Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Лісістрата» — комедійна п'єса давньогрецького поета і драматурга Аристофана, 411 до н. е. Була поставлена на Ленеях 411 до н. е. під ім'ям Калістрата. Назва твору походить від головної дійової особи Лісістрати (досл. «та, що розбороняє війська» або «та, що припиняє походи»), яка підіймає жінок усієї Греції на боротьбу за мир. У композиційному відношенні «Лісістрата» — одна з найдосконаліших комедій Аристофана.
| Лісістрата | ||||
|---|---|---|---|---|
| дав.-гр. Λυσιστράτη[1] | ||||
 | ||||
| Жанр | d[3] | |||
| Форма | п'єса | |||
| Автор | Арістофан[1] | |||
| Мова | давньогрецька | |||
| Переклад | Андрій Содомора | |||
| | ||||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
Убачаючи у війні причину стількох лих для своїх земляків, Аристофан закликав у багатьох своїх комедіях до миру. Вже саме ім'я головної героїні вказує на тему та розв'язку твору: воно означає приблизно «переможниця військовиків», «та, що припиняє походи» чи «та, що розпускає війська».
Тема та ідея
У комедії «Лісістрата» Аристофан, як і в «Ахарнянах» і «Мирі», відстоює ідею миру, вкрай необхідного афінянам після катастрофічного розгрому сицилійської експедиції в 413 до н. е. Тема цього ж миру подана в буфонно-комічній формі: страйки жінок, які відмовляють у пестощах і ласках своїм чоловікам, щоб змусити їх припинити братовбивчу війну.
Проблематика
- Відстоювання миру й прав жінки в суспільстві.
- Співчуття жінкам-матерям.
- Права народу на самостійне вирішення долі.
Характеристика образів
Лісістрата — молода, гарна жінка, котра зрозуміла, що
| ..Для Еллади цілої єдиний порятунок у жінках лише! ..Від нас залежить доля міста нашого, а ні — пропасти всім пелопоннесянам! ..Коли усе жіноцтво об'єднається, — всі беотіянки, пелопоннесянки і ми, — Елладу разом ми врятуємо! |
|---|
Дійові особи
- Лісістрата, Калоніка, Мірріна — афінянки.
- Лампіто, спартанка.
- Хор старих.
- Стрімодор, Дракет, Філург — їх провідці.
- Хор жінок.
- Стратілліда, їх провідця.
- Афінський радник.
- Кілька жінок.
- Кінесій, чоловік Мірріни.
- Слуга і дитина Кінесія.
- Спартанський вісник.
- Спартанські й афінські посли.
- Скіфи, вартові.
- Афіняни.
Сюжет
Лісістрата («Та, що розпускає військо») й усі грекині заприсяглися не спати з чоловіками, поки ті не укладуть мир. Жінки захоплюють Акрополь і відбивають напад хору старих. Після тривалих суперечок і різноманітних сцен, у яких головна героїня з труднощами утримує товаришок від порушення вірності даної ними присяги, укладається мир і чоловіки здобувають назад своїх дружин, а здвоєний хор афінян і спартанців співає гімни у славу миру.
Лісістрату, поставлену в рік олігархічного перевороту, відрізняє відсутність особистої та політичної сатири, хоча в цілому ця комедія залишається політичним фарсом. Твір насичений непристойностями, то відвертими, то прихованими. Надзвичайно милий і переконливий образ Лісістрати.
Ця комедія стала однією з найцікавіших пам'яток світової літератури, ще й тому, що провідною в ній є ідея активної протидії війні, права народу самостійно вирішувати свою долю, щире співчуття жінкам — дружинам і матерям чоловіків-воїнів. Так, відповідаючи на закиди (представника афінської влади), що, мовляв, вона втрутилася не у свою справу, оскільки жінки у війні участь не беруть («Радник: Ну, чого б то мішатися вам до війни?»). Лісістрата в'їдливо, але цілком резонно відповідає:
А ти сам, проклятущий, не знаєш? Та вона в печінках нам подвійно сидить! Ми у муках синів породили, А ще тяжче у військо нам їх виряджать! Переклад Бориса Тена
Врешті решт супротивні сторони схиляються перед жіночим ультиматумом, і по всій Елладі запанували мир і дружба. (За Ю. І. Ковбасенком)
Цікаві факти
- 44. «У жовтожарих сукнях…» — Шафраново-жовтий колір був улюбленим кольором грецьких модниць.
