |
Наступник: | Лі Тхай Тонг |
Дата народження: | 8 березня 974 |
Місце народження: | Бакзянг, сучасний В'єтнам |
Країна: | Дайв'єт |
Дата смерті: | 31 березня 1028 (54 роки) |
Місце смерті: | Тханглаунг (Ханой), сучасний В'єтнам |
Діти: | Лі Тхай Тонг, 4 сина і 13 дочок |
Династія: | Пізні Лі |
Біографія
Ранні роки
Лі Тхай То народився 8 березня 974 року в Бакзянгу, округ Кофап. Народженню вуа передувало знамення: в павільйоні Камтуен монастиря Ингтхиентам собака народила щеня з білою шерстю і чорними плямами у вигляді ієрогліфів «Син Неба». Віщуном знамення було розшифровано наступним чином: «В рік собаки (974) народиться людина, що стане «Сином Неба».
Існує декілька легенд щодо народження майбутнього імператора. За офіційною версією в’єтнамського літописання, імператриця із роду Фам зустрілась із духом в людському образі поблизу монастиря Тиеушон і зачала дитину. Трирічного Конг Уана усиновив Лі Кхань Ван, який дав дитині прізвище Лі. Згідно з написом в монастирі Тиеушон, імператриця народила дитину від союзу із білою мавпою, а вихованням вуа займався монах Ван Хань. Прихильники "буддистської" версії народження імператора вважають, що вуа народився в самій пагоді. В неофіційній біографії Нго Тхи Ши також розглядається інша версія: «Матір вуа до 20 років не мала чоловіка. Їй вдалося знайти притулок в храмі Тхиентам, де вона готувала їжу за дорученням Шрамана. Щоночі вона прокидалась, щоб готувати юшку. Одної ночі вона заснула і вогонь згас, а Шрамана випадково в темряві наткнувся на неї. Прокинувшись і відчувши рух в серці, вона зачала дитину. Дізнавшись про це Шрамана прогнав її. Так їй довелось піти в інший монастир. Через визначений час вона народила імператора, поява якого супроводжувалась грізними знаменнями. Матері з дитиною знову довелось скитатись і жити з милостині. Коли вони прийшли до дому тхиенши Лі Кхань Вана, то він, побачивши перед тим незвичний сон, попросив дозволу усиновити дитину.»
Освіта
В трирічному віці Конг Уана віддали на навчання до буддистського монастиря Лукто. З дитинства вуа відзначався допитливим, проникливим розумом, а незвична зовнішність видавала його благородне походження. Глава буддистської сангхи Вань Хан зустрівши вуа сказав: «Це не звична людина. Коли він стане дорослим, то неодмінно зможе перемогти зло і безлад. Він стане мудрим правителем Піднебесної!» В юності амбіції Лі Конг Уана вже не зводились до простого добування засобів існування, він багато часу присвячував читанню історичних і канонічних творів.
Початок кар'єри
Залишивши сім’ю в період Инг-Тхіен (995-1005) Лі Конг Уан служив Ле Чунг Тонгу, одному з чотирьох синів імператора Ле Хоана. Після смерті імператора в боротьбі за трон старший син Ле Хоана, Ле Нгоа-Чиеу вбив Чунг-Тонга. В літописі зазначається, що весь чиновницький апарат після цього втік, лише Лі Конг Уан зі сльозами на очах залишався біля мертвого тіла Чунг-Тонга. Оцінивши таку відданість монархії, Нгоа-Чиеу призначив Конг Уана помічником воєводи, що очолював чотири армії столичних передмість, а потім командиром гвардії головного палацу – «тхан ве».
На чолі держави
Прихід до влади
По смерті Ле Нгоа-Чиеу в 1009 році, Лі Конг Уан на чолі 500 воїнів, за підтримки куок ши Ван Ханя і ти-хоу Дао Кам Моука, захопив владу. Ван Хань, знаючи про невдоволення політикою династії Ле серед чиновництва і простого населення країни зробив пророцтво («громові письмена») за яким правлячою династією має стати Лі, забезпечивши «небесний мандат» влади. Імператор змінив девіз правління на "Бажаний Небом". Столичне чиновництво швидко визнало нового монарха, одного з найвпливовіших військових країни, який уособлював сильну централізовану владу, що була необхідна Дайков’єту. На початку правління Лі Тхай То провів серію заходів по встановленню легітимної влади і протидії дестабілізації в країні. Старший син Фат Ма був офіційно призначений наступним «Сином неба». Дао Кам Моук із синами отримали найвищі титули. На керівні посади в державі були призначені члени сім’ї імператора та учасники перевороту, була проголошена амністія, всі знаряддя для катувань знищені.
