Лі сохімі чна промисло вість галузь лісової промисловості що об єднує виробництва основані на хімічній переробці деревин

Лі́сохімі́чна промисло́вість — галузь лісової промисловості, що об'єднує виробництва, основані на хімічній переробці деревини. До лісохімічної промисловості належать: суха перегонка деревини, вуглевипалювання й різні види каніфольно-скипидарних виробництв.

Основна продукція: деревне вугілля, оцтова кислота, метиловий спирт, деревна смола, деревний генераторний газ, деревнооцтовий порошок, ефіри, деревноспиртові розчинники, формалін, деревносмоляні антиокислювачі, флотаційні масла, каніфоль, скипидар, різні види ефірної олії тощо. Продукція широко використовується в різних галузях народного господарства. Сировиною є переважно соснові пеньки, живиця сосни, дров'яна деревина листяних порід, деревні відходи деревообробної промисловості, а також деякі продукти сульфатно-целюлозного виробництва.

Географія

Україна

Докладніше:

В Україні лісохімічна переробка деревини, зокрема й , відомі з часів середньовічної XII століття. Перші лісохімічні промислові підприємства виникли у другій половині XIX століття. За часів Російської імперії, до 1913 року галузь була представлена лише дрібними підприємствами з вуглевипалювання, , смолокуріння, сухої перегонки деревини тощо. За радянської доби лісохімічна промисловість стала потужною галуззю, яка виробляла понад 50 найменувань продукції. Значного розвитку ця галузь набула в післявоєнні роки. 1978 року в УРСР діяло 6 спеціалізованих підприємств (5 лісохімічних комбінатів і 1 дослідний):

(смт Великий Бичків, Закарпатська область);
Перечинський (місто Перечин, Закарпатська область);
(місто Свалява, Закарпатська область);
(місто Коростень, Житомирська область);
(місто Славута, Хмельницька область);
(смт Вигода, Івано-Франківська область).

1978 року в УРСР було вироблено 37,8 тис. тонн деревного вугілля з листяних порід, 4,2 тис. тонн оцтової кислоти (100%-вої), 30 тис. тонн формаліну, 9,2 тис. тонн етилацетату, 7,8 тис. тонн . На підприємствах було встановлено найновіше на той час устаткування, багато виробничих процесів механізовано й автоматизовано.

Див. також

Лісопромисловий комплекс

Джерела

Лінчевська В. О. Лісохімічна промисловість // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1981. — Т. 6 : Куликів — Мікроклімат. — С. 193.

Посилання

Це незавершена стаття з промисловості.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[УРЕ-1] Лінчевська В. О. Лісохімічна промисловість // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1981. — Т. 6 : Куликів — Мікроклімат. — С. 193.