- 45. Кіммерійський хітон — жіночий одяг з прозорого матеріалу.
- 81. У грецькому оригіналі спартанка Лампіто розмовляє на лаконському (дорійському) діалекті, який український перекладач передає деякими діалектно-стилістичними особливостями української мови.
- 83. У Стародавній Спарті звертали увагу не тільки на фізичне виховання чоловіків, а й жінок.
- 88—89. Мова йде про косметичні заходи беотянок.
- 139. «…Посейдон з човном його». — Йдеться про міф про Посейдона і дочку царя Салмонея Тіро, яка, зійшовшись із богом морів у човні, народила двох синів.
- 173. Трієра — корабель з трьома ярусами весел.
- 184. Міська варта в Афінах складалася переважно з рабів скіфського походження, через те жінки доручають обов'язки з охорони порядку скіф'янці.
- 488. Пародіювання обряду військової присяги.
- 192. Жертву з нутрощів коня приносили Посейдонові; античний коментатор гадає, що жінки-змовниці наслідують приклад амазонок, які практикували присягу на нутрощах білого коня.
- 196. Фасійське вино — вино з острова Фасоса — вважалося одним з найкращих сортів вин.
- 202. Під жертовним кабаном йдеться про жбан з вином.
- 262. Йдеться про статую Афіни, яку створив славетний Фідій.
- 270. Жінка Лікона — якась Родія, жінка великої краси, але поганої репутації. Нападали на неї й інші комедіографи, зокрема Евполід.
- 301. Лемнійський вогонь — вулкан на о. Лемносі (нині погаслий), в якому, за міфом, були розташовані кузні бога вогню Гефеста.
- 315. Самоських полководців — стратегів, які взимку 412—411 р. до н. є. встановили на острові Самосі демократичну владу.
- 407 і далі. Радник вказує на те, що обговорення питання про експедицію на Сицилію супроводилось лиховісними прикметами: воно відбувалося під час свят Адоніса і Сабазія, культ яких був особливо поширений серед жінок.
- 417. Жовч Холозіга. — Демострат, який агітував за фатальний похід на Сицилію, походив з роду Бузігів. Аристофан перекручує його родове ім'я на Холозіг (ніби «Жовчний») для гри слів; грецьк. слово «холос» — «жовч», «злоба».
- 541. «А війна — чоловіча турбота» — крилата фраза, яка належить Гектору, герою Троянської війни («Іліада», VI. 492).
- 585. Терей (див. Словник імен і назв) став синонімом дикості та жорстокості.
- 602. Далекозорий Аристофан радить надати політичні права метекам і союзникам, щоб згуртувати їх довкола Афін.
- 623 і далі. Медяник, пов'язка і вінок — атрибути похоронного обряду в античних греків. Медяник повинен був задобрити потворного пса Кербера, що пильнував вхід до підземного царства, вінок символізував завершення життєвого шляху людини.
- 655 і далі. Пародія на улюблену в Афінах застольну пісню про Гармодія та Арістогітона, які з метою вбити тиранів Гіппія і Гіпарха принесли мечі на всенародне свято, заховавши їх під віття мірту.
- 665 і далі. Перелік свят, в яких брали участь афінські дівчата. Семирічні дівчатка допомагали старшим жінкам ткати для Афіни шерстяний пеплос — розкішне вбрання (через те вони називалися арефори — «вовноносильниці»). Дівчата, яким сповнилося десять років під час свят на честь Артеміди в Бравроні, одягнені в яскраво-золотисті хітони, зображали ведмедиць і молилися богині, щоб вона не гнівалась за те, що колись вбито її улюблену ведмедицю. Нарешті дівчата (т. зв. «канефори» — «кошиконосильниці») на врочистій процесії під час Панафінеїв несли на головах кошики. Саме вони увічнені на фризі Парфенону в Афінах.
- 677. Мідійський скарб предків — безсмертна слава, яку здобули греки в мідійських, тобто перських війнах.
- 681. Котурни — взуття з товстою підошвою, яке носили трагічні актори античної Греції, щоб видаватися вищими на зріст.
- 712. Езопова байка про Жука. Див. «Мир», прим, до р. 130.
- 737. Печера Пана знаходилась на схилі Акрополя, недалеко від Пропілеїв.