Перенесення столиці
Зі встановленням влади Лі Тхай То розпочав пошуки місця для нової столиці. Як і в усіх азійських середньовічних країнах, столиця концентрувала міське населення країни – чиновників, купців, інтелігенцію, ремесленників, тому зміна головного міста диктувалась як політичними, так і адміністративно - економічними умовами. Стара столиця – Хоали – знаходилась в гірському районі, де було обмаль родючих земель, а більшість населення була тісно пов’язана з минулою династією.
Перенесення столиці до верхів’їв річки Хонги, району древніх столиць, географічного центру країни, було необхідним, оскільки «землі там просторі й рівні, родючі й високі, населення не страждатиме від повеней. Там усього вдосталь». Місце нової столиці Тханглаунг («Злітаючий дракон») обрав сам вуа за допомогою надприродних сил, за легендою, коли імператорський корабель причалив берега Хонгу, над ним злетів жовтий дракон, звідки і пішла назва.
Будівництво в столиці було, в традиціях Південно-Східної Азії того часу, розкішним, дорогим і масштабним. Протягом першого року будівництва у внутрішньому, «королівському місті» (кунг-тхань) спорудили 10 палаців, буддійський храм, велику кількість арк-воріт і світських будівель. В наступні два роки побудували ще 2 палаци, бібліотеку, 4 буддійські храми і палац наступника, який розмістили поза стінами кунг-тханя. Масштабні роботи продовжувались до 1024 року.
Внутрішня політика
В перші роки правління внутрішньополітична ситуація була напружена. В 1011 році імператор особисто очолив похід в тяу Ай (Тханьхоа) проти Ки Лаунга, керівника повстання мионгів. Військо з 1200 чоловік успішно придушило повстання, «розбійника» Ки Лаунга було вбито, однак це не припинило спротиву великих землевласників централізації і в наступному році вуа знову повів війська проти «людей області Зіен». В 1013 році Лі Тхай То здійснив похід для упокорення північних данників («варварів Мань»), а в 1014 син Дао Кам Моука завдав нищівної поразки манам поблизу пристані Кимхоа.
Реформи
Воєнно- політичні успіхи Лі Тхай То закріпив адміністративною і соціально-економічною реформами. Країна була розділена на 24 ло (провінції), що підривало місцевий сепаратизм, оскільки землі підконтрольні провінційним намісникам виявились надто малими для військової конкуренції із центром. Однак реформа була передчасною, В’єтнам поки що не був підготовлений до створення централізованої держави. Більших успіхів вуа досяг в соціально-економічній сфері, провівши податкову реформу. Ще в 1013 році податки були уніфіковані і зведені в 6 груп. Збір податків був покладений на членів імператорської родини, що представляли владу на місцях.
Зовнішня політика
Дипломатичні стосунки з Чампою і Камбуджадешією нова династія налагодила досить швидко. Чампа визнала Лі в 1011, а Камбоджадеша в 1012 році, приславши посольство з подарунками. Третій сусід В’єтнаму – Сунський Китай – не проявляв інтересу до постійного «в’єтського сепаратизму» через проблеми на північних кордонах. Після завершення внутрішніх конфліктів 1013-1016 років, стабілізації в країні і декількох врожайних років, В’єтнам почав прокладати дорогу в Чампу, однак похід 1020 року не приніс великих перемог і територіальних завоювань.
Релігійна політика
Вихований в буддистських традиціях Лі Тхай То всіляко сприяв поширенню буддизму в країні. В столиці було побудовано 5 буддійських храмів, і за даними «В’єт ши лиок» понад 1000 жителів столиці було зроблено буддистськими і даоськими монахами. В 1018 році вуа спорядив посольство до Сунів очолюване Лі Тхань Дао для отримання Трипітаки.
