Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лінь Лінь Цзе сюй 林则徐 30 серпня 1785 22 листопада 1850 китайський держ

Лінь Цзе-сюй

Лінь Цзе-сюй
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лінь.

Лінь Цзе-сюй (林则徐, 30 серпня 1785 — 22 листопада 1850) — китайський державний діяч, мислитель, вчений, поет, літератор і каліграф часів династії Цін.

Лінь Цзе-сюй
image
ПсевдоЛінь Веньчжун
Народився30 серпня 1785(1785-08-30)
Фучжоу, повіт Хоугуань провінції Фуцзянь
Помер22 листопада 1850(1850-11-22) (65 років)
Чаочжоу провінція Гуандун
Похованняd
ПідданствоДинастія Цін
Національністькитаєць
Діяльністьполітик, вчений, поет
Науковий ступіньцзіньши[d][1]
Знання мовкласична китайська і d
Magnum opusQ18897830?
Посадаd[2], d, d, d, d, d, d, d і d
Військове званнягенерал
Конфесіяконфуціанство
У шлюбі зd[1]
Дітиd[1], d, d, d і d

Життєпис

Народився 30 серпня 1785 року у м.Фучжоу провінції Фуцзянь. Походив з поміщицької родини. У 1811 році отримав вищий вчений ступінь цзіньши, був прийнятий до академії Ханьлінь. З 1820 року, перебуваючи на державній службі, займав високі административні посади. У 1838 році, займаючи посаду намісника провінцій Хунань і Хубей, почав активну боротьбу з практикою куріння опію та опіумної торгівлі, заснованої на англійському імпорті. Після його доповідей двору наказом від 31 грудня 1838 року Лінь Цзе-сюя було призначено імператорським комісаром і командувачем військово—морськими силами у приморській провінції Гуандун, де розгорнув успішну діяльність, в ході якої у 1839 та 1840 роках звертався з посланнями до англійської королеві Вікторії, пропонуючи заборонити наркотик на землях Британської імперії.

Після початку першої опіумної війни (1840—1842) він як прихильник самих рішучих заходів проти англійців і найбільш дратуючий їх був зміщений з усіх займаних ним посад, а у 1842 році відправлений у далеку від узбережжя область Сіньцзян.

У 1845 році Лінь Цзе-сюя було знову запрошено на державну службу, а в 1850 році відправлений на придушення Тайпінського повстання, проте по дорозі помер 22 листопада 1850 року.

Після смерті йому були надані високі почесті: привласнений титул Веньчжун-гун (князь Культурності та Відданості), у 1851 році встановлена табличка з його ім'ям у Храмі прославлених чиновників (Мінхуань-ци) в Юньнані, а у 1865 році в Цзян-су. У 1852 році на його честь зведено спеціальний храм в Сіані (провінція Шеньсі), також 2 храми присвячені йому в Фучжоу. В постімперський період у 1929 році китайський уряд встановив на його честь пам'ятний меморіал і оголосив 3 червня, коли Лінь Цзе-сюй вперше приступив до знищення опіуму, загальнонаціональним Днем заборони на опіум.

Ідеї

Лінь Цзе-сюй дотримувався принципу, згідно з яким «необхідно завжди знати стан справ у варварів, знати їх слабкості та їх силу, тільки тоді можна встановити способи контролю над ними». Слідуючи своєму правилу «навчитися мистецтву ворогів, щоб потім придушити їх», він, всупереч тогочасним пануючим ізоляціоністським настроям «щодня змушував людей дізнавався про справи на Заході, перекладати західні книги і купувати їх газети». У підсумку він створив новаторську для Китаю того часу працю, засновану на західних джерелах, — «Си чжоу чжи» («Відомості по чотирьох материках», 1840 рік), в якому були наведені дані з історії, географії, політиці та права різних країн світу. Посмертно було видано велике зібрання його соціально—економічних і політико—правових творів — «Лінь Вень-чжун гун чжен шу» («Адміністративні документи Ліня, князя Культурності та Відданості»).

В основі поглядів Лінь Цзе-Сюя лежала традиційна для Китаю концепція світобудови влади імператора як Сина Неба. Напередодні зіткнення з Англією в опіумній війни він писав у зверненні до англійської королеви 1839 року: «Доводжу до Вашого відома, що мій імператор бажає миру та благоденства як своїй, так і іншим країнам та вважає гуманність єдиною основою відносин з усіма. Вигоди він готовий по справедливості ділити з усім світом, а зло — повсюдно викорінити. В турботі про людей він подібний Небу і Землі». Разом з тим відображена тут стародавня конфуціанська ідея «гуманного правління» (жень чжен), яку чітко сформулював вже Мен-цзи, що цілком поєднувалася у Лінь Цзе-Сюя з апологетикою застосування закону про смертну кару не тільки за продаж, але і за куріння опіуму.

