Лілль (футбольний клуб)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лілль (значення).

Лілль (фр. Lille Olympique Sporting Club) — професіональний французький футбольний клуб з міста Лілль.

Лілль

Повна назва	Lille Olympique Sporting Club Lille Métropole
Прізвисько	Les Dogues («мастифи»)
Коротка назва	ЛОСК
Засновано	1944
Населений пункт	Лілль,  Франція
Стадіон	«П'єр-Моруа»
Вміщує	49 082
Президент
Головний тренер	Паулу Фонсека
Ліга	Ліга 1
2023/24	4-е місце
Вебсайт	Офіційний сайт
Домашня Виїзна Запасна

Історія

Початок історії

Футбольний клуб «Лілль» був утворений після злиття лілльського «Олімпіка» та клубу «Фів», двох команд з міста Лілль, що одночасно виступали у вищому французькому дивізіоні. «Лілль» одразу ж вийшов на провідні позиції у Франції. У 1945-55 роках «Лілль» двічі стає чемпіоном та чотири рази здобуває срібло чемпіонату Франції, а також сім разів виходить у фінал Кубка Франції, здобувши при цьому п'ять Кубків. Однак з 1955 року почався занепад команди і виліт у Другий дивізіон. Лише у 1970-их роках «Лілль» оговтався і повернувся до еліти. Однак клуб був приречений на, як кажуть у Франції, йо-йо між 1 та 2 дивізіонами.

Кінець ХХ

У 1980-90-их роках «Лілль» став середняком Першого дивізіону, час від часу вилітаючи у Другий дивізіон. Неабиякий прогрес «Лілля» фани побачили у 1999-2002 роках, одразу після того, як нова влада міста знайшла фінансування для футбольної команди. «Лілль» пробивається до Ліги чемпіонів, звідки вилітає у Кубок УЄФА і там продовжує достойний виступ. «Лілль» двічі проходить до однієї восьмої Кубка УЄФА і кладе у свою скарбницю трофеїв Кубок Інтертото.

Початок ХХІ століття

Друга спроба у Лізі чемпіонів у 2005 році знову завершується на груповій стадії. У 2006 році «Лілль» знову виступає у Лізі чемпіонів і стає першою французькою командою, яка переграла «Мілан» на його полі. «Лілль» пройшов до однієї восьмої, де поступився «Манчестер Юнайтед». Успішний сезон 2005-06 поповнився бронзою чемпіонату Франції.

У 2007-08 команду покинули численні лідери. Навіть після підсилення нідерландським нападником Патріком Клюйвертом, «Лілль» втрачає позиції у Чемпіонаті Франції. Через рік клуб покидає чергова група гравців основного складу. Ціла низка футболістів впродовж кількох років переходила з «Лілля» у «Ліон», що, ймовірно, зумовлено добрими відносинами президентів двох клубів.

У сезоні 2008-09 «Лілль» посів 5-е місце в чемпіонаті, що дало команді право взяти участь у Лізі Європи наступного сезону. У тому розіграші турніру французька команда дійшла до 1/8 фіналу, де за сумою результатів двох матчів (1:0 і 0:3) поступилася дорогою англійському «Ліверпулю».

А вже у сезоні 2009-2010 «Лілль» повертається у групу лідерів завершивши чемпіонат на 4-му місці і знову вийшов в єврокубки. В Лізі Європи 2010-11 «доги» знову змогли вийти з групи, але програли в 1/16 фіналу голландському ПСВ (2:2, 1:3). На внутрішній же арені сезон вийшов ще найвдалішим. Перемігши 19 квітня 2011 року в півфіналі Кубка Франції «Ніццу», «Лілль» вперше з 1955 року пробився до фіналу цього турніру. 14 травня команда Руді Гарсії на стадіоні «Стад де Франс» переграла столичний «Парі Сен-Жермен» та стала володарем національного кубка. У чемпіонаті 2010—2011 «Лілль» перебував серед лідерів, з 13-го туру не опускався нижче 2-го місця. Зігравши в 37-му турі внічию все з тим же ПСЖ, команда Гарсії за тур до закінчення чемпіонату забезпечила собі чемпіонський титул (третій в історії та перший з 1954 року).

Після сезону 2012-2013 головним тренером став Рене Жирар. На цьому посту спеціаліст замінив Руді Гарсію, який очолив італійську Рому.

Протягом чемпіонату 2013-2014 команда постійно перебувала у зоні єврокубків і в підсумку посіла 3-тє місце, що дозволило зіграти у кваліфікації Ліги Чемпіонів. Головною запорукою успіху можна назвати гру голкіпера Вінсента Еньєама, який видав неймовірну суху серію довжиною в 11 матчів (1063 хвилини), ледь не побивши рекорд воротаря Бордо початку 90-х Гаетана Юара.

Сезон 2014/2015 розпочався із кваліфікаційних матчів Ліги Чемпіонів. Лілль успішно пройшов 3-й раунд, у двоматчевому протистоянні подолавши швейцарський Грассхоппер (2:0 перемога в гостях та нічия 1:1 вдома). Наступним суперником перед груповим турніром ЛЧ став португальський Порту, який переконливо розібрався з французьким суперником, відправивши Лілль до Ліги Європи. Команда Рене Жірара поступилась і вдома (0:1) і в гостях (0:2). В груповому раунді ЛЄ Лілль в шести матчах набрав 4 очки і посів останнє місце. А чемпіонат команда закінчила на 8-му місці.