Смерть
Лі Тхай то помер 31 березня 1028 року на 55 році життя. Похований в мавзолеї довголіття Тхо Ланг. Посмертне ім’я Тхай То («Верховний предок»).
Ушанування пам'яті
В 2004 році на вулиці Дінь Тіен Хоанг на території парка Індіри Ганді було встановлено пам’ятник Лі Тхай То. Автором монумента став Ві Тхи Хоа, він виконаний з міді без жодного шву і має вагу 34 тони. В руках імператор тримає сувій з указом про перенесення столиці. Пам’ятник має декілька символічних параметрів: 8 кутів символізують 8 сторін світу, 3 сходинки – символ природного часу, правильне місце і повітря – основні елементи, на думку імператора. Цікавим фактом є те, що висота постаменту 1010 сантиметрів, що відповідає року заснування столиці В’єтнаму.
Примітки
- Origines: the streets of Vietnam : a historical companion J. Wills Burke, 2001. - С. 71
- Антология традиционной вьетнамской мысли. X — начало XIII вв. М., 1996. - С. 45-46
- Frank Ra Zen: from China to Cyberspace 2010.- С. 11.
- Антология традиционной вьетнамской мысли. X — начало XIII вв. М., 1996. - С. 48-49
- Краткая история Вьета (Вьет Шы Лыок). М., 1980. - С. 139
- Швейер А.-В. Древний Вьетнам. М., 2014, с. 390-391.
- Федорин А. Хронологическая информация во вьетнамских летописях. Журн. «Восток». 2010. № 1
- Антология традиционной вьетнамской мысли. X — начало XIII вв. М., 1996. - С. 51
- Антология традиционной вьетнамской мысли. X — начало XIII вв. М., 1996. - С. 50
- Деопик Д. В. История Вьетнама. М., 1994. Ч. 1. - С. 74
- Рубель В.А. Історія Середньовічного сходу. К., 2002.- C. - 138
- Нгуен Фи Хоань. Искусство Вьетнама. Ред. Деопик Д. В. М., 1982.
- Деопик Д. В. История Вьетнама. М., 1994. Ч. 1. - С. 75
- Деопик Д. В. История Вьетнама. М., 1994. Ч. 1. - С. 75-76
- Деопик Д. В. История Вьетнама. М., 1994. Ч. 1. - С. 77
- Деопик Д. В. История Вьетнама. М., 1994. Ч. 1. - С. 76
- Машкина И. М. Китай и Вьетнам в III—XIII вв. М., 1978. - С. 77.
Література
- Frank Ra Zen: from China to Cyberspace 2010.
- Origines: the streets of Vietnam : a historical companion J. Wills Burke. 2001
- Антология традиционной вьетнамской мысли. X — начало XIII вв. М., 1996. - 288 с.
- Деопик Д. В. История Вьетнама. М., 1994. Ч. 1. - 320 с.
- Краткая история Вьета (Вьет Шы Лыок). М., 1980. - 286 с.
- Машкина И. М. Китай и Вьетнам в III—XIII вв. М., 1978. - 352 с.
- Нгуен Фи Хоань. Искусство Вьетнама. Ред. Деопик Д. В. М., 1982.
- Рубель В.А. Історія Середньовічного сходу. К., 2002. - 736 с.