- 745. Мілетська шерсть високо цінувалася в торгівлі.
- 758. Жінка звертається до опікунки породіль Іліфії з проханням затримати розродження; пологи на священному місці (тут — на Акрополі) вважалися оскверненням місць, присвячених богам.
- 767. Шолом священний — шолом богині Афіни.
- 774. За повір'ям, на Акрополі гніздилася священна змія Афіни, охоронниці міста. Побачити змію наяву чи уві сні означало, що людину спіткає лихо.
- 776. Сов (сичів) в Афінах було безліч; тому-то там виникла приказка: «Сову в Афіни нести» — тобто робити щось зайве.
- 786 і далі. Приклад одного з пророцтв, які поширювалися в роки Пелопоннеської війни.
- 850. Храм богині Деметри — Хлої стояв на південному схилі Акрополя.
- 928. Клепсідра — джерело в гроті Пана, яке тече ще й тепер.
- 955. Йдеться про ароматичну олію для косметичних цілей.
- 1006. Лаконське берло — рід шифрованого листа в Спарті (т. зв. скітала); лист писався на спірально обмотаному довкола палиці ремені або пергаменті, а адресат прочитував його, відмотавши одержаний ремінь на палицю такої ж величини й товщини.
- 1114. Герми — погруддя бога Гермеса, які стояли на перехрестях вулиць в Афінах. За декілька днів до відплиття афінських військових кораблів на Сицилію у 415 р. невідомі люди вночі порозбивали їх. Одним з винуватців цього святотатства вважали Алківіада.
- 1150—1152. Лісістрата вказує на місцевості, які мають загальногрецьке патріотичне значення: Дельфи (Піфо) зі славнозвісним храмом і оракулом Аполлона, Фермопіли (Піли) — міжгір'я, уславлене героїчною смертю загону спартанців з Леонідом на чолі, і Олімпія, де відбувалися Олімпійські ігри.
- 1161—1165. Аристофан устами Лісістрати наводить приклади дружби афінян і спартанців. Згадується про відправлення з Афін загону гоплітів під керівництвом Кімона для придушення антиспартанського повстання в Мессенії в 464—462 рр. до н. є. і про допомогу спартанців афінянам у скиненні тиранії Гіппія в 510 р. до н. є.
- 278—1284. Згадуються спільні ратні подвиги афінян і спартанців у війні з персами, зокрема морська битва біля миса Артемісій на Евбеї і героїчна оборона Фермопіл у 480 р. до н. є.
- 1308. Іей — епітет Аполлона.
- 1325. Владичиця в мідному храмі — Афіна.
- 1336. Вродлива донька Леди — Єлена Прекрасна, через яку виникла Троянська війна.
- 1340. Вчені припускають, що кінець комедії не зберігся. Після виступу хору лакедемонян слід було чекати відповіді хору афінян або об'єднаного завершального хору.
Див. також
Посилання
- «Лісістрата» на сайті Ae-lib. Переклад Бориса Тена [ 26 лютого 2009 у Wayback Machine.]. Аристофан. Комедії. — Харків: Фоліо, 2003. — С. 311—378.
- Антична література: навч. посіб./Ковбасенко Ю. І. — 2 - ге К56 вид. розширене та доповнене — К.:Київський університет імені Бориса Грінченка, 2012. — 150 с.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Арістофан. Комедії. — Харків: Фоліо, 2003. — С. 19-82.
- Aristophanes: The Eleven Comedies — London: The Athenian Society, 1912.
