Володимир Павлович Линник (24 червня (6 липня) 1889, Харків — 9 липня 1984) — радянський оптик, академік АН СРСР (1939). Лауреат Сталінської премії (1946, 1950), Герой Соціалістичної Праці (1969).
Линник Володимир Павлович | |
---|---|
Народився | 24 червня (6 липня) 1889 Харків, Російська імперія[1] |
Помер | 9 липня 1984 (95 років) Ленінград, РРФСР, СРСР |
Поховання | Комаровське селищне кладовище |
Країна | Російська імперія Російська республіка УНР Українська РСР СРСР |
Діяльність | фізик |
Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка Імператорський університет Святого Володимира |
Галузь | оптика |
Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського Державний оптичний інститут Санкт-Петербурзький державний університет Пулковська обсерваторія |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
Членство | Академія наук СРСР |
Діти | Линник Юрій Володимирович |
Нагороди |
Життєпис
Володимир народився 6 липня 1889 року у Харкові в родині токаря по металу Івана Петровича Темнова. Після смерті батька у 1891 році мати, не маючи матеріальних можливостей утримувати дитину, віддала сина на виховання своєму братові Павлу Федоровичу Линникові, а сама поїхала на заробітки до Києва. Павло Федорович усиновив небожа, тому прізвище хлопчика змінилося. Малий Володя до 1898 року мешкав у с. Парастаївка Чернігівської губернії. Там на цукровому заводі Павло Федорович працював ковалем. Потім родина переїхала до Білої Церкви, де Володимир закінчив спочатку двокласне училище, а потім у 1909 році гімназію із золотою медаллю. Того ж року Линник вступив на фізико-математичний факультет Київського університету св. Володимира.
Закінчив Київський університет у 1914 році і був залишений у ньому для викладацької роботи. У 1923—1926 роках викладав у Київському політехнічному інституті, з 1926 року працював в Державному оптичному інституті (з 1951 року — на посаді начальника відділу), одночасно в 1933—1941 роках був професором Ленінградського університету. У 1930-і роки працював професором Ленінградського інституту точної механіки й оптики (Літма). Завідувач кафедрою Лабораторних оптичних приладів Літма (1939—1941). У березні 1943 року Державна комісія під головуванням В. П. Линника прийняла захисту дипломних проєктів студентів Літма, підготовлені в умовах евакуації інституту в м. Черепанова Новосибірської області.
У 1946—1968 роках працював у Пулковській обсерваторії.
Похований на кладовищі в Комарово. Могила є пам'ятником культурно-історичної спадщини.
Наукова діяльність
Основні наукові роботи відносяться до прикладної оптики. Запропонував метод дослідження кристалів за допомогою рентгенівських променів (метод Линника). Розробив методи дослідження якості зображень в оптичних системах. У 1930-ті роки створив прилади для контролю чистоти поверхні різного класу (мікроінтерферометр Линника і подвійний мікроскоп Линника), що принесли йому світове визнання. У 1946 створив унікальний інтерференційний пасажний інструмент. Сконструював зоряний інтерферометр з базою 6 м для виміру кутових відстаней між подвійними зірками — перший великий астрономічний прилад з азимутальним монтуванням, оснащений системою фотоелектричного гідування по зірках, який дозволяв вимірювати з точністю до 0,002 «кутові відстані між подвійними зірками до 15».
Був головою ради щодо будівництва 6-метрового телескопа БТА, запропонував використовувати азимутальне монтування у цьому інструменті. Ініціатор розвитку сучасної адаптивної оптики, у 1957 році запропонував конструкцію телескопа, в якому для компенсації атмосферних спотворень використовується складене дзеркало з переміщуваними елементами. Керував розробкою полегшених і складових дзеркал для відправки в космос. У Комарово створив невелику обсерваторію, оснащену різними приладами, розробив в ній ряд нових методів дослідження спектрограм. Вніс значний внесок у мікроскопію, розробивши оригінальну технологію збирання та юстирування складних об'єктивів мікроскопів, яка досі використовується в промисловості.
Відзнаки та звання
- Два ордени Трудового Червоного Прапора (1939, 1975)
- Орден Червоної Зірки (1943)
- П'ять орденів Леніна (1945, 1953, 1959, 1966, 1969)
- Дві Сталінських премії (1946, 1950)
- Герой Соціалістичної Праці (1969)
- АН СРСР (1973)
Публікації
- В. П. Линник Труды Кеплера в области оптики (К 400-летию со дня рождения) [ 4 серпня 2013 у Wayback Machine.] // УФН. — 1973. — Т. 109. — № 1.