2015 - наш час

У травні 2015 року після відставки Рене Жирара новим головним тренером клубу став Ерве Ренар. Угода з 46-річним французьким фахівцем розрахована до кінця сезону-2017/18.

11 листопада на офіційному сайті клубу було оголошено про розірвання конракту з Ренаром. В повідомленні містились причини такого рішення: "Шістнадцяте місце Лілля в турнірній таблиці після тринадцяти зіграних поєдинків не відповідає цілям клубу". 22 листопада на офіційному сайті клубу оголосили, що головним тренером "догів" буде Фредерік Антонетті.

У січні 2017 Мішель Сейду продав клуб люксембурзькому бізнесменові, колишньому власнику команди "Формули-1" Жерару Лопесу. В останньому матчі Сейду як президента "Лілль" обіграв в 1/32 Кубка Франції "Ексельсіор" 4-1.

Поточний склад

Станом на 28 травня 2023

№ Поз. Нац. Гравець 3 ЗХ 4 ЗХ 5 ЗХ Габріель Гудмундссон 6 ЗХ Жозе Фонте 7 НП Жонатан Бамба 8 ПЗ 9 НП Джонатан Девід 10 ПЗ Ремі Кабелла 11 НП Адам Унас 15 ЗХ Лені Йоро 16 ВР Адам Якубех

№ Поз. Нац. Гравець 18 ЗХ Бафоде Діакіте 20 ПЗ Ейнджел Гомес 21 ПЗ Бенжамен Андре 22 НП Тімоті Веа 23 ПЗ Едон Жегрова 25 ВР Бенуа Костіль 26 НП Алан Віржиньюс 27 НП Мохамед Байо 28 ПЗ Андре Гомеш (в оренді з «Евертона») 30 ВР Лукас Шевальє 31 ЗХ Ісмаїлі 35 ПЗ Карлос Балеба

Досягнення

• Чемпіон Франції (4): 1946, 1954, 2011, 2021
• 2-е місце: 1948, 1949, 1950, 1951, 2005, 2019
• 3-є місце: 1952, 2001, 2006, 2012, 2014
• Володар Кубка Франції (6): 1946, 1947, 1948, 1953, 1955, 2011
• Фіналіст Кубка Франції: 1945, 1949
• Фіналіст Кубка ліги: 2016
• Володар Суперкубка Франції (1): 2021
• Переможець Кубка Інтертото: 2004

Відомі футболісти

Франція Ерік Абідаль Жоселін Анґлома Матьє Бодмер Бенуа Шейру Жан-Франсуа Домерґ Івон Дуї Бернар Лама Крістіан Перес Жерар Солер Андре Страпп Жан Венсан Албанія Вірменія Австралія Френк Фаріна Міле Стерйовскі

Бельгія Стефан ван дер Хейден Кевін Міральяс Еден Азар (2007-2012) Болгарія Владімір Манчєв Камерун Жан Макун Кот-д'Івуар Кадер Кейта Саломон Калу (2012-2014) Заїр Угорщина Данія Пер Франдсен Кім Вільфорт Сімон К'єр (2013-2015) Гана Абеді Пеле Греція Евстафіос Тавларідіс Гвінея

Марокко Нідерланди Патрік Клюйверт (2007-2008) Сенегал Мусса Соу (2010-2012) Словенія Міленко Ачімовіч Нігерія Пітер Одемвінгіе (2005-2007) Туреччина Швеція Кеннет Андерссон Югославія Славолюб Муслін Швейцарія Даніель Жигакс Стефан Ліхтштайнер (2005-2008)

Галерея

• Футболісти «Ліля» святкують перемогу у чемпіонаті Франції. 29 травня 2011 року
• Склад команди у 2014 році

Примітки

1. . Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 5 вересня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
2. SC Fivois (1901—1944). Історія, Досягнення [ 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.](фр.)
3. (українською) . ua-gol.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 грудня 2015.
4. Лига 1. Лилль пробивается в ЛЧ, Лион сыграет в ЛЕ, Сошо вылетает (рос) . football.ua. Процитовано 04.04.2015.^{[недоступне посилання]}
5. Лига 1. Итоги полугодия (рос) . football.ua. Процитовано 04.04.2015.^{[недоступне посилання]}
6. . Архів оригіналу за 5 липня 2015. Процитовано 4 липня 2015.
7. . Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 4 липня 2015.
8. (російською) , football.ua, архів оригіналу за 19 листопада 2015, процитовано 18 литопада 2015
9. (російською) , football.ua, архів оригіналу за 4 грудня 2015, процитовано 3 грудня 2015
10. (російською) , радио "Соль", архів оригіналу за 2 лютого 2017, процитовано 30 січня 2017
11. . Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 5 вересня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Посилання

• Офіційний сайт [ 25 лютого 2011 у Wayback Machine.] (фр.)
• Неофіційний сайт [ 1 липня 2007 у Wayback Machine.] (фр.)
• Профіль клубу на сайті pari-et-gagne.com [ 28 грудня 2015 у Wayback Machine.] (фр.)