- Hulley, Karl K.; Aristophanes; Barrett, David (1965). Aristophanes, The Frogs and Other Plays (The Wasps, the Poet and the Women [Thesmophoriazusae]). The Classical World. Т. 59, № 1. с. 12. doi:10.2307/4345729. ISSN 0009-8418. Процитовано 15 листопада 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lisistrata komedijna p yesa davnogreckogo poeta i dramaturga Aristofana 411 do n e Bula postavlena na Leneyah 411 do n e pid im yam Kalistrata Nazva tvoru pohodit vid golovnoyi dijovoyi osobi Lisistrati dosl ta sho rozboronyaye vijska abo ta sho pripinyaye pohodi yaka pidijmaye zhinok usiyeyi Greciyi na borotbu za mir U kompozicijnomu vidnoshenni Lisistrata odna z najdoskonalishih komedij Aristofana Lisistratadav gr Lysistrath 1 Zhanrd 3 Formap yesaAvtorAristofan 1 MovadavnogreckaPerekladAndrij Sodomora Cej tvir u Vikishovishi Ubachayuchi u vijni prichinu stilkoh lih dlya svoyih zemlyakiv Aristofan zaklikav u bagatoh svoyih komediyah do miru Vzhe same im ya golovnoyi geroyini vkazuye na temu ta rozv yazku tvoru vono oznachaye priblizno peremozhnicya vijskovikiv ta sho pripinyaye pohodi chi ta sho rozpuskaye vijska Tema ta ideyaU komediyi Lisistrata Aristofan yak i v Aharnyanah i Miri vidstoyuye ideyu miru vkraj neobhidnogo afinyanam pislya katastrofichnogo rozgromu sicilijskoyi ekspediciyi v 413 do n e Tema cogo zh miru podana v bufonno komichnij formi strajki zhinok yaki vidmovlyayut u pestoshah i laskah svoyim cholovikam shob zmusiti yih pripiniti bratovbivchu vijnu ProblematikaVidstoyuvannya miru j prav zhinki v suspilstvi Spivchuttya zhinkam materyam Prava narodu na samostijne virishennya doli Harakteristika obrazivLisistrata moloda garna zhinka kotra zrozumila sho Dlya Elladi ciloyi yedinij poryatunok u zhinkah lishe Vid nas zalezhit dolya mista nashogo a ni propasti vsim peloponnesyanam Koli use zhinoctvo ob yednayetsya vsi beotiyanki peloponnesyanki i mi Elladu razom mi vryatuyemo Dijovi osobiLisistrata Kalonika Mirrina afinyanki Lampito spartanka Hor starih Strimodor Draket Filurg yih providci Hor zhinok Stratillida yih providcya Afinskij radnik Kilka zhinok Kinesij cholovik Mirrini Sluga i ditina Kinesiya Spartanskij visnik Spartanski j afinski posli Skifi vartovi Afinyani SyuzhetLisistrata Ta sho rozpuskaye vijsko j usi grekini zaprisyaglisya ne spati z cholovikami poki ti ne ukladut mir Zhinki zahoplyuyut Akropol i vidbivayut napad horu starih Pislya trivalih superechok i riznomanitnih scen u yakih golovna geroyinya z trudnoshami utrimuye tovarishok vid porushennya virnosti danoyi nimi prisyagi ukladayetsya mir i choloviki zdobuvayut nazad svoyih druzhin a zdvoyenij hor afinyan i spartanciv spivaye gimni u slavu miru Lisistratu postavlenu v rik oligarhichnogo perevorotu vidriznyaye vidsutnist osobistoyi ta politichnoyi satiri hocha v cilomu cya komediya zalishayetsya politichnim farsom Tvir nasichenij nepristojnostyami to vidvertimi to prihovanimi Nadzvichajno milij i perekonlivij obraz Lisistrati Cya komediya stala odniyeyu z najcikavishih pam yatok svitovoyi literaturi she j tomu sho providnoyu v nij ye ideya aktivnoyi protidiyi vijni prava narodu samostijno virishuvati svoyu dolyu shire spivchuttya zhinkam druzhinam i materyam cholovikiv voyiniv Tak vidpovidayuchi na zakidi predstavnika afinskoyi vladi sho movlyav vona vtrutilasya ne u svoyu spravu oskilki zhinki u vijni uchast ne berut Radnik Nu chogo b to mishatisya vam do vijni Lisistrata v yidlivo ale cilkom rezonno vidpovidaye A ti sam proklyatushij ne znayesh Ta vona v pechinkah nam podvijno sidit Mi u mukah siniv