- Федорин А. Хронологическая информация во вьетнамских летописях. Журн. «Восток». 2010. № 1
- Швейер А.-В. Древний Вьетнам. М., 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Li Thaj To v yetn Ly Thai Tổ kit 李太祖 pinyin Lǐ Taizǔ im ya pri narodzhenni Kong Uan v yetn Cong Uẩn kit 公蘊 pinyin Gōngyun 8 bereznya 974 31 bereznya 1028 imperator V yetnamu v 1009 1028 rr zasnovnik dinastiyi Pizni Li Li Thaj ToimperatorPochatok pravlinnya 1009Kinec pravlinnya 1028Poperednik Le Ngoa ChieuNastupnik Li Thaj TongData narodzhennya 8 bereznya 974 0974 03 08 Misce narodzhennya Bakzyang suchasnij V yetnamKrayina Dajv yetData smerti 31 bereznya 1028 1028 03 31 54 roki Misce smerti Thanglaung Hanoj suchasnij V yetnamDiti Li Thaj Tong 4 sina i 13 dochokDinastiya Pizni LiBiografiyaRanni roki Li Thaj To narodivsya 8 bereznya 974 roku v Bakzyangu okrug Kofap Narodzhennyu vua pereduvalo znamennya v paviljoni Kamtuen monastirya Ingthientam sobaka narodila shenya z biloyu sherstyu i chornimi plyamami u viglyadi iyeroglifiv Sin Neba Vishunom znamennya bulo rozshifrovano nastupnim chinom V rik sobaki 974 naroditsya lyudina sho stane Sinom Neba Isnuye dekilka legend shodo narodzhennya majbutnogo imperatora Za oficijnoyu versiyeyu v yetnamskogo litopisannya imperatricya iz rodu Fam zustrilas iz duhom v lyudskomu obrazi poblizu monastirya Tieushon i zachala ditinu Tririchnogo Kong Uana usinoviv Li Khan Van yakij dav ditini prizvishe Li Zgidno z napisom v monastiri Tieushon imperatricya narodila ditinu vid soyuzu iz biloyu mavpoyu a vihovannyam vua zajmavsya monah Van Han Prihilniki buddistskoyi versiyi narodzhennya imperatora vvazhayut sho vua narodivsya v samij pagodi V neoficijnij biografiyi Ngo Thi Shi takozh rozglyadayetsya insha versiya Matir vua do 20 rokiv ne mala cholovika Yij vdalosya znajti pritulok v hrami Thientam de vona gotuvala yizhu za doruchennyam Shramana Shonochi vona prokidalas shob gotuvati yushku Odnoyi nochi vona zasnula i vogon zgas a Shramana vipadkovo v temryavi natknuvsya na neyi Prokinuvshis i vidchuvshi ruh v serci vona zachala ditinu Diznavshis pro ce Shramana prognav yiyi Tak yij dovelos piti v inshij monastir Cherez viznachenij chas vona narodila imperatora poyava yakogo suprovodzhuvalas griznimi znamennyami Materi z ditinoyu znovu dovelos skitatis i zhiti z milostini Koli voni prijshli do domu thienshi Li Khan Vana to vin pobachivshi pered tim nezvichnij son poprosiv dozvolu usinoviti ditinu Osvita V tririchnomu vici Kong Uana viddali na navchannya do buddistskogo monastirya Lukto Z ditinstva vua vidznachavsya dopitlivim proniklivim rozumom a nezvichna zovnishnist vidavala jogo blagorodne pohodzhennya Glava buddistskoyi sanghi Van Han zustrivshi vua skazav Ce ne zvichna lyudina Koli vin stane doroslim to neodminno zmozhe peremogti zlo i bezlad Vin stane mudrim pravitelem Pidnebesnoyi V yunosti ambiciyi Li Kong Uana vzhe ne zvodilis do prostogo dobuvannya zasobiv isnuvannya vin bagato chasu prisvyachuvav chitannyu istorichnih i kanonichnih tvoriv Pochatok kar yeri Zalishivshi sim yu v period Ing Thien 995 1005 Li Kong Uan sluzhiv Le Chung Tongu odnomu z chotiroh siniv imperatora Le Hoana Pislya smerti imperatora v borotbi za tron starshij sin Le Hoana Le Ngoa Chieu vbiv Chung Tonga V litopisi zaznachayetsya sho ves chinovnickij aparat pislya cogo vtik lishe Li Kong Uan zi slozami na ochah zalishavsya bilya mertvogo tila Chung Tonga Ocinivshi taku viddanist monarhiyi Ngoa Chieu priznachiv Kong Uana pomichnikom voyevodi