Родина
Був одружений. Дитина:
- Линник Ірина Володимирівна, донька, мистецтвознавець, працівник Державного Ермітажу, фахівець з західноєвропейського живопису.
Примітки
- Линник Владимир Павлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Література
- А. М. Негрійко. Линник Володимир Павлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — .
- Выборы в академию наук СССР [ 18 вересня 2013 у Wayback Machine.]. // УФН. — 1939. — № 2.
- Владимир Павлович Линник. — М.: Изд-во АН СССР, 1963.
- О. А. Мельников Владимир Павлович Линник (К 75-летию со дня рождения и 50-летию научной деятельности) [ 14 вересня 2013 у Wayback Machine.]. // УФН. — 1964. — Т. 84. — № 9. (рос.)
- Ю. В. Коломийцов Владимир Павлович Линник (К восьмидесятилетию со дня рождения). // УФН. — 1969. — Т. 98. — № 7. (рос.)
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы. Биографический справочник. — Киев: Наукова думка, 1977. (рос.)
- Ю. А. Храмов Физики: Биографический справочник. — М.: Наука, 1983. — С. 165. (рос.)
Посилання
- Линник Владимир Павлович на сайте ГОИ [ 27 грудня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- В. П. Линник в энциклопедии Санкт-Петербурга [ 26 грудня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Персональная страница В. П. Линника в Виртуальном музее СПбГУ ИТМО [ 27 грудня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodimir Pavlovich Linnik 24 chervnya 6 lipnya 1889 18890706 Harkiv 9 lipnya 1984 radyanskij optik akademik AN SRSR 1939 Laureat Stalinskoyi premiyi 1946 1950 Geroj Socialistichnoyi Praci 1969 Linnik Volodimir PavlovichNarodivsya 24 chervnya 6 lipnya 1889 Harkiv Rosijska imperiya 1 Pomer 9 lipnya 1984 1984 07 09 95 rokiv Leningrad RRFSR SRSRPohovannya Komarovske selishne kladovisheKrayina Rosijska imperiya Rosijska respublika UNR Ukrayinska RSR SRSRDiyalnist fizikAlma mater KNU imeni Tarasa Shevchenka Imperatorskij universitet Svyatogo VolodimiraGaluz optikaZaklad KNU imeni Tarasa Shevchenka NTUU KPI im Igorya Sikorskogo Derzhavnij optichnij institut Sankt Peterburzkij derzhavnij universitet Pulkovska observatoriyaNaukovij stupin doktor fiziko matematichnih naukChlenstvo Akademiya nauk SRSRDiti Linnik Yurij VolodimirovichNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Linnik ZhittyepisVolodimir narodivsya 6 lipnya 1889 roku u Harkovi v rodini tokarya po metalu Ivana Petrovicha Temnova Pislya smerti batka u 1891 roci mati ne mayuchi materialnih mozhlivostej utrimuvati ditinu viddala sina na vihovannya svoyemu bratovi Pavlu Fedorovichu Linnikovi a sama poyihala na zarobitki do Kiyeva Pavlo Fedorovich usinoviv nebozha tomu prizvishe hlopchika zminilosya Malij Volodya do 1898 roku meshkav u s Parastayivka Chernigivskoyi guberniyi Tam na cukrovomu zavodi Pavlo Fedorovich pracyuvav kovalem Potim rodina pereyihala do Biloyi Cerkvi de Volodimir zakinchiv spochatku dvoklasne uchilishe a potim u 1909 roci gimnaziyu iz zolotoyu medallyu Togo zh roku Linnik vstupiv na fiziko matematichnij fakultet Kiyivskogo universitetu sv Volodimira Zakinchiv Kiyivskij universitet u 1914 roci i buv zalishenij u nomu dlya vikladackoyi roboti U 1923 1926 rokah vikladav u Kiyivskomu politehnichnomu instituti z 1926 roku pracyuvav v Derzhavnomu optichnomu instituti z 1951 roku na posadi nachalnika viddilu odnochasno v 1933 1941 rokah buv profesorom Leningradskogo universitetu U 1930 i roki pracyuvav profesorom Leningradskogo institutu tochnoyi mehaniki j optiki Litma Zaviduvach kafedroyu Laboratornih optichnih