porodili A she tyazhche u vijsko nam yih viryadzhat Pereklad Borisa Tena Vreshti resht suprotivni storoni shilyayutsya pered zhinochim ultimatumom i po vsij Elladi zapanuvali mir i druzhba Za Yu I Kovbasenkom Cikavi fakti44 U zhovtozharih suknyah Shafranovo zhovtij kolir buv ulyublenim kolorom greckih modnic 45 Kimmerijskij hiton zhinochij odyag z prozorogo materialu 81 U greckomu originali spartanka Lampito rozmovlyaye na lakonskomu dorijskomu dialekti yakij ukrayinskij perekladach peredaye deyakimi dialektno stilistichnimi osoblivostyami ukrayinskoyi movi 83 U Starodavnij Sparti zvertali uvagu ne tilki na fizichne vihovannya cholovikiv a j zhinok 88 89 Mova jde pro kosmetichni zahodi beotyanok 139 Posejdon z chovnom jogo Jdetsya pro mif pro Posejdona i dochku carya Salmoneya Tiro yaka zijshovshis iz bogom moriv u chovni narodila dvoh siniv 173 Triyera korabel z troma yarusami vesel 184 Miska varta v Afinah skladalasya perevazhno z rabiv skifskogo pohodzhennya cherez te zhinki doruchayut obov yazki z ohoroni poryadku skif yanci 488 Parodiyuvannya obryadu vijskovoyi prisyagi 192 Zhertvu z nutroshiv konya prinosili Posejdonovi antichnij komentator gadaye sho zhinki zmovnici nasliduyut priklad amazonok yaki praktikuvali prisyagu na nutroshah bilogo konya 196 Fasijske vino vino z ostrova Fasosa vvazhalosya odnim z najkrashih sortiv vin 202 Pid zhertovnim kabanom jdetsya pro zhban z vinom 262 Jdetsya pro statuyu Afini yaku stvoriv slavetnij Fidij 270 Zhinka Likona yakas Rodiya zhinka velikoyi krasi ale poganoyi reputaciyi Napadali na neyi j inshi komediografi zokrema Evpolid 301 Lemnijskij vogon vulkan na o Lemnosi nini pogaslij v yakomu za mifom buli roztashovani kuzni boga vognyu Gefesta 315 Samoskih polkovodciv strategiv yaki vzimku 412 411 r do n ye vstanovili na ostrovi Samosi demokratichnu vladu 407 i dali Radnik vkazuye na te sho obgovorennya pitannya pro ekspediciyu na Siciliyu suprovodilos lihovisnimi prikmetami vono vidbuvalosya pid chas svyat Adonisa i Sabaziya kult yakih buv osoblivo poshirenij sered zhinok 417 Zhovch Holoziga Demostrat yakij agituvav za fatalnij pohid na Siciliyu pohodiv z rodu Buzigiv Aristofan perekruchuye jogo rodove im ya na Holozig nibi Zhovchnij dlya gri sliv greck slovo holos zhovch zloba 541 A vijna cholovicha turbota krilata fraza yaka nalezhit Gektoru geroyu Troyanskoyi vijni Iliada VI 492 585 Terej div Slovnik imen i nazv stav sinonimom dikosti ta zhorstokosti 602 Dalekozorij Aristofan radit nadati politichni prava metekam i soyuznikam shob zgurtuvati yih dovkola Afin 623 i dali Medyanik pov yazka i vinok atributi pohoronnogo obryadu v antichnih grekiv Medyanik povinen buv zadobriti potvornogo psa Kerbera sho pilnuvav vhid do pidzemnogo carstva vinok simvolizuvav zavershennya zhittyevogo shlyahu lyudini 655 i dali Parodiya na ulyublenu v Afinah zastolnu pisnyu pro Garmodiya ta Aristogitona yaki z metoyu vbiti tiraniv Gippiya i Giparha prinesli mechi na vsenarodne svyato zahovavshi yih pid vittya mirtu 665 i dali Perelik svyat v yakih brali uchast afinski divchata Semirichni divchatka dopomagali starshim zhinkam tkati dlya Afini sherstyanij peplos rozkishne vbrannya cherez te voni nazivalisya arefori vovnonosilnici Divchata yakim spovnilosya desyat rokiv pid chas svyat na chest Artemidi v Bravroni odyagneni v yaskravo zolotisti hitoni zobrazhali vedmedic i molilisya bogini shob vona ne gnivalas za te sho kolis vbito yiyi ulyublenu vedmedicyu Nareshti divchata t zv kanefori koshikonosilnici na vrochistij procesiyi pid chas Panafineyiv nesli na golovah