sho ocholyuvav chotiri armiyi stolichnih peredmist a potim komandirom gvardiyi golovnogo palacu than ve Na choli derzhaviPrihid do vladi Po smerti Le Ngoa Chieu v 1009 roci Li Kong Uan na choli 500 voyiniv za pidtrimki kuok shi Van Hanya i ti hou Dao Kam Mouka zahopiv vladu Van Han znayuchi pro nevdovolennya politikoyu dinastiyi Le sered chinovnictva i prostogo naselennya krayini zrobiv proroctvo gromovi pismena za yakim pravlyachoyu dinastiyeyu maye stati Li zabezpechivshi nebesnij mandat vladi Imperator zminiv deviz pravlinnya na Bazhanij Nebom Stolichne chinovnictvo shvidko viznalo novogo monarha odnogo z najvplivovishih vijskovih krayini yakij uosoblyuvav silnu centralizovanu vladu sho bula neobhidna Dajkov yetu Na pochatku pravlinnya Li Thaj To proviv seriyu zahodiv po vstanovlennyu legitimnoyi vladi i protidiyi destabilizaciyi v krayini Starshij sin Fat Ma buv oficijno priznachenij nastupnim Sinom neba Dao Kam Mouk iz sinami otrimali najvishi tituli Na kerivni posadi v derzhavi buli priznacheni chleni sim yi imperatora ta uchasniki perevorotu bula progoloshena amnistiya vsi znaryaddya dlya katuvan znisheni Perenesennya stolici Zi vstanovlennyam vladi Li Thaj To rozpochav poshuki miscya dlya novoyi stolici Yak i v usih azijskih serednovichnih krayinah stolicya koncentruvala miske naselennya krayini chinovnikiv kupciv inteligenciyu remeslennikiv tomu zmina golovnogo mista diktuvalas yak politichnimi tak i administrativno ekonomichnimi umovami Stara stolicya Hoali znahodilas v girskomu rajoni de bulo obmal rodyuchih zemel a bilshist naselennya bula tisno pov yazana z minuloyu dinastiyeyu Perenesennya stolici do verhiv yiv richki Hongi rajonu drevnih stolic geografichnogo centru krayini bulo neobhidnim oskilki zemli tam prostori j rivni rodyuchi j visoki naselennya ne strazhdatime vid povenej Tam usogo vdostal Misce novoyi stolici Thanglaung Zlitayuchij drakon obrav sam vua za dopomogoyu nadprirodnih sil za legendoyu koli imperatorskij korabel prichaliv berega Hongu nad nim zletiv zhovtij drakon zvidki i pishla nazva Budivnictvo v stolici bulo v tradiciyah Pivdenno Shidnoyi Aziyi togo chasu rozkishnim dorogim i masshtabnim Protyagom pershogo roku budivnictva u vnutrishnomu korolivskomu misti kung than sporudili 10 palaciv buddijskij hram veliku kilkist ark vorit i svitskih budivel V nastupni dva roki pobuduvali she 2 palaci biblioteku 4 buddijski hrami i palac nastupnika yakij rozmistili poza stinami kung thanya Masshtabni roboti prodovzhuvalis do 1024 roku Vnutrishnya politika V pershi roki pravlinnya vnutrishnopolitichna situaciya bula napruzhena V 1011 roci imperator osobisto ocholiv pohid v tyau Aj Thanhoa proti Ki Launga kerivnika povstannya miongiv Vijsko z 1200 cholovik uspishno pridushilo povstannya rozbijnika Ki Launga bulo vbito odnak ce ne pripinilo sprotivu velikih zemlevlasnikiv centralizaciyi i v nastupnomu roci vua znovu poviv vijska proti lyudej oblasti Zien V 1013 roci Li Thaj To zdijsniv pohid dlya upokorennya pivnichnih dannikiv varvariv Man a v 1014 sin Dao Kam Mouka zavdav nishivnoyi porazki manam poblizu pristani Kimhoa Reformi Voyenno politichni uspihi Li Thaj To zakripiv administrativnoyu i socialno ekonomichnoyu reformami Krayina bula rozdilena na 24 lo provinciyi sho pidrivalo miscevij separatizm oskilki zemli pidkontrolni provincijnim namisnikam viyavilis nadto malimi dlya vijskovoyi konkurenciyi iz centrom Odnak reforma bula peredchasnoyu V yetnam poki sho ne buv pidgotovlenij do stvorennya