Слідуючи традиційним уявленням про вселенську юрисдикцію імператорської влади та її етико—ритуальної основи, Лінь Цзе-сюй 1841 року писав у «Секретному донесенні імператорові»: «Наша династія керує Серединною імперією і чужими народами, спираючись на принципи Яо і Шуня», — тобто на канонізовані конфуціанством моральні установки цих ідеальних правителів старовини. Проте, виходячи з пріоритету етико—ритуальних норм благопристойності, Лінь Цзе-сюй визнавав і необхідність протилежної форми соціальної регуляції — законів (фа), що передбачають каральні санкції: «Люди мудрі і доброчесні завжди карали зраду і зло, спираючись на закон, заради щастя прийдешніх поколінь».

У цілому погляди Лінь Цзе-Сюя вплинули на формування окріплої у 2-й пол. XIX ст. ідеології «самопосилення» (цзіцян) і «руху за засвоєння заморських справ» (ян у юнь дун), спрямованої на збалансоване поєднання досягнень Китаю і Заходу, відмову від традиції ізоляціонізму, встановлення загальноприйнятих у світі дипломатичних відносин з іноземними державами, а також на наступні реформаторські побудови Кан Ювея.

Поезія

Був талантовитим й відомим поетом свого часу. Більшість своїх віршів склав у збірки, найбільш значущими з яких були: «Збірка віршів за стилем Шите» («Шите шигао»), «Збірка віршів у провінції Юньнань» («Шидянь іньцао»), «Рукопис віршів у нагірному будинку Байши» («Байши шаньфан шицао»), «Збірка молодого таланту» («Хейтоу гунцзі»).

Примітки

  1. China Biographical Database
    d:Track:Q13407958
  2. Immanuel C.Y. Hsü The Rise of Modern China — 6 — USA: OUP, 2000. — P. 179. — 1136 p. —
    d:Track:Q15138081d:Track:Q217595d:Track:Q30d:Track:Q4567878

Джерела

  • Arthur Waley The Opium War Through Chinese Eyes (London: Allen & Unwin, 1958; reprinted Stanford, California: Stanford University Press, 1968)
  • Jonathan D. Spence: Chinas Weg in die Moderne (= dtv 30795). Aktualisierte und erweiterte Ausgabe. Deutscher Taschenbuch-Verlag, München 2001, .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lin Lin Cze syuj 林则徐 30 serpnya 1785 22 listopada 1850 kitajskij derzhavnij diyach mislitel vchenij poet literator i kaligraf chasiv dinastiyi Cin Lin Cze syujPsevdoLin VenchzhunNarodivsya30 serpnya 1785 1785 08 30 Fuchzhou povit Houguan provinciyi FuczyanPomer22 listopada 1850 1850 11 22 65 rokiv Chaochzhou provinciya GuandunPohovannyadPiddanstvoDinastiya CinNacionalnistkitayecDiyalnistpolitik vchenij poetNaukovij stupinczinshi d 1 Znannya movklasichna kitajska i dMagnum opusQ18897830 Posadad 2 d d d d d d d i dVijskove zvannyageneralKonfesiyakonfucianstvoU shlyubi zd 1 Ditid 1 d d d i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 30 serpnya 1785 roku u m Fuchzhou provinciyi Fuczyan Pohodiv z pomishickoyi rodini U 1811 roci otrimav vishij vchenij stupin czinshi buv prijnyatij do akademiyi Hanlin Z 1820 roku perebuvayuchi na derzhavnij sluzhbi zajmav visoki administrativni posadi U 1838 roci zajmayuchi posadu namisnika provincij Hunan i Hubej pochav aktivnu borotbu z praktikoyu kurinnya opiyu ta opiumnoyi torgivli zasnovanoyi na anglijskomu importi Pislya jogo dopovidej dvoru nakazom vid 31 grudnya 1838 roku Lin Cze syuya bulo priznacheno imperatorskim komisarom i komanduvachem vijskovo morskimi silami u primorskij provinciyi Guandun de rozgornuv uspishnu diyalnist v hodi yakoyi u 1839 ta 1840 rokah zvertavsya z poslannyami do anglijskoyi korolevi Viktoriyi proponuyuchi zaboroniti narkotik na zemlyah Britanskoyi imperiyi Pislya pochatku pershoyi opiumnoyi vijni 1840 1842 vin yak prihilnik samih rishuchih zahodiv proti anglijciv i najbilsh dratuyuchij yih buv zmishenij z usih zajmanih nim posad a u 1842 roci vidpravlenij u daleku vid uzberezhzhya oblast Sinczyan U 1845 roci Lin Cze syuya bulo znovu zaprosheno na derzhavnu sluzhbu a v 1850 roci vidpravlenij na pridushennya Tajpinskogo povstannya prote po dorozi pomer 22 listopada 1850 roku Pislya smerti jomu buli nadani visoki pochesti privlasnenij titul Venchzhun gun knyaz Kulturnosti ta Viddanosti u 1851 roci vstanovlena tablichka z jogo im yam u Hrami proslavlenih chinovnikiv Minhuan ci v Yunnani a u 1865 roci v Czyan su U 1852 roci na jogo chest zvedeno specialnij hram v Siani provinciya Shensi takozh 2 hrami prisvyacheni jomu v Fuchzhou V postimperskij period u 1929 roci kitajskij uryad vstanoviv na jogo chest pam yatnij memorial i ogolosiv 3 chervnya koli Lin Cze syuj vpershe pristupiv do znishennya opiumu zagalnonacionalnim Dnem zaboroni na opium IdeyiLin Cze syuj dotrimuvavsya principu zgidno z yakim neobhidno zavzhdi znati stan sprav u varvariv znati yih slabkosti ta yih silu tilki todi mozhna vstanoviti sposobi kontrolyu nad nimi Sliduyuchi svoyemu pravilu navchitisya mistectvu vorogiv shob potim pridushiti yih vin vsuperech togochasnim panuyuchim izolyacionistskim nastroyam shodnya zmushuvav lyudej diznavavsya pro spravi na Zahodi perekladati zahidni knigi i kupuvati yih gazeti U pidsumku vin stvoriv novatorsku dlya Kitayu togo chasu pracyu zasnovanu na zahidnih dzherelah Si chzhou chzhi Vidomosti po chotiroh materikah 1840 rik v yakomu buli navedeni dani z istoriyi geografiyi politici ta prava riznih krayin svitu Posmertno bulo vidano velike zibrannya jogo socialno ekonomichnih i politiko pravovih tvoriv Lin Ven chzhun gun chzhen shu Administrativni dokumenti Linya knyazya Kulturnosti ta Viddanosti V osnovi poglyadiv Lin Cze Syuya lezhala tradicijna dlya Kitayu koncepciya svitobudovi vladi imperatora yak Sina Neba Naperedodni zitknennya z Angliyeyu v opiumnij vijni vin pisav u zvernenni do anglijskoyi korolevi 1839 roku Dovodzhu do Vashogo vidoma sho mij imperator bazhaye miru ta blagodenstva yak svoyij tak i inshim krayinam ta vvazhaye gumannist yedinoyu osnovoyu vidnosin z usima Vigodi vin gotovij po spravedlivosti diliti z usim svitom a zlo povsyudno vikoriniti V turboti pro lyudej vin podibnij Nebu i Zemli Razom z tim vidobrazhena tut starodavnya konfucianska ideya gumannogo pravlinnya zhen chzhen yaku chitko sformulyuvav vzhe Men czi sho cilkom poyednuvalasya u Lin Cze Syuya z apologetikoyu zastosuvannya zakonu pro smertnu karu ne tilki za prodazh ale i za kurinnya opiumu Sliduyuchi tradicijnim uyavlennyam pro vselensku yurisdikciyu imperatorskoyi vladi ta yiyi etiko ritualnoyi osnovi Lin Cze syuj 1841 roku pisav u Sekretnomu donesenni imperatorovi Nasha dinastiya keruye Seredinnoyu imperiyeyu i chuzhimi narodami spirayuchis na principi Yao i Shunya tobto na kanonizovani konfucianstvom moralni ustanovki cih idealnih praviteliv starovini Prote vihodyachi z prioritetu etiko ritualnih norm blagopristojnosti Lin Cze syuj viznavav i neobhidnist protilezhnoyi formi socialnoyi regulyaciyi zakoniv fa sho peredbachayut karalni sankciyi Lyudi mudri i dobrochesni zavzhdi karali zradu i zlo spirayuchis na zakon zaradi shastya prijdeshnih pokolin U cilomu poglyadi Lin Cze Syuya vplinuli na formuvannya okriployi u 2 j pol XIX st ideologiyi samoposilennya czicyan i ruhu za zasvoyennya zamorskih sprav yan u yun dun spryamovanoyi na zbalansovane poyednannya dosyagnen Kitayu i Zahodu vidmovu vid tradiciyi izolyacionizmu vstanovlennya zagalnoprijnyatih u sviti diplomatichnih vidnosin z inozemnimi derzhavami a takozh na nastupni reformatorski pobudovi Kan Yuveya PoeziyaBuv talantovitim j vidomim poetom svogo chasu Bilshist svoyih virshiv sklav u zbirki najbilsh znachushimi z yakih buli Zbirka virshiv za stilem Shite Shite shigao Zbirka virshiv u provinciyi Yunnan Shidyan incao Rukopis virshiv u nagirnomu budinku Bajshi Bajshi shanfan shicao Zbirka molodogo talantu Hejtou gunczi PrimitkiChina Biographical Database d Track Q13407958 Immanuel C Y Hsu The Rise of Modern China 6 USA OUP 2000 P 179 1136 p ISBN 978 0 19 512504 7 d Track Q15138081d Track Q217595d Track Q30d Track Q4567878DzherelaArthur Waley The Opium War Through Chinese Eyes London Allen amp Unwin 1958 reprinted Stanford California Stanford University Press 1968 Jonathan D Spence Chinas Weg in die Moderne dtv 30795 Aktualisierte und erweiterte Ausgabe Deutscher Taschenbuch Verlag Munchen 2001 ISBN 3 423 30795 1

Дата публікації:
Топ