koshiki Same voni uvichneni na frizi Parfenonu v Afinah 677 Midijskij skarb predkiv bezsmertna slava yaku zdobuli greki v midijskih tobto perskih vijnah 681 Koturni vzuttya z tovstoyu pidoshvoyu yake nosili tragichni aktori antichnoyi Greciyi shob vidavatisya vishimi na zrist 712 Ezopova bajka pro Zhuka Div Mir prim do r 130 737 Pechera Pana znahodilas na shili Akropolya nedaleko vid Propileyiv 745 Miletska sherst visoko cinuvalasya v torgivli 758 Zhinka zvertayetsya do opikunki porodil Ilifiyi z prohannyam zatrimati rozrodzhennya pologi na svyashennomu misci tut na Akropoli vvazhalisya oskvernennyam misc prisvyachenih bogam 767 Sholom svyashennij sholom bogini Afini 774 Za povir yam na Akropoli gnizdilasya svyashenna zmiya Afini ohoronnici mista Pobachiti zmiyu nayavu chi uvi sni oznachalo sho lyudinu spitkaye liho 776 Sov sichiv v Afinah bulo bezlich tomu to tam vinikla prikazka Sovu v Afini nesti tobto robiti shos zajve 786 i dali Priklad odnogo z proroctv yaki poshiryuvalisya v roki Peloponneskoyi vijni 850 Hram bogini Demetri Hloyi stoyav na pivdennomu shili Akropolya 928 Klepsidra dzherelo v groti Pana yake teche she j teper 955 Jdetsya pro aromatichnu oliyu dlya kosmetichnih cilej 1006 Lakonske berlo rid shifrovanogo lista v Sparti t zv skitala list pisavsya na spiralno obmotanomu dovkola palici remeni abo pergamenti a adresat prochituvav jogo vidmotavshi oderzhanij remin na palicyu takoyi zh velichini j tovshini 1114 Germi pogruddya boga Germesa yaki stoyali na perehrestyah vulic v Afinah Za dekilka dniv do vidplittya afinskih vijskovih korabliv na Siciliyu u 415 r nevidomi lyudi vnochi porozbivali yih Odnim z vinuvatciv cogo svyatotatstva vvazhali Alkiviada 1150 1152 Lisistrata vkazuye na miscevosti yaki mayut zagalnogrecke patriotichne znachennya Delfi Pifo zi slavnozvisnim hramom i orakulom Apollona Fermopili Pili mizhgir ya uslavlene geroyichnoyu smertyu zagonu spartanciv z Leonidom na choli i Olimpiya de vidbuvalisya Olimpijski igri 1161 1165 Aristofan ustami Lisistrati navodit prikladi druzhbi afinyan i spartanciv Zgaduyetsya pro vidpravlennya z Afin zagonu goplitiv pid kerivnictvom Kimona dlya pridushennya antispartanskogo povstannya v Messeniyi v 464 462 rr do n ye i pro dopomogu spartanciv afinyanam u skinenni tiraniyi Gippiya v 510 r do n ye 278 1284 Zgaduyutsya spilni ratni podvigi afinyan i spartanciv u vijni z persami zokrema morska bitva bilya misa Artemisij na Evbeyi i geroyichna oborona Fermopil u 480 r do n ye 1308 Iej epitet Apollona 1325 Vladichicya v midnomu hrami Afina 1336 Vrodliva donka Ledi Yelena Prekrasna cherez yaku vinikla Troyanska vijna 1340 Vcheni pripuskayut sho kinec komediyi ne zberigsya Pislya vistupu horu lakedemonyan slid bulo chekati vidpovidi horu afinyan abo ob yednanogo zavershalnogo horu Div takozhAristofan Drevnya komediyaPosilannya Lisistrata na sajti Ae lib Pereklad Borisa Tena 26 lyutogo 2009 u Wayback Machine Aristofan Komediyi Harkiv Folio 2003 S 311 378 Antichna literatura navch posib Kovbasenko Yu I 2 ge K56 vid rozshirene ta dopovnene K Kiyivskij universitet imeni Borisa Grinchenka 2012 150 s Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Aristofan Komediyi Harkiv Folio 2003 S 19 82 Aristophanes The Eleven Comedies London The Athenian Society 1912 d Track Q120434144d Track Q84d Track Q120434163 Hulley Karl K Aristophanes Barrett David 1965 Aristophanes The Frogs and Other Plays The Wasps the Poet and the Women Thesmophoriazusae The Classical World T 59 1 s 12 doi 10 2307 4345729 ISSN 0009 8418 Procitovano 15 listopada 2023