centralizovanoyi derzhavi Bilshih uspihiv vua dosyag v socialno ekonomichnij sferi provivshi podatkovu reformu She v 1013 roci podatki buli unifikovani i zvedeni v 6 grup Zbir podatkiv buv pokladenij na chleniv imperatorskoyi rodini sho predstavlyali vladu na miscyah Zovnishnya politika Diplomatichni stosunki z Champoyu i Kambudzhadeshiyeyu nova dinastiya nalagodila dosit shvidko Champa viznala Li v 1011 a Kambodzhadesha v 1012 roci prislavshi posolstvo z podarunkami Tretij susid V yetnamu Sunskij Kitaj ne proyavlyav interesu do postijnogo v yetskogo separatizmu cherez problemi na pivnichnih kordonah Pislya zavershennya vnutrishnih konfliktiv 1013 1016 rokiv stabilizaciyi v krayini i dekilkoh vrozhajnih rokiv V yetnam pochav prokladati dorogu v Champu odnak pohid 1020 roku ne prinis velikih peremog i teritorialnih zavoyuvan Religijna politika Vihovanij v buddistskih tradiciyah Li Thaj To vsilyako spriyav poshirennyu buddizmu v krayini V stolici bulo pobudovano 5 buddijskih hramiv i za danimi V yet shi liok ponad 1000 zhiteliv stolici bulo zrobleno buddistskimi i daoskimi monahami V 1018 roci vua sporyadiv posolstvo do Suniv ocholyuvane Li Than Dao dlya otrimannya Tripitaki SmertLi Thaj to pomer 31 bereznya 1028 roku na 55 roci zhittya Pohovanij v mavzoleyi dovgolittya Tho Lang Posmertne im ya Thaj To Verhovnij predok Ushanuvannya pam yatiV 2004 roci na vulici Din Tien Hoang na teritoriyi parka Indiri Gandi bulo vstanovleno pam yatnik Li Thaj To Avtorom monumenta stav Vi Thi Hoa vin vikonanij z midi bez zhodnogo shvu i maye vagu 34 toni V rukah imperator trimaye suvij z ukazom pro perenesennya stolici Pam yatnik maye dekilka simvolichnih parametriv 8 kutiv simvolizuyut 8 storin svitu 3 shodinki simvol prirodnogo chasu pravilne misce i povitrya osnovni elementi na dumku imperatora Cikavim faktom ye te sho visota postamentu 1010 santimetriv sho vidpovidaye roku zasnuvannya stolici V yetnamu PrimitkiOrigines the streets of Vietnam a historical companion J Wills Burke 2001 S 71 Antologiya tradicionnoj vetnamskoj mysli X nachalo XIII vv M 1996 S 45 46 Frank Ra Zen from China to Cyberspace 2010 S 11 Antologiya tradicionnoj vetnamskoj mysli X nachalo XIII vv M 1996 S 48 49 Kratkaya istoriya Veta Vet Shy Lyok M 1980 S 139 Shvejer A V Drevnij Vetnam M 2014 s 390 391 Fedorin A Hronologicheskaya informaciya vo vetnamskih letopisyah Zhurn Vostok 2010 1 Antologiya tradicionnoj vetnamskoj mysli X nachalo XIII vv M 1996 S 51 Antologiya tradicionnoj vetnamskoj mysli X nachalo XIII vv M 1996 S 50 Deopik D V Istoriya Vetnama M 1994 Ch 1 S 74 Rubel V A Istoriya Serednovichnogo shodu K 2002 C 138 Nguen Fi Hoan Iskusstvo Vetnama Red Deopik D V M 1982 Deopik D V Istoriya Vetnama M 1994 Ch 1 S 75 Deopik D V Istoriya Vetnama M 1994 Ch 1 S 75 76 Deopik D V Istoriya Vetnama M 1994 Ch 1 S 77 Deopik D V Istoriya Vetnama M 1994 Ch 1 S 76 Mashkina I M Kitaj i Vetnam v III XIII vv M 1978 S 77 LiteraturaFrank Ra Zen from China to Cyberspace 2010 Origines the streets of Vietnam a historical companion J Wills Burke 2001 Antologiya tradicionnoj vetnamskoj mysli X nachalo XIII vv M 1996 288 s Deopik D V Istoriya Vetnama M 1994 Ch 1 320 s Kratkaya istoriya Veta Vet Shy Lyok M 1980 286 s Mashkina I M Kitaj i Vetnam v III XIII vv M 1978 352 s Nguen Fi Hoan Iskusstvo Vetnama Red Deopik D V M 1982 Rubel V A Istoriya Serednovichnogo shodu K 2002 736 s Fedorin A Hronologicheskaya informaciya vo vetnamskih letopisyah Zhurn Vostok 2010 1 Shvejer A V Drevnij Vetnam M 2014