priladiv Litma 1939 1941 U berezni 1943 roku Derzhavna komisiya pid golovuvannyam V P Linnika prijnyala zahistu diplomnih proyektiv studentiv Litma pidgotovleni v umovah evakuaciyi institutu v m Cherepanova Novosibirskoyi oblasti U 1946 1968 rokah pracyuvav u Pulkovskij observatoriyi Pohovanij na kladovishi v Komarovo Mogila ye pam yatnikom kulturno istorichnoyi spadshini Naukova diyalnistOsnovni naukovi roboti vidnosyatsya do prikladnoyi optiki Zaproponuvav metod doslidzhennya kristaliv za dopomogoyu rentgenivskih promeniv metod Linnika Rozrobiv metodi doslidzhennya yakosti zobrazhen v optichnih sistemah U 1930 ti roki stvoriv priladi dlya kontrolyu chistoti poverhni riznogo klasu mikrointerferometr Linnika i podvijnij mikroskop Linnika sho prinesli jomu svitove viznannya U 1946 stvoriv unikalnij interferencijnij pasazhnij instrument Skonstruyuvav zoryanij interferometr z bazoyu 6 m dlya vimiru kutovih vidstanej mizh podvijnimi zirkami pershij velikij astronomichnij prilad z azimutalnim montuvannyam osnashenij sistemoyu fotoelektrichnogo giduvannya po zirkah yakij dozvolyav vimiryuvati z tochnistyu do 0 002 kutovi vidstani mizh podvijnimi zirkami do 15 Buv golovoyu radi shodo budivnictva 6 metrovogo teleskopa BTA zaproponuvav vikoristovuvati azimutalne montuvannya u comu instrumenti Iniciator rozvitku suchasnoyi adaptivnoyi optiki u 1957 roci zaproponuvav konstrukciyu teleskopa v yakomu dlya kompensaciyi atmosfernih spotvoren vikoristovuyetsya skladene dzerkalo z peremishuvanimi elementami Keruvav rozrobkoyu polegshenih i skladovih dzerkal dlya vidpravki v kosmos U Komarovo stvoriv neveliku observatoriyu osnashenu riznimi priladami rozrobiv v nij ryad novih metodiv doslidzhennya spektrogram Vnis znachnij vnesok u mikroskopiyu rozrobivshi originalnu tehnologiyu zbirannya ta yustiruvannya skladnih ob yektiviv mikroskopiv yaka dosi vikoristovuyetsya v promislovosti Vidznaki ta zvannyaDva ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 1939 1975 Orden Chervonoyi Zirki 1943 P yat ordeniv Lenina 1945 1953 1959 1966 1969 Dvi Stalinskih premiyi 1946 1950 Geroj Socialistichnoyi Praci 1969 AN SRSR 1973 PublikaciyiV P Linnik Trudy Keplera v oblasti optiki K 400 letiyu so dnya rozhdeniya 4 serpnya 2013 u Wayback Machine UFN 1973 T 109 1 RodinaBuv odruzhenij Ditina Linnik Irina Volodimirivna donka mistectvoznavec pracivnik Derzhavnogo Ermitazhu fahivec z zahidnoyevropejskogo zhivopisu PrimitkiLinnik Vladimir Pavlovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135LiteraturaA M Negrijko Linnik Volodimir Pavlovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2016 T 17 Leg Losh 712 s ISBN 978 966 02 7999 5 Vybory v akademiyu nauk SSSR 18 veresnya 2013 u Wayback Machine UFN 1939 2 Vladimir Pavlovich Linnik M Izd vo AN SSSR 1963 O A Melnikov Vladimir Pavlovich Linnik K 75 letiyu so dnya rozhdeniya i 50 letiyu nauchnoj deyatelnosti 14 veresnya 2013 u Wayback Machine UFN 1964 T 84 9 ros Yu V Kolomijcov Vladimir Pavlovich Linnik K vosmidesyatiletiyu so dnya rozhdeniya UFN 1969 T 98 7 ros Kolchinskij I G Korsun A A Rodriges M G Astronomy Biograficheskij spravochnik Kiev Naukova dumka 1977 ros Yu A Hramov Fiziki Biograficheskij spravochnik M Nauka 1983 S 165 ros PosilannyaLinnik Vladimir Pavlovich na sajte GOI 27 grudnya 2008 u Wayback Machine ros V P Linnik v enciklopedii Sankt Peterburga 26 grudnya 2008 u Wayback Machine ros Personalnaya stranica V P Linnika v Virtualnom muzee SPbGU ITMO 27 grudnya 2008 